Постанова

від 17.01.2017 по справі 903/357/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа№ 903/357/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зеленіна В.О.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з явились

від відповідача: не з явились

від третьої особи-1: Зубарєва Н.В. - дов. № 14 від 12.01.2017р.

від третьої особи-2: не з явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.11.2016 року

у справі № 903/357/16 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Дочірнього підприємства "Рибгосп "Маневичі"

до Державного підприємства "Укрриба"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача 1) Фонд державного майна України

2) Державне агентство рибного господарства України

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Рибгосп "Маневичі" звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Державного підприємства "Укрриба" про визнання недійсним договору.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 30.05.2016р. позовну заяву Дочірнього підприємства "Рибгосп "Маневичі" було скеровано за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.06.2016р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірна угода є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди майна, з огляду на те, що основною ознакою спірного договору є користуванням майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором. Об'єкти, які є предметом спірного договору зберігання державного майна № 2/13 від 03.01.2013, відносяться до захисних гідротехнічних споруд та мають загальнодержавне значення, не підлягають приватизації та передачі в оренду в силу статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна". Також передача спірного державного майна відбулася на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України та без його дозволу, а отже ДП "УКРРИБА" при укладанні спірного договору перевищило свою компетенцію, як балансоутримувач майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2016р. у справі № 903/357/16 позовні вимоги задоволенні в повному обсязі. Визнано недійсним договір зберігання державного майна № 2/13 від 03.01.2013 та додаткову угоду до даного договору від 08.01.2013, що укладені між дочірнім підприємством "Рибгосп "Маневичі"(44600, Волинська обл., Маневицький район, смт Маневичі, вул. Шевченка, буд. 34, код ЄДРПОУ 30958915) та Державним підприємством "Укрриба"(04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, буд. 82-А, код ЄДРПОУ 25592421). Стягнуто з Державного підприємства "Укрриба" на користь дочірнього підприємства "Рибгосп "Маневичі" судовий збір в розмірі 1378 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Державне підприємство "Укрриба" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016 року у справ № 903/357/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 17.01.2017р.

16.01.2017р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про доручення документів до матеріалів справи.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 р. по справі № 903/357/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці з 10.01.17 - 20.01.17 та судді Зубець Л.П. з 16.01.17 - 20.01.17.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.01.2017 р. для розгляду справи № 903/357/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Сітайло Л.Г., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" було прийнято до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 17.01.2017р. представник позивача, відповідача та третьої особи -2 не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача, відповідача та третьої особи -2.

Представник третьої особи-1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

03.01.2013 між дочірнім підприємством "Рибгосп "Маневичі"(далі позивач, зберігач за спірним договором) та Державним підприємством "Укрриба"(далі відповідач, поклажодавець за спірним договором) укладено договір зберігання державного майна № 2/13, згідно якого ДП "УКРРИБА" передало на відповідальне зберігання ДП "Рибгосп "Маневичі" нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі ДП "УКРРИБА" та знаходяться на території Волинської обл.: смт. Маневичі, с. Прилісне, с. Северинівка, с. Череваха, с. Городок, с. Костюхнівка.

Згідно акту приймання-передачі державного майна від 03.01.2013, який є невід'ємною частиною вищенаведеного договору, ДП "УКРРИБА" передано на відповідальне зберігання ДП "Рибгосп "Маневичі" гідротехнічні споруди 36 ставів, зумувал, маточників згідно переліку.

Згідно з п. 1.1 договору поклажодавець (відповідач) передає, а зберігач (позивач) приймає на відповідальне зберігання згідно з актом приймання-передачі нерухоме державне майно - гідротехнічні споруди рибацьких ставів, які обліковуються на балансі поклажодавця і передані йому на підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України "Про передачі гідротехнічних споруд" від 06.05.2003 року " 126/752.

За умовами п. 4.1 договору за відповідальне зберігання майна щомісячний розмір плати складає 10 грн., в тому числі ПДВ, з врахуванням щомісячної інфляції. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується а розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.

Відповідно до п. 2.2 договору зберігач вживає всі заходи для збереження майна, його цілісності, комплектності протягом всього строку дії договору відповідно до глави 66 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.1 договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє протягом десяти років з 03.01.2013 по 03.01.2023.

08.01.2013 укладено додаткову угоду до вказаного договору зберігання, відповідно до якої державне підприємство "Укрриба" передало дочірньому підприємству дозвіл на користування майном "Рибгосп "Маневичі" на платній основі, а саме плата у відповідності до п. 1.3. даної угоди становить: 2450,56 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно з Положенням про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом ФДМУ та Міністерства економіки України від 19.05.1999 № 908/68, одним із способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств є передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою КМУ від 21.09.1998 № 1482.

Майно, яке є об'єктом спірного договору, не підлягає приватизації та передачі в оренду, а отже органом приватизації було обрано спосіб управляння цим майном шляхом передачі його до сфери управління Міністерства аграрної політики України (наказ від 06.05.2003 № 126/752), яке у свою чергу передало зазначене майно на баланс ДП "УКРРИБА".

Наказом Міністерства аграрної політики України від 22.05.2003 №145 "Про здійснення передачі гідротехнічних споруд" на виконання вищезазначеного спільного наказу було зобов'язано Державний департамент рибного господарства забезпечити передачу і створення комісій з питань передачі майна та гідротехнічних споруд на баланс державного підприємства "Укрриба".

29.07.2003 Державним департаментом рибного господарства наказом №210 було затверджено Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Волиньрибгосп", на баланс державного підприємства "Укрриба", та закріплено зазначене в Акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання.

У відповідності до зазначених документів на баланс державного підприємства "Укрриба" було передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Волиньрибгосп".

На підставі спільного наказу Міністерства аграрної політики та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, які в процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів інших осіб, передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

Відповідно до Статуту ДП "УКРРИБА" в редакції від 18.01.2012, засноване на основі державної власності, входить до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та підзвітне йому (п. 1.1 Статуту).

Основною метою діяльності підприємства зокрема є здійснення організаційного комплексу заходів з нагляду за технічною експлуатацією та ефективним використання державного майна-гідротехнічними рибницькими (рибоводними) спорудами, що знаходяться на балансі підприємства; технічна експлуатація гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства на підставі вимог Водного та Земельного кодексів України в частині користування водними об'єктами та землями водного фонду; надання у зберігання гідротехнічних рибницьких (рибоводних) споруд, включаючи ставкові рибоводні споруди, ставків, пов'язаних з ними робочих машин та обладнання, а також іншого майна, необхідного для рибогосподарської діяльності (п. 3.1 Статуту).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Пунктом 1 ст. 946 ЦК України визначено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

За приписами ст. 944 ЦК України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

За вимогами додаткової угоди від 08.01.2013, зберігач зобов'язується проводити плату за користування державним майном, зазначеним в акті приймання-передачі не пізніше 14 числа місяця, наступного за звітним. Ціна за користування державним майном, визначена в протоколі про договірну ціну, який є невід'ємною частиною договору, становить 2450,56 грн. в т.ч. ПДВ.

За додатковою угодою до договору зберігання державного майна від 08.01.2013, що згідно до п. 8.2 договору зберігання є невід'ємною частиною цього договору, обов'язок по оплаті покладено на зберігача, спірний договір по суті є договором оренди державного майна та законодавством України передбачені певні особливості укладання та виконання договору найму (оренди).

Чинним законодавством передбачено, що у разі якщо сторони свідомо оформлюють договором зберігання передання в користування власного майна за певну плату, то можливо застосування положень про удаваний правочин.

Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно із роз'ясненнями, викладеними в п. 25 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

Вказана угода є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди державного майна, виходячи з того, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання (безоплатно) за договором. Тобто користування майном за плату є кваліфікуючими ознаками оренди державного майна.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З договору зберігання № 2/13 від 03.01.2013 разом з Додатковою угодою від 08.01.2013 вбачається, що вчинені дії щодо майна, є власністю держави та перебуває на балансі ДП "УКРРИБА", тобто останній не є власником переданого майна, яке на момент приватизації не увійшло до статутного фонду господарських товариств. Будь-якого погодження з боку Уповноваженого органу управління на укладання угоди щодо передачі в оренду гідротехнічних споруд зазначених в акті прийому-передачі від 03.01.2013 до договору № 2/13 від 03.10.2013 - не надавалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендодавцями державного майна-майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011р. №4107-VІ, Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної діяльності.

Отже, ДП "УКРРИБА" може виступати стороною договору оренди спірного майна (за погодженням з органом управління майна) лише в якості балансоутримувача, а не орендарем.

В даному випадку, передача зазначених гідротехнічних споруд в оренду відбулася на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України та його дозволу, у зв'язку з чим, спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме особою у якої відсутні повноваження щодо укладання такого роду договорів, а тому у суду наявні всі підстави для визнання його недійсним.

Наведене порушення законодавства потягнуло за собою порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 "Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна".

А саме, пунктом 17 вказаної Методики встановлено, що у разі, коли орендодавцем є Фонд державного майна України чи його регіональне відділення, орендна плата за нерухоме майно державних підприємств спрямовується в розмірі 70 % до державного бюджету, 30 % державному підприємству, на балансі якого знаходиться орендоване майно.

За приписами ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору зберігання державного майна № 2/13 від 03.01.2013 та додаткової угоди до даного договору від 08.01.2013.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016р. у справі № 903/357/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрриба" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2016р. у справі № 903/357/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 903/357/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді В.О. Зеленін

Л.Г. Сітайло