Ухвала

від 23.01.2017 по справі 2-5189/11

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У х в а л а

23 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П., Гуменюка В.І., Романюка Я.М., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельний комплекс про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельний комплекс до приватного акціонерного товариства Єврокар про відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельний комплекс (далі - ТОВ Проектно-будівельний комплекс ) задоволено частково: стягнуто з приватного акціонерного товариства Єврокар (далі - ПАТ Єврокар ) на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 87 тис. 89 грн 90 коп. та моральну шкоду в розмірі 40 тис. грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 3 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Проектно-будівельний комплекс відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року касаційні скарги ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ Проектно-будівельний комплекс задоволено частково: рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2013 року та рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 3 грудня 2015 року в частині вирішення позову ТОВ Проектно-будівельний комплекс до ПАТ Єврокар про відшкодування майнової та моральної шкоди скасовано, провадження у справі в цій частині вирішення позову закрито; рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 3 грудня 2015 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ Єврокар скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

20 грудня 2016 року ТОВ Проектно-будівельний комплекс звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року в частині закриття провадження у справі з передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, зокрема статей 15, 16, 118, 205 цього Кодексу; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 124 Конституції України.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення, заявник посилається на ухвали Верховного Суду України від 24 вересня 2008 року, 20 травня 2009 року; рішення Верховного Суду України від 28 січня і 15 липня 2009 року; ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року; постанову Верховного Суду України від 1 липня 2015 року, у яких, на його думку, по-іншому застосовано вказані норми матеріального і процесуального права.

26 грудня 2016 року судді-доповідачу Охрімчук Л.І. передано заяву ТОВ Проектно-будівельний комплекс про перегляд зазначеного судового рішення та додані до неї документи.

З огляду на неможливість продовження розгляду справи суддею Охрімчук Л.І. у звбѕїязку з довготривалим перебуванням на лікарняному, 12 січня 2017 року замінено зазначеного суддю автоматизованою системою на суддю Лященко Н.П.

Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пунктів 2, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ та невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

У справі про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог ТОВ Проектно-будівельний комплекс до ПАТ Єврокар про відшкодування майнової та моральної шкоди та закриваючи у цій частині провадження у справі виходив з того, що відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Разом з тим у наданих для порівняння ухвалах Верховного Суду України від 28 січня 2009 року та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 жовтня 2016 року судами розглядалися позовні вимоги фізичних осіб до юридичних.

Отже, у справі про перегляд якої подано заяву та у справах, судові рішення в яких надані заявником для порівняння, встановлено різні фактичні обставини, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.

Ухвала Верховного Суду України від 20 травня 2009 року не може бути прикладом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм статей 15, 16, 118, 205 ЦПК України, оскільки суд касаційної інстанції скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій й передав справу на новий розгляд, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, що призвело до неможливості встановити та перевірити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки у справі, про перегляд якої подано заяву не суперечать висновкам викладеним у постанові Верховного Суду України від 1 липня 2015 року, яка додана заявником до заяви.

В ухвалі Верховного Суду України від 24 вересня 2008 року та рішенні Верховного Суду України від 15 липня 2009 року судами розгляуто спори як у частині позовних вимог до фізичної особи, так і в частині позовних вимог до юридичних осіб.

Отже існує неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - статті 16 ЦПК України.

Однак, Верховний Суд України вже неодноразово вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених заявником норм права у подібних правовідносинах та висловлював свою правову позицію, зокрема в постановах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року (справа № 6-745цс15), 30 вересня 2015 року (справа № 6-1323цс15) та інших, містяться висновки про те, що, не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Цьому правовому висновку відповідають судові рішення, про перегляд яких подано заяву.

Ураховуючи наведене, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що в допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись частиною другою статті 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельний комплекс до приватного акціонерного товариства Єврокар про відшкодування майнової та моральної шкоди за заявою товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельний комплекс про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Н.П. Лященко В.І. Гуменюк Я.М. Романюк