Ухвала

від 11.01.2017 по справі 910/19865/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11.01.2017Справа № 910/19865/16

За клопотаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Генплан" /заявник/ про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/19865/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Генплан"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмат"

третя особа-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Компанію "Вайлд Роуз-Трі Ко., Лтд"

третя особа-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Компанію "Монторо Менджмент ГмбХ"

третя особа-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем"

про визнання права користування, зобов'язання усунути перешкоди

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Парфентьєв А.О. - за довіреністю

від відповідача-1: Духовна О.В. - за довіреністю

від відповідача-1: Марчук І.Ю. - за довіреністю

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

від третьої особи-3: Черепанов К.В. - за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В жовтні 2016 року на розгляд Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Генплан" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмат" (відповідач-2) про визнання права користування, зобов'язання усунути перешкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 року суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/19865/16. Розгляд справи призначено на 07.12.2016 року.

09.11.2016 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2016 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" про забезпечення позову у справі № 910/19865/16 задоволено повністю. ЗабороненоТовариству з обмеженою відповідальністю "ГЕНПЛАН" (03170, м. Київ, вулиця Янтарна, будинок 5-В, ідентифікаційний код 35557505) та Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛМАТ" (03062, м. Київ, вулиця Кулібіна, будинок 3/8, ідентифікаційний код 39367356) та будь-яким іншим особам за їх дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти будь-які дії, спрямовані на вчинення перешкод у користуванні Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ "ЕЛЬДОРАДО" (03150, м. Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 45, ідентифікаційний код 36644635) нежитловим приміщенням, площею 4 589,90 кв. м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, та місцями загального користування на першому поверсі та вхідної групи, у тому числі: заборонити перешкоджати нормальній господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" та/або суборендарям, які орендують частини зазначеного приміщення, заборонити утруднювати в будь-який спосіб доступ до зазначеного приміщення представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо", суборендарів та фізичних осіб-відвідувачів; заборонити відключати зазначене від систем інженерних комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення тощо) до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили. Заборонено вчиняти Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕНПЛАН" (03170, м. Київ, вулиця Янтарна, будинок 5-В, ідентифікаційний код 35557505) та Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛМАТ" (03062, м. Київ, вулиця Кулібіна, будинок 3/8, ідентифікаційний код 39367356) будь-яким іншим особам за їх дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти будь-які дії, пов'язані із вилученням із користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо" нежитлового приміщення, площею 4 589,90 кв. м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, та місцями загального користування на першому поверсі та вхідної групи, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили. Заборонено вчиняти Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕНПЛАН" (03170, м. Київ, вулиця Янтарна, будинок 5-В, ідентифікаційний код 35557505) та Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛМАТ" (03062, м. Київ, вулиця Кулібіна, будинок 3/8, ідентифікаційний код 39367356) та будь-яким іншим особам за їх дорученням чи вказівкою, чи без такої, вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею нежитлового приміщення, площею 4 589,90 кв. м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, та місцями загального користування на першому поверсі та вхідної групи, в оренду третім особам, у тому числі щодо укладання з третіми особами договорів щодо надання прав на користування зазначеним нежитловим приміщенням, до вирішення справи по суті та набрання рішенням законної сили.

Судове засідання, призначене на 07.12.2016 року, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2016 року розгляд справи призначено на 26.12.2016 року.

В судовому засіданні 26.12.2016 року представник відповідача-1 заявив усне клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року в задоволенні клопотання відповідача-1 про скасування заходів забезпечення позову судом відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2016 року розгляд справи відкладено на 11.01.2017 року. Залучено до участі у справі відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Компанію "Вайлд Роуз-Трі Ко., Лтд", Компанію "Монторо Менджмент ГмбХ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Боедем".

У судове засідання, призначене на 11.01.2017 року, представники третіх осіб 1 та 2 не з'явились.

Представники позивача, відповідачів та третьої особи-3 в судове засідання з'явились, надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.

Представник відповідача-1 заявив два усні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Розглянувши в судовому засіданні усні клопотання відповідача-1 про скасування заходів забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з власної ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Кодексу, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У пункті 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26 грудня 2011 року № 16 судам роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 зазначеної постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26 грудня 2011 року № 16 господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Так, суд зазначає, що під час розгляду клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом було встановлено, що позивач у визначеному законом порядку належним чином довів пов'язаність заявлених до вжиття заходів забезпечення позову з предметом позовних вимог та наявність достатніх підстав вважати, що невжиття таких заходів, у разі задоволення позовних вимог, значно утруднить або зробить неможливим виконання такого рішення.

Також, було встановлено, що заходи забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжиті судом заходи до забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Застосування заходів до забезпечення позову не порушує жодних прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не є задоволенням заявлених позовних вимог, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

У п. 10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Так, на даний час спір у справі № 910/19865/16 Господарським судом міста Києва ще по суті не вирішено, а доказів, що обставини, які зумовили застосування заходів до забезпечення позову, усунуті, суду представлено не було.

Крім того, згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 ГПК України).

Дослідивши зібрані у матеріалах справи докази, суд вважає, що відповідачем належним чином не доведено наявність підстав, що зумовлюють скасування вжитих заходів до забезпечення позову, а саме, що потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що стали підставою для вжиття таких заходів, а також не подано жодного доказу на підтвердження наведних обставин.

Також, суд звертає увагу сторін на те, що особи, які беруть участь у справі, повинні добросовісно використовувати процесуальні права виключно з метою, з якою ці права надані, і не зловживати наданими їм правами. Зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке здійснюється управненою особою при реалізації нею належного їй права, пов'язане з використанням заборонених конкретних форм у межах дозволеного йому законом загального типу поведінки. Метою зловживання процесуальними правами є перешкоджання суду (державі) у здійсненні правосуддя, винесення у стислі строки законного і обґрунтованого рішення з господарського спору через порушення чи недобросовісне виконання прав і обов'язків, передбачених процесуальним законодавством, зловживання правом на позов, правом на клопотання і заяви в процесі судочинства тощо з метою затягнути судовий процес і не допустити якнайскорішого поновлення визначеності у відносинах сторін судового процесу. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Як зазначено у п. 3.14 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зловживанням процесуальними правами слід вважати також і подання учасниками судового процесу: клопотань (заяв) про вчинення господарським судом не передбачених ГПК процесуальних дій; подання другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом; апеляційних і касаційних скарг на процесуальні документи, дія яких на момент подання такої скарги закінчилася (вичерпана). З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань відповідача-1 про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Генплан" в задоволенні клопотань про скасування заходів забезпечення позову.

Суддя Ю.В. Цюкало