Постанова

від 17.01.2017 по справі 925/1305/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа№ 925/1305/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 17.01.2017 року

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року

по справі №925/1305/13 (головуючий суддя - Боровик С.С., судді: Васянович А.В., Грачов В.М.)

за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Цибулів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Цибулівська селищна рада Монастирищенського району

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичні особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

про виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на майно

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) Цибулівській сільськогосподарський комплекс (позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) Цибулівський (відповідач) про виділ майнового паю в натурі та визнання за позивачем права власності по виділеному нерухомому і рухомому майну пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) Пам'ять Леніна .

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року у справі № 925/1305/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - СТОВ Цибулівській сільськогосподарський комплекс звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року у справі № 925/1305/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Також не погодившись з прийнятим рішенням, до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_5, який просив змінити оскаржуване рішення в мотивувальній частині.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційні скарги ОСОБА_5 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс у справі № 925/1305/13 на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2016 року порушено апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_5 та призначено її до розгляду на 22.11.2016 року, а апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс повернуто скаржнику на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України. При цьому, ухвалою суду зобов'язано апелянта - ОСОБА_5 надати Київському апеляційному господарському суду письмові пояснення щодо поданої його апеляційної скарги з вказівкою на те, яким чином оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його права та обов'язки.

14.11.2016 року апеляційна скарга сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс надійшла до Київського апеляційного господарського суду повторно та, відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду, передана на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.

Проте, у зв'язку з перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Яковлєва М.Л., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів для вирішення питання щодо прийняття чи повернення апеляційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс визначено новий склад суду: головуючий суддя Тищенко О.В, судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2016 апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року у справі № 925/1305/13 прийнято до провадження у визначеному складі суду та призначено до розгляду на 22.11.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.11.2016 у зв'язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 визначено новий склад суду: головуючий суддя Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Також автоматизованою системою документообігу суду у зв'язку з участю суддів Майданевича А.Г. та Гаврилюка О.М., у підготовці в Національній школі суддів України для розгляду апеляційної скарги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс визначено новий склад суду: головуючий суддя Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 року прийнято до провадження справу №925/1305/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_5 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс в одне апеляційне провадження.

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_4 вважає подану апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс безпідставною, необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції на обговорення учасників судового процесу Київським апеляційним господарським судом було поставлене питання щодо можливості залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості третьої особи.

Так, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача які заперечили проти залучення ОСОБА_5 до участі у справі у якості третьої особи, колегія суддів ухвалою від 17.01.2017 року відмовила у залученні ОСОБА_5 до участі уданій справі № 925/1305.13 у якості третьої особи. Провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року припинено на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 17.01.2017 року представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі на підставі доводів зазначених у скарзі. Представник позивача просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Цибулів у судових засіданнях апеляційного господарського суду також надав суду свої пояснення по справі в яких, підтвердив що загальними зборами власників майнових і земельних паїв бувшого КСП Пам'яті Леніна від 27 липня 2013 року було прийнято рішення про виділення майна в натурі СТОВ ЦСК на підставі заяви та свідоцтва на право власності на майновий пай членів КСП Пам'яті Леніна на загальну на суму 1449373 грн. Проте, представник відповідача заперечив, що у позивача виникло право власності на вказане майно.

Представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною. Представник третьої особи просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні скарги позивача.

Представники третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Цибулівської селищної ради Монастирищенського району у судові засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про причини неявки суд не повідомили. При цьому від Цибулівської селищної ради до суду надійшло клопотання в якому третя особа просить розглядати дану справу без участі представника Цибулівської селищної ради Монастирищенського району.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу без участі представників ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Цибулівської селищної ради Монастирищенського району та за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, участь представників що не з'явилися, у судовому засіданні 17.01.2017 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у відповідності до ч.1 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представником відповідача було заявлене клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчо-технічну експертизу для встановлення чи здійснений рукописний підпис від імені ОСОБА_7 та від імені ОСОБА_8 на протоколі №1 від 17.03.2000 року загальних зборів уповноважених членів КСП Пам'ять Леніна у той час яким датований протокол, та чи складався протокол №1 від 17.03.2000 року загальних зборів уповноважених членів КСП Пам'ять Леніна 17 березня 2000 року. Якщо ні то у який проміжок часу він був складений.

Заслухавши представників сторін щодо заявленого клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, таке клопотання під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявлялось та не було предметом розгляду справи. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції за клопотанням представника третьої особи - ОСОБА_9 ухвалою суду від 03.06.2015 року призначалася судова експертиза за наслідком якої судовими експертами були надані відповіді на поставлені питання. Тобто, у відповідача була можливість заявити клопотання та поставити перед судовими експертами свої запитання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням установчих зборів засновників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю від 01 лютого 2000 року (протокол №1) затверджений Статут сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність (СТОВ) Агрофірма "Цибулів", зареєстровано у Монастирищенській районній державній адміністрації 10 березня 2000 року, реєстраційний №65. Згідно пункту 1.1 Статуту СТОВ Агрофірма "Цибулів", останнє є підприємством, заснованим на базі колективного сільськогосподарського підприємства "Пам'ять Леніна", що реорганізується, і утвореним на засадах угоди громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності у сільському господарстві з метою одержання прибутку (т.1 а.с.107-108, т.4 а.с.94-110).

05 лютого 2000 року зборами уповноважених членів КСП "Пам'ять Леніна" затверджений Перелік майна пайового фонду КСП "Пам'ять Леніна", що підлягає до розпаювання серед претендентів майнових паїв. Згідно цього Переліку до розподілу загальна вартість пайового фонду становить 6 337 479 грн. (т.5 а.с.73-95).

10 березня 2000 року у смт. Цибулів складений акт приймання-передачі пайового фонду КСП "Пам'ять Леніна", у якому вказано, що збори уповноважених членів КСП "Пам'ять Леніна" від 05.02.2000 року затвердили розмір, структуру, перелік майна пайового фонду розпайованого КСП "Пам'ять Леніна" та списки 1133 співвласників. Правонаступником реорганізованого КСП "Пам'ять Леніна" виступила СТОВ Агрофірма "Цибулів", яка до законодавчого визначення порядку, юридичного оформлення та волевиявлення і узаконення прав співвласників майнових паїв виступає утримувачем майна пайового фонду КСП "Пам'ять Леніна", у зв'язку з цим уповноважена особа власників майнових паїв КСП "Пам'ять Леніна" ОСОБА_11 передає, а СТОВ Агрофірма "Цибулів", в особі директора ОСОБА_12, що діє на підставі Статуту Агрофірми, приймає згідно переліку майно на суму 6 337 479 грн., що становить пайовий фонд КСП "Пам'ять Леніна", Додаток №1. Претензій щодо переданого майна, його кількісного та якісного стану сторони не мають (т.5 а.с.64).

Відповідність підписів осіб у зазначеному акті підтверджено висновком експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи від 01.06.2015 року під час розгляду справи у суді першої інстанції (т.5 а.с.165-175) Так, судовими експертами визначено, що рукописний підпис від імені ОСОБА_11 (уповноважена особа пайовиків) на акті приймання-передачі майна пайового фонду КСП "Пам'ять Леніна" від 10 березня 2000 року виконаний у період часу ймовірно не пізніше листопада 2001 року. Рукописний підпис від імені ОСОБА_12 на акті приймання-передачі майна пайового фонду КСП "Пам'ять Леніна" від 10 березня 2000 року виконаний у період часу ймовірно не пізніше березня 2000 року.

17 березня 2000 року (протокол №1) зборами уповноважених членів КСП "Пам'ять Леніна" вирішено вважати загальні збори колгоспників КСП "Пам'ять Леніна" від 05.02.2000 року неправомірними із-за відсутності кворуму. Вирішили відмінити прийняті на вказаних зборах всі рішення за грубе порушення чинного законодавства, зловживання службовим становищем, самоуправство, гоніння за критику та розвал КСП висловити недовіру голові ОСОБА_13 і відсторонити його від керівництва господарством, створити на базі КСП "Пам'ять Леніна" СВК "Цибулівський", головою кооперативу затвердити ОСОБА_9; ревізійній комісії терміново перевірити правильність інвентаризації майна КСП, розподілу майнових паїв і списки пайовиків; провести 19 березня 2000 року збори пайовиків по затвердженню Статуту СВК "Цибулівський" (т.3 а.с.55-60).

19 березня 2000 року зборами уповноважених членів КСП "Пам'ять Леніна" (протокол №1) затверджені наслідки інвентаризації, пайовий фонд і його структуру, списки претендентів на майнові та земельні паї, розподіл пайового фонду між претендентами, порядок видачі майнових паїв в натурі, також збори вирішили надати право розпоряджатись та представляти інтереси співвласників у акціонерних товариствах правонаступнику КСП - сільськогосподарському виробничому кооперативу "Цибулівський", СВК "Цибулівський" являється правонаступником КСП "Пам'ять Леніна" і бере на себе всі борги і майнові зобов'язання. Збори від 05 лютого 2000 року визнані недійсними, оскільки не було кворуму. У зв'язку з розподілом землі та майна серед членів КСП, які перебували у трудових відносинах з КСП станом на 01.01.1997 року, КСП "Пам'ять Леніна" оголосити реорганізованим у сільськогосподарський кооператив (т.1 а.с.11-14).

Статут новоствореного СВК "Цибулівський" зареєстрований у Монастирищенській райдержадміністрації 24 березня 2000 року. У статуті вказано, що кооператив утворюється громадянами смт. Цибулів і заснований на добровільному їх об'єднанні пайових внесків, участі у спільній сільськогосподарській виробничій діяльності та обслуговування переважно членів кооперативу (пункт 1.1), є правонаступником КСП "Пам'ять Леніна" і до нього переходять всі майнові права і зобов'язання реорганізованого підприємства (пункт 1.2); кооператив є власником будівель, споруд, коштів, майнових внесків його членів, виготовленої продукції, одержаних від її реалізації доходів, тощо (пункт 3.1); склад засновників кооперативу обумовлений в додатку до протоколу установчих зборів по створенню кооперативу (пункт 5.1) (т.1 а.с.24-33).

19 березня 2000 року громадяни України (співвласники), як власники майнових паїв, отриманих в результаті паювання майна, перелік якого міститься в КСП "Пам'ять Леніна", Додатку №1, у зв'язку з реорганізацією в с/г кооператив "Цибулівський" на підставі статті 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", статті 113 Цивільного кодексу України, уклали Договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (т.4 а.с.4-8).

Рішенням зборів засновників від 22 березня 2000 року (протокол №1), голова зборів ОСОБА_3, припинена діяльність СТОВ Агрофірма "Цибулів" (т.4 а.с.117).

10 лютого 2001 року у смт. Цибулів відбулись загальні збори пайщиків СВК "Цибулівський" (протокол №1) з порядком денним: звіт правління, ревізійної комісії за 2000 рік та завдання на 2001 рік; затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку; про виконання угоди у 2000 році та затвердження колективного договору (т.3 а.с.41-54).

Рішенням зборів членів СВК "Цибулівський", членів реорганізованого КСП "Пам'ять Леніна" від 12 травня 2001 року (протокол №2), голова зборів ОСОБА_3, затверджений звіт комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, затверджені результати паювання майна, основні і додаткові списки на одержання майна кожному члену КСП, договір про передачу майна співвласниками у користування СВК "Цибулівський" та інше (т.4 а.с.19-24).

04 травня 2007 року рішенням зборів власників майнових паїв бувшого СВК "Цибулівський" (протокол №1) створена спілка власників майнових паїв, обрані її керівні органи, зокрема, головою спілки обраний ОСОБА_14, правління спілки обрано у складі: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ревізійна комісія обрана у складі: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, заборонено продаж майна (т.3 а.с.15-18).

02 червня 2007 року загальними зборами співвласників земельних і майнових паїв КСП "Пам'ять Леніна" (протокол №2) затверджений Статут спілки громадян співвласників земельних і майнових паїв реорганізованого КСП "Пам'ять Леніна" (далі - Статут Спілки) та переобрані керівні органи, зокрема: головою Спілки обрано ОСОБА_12, членами правління Спілки обрано ОСОБА_22, ОСОБА_23, вирішено провести інвентаризацію майна (т.3 а.с.24-26).

У Статуті Спілки вказано, що за своїм правовим статусом Спілка є громадською організацією, діє на основі добровільності, самоврядування, законності, не є юридичною особою та легалізується шляхом повідомлення про заснування згідно зі ст.ст.14, 17 Закону України "Про об'єднання громадян" (1, 2 Статуту Спілки). Метою створення і діяльності Спілки є задоволення і захист інтересів, пов'язаних з розпорядженням спільним майном та земельних паїв, що отримані в результаті реорганізації КСП "Пам'ять Леніна", яке члени Спілки отримали у спільну часткову власність у зв'язку із припиненням діяльності КСП "Пам'ять Леніна". Майно, яке перебуває у спільній частковій власності членів Спілки, передається користувачеві за цивільно-правовими договорами (пункт 8 Статуту Спілки). Завданнями Спілки є у тому числі вирішення питань щодо виділення майнових часток членам Спілки, які бажають виділити свою частку зі спільного майна (пункт 9 Статуту Спілки) (т.3 а.с.19-23).

Рішенням виконавчого комітету Цибулівської селищної ради від 14 червня 2007 року №31 зареєстровано спілку співвласників земельних і майнових паїв колишнього КСП "Пам'ять Леніна", діяльність якої поширюється на територію Цибулівської селищної ради (т.3 а.с.14).

Вимогою від 30.07.2013 року №2 СТОВ "Цибулівський сільськогосподарський комплекс" довів до відому СВК "Цибулівський", що комісією з організації вирішення майнових питань КСП "Пам'ять Леніна" 18.07.2013 року прийнята заява про виділення в натурі майна на майновий пай, рішенням загальних зборів від 27.07.2013 року СТОВ "Цибулівський сільськогосподарський комплекс" виділено вищенаведене майно, тому для здійснення передачі майна просив направити представника на 06.08.2013 року 10 год. за адресою: смт.Цибулів, вул.Радянська,3 (т.1 а.с.21).

Актом від 06.08.2013 року комісія СВК "Цибулівський" відмовила у виділенні майна (т.1 а.с.70).

Згідно Довідки відділу статистики у Монастирищенському районі від 31.07.2013 року №31-12/361 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 31.07.2013 року значиться: сільськогосподарський виробничий кооператив "Цибулівський", ідентифікаційний код 30794944, юридична особа, організаційно-правова форма господарювання - виробничий кооператив, адреса: смт.Цибулів, вул.Радянська, буд.3, керівник - ОСОБА_3, орган реєстрації - Монастирищенська РДА, рішення №91 від 24.03.2000 року (т.1 а.с.10).

Згідно Довідки відділу статистики у Монастирищенському районі від 27.09.2013 року №31-12/417 у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) станом на 27.09.2013 року у ЄДПОУ значиться сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Цибулів", ідентифікаційний код 03791611, юридична особа, організаційно-правова форма - товариство з обмеженою відповідальністю, адреса: смт. Цибулів, вул. Леніна, керівник - ОСОБА_12, орган реєстрації Монастирищенська РДА, дата реєстрації (перереєстрації) - 10.03.2000 року, рішення №65, з відміткою, що вищевказана юридична особа у ЄДРПОУ з 09.04.1993 року № рішення 122, була зареєстрована з назвою "Колективне сільськогосподарське підприємство "Пам'ять Леніна" (т.1 а.с.166).

Згідно повідомлення державного реєстратора Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції від 31.07.2013 року №65/11-02 Статут СВК Цибулівський" зареєстрований розпорядженням голови Монастищенської районної державної адміністрації 24.03.2000 року за №91, на даний час підприємство не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т.1 а.с.9).

З матеріалів справи вбачається, що СТОВ "Цибулівський сільськогосподарський комплекс" (позивач) створений членами розпайованого КСП "Пам'ять Леніна" від імені яких діяв по довіреностях ОСОБА_12 (довіреності засвідчені секретарем виконкому). Статут позивача затверджений рішенням загальних зборів учасників від 25.07.2013 року (протокол №3). Статутний капітал позивача утворений за рахунок внесків учасників, у тому числі за рахунок внесених майнових сертифікатів розпайованого КСП "Пам'ять Леніна" і становить 1 759 373,50 грн. (розділ 6 Статуту) (т.1 а.с.40-68, т.2 а.с.1-347).

16 липня 2013 року Цибулівська селищна рада (третя особа) видала позивачу Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЧБ-ХІІ №550590, яким засвідчено право на пайовий фонд майна КСП "Пам'ять Леніна" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 12 травня 2001 року. Загальна вартість майна пайового фонду становить 6186 тис.грн. частка СТОВ "Цибулівський сільськогосподарський комплекс" (позивач) визначена в розмірі 1449373,50 грн. (т.5 а.с.65).

Позивач просив виділити йому в натурі майно колишнього КСП "Пам'ять Леніна" на суму отриманого ним майнового паю, що внесений до його статутного капіталу окремими членами КСП "Пам'ять Леніна". Майно, яке позивач просив виділити йому в натурі на майновий пай, ввійшло до переліку майна пайового фонду КСП "Пам'ять Леніна", що підлягає розпаюванню серед претендентів, затверджений зборами уповноважених членів КСП 05.02.2000 року (т.5 а.с.73, 91-92).

Рішенням загальних зборів власників майнових та земельних паїв бувшого КСП Пам'ять Леніна від 27 липня 2013 року, оформлене протоколом №2 розглянуті питання про затвердження порядку виділення майна в натурі.

Зі змісту витягу, з вказаного протоколу, вбачається, що збори затвердили рішення комісії з організації вирішення майнових питань про виділення в натурі майна СТОВ "Цибулівський сільськогосподарський комплекс" згідно поданої заяви та майнового сертифікату серії ЧБ-ХІІ №550590 від 16.07.2013 року на суму 1 449 373 грн. Так, в натурі було виділене наступне майно, а саме: Тік дільниці №3: зерно-тік - 1984 р.; критий піднавіс-1988р.; вагова будка - 1979р.; вага 30 тонна - 1987 р.; зерносховище; КЗС-20 (зернова сушарка)-1978р.; ЗАР-5 (будка) - 1973 р. Тваринницький комплекс дільниці №3: телятник №2 - 1971 р.; телятник №3 - 1971 р.; телятник №4 - 1971 р.; телятник №5 - 1972 р.; телятник № 12 - 1975 р.; телятник №13 - 1976 р.; телятник №14 - 1975 р.; будинок тваринника - 1974 р.; силосна споруда - 1982 р.; силосна споруда - 1972 р.; санпропускник (пекарня, олійня) - 1976 р.; авто-гараж - 1994 р.

Майно колективного сільськогосподарського підприємства Пам'ять Леніна було передано в порядку реорганізації відповідачу -ТОВ Агрофірмі Цибулів згідно передавального акту (акт приймання передачі ) майна пайового фонду КСП Пам'яті Леніна від 10.03.2000 року та додатку до акту Перелік майна пайового фонду КСП Пам'яті Леніна що підлягають до розпаювання серед претендентів на майновий пай, затверджений загальними зборами уповноважених членів КСП Пам'яті Леніна від 05.02.2000 року

30 липня 2013 року позивач звернувся до СВК "Цибулівський" з вимогою про передачу майна в натурі, у якій вказав, що доводить до відома, що комісією з організації вирішення майнових питань КСП "Пам'ять Леніна" 18.07.2013 року було прийнято рішення про прийняття заяви про виділення в натурі майна на суму по майновому сертифікату, також вказано, що рішення комісії з організації вирішення майнових питань 27.07.2013 року затверджено рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Пам'ять Леніна" (т.1 а.с.21).

Так, колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, дослідивши наявні в справі матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати виходячи з наступного.

Предметом спору у справі є визнання права власності на майно, що було виділене в натурі рішенням загальних зборів власників майнових і земельних паїв бувшого КСП Пам'яті Леніна від 27 липня 2013 року, але фактично не передано. Відповідач заперечив, що у позивача виникло право на вказане майно.

У відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Розпайований КСП "Пам'ять Леніна" було колективним сільськогосподарським підприємством. Положення стосовно колективних сільськогосподарських підприємств регулює Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 року №2114 - ХІІ, із змінами.

Згідно із статтею 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" - об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплаченого або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Згідно з пунктом 7 статті 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" у разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам.

Відповідно до пункту 4 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року №63 (у редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) основними умовами реорганізації є: прийняття вищим органом управління КСП рішення про реорганізацію; інвентаризація та паювання майна, визначення розміру паю кожного з членів КСП; створення юридичних осіб - правонаступників, до яких перейшли права та обов'язки реорганізованого КСП; визначення обсягів майнових прав та обов'язків КСП, що підлягають передачі кожному з правонаступників; виділення майна в рахунок майнових паїв членів КСП, які не стали засновниками новоутворених підприємств; затвердження вищим органом управління КСП переліку індивідуально визначеного майна, що підлягатиме передачі кожному з правонаступників у межах визначених для них обсягів правонаступництва; складання передавального або роздільного балансу; державна реєстрація підприємств-правонаступників; фактична передача майна новим власникам.

Згідно з пунктом 13 вказаного Порядку при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Відповідно до пункту 17 зазначеного Порядку обсяг правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом. Разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування агарного сектору економіки" процес виділення майна в натурі регулюється та проводиться на підставі положень або процедур підприємства, які є внутрішніми нормативними актами.

Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2001 року за №305/5496, встановлено, що майновий пай у натурі може бути отриманий як індивідуально, так і в спільну часткову власність групи осіб.

У період початку реорганізації КСП "Пам'ять Леніна" діяв ЦК УРСР.

Згідно зі статтею 112 Цивільного кодексу УРСР майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу УРСР володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників.

Згідно зі статтею 115 Цивільного кодексу УРСР кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна. Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовом будь-кого з учасників майно ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення. В противному разі власник, що виділяється, одержує грошову компенсацію.

Відповідно до статті 128 Цивільного кодексу УРСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві.

З 01.01.2004 року набув чинності Цивільний кодекс України. Право спільної власності врегульовано главою 26 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 355 Цивільного Кодексу України, майно що є у власності двох або більше осіб (співласників) належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Згідно статті 356 Цивільного Кодексу України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною 2 статті 190 ЦК України майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 115 ЦК України господарське товариство є власником, в тому числі, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до пунктів 2.4 - 2.5 Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 року №315 управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників. Управління майном, що перебуває у спільній частковій власності відповідно до укладеного договору про порядок володіння та користування майном, здійснюється через загальні збори співвласників.

З наведених норм та встановлених обставин вбачається, що КСП Пам'яті Леніна було реорганізовано 05.02.2000 року на підставі протоколу засідання зборів уповноважених членів КСП по реформуванню КСП Пам'яті Леніна . Правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності є свідоцтво на право власності на майновий пай членів КСП Пам'яті Леніна на суму 1449373 грн. Перелік майна був визначений із складу пайового фонду КСП Пам'яті Леніна згідно затвердженого зборами уповноважених членів КСП Пам'яті Леніна від 05.02.2000 року Переліку майна пайового фонду КСП Пам'яті Леніна , що підлягають до розпаювання серед претендентів на майнового паю і є додатком до акту приймання-передачі майна пайового фонду КСП Пам'яті Леніна від 10 березня 2000 року.

Актом приймання-передачі майна пайового фонду КСП Пам'яті Леніна , від 10 березня 2000 року зборами уповноважених членів КСП Пам'яті Леніна від 05.03.2000 року затверджено розмір, структуру, перелік майна пайового фонду розпайованого КСП Пам'яті Леніна передано, а правонаступником реорганізованого КСП Пам'яті Леніна - Агрофірмою Цибулів прийнято майно.

Агрофірма Цибулів є розпорядником майна як правонаступник реорганізованого КСП Пам'яті Леніна , на підставі протоколу загальних зборів від 05.02.2000 року про реформування КСП Пам'яті Леніна , в Агрофірму Цибулів , відповідно до інформації що міститься в Статуті, ТОВ Агрофірма Цибулів - є правонаступником КСП Пам'яті Леніна . ТОВ Агрофірма Цибулів зареєстрована під тим самим кодом ЄДРПОУ що і КСП Пам'яті Леніна оскільки є правонаступником.

Аналізуючи зазначені вище норми, враховуючи Наказ Міністерства аграрної політики, від 14.03.2001 року № 63 "Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств" та встановлені обставини по справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення про реорганізацію КСП приймається вищим органом управління КСП (загальними зборами або зборами уповноважених осіб) або за рішенням суду, арбітражного суду. Реорганізація передбачає створення на базі КСП однієї або декількох юридичних осіб-правонаступників в один із таких способів: злиття, поділ, виділення або перетворення. До новостворених юридичних осіб -правонаступників КСП повністю або в межах обсягів правонаступництва переходять майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства. При перетворенні КСП в інше підприємство, яке щойно виникло, переходять всі майнові права та обов'язки реорганізованого КСП. При реорганізації КСП в один із наведених способів (злиття, поділ, приєднання, перетворення) КСП втрачає статус юридичної особи і вважається таким, що припинило свою діяльність з моменту виключення його з державного реєстру. При реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

У процесі реорганізації кожен із членів КСП має право прийняти одне з таких рішень: приєднатися до однієї з ініціативних груп із створення нового підприємства; приєднатися до відповідної установчої угоди і прийняти участь у створенні підприємства-правонаступника; здійснити у процесі реорганізації вихід з КСП з отриманням індивідуально визначеного майна для господарських потреб, створення селянського (фермерського) господарства, здійснення підприємницької діяльності тощо; отримати майно спільно з іншими членами КСП шляхом укладання договору про спільне володіння та користування майном з подальшою передачею його в оренду єдиним комплексом; поступитись належним йому майновим паєм на користь будь-якого іншого члена підприємства або третьої особи за згодою інших співвласників.

Майно на загальну суму невитребуваних паїв (майнові паї членів КСП, які не прийняли жодного із зазначених у пункті 14 рішень) залишається на балансі юридичних осіб - правонаступників, створених у процесі реорганізації КСП, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв у натурі в процесі вирішення майнових питань.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що СТОВ Цибулівський сільськогосподарський комплекс було створено шляхом прийняття рішення членами бувшого КСП Пам'яті Леніна внесенням своїх майнових прав до новоствореного товариства та отримання майнового сертифіката на суму 1449373 грн. серія ЧЕ-XII №550590 шляхом погашення свідоцтва кожного члена реорганізованого КСП Пам'яті Леніна .

Як встановлено судом апеляційної інстанції, СТОВ Цибулівський сільськогосподарський комплекс звернувся до власників майнових паїв бувшого КСП Пам'яті Леніна про виділення майна в натурі. Протоколом від 27 липня 2013 року було прийнято одноголосно рішення про виділення майна в натурі згідно переліку.

На переконання колегії суддів, майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і його пайовий фонд складається з балансової вартості як, основних виробничих та обігових фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів, а майновий пай є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника в колективне майно, визначеним на дату паювання, скоригований на день вибуття працівника з господарства. Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд член колективного сільськогосподарського підприємства набуває лише після припинення членства в підприємстві. До припинення членства частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке в Статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування та розпорядження).

Оскільки законодавство передбачає рівність прав і обов'язків членів колективного сільськогосподарського підприємства щодо спільної виробничо-господарської діяльності та її результатів, судова колегія вважає, що й право громадян вимагати свою частку (пай) з володіння і користування аграрного підприємства, як й інші правовідносини члена колективного підприємства з КСП щодо передачі-отримання майнового паю, складу цього паю, його юридичного оформлення, також повинно ґрунтуватися на принципі рівності прав і обов'язків зазначених сторін.

Право члена КСП вимагати видачі майнового паю відповідає праву цього КСП вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) мають ураховуватися інтереси обох сторін. Тобто закон передбачає дотримання прав і інтересів обох сторін при видачі-отриманні майнового паю громадянами при виході з підприємства.

При цьому, спосіб забезпечення цих прав та інтересів члена КСП та підприємства, передбачений ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", визначає черговість видання громадянам майнового паю, а саме: натурою, грішми або цінними паперами.

Враховуючи, що у 2000 році членами КСП "Пам'ять Леніна" було прийнято рішення про реорганізацію підприємства та передачу майна його правонаступнику, при цьому одночасно було вирішено питання про розмір пайового фонду майна підприємства, яке підлягало розпаюванню між його членами, внаслідок чого було визначено розмір майнових паїв членів КСП та згодом видані Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), та враховуючи що позивач був створений у 2013 році членами розпайованого КСП "Пам'ять Леніна", його статутний капітал сформований засновниками, серед іншого, за рахунок внесених засновниками майнових сертифікатів на частину майна розпайованого КСП "Пам'ять Леніна", та у липні 2013 року позивач отримав Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), згідно з яким позивач має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства, частка позивача становить 1449373,50 грн., та у липні 2013 року позивач звернувся до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Цибулівський" з вимогою про передачу виділеного в натурі майна згідно з переліком, та відповідачем заперечується право власності на виділене майно, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс про визнання права власності на майно підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Цибулів виділити в натурі сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Цибулівський сільськогосподарський комплекс в рахунок погашення майнового паю вартістю 1449373,00 грн., судова колегія вважає, що в цій частині позов задоволенню не підлягає та провадження у даній справі за вказаною позовною вимогою слід припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Як встановлено судом та зазначалося вище, відповідно до протоколу №1 загальних зборів власників майнових і земельних паїв бувшого КСП Пам'яті Леніна від 27 липня 2013 року було прийнято рішення про виділення майна в натурі СТОВ ЦСК на підставі заяви та свідоцтва на право власності на майновий пай членів КСП Пам'яті Леніна на загальну на суму 1449373 грн., тобто в цій частині відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не надав належну оцінку правовідносинам що склалися між сторонами, та помилково відмовив у задоволенні позову. Колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року у справі № 925/1305/13 скасуванню.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Враховуючи наведене вище та керуючись п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс на рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року у справі № 925/1305/13 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 21.09.2016 року у справі № 925/1305/13- скасувати.

3. Прийняти по справі № 925/1305/13 нове рішення суду, яким позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівській сільськогосподарський комплекс про виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на майно задовольнити частково.

4. Провадження в частині позовних вимог про зобов'язання сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Цибулів виділити в натурі сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Цибулівський сільськогосподарський комплекс в рахунок погашення майнового паю вартістю 1449373,00 грн. об'єкти нерухомого та рухомого майна пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства Пам'ять Леніна - припинити.

5. Визнати за сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Цибулівський сільськогосподарський комплекс (19114, Черкаська обл., Монастирищенський район, селище міського типу Цибулів, вул. Радянська, будинок 3, ідентифікаційний код 38715168) право власності, на майно що знаходиться за адресою: вулиця Залізнична, 15 село Цибулів, Монастирищенського району Черкаської області саме:

1) Тік дільниці №3: зерно-тік - 1984 р. (на суму 101351 грн.); критий піднавіс-1988р. (на суму 70067 грн.); вагова будка - 1979р. (на суму 2691 грн.); вага 30 тонна - 1987 р. (на суму 17257 грн.); зерносховище (на суму 38315 грн.); КЗС-20 (зернова сушарка) - 1978р. (на суму 165000 грн.); ЗАР-5 (будка) - 1973 р. (на суму 20000 грн.).

2) Тваринницький комплекс дільниці №3: телятник №2 - 1971 р. (на суму 67693 грн.); телятник №3 - 1971 р. (на суму 58692 грн.); телятник №4 - 1971 р. (на суму 55622 грн.); телятник №5 - 1972 р. (на суму 60297 грн.); телятник № 12 - 1975 р. (на суму 217043 грн.); телятник №13 - 1976 р. (на суму 256166 грн.); телятник №14 - 1975 р. (на суму 156524 грн.); будинок тваринника - 1974 р. (на суму 78802 грн.); силосна споруда - 1982 р. (на суму 3331 грн.); силосна споруда - 1972 р. (на суму 6000 грн.); санпропускник (пекарня, олійня) - 1976 р. (на суму 17208 грн.). Авто-гараж - 1994 р. (на суму 57314 грн.).

Всього майна на загальну суму 1449373 грн.

6. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Цибулів (19114, Черкаська обл., Монастирищенський район, селище міського типу Цибулів, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 03791611) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Цибулівський сільськогосподарський комплекс (19114, Черкаська обл., Монастирищенський район, селище міського типу Цибулів, вул. Радянська, будинок 3, ідентифікаційний код 38715168) 28 987,46 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 31886,21 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

7. Видачу відповідних наказів по справі № 925/1305/13 доручити господарському суду Черкаської області.

8. Матеріали справи № 925/1305/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко