Постанова

від 13.01.2017 по справі 826/15831/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13 січня 2017 року 14 год. 45 хв. № 826/15831/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Марсан Транс до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 16 січня 2014 року відмовлено повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Марсан Транс (далі - позивач, ТОВ Марсан Транс ) до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 10 червня 2013 року №0000142240 та №0000152240 (далі - оскаржувані рішення) .

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року постанову суду першої інстанції від 16 січня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 13 травня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні. При цьому, під час підготовки справи до нового розгляду судом, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі) .

У ході нового судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Подільському районі проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Марсан Транс з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Тікрам за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 28 травня 2013 року №1991/22-409/34901286 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п. 138.1, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 596585,00 грн.; п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 547799,00 грн.

Висновки акту перевірки мотивовані тим, що правочини укладені позивачем з ТОВ Тікрам не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними та доводи відповідача про порушення ТОВ Марсан Транс . Крім того, висновки податкового органу також сформовані на підставі акту від 25 вересня 2012 року №1576/2200/37496130 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Тікрам , під час проведення якої встановлено відсутність у останнього транспортних засобів, придатних для надання експедиційних послуг та/або перевезення товарів згідно умов договорів, також не встановлено наявності основних засобів на балансі ТОВ Тікрам , що у свою чергу дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання господарської діяльності з позивачем та іншими контрагентами.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті оскаржувані рішення від 10 червня 2013 року:

- №0000142240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 771844,00 грн., з яких 596585,00 грн. - за основним платежем та 175259,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000152240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 821699,00 грн., з яких 547799,00 грн. - за основним платежем та 273900,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, вказані рішення залишено без змін.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України , податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно положень пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених вище норм вбачається, що підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Судом встановлено, що в періоді, що перевірявся податковим органом, ТОВ Марсан Транс здійснювало господарські взаємовідносини з ТОВ Тікрам згідно договорів: №31/10-11 від 31 жовтня 2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець (позивач) зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари та договору №01-11/11 від 01 листопада 2011 року про надання експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, де товариство позивача виступало замовником послуг по організації перевезень, а ТОВ Тікрам - експедитором.

На підтвердження своєї позиції позивачем під час розгляду справи в суді було надано наступні копії первинних документів, складених за наслідком здійснення господарських правовідносин з ТОВ Тікрам : договору №01-11/11 від 01 листопада 2011 року про надання експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, договору поставки №31/10-11 від 31 жовтня 2011 року, рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт, податкових та видаткових накладних.

Сторони не заперечують, що до податкової перевірки позивачем надано лише протокол обшуку від 03 липня 2012 року та повідомлено про неможливість надання копій первинних документів в підтвердження взаємовідносин з ТОВ Тікрам , оскільки всю первинну документацію та реєстри обліку було вилучено під час обшуку приміщення, що проведений 03 липня 2012 року співробітниками податкової міліції.

На судовий запит до слідчого управління Міністерства доходів і зборів України надійшов лист старшого слідчого з ОВС першого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів України Пасюкова В.В., до якого додано копії описів документів, вилучених під час проведення зазначеного обшуку та копії документів, що свідчать про документальне оформлення фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ Тікрам .

Також зазначеним листом повідомлено, що ТОВ Тікрам та ТОВ Марсан Транс перебували за однією адресою: м. Київ, вул. Жашківська, 20; а ОСОБА_2 з жовтня 2011 року по травень 2012 року була співзасновником, директором та головним бухгалтером ТОВ Тікрам та з квітня 2012 року обіймала посаду бухгалтера на підприємстві ТОВ Марсан Транс , що підтверджується витягом за формою 1ДФ відносно ОСОБА_2

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору поставки №31/10-11 від 31 жовтня 2011 року ТОВ Тікрам , як постачальник, зобов'язується продати (передати у власність) ТОВ Марсан Транс , як покупцю, товар, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари.

На виконання вказаного договору поставки ТОВ Тікрам поставлено позивачу товар - запчастини для транспортних засобів (радіатори, насоси, кардани, тормозні колодки, накладки гальмівні, фільтри масляні, фільтри гідростатики та ін.), а також витратні матеріали (моторне масло, змазка, масло трансмісійне, олива антикорозійна та ін..), що підтверджується рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними.

Зазначений товар оплачений позивачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ Тікрам .

Основним видом діяльності ТОВ Марсан Транс є організація перевезення вантажів (станом на 2011 рік КВЕД 63.40.0), про що Міністерством транспорту та зв'язку України видано ліцензію серія АВ №335741, строк дії ліцензії 18 липня 2007 року - 17 липня 2012 року, отже позивач зазначає про використання придбаного у ТОВ Тікрам товару для забезпечення своєї господарської діяльності.

Позивач надав суду докази права власності товариства на транспортні засоби, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацією транспортних засобів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а також оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 105 станом за 2011 рік.

Згідно договору про надання експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №01-11/11 від 01 листопада 2011 року, укладеним між позивачем, як замовником, та ТОВ Тікрам , як експедитором, останній зобов'язувався надати послуги по організації перевезення найманим транспортом, довіреною особою власника якого він є, відповідно до чинного законодавства України тощо.

На виконання вказаного договору ТОВ Тікрам надано позивачу послуги на загальну суму 2457559,65 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) та податковими накладними.

Вказані послуги сплачені позивачем частково на суму - 2479290,33 грн. шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ Тікрам , що підтверджується банківськими виписками позивача за червень-серпень 2012 року, які надані позивачем. Решта суми - 807500,00 грн. залишається не сплаченою. Банківські виписки з 2011 по червень 2012 року вилучені під час обшуку.

Позивач зазначає, що даний договір укладений з метою з організації експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, оскільки він не мав можливості в цей період самостійно виконати все замовлення від свого контрагента ТОВ Сандора на перевезення та організацію перевезення вантажу. Отже, надані ТОВ Тікрам експедиційні послуги також використано для організації власної господарської діяльності, а саме: для виконання зобов'язань за договором з ТОВ Сандора про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування.

Під час нового розгляду справи позивачем отримано документи від слідчого та долучено копії та оригінали первинних документів:

- талони замовника та товарно-транспортні накладні згідно зобов'язань за договором №01-11/11 від 01 листопада 2011 року (оригінали);

- копію заяви ТОВ Марсан Транс №74 від 12 грудня 2013 року до головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів України про повернення речей та документів вилучених під час обшуку 03 липня 2012 року;

- копію штатного розкладу позивача на 2011-2012 роки;

- відомості про виплати працівникам ТОВ Марсан Транс за період жовтень 2011- квітень 2012 року;

- копії банківських виписок позивача з рахунку, відкритого у ПАТ ВТБ Банк , за червень-серпень 2012 року, що підтверджують часткову оплату послуг контрагенту ТОВ Тікрам , а також свідчать про здійснення господарських операцій та розрахунків позивачем з іншими контрагентами ТОВ Сандора , ТОВ Тера Трейдінг , ТОВ Гепард ;

- копії договорів про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування №S11-2073 від 20 грудня 2010 року та №S-11-47 від 01 січня 2012 року, укладених позивачем із ТОВ Сандора ;

- витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Марсан Транс та щодо ТОВ Тікран за станом на час виникнення господарських зобов'язань позивача та ТОВ Тікрам ;

- копії свідоцтв платника ПДВ ТОВ Марсан Транс №200000804 серія НБ №411151, видане ДПІ у Вишгородському районі та №200048103 серія НБ №459127, видане ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС та ТОВ Тікрам №200002344 бланк серія НБ №411155, видане ДПІ у Вишгородському районі;

- копія ліцензії серія АВ №335741, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України на внутрішні перевезення вантажів;

- копія виписки з ЄДР щодо контрагента позивача - ТОВ Тікрам ;

- оборотно-сальдова відомість позивача по рахунку 105 транспортні засоби за 4 квартал 2011 року, що підтверджує наявність транспортних засобів;

- оборотно-сальдова відомість позивача по рахунку 631 розрахунки з постачальниками за період з 01 листопада 2011-31 грудня 2012 року по контрагенту ТОВ Тікрам ;

- податковий розрахунок (форма 1 ДФ) сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 2, 3, 4 квартали 2011 року та 1, 2, 3, 4 квартали 2012 року, а також квитанції щодо їх подання до контролюючого органу;

- декларації з податку на додану вартість ТОВ Марсан Транс за вересень-грудень 2011 року та січень-травень 2012 року з додатками №5 та квитанціями про їх прийняття податковими органами;

- копії банківських виписок позивача за період з 18 січня 2012 року до 19 липня 2012 року, що підтверджують оплату товару та послуг ТОВ Тікрам ;

- платіжні доручення ТОВ Марсан Транс , що підтверджують оплату товару та послуг на користь контрагента - ТОВ Тікрам за період з 18 січня 2012 року до 19 липня 2012 року;

- копії банківських виписок позивача, що підтверджують рух грошових коштів позивача;

- копії актів списання товарів (автозапчастини, комплектуючі для транспортних засобів, витратні матеріали тощо) за період з 30 листопада 2011 року по 20 березня 2012 року;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку 207 Товарно-матеріальні цінності .

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд зазначає, що первинні документи, надані позивачем під час нового розгляду справи, дають можливість дійти висновку про реальність здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом ТОВ Тікрам , оскільки вбачається мета здійснення господарської діяльності, відповідність її статутним завданням, зміна майнового стану товариства, наявність працівників та транспортних засобів для її здійснення.

Наведені в акті перевірки посилання на наявність податкової інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу (АІС Реєстр платників податків , пошуково-довідкова система ЦБД ДПС України, АІС Облік податків та платежів АІС ОР АРМ БЕСТ звіт , система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС Україна, АІС Податковий блок ) та інформацію з постанови від 02 квітня 2013 року, що надійшла від Головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів України за матеріалами кримінального провадження №32012000000000006 (відносно контрагента позивача - ТОВ Тікрам ) про призначення перевірки позивача, а також акт перевірки ТОВ Тікрам не можуть бути прийняті як належні докази відсутності господарської діяльності між позивачем та ТОВ Тікрам , інших доказів суду під час нового розгляду справи відповідачем не надано.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідачем направлявся запит №793/8/22-403 від 20 травня 2013 року до Головного слідчого управління Міністерства доходів і зборів щодо надання документів. Проте, на час складання акту відповіді на запит відповідач не отримав та він не скористався правом на продовження перевірки, а тому висновки відповідача є передчасними та такими, що не базуються на належних доказах.

Щодо посилання податкового органу на роботу ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працювала в ТОВ Марсан Транс на посаді бухгалтера за сумісництвом з 02 квітня 2012 року по 31 травня 2013 року, що підтверджується наказом про призначення №275/1-К від 02 квітня 2012 року, заявою ОСОБА_2 про прийом на роботу від 02 квітня 2012 року, наказом про звільнення №309-К від 31 травня 2013 року, заявою ОСОБА_2 про звільнення, які додані до матеріалів справи. Чинним законодавством України не встановлено заборону щодо роботи особи за сумісництвом у приватному секторі економіки, а тому зазначений аргумент відповідача не може бути прийнятий судом до уваги як доказ протиправних дій товариства.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Отже, позивачем надано відповідні документальні докази щодо фактичного здійснення господарських операцій та мети їх здійснення.

Таким чином, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з'ясовані обставини, суд прийшов до висновку про те, що оскаржувані рішення відповідачем прийнято протиправно, тому вони підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю Марсан Транс до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10 червня 2013 року №0000142240 та №0000152240.

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Марсан Транс (код ЄДРПОУ 34901286) здійснений ним судовий збір у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39467012)

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин