Рішення

від 25.12.2015 по справі 369/9796/15-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9796/15-ц

Провадження № 2/369/4278/15

РІШЕННЯ

Іменем України

25.12.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.

при секретарі Раситюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Енергобанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство Енергобанк звернувся до Києво-Святошинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, в якій зазначено, що 26 жовтня 2007 року між ПАТ Енергобанк та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття кредитної лінії за № 20750. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику було надано кредиту вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 2 400 000, 00 грн. ( два мільйони чотириста тисяч гривень) 00 коп. на споживчі потреби зі сплатою за користування кредитом 18, 0 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 25.10. 2012 року.

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов язань за кредитним договором 26.10. 2007 року банк та ОСОБА_4 уклали договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 3233. Згідно договору іпотеки відповідача передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 211, 4 кв.м, житлова площа якого 100 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Меліораторів, буд. 26. Згідно пункту 1.3 Договору іпотеки-1, вартість Предмету іпотеки становить 1 930 000, 00 грн. З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов язань за кредитним договором 26.10. 2007 року банк та відповідач уклали договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 3231.

Згідно договору іпотеки відповідач передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1: 02:001: 0045, площею 0, 1053 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Меліораторів, буд. 24.

Згідно пункту 1.3. договору іпотеки, вартість предмету іпотеки на момент укладання договору іпотеки становить 823 000, 00 грн. Іпотека за цими договорами забезпечує виконання грошових зобов язань позичальника, що випливають з кредитного договору.

Зобов язання передбачені кредитним договором належним чином не виконуються.

У позичальника виникла наявна заборгованість перед позивачем за кредитним договором. Згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 11.11. 2013 року по справі за № 22 ц 780/59/2013 заборгованість позичальника станом на 05.03. 2013 року становить 2718335, 10 грн. Згідно виконавчого листа по справі за № 369/1930/13-ц від 05.12. 2013 року розмір заборгованості становить 2720155, 10 грн. Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень заборгованість не погашена, виконавче провадження триває.

Станом на 31 серпня 2015 року заборгованість становить у розмірі 4 243 732 грн. 80 коп., з яких 500 000 грн. заборгованості по кредиту; 2 337 894 грн. 80 коп. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 1003693 грн. 06 коп. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 219780 грн. 82 коп. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 81 943 грн. 71 коп. 3 відсотки річних нарахованих на прострочені відсотки встановлено рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.11. 2013 року по справі за № 22 ц 780/59/2013; 100 429 грн. 40 коп. збитки від інфляції кредитних коштів - встановлено рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.11. 2013 року по справі за № 22 ц 780/59/2013.

Просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки, на житловий будинок та земельну ділянку шляхом визнання за ОСОБА_2 акціонерним товариством Енергобанк права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості та судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача у судове засідання з явився, позов підтримав, просив задовольнити.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 з'явилася, позов не визнала, просила відмовити.

Представник відповідача у судове засідання з явився, позов не визнав просив відмовити.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 26 жовтня 2007 року між ПАТ Енергобанк та ОСОБА_3 було укладено договір про відкриття кредитної лінії за № 20750. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику було надано кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі 2 400 000, 00 грн. ( два мільйони чотириста тисяч гривень) 00 коп. на споживчі потреби зі сплатою за користування кредитом 18, 0 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 25.10. 2012 року, що стверджується копією цього кредитного договору /а.с.11-12 /.

Відповідно до п.5.2 договору позичальник зобов'язувався своєчасне повернення кредиту згідно з п. 1.1., 3.4 даного договору та сплати користування кредитом згідно п. 3.3. даного договору. При несвоєчасній сплаті відсотків та погашення сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. При достроковому поверненні кредиту процентів проводиться по фактичним залишкам кредиту.

Згідно з п.5.5 цього договору, у випадку недотримання встановлених даним договором строків повернення кредиту і погашення сплатити банку пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України. При цьому днем прострочення платежу вважається день повернення кредиту, процентів, або сплати комісії 1.1, 3.3, 3.4 даного договору.

Як вбачається з копії кредитного договору, цей договір підписано представником банку та позичальником, що свідчить про те, що позичальник з умовами договору був ознайомлений, повністю погодився з ними при підписанні договору.

З матеріалів даної справи також вбачається, що позичальником були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, що вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором /а.с.35-38 /.

Так, згідно розрахунку позивача, за позичальником станом на 31.08.2015 року рахується заборгованість за кредитним договором в сумі 4061368 грн.69 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 500000 грн., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом -2337894 грн.80 коп., загальної суми пені -1223473,88 грн.

Судом також встановлено, що 26.10.2007 року між АТ Енергобанк /іпотекодержатель/ та ОСОБА_1 /іпотекодавець/ укладено іпотечний договор № 3233 та іпотечний договір № 3231 в порядку забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, що стверджується копіями цих договорів /а.с.7-10/, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Згідно з п.1.2 іпотечного договору № 3233, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Меліораторів, буд .26, згідно договору № 3231 предметом іпотеки є наступне нерухоме майно: земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Київська область Києво-Святошинський район, с. Стоянка, вул. Меліораторів, 24; площа земельної ділянки становить 0,1053 га з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку.

Договірна вартість предмету іпотеки, а саме: житлового будинку, визначена сторонами, становить 1 930 000, 00 грн., земельної ділянки становить 823, 000, 00 грн.

Право власності іпотекодавця на житловий будинок підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок, яке видано Гореницькою сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, зареєстроване в Києво-Святошинському БТІ 07.11.2001 року за реєстровим номером 61.

Право власності іпотекодавця на земельну ділянку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2585.

Кадастровий номер земельної ділянки -3222482004:02:001:0045.

Відповідно до п. 3.1. іпотечного договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором та/або цим договором.

В п.6.2 цього договору передбачено, що реалізація предметі іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо така згода не досягнута, початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29.08.2013 року по справі за позовом ПАТ Енергобанк до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позов задоволено повністю, стягнено з ОСОБА_3, ОСОБА_1, на користь ПАТ Енергобанк 2 718 335 грн. 10 коп. заборгованості, 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2 720 155 грн. 10 коп. солідарно, що слідує з копії даного рішення суду /а.с.20-24/.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11.11.2013 року по даній справі рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішенням, яким позовні вимоги ПАТ Енергобанк ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовлено частково та стягнено з ОСОБА_3 на користь ПАТ Енергобанк 2 718 335 грн. 10 коп. заборгованості, 1700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2 720 155 грн. 10 коп., що слідує з копії рішення /а.с.25-30/.

Як встановлено в судовому засіданні, 05.12.2013 року Києво-Святошинським районним судом Київської області стягувачу видано виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором, що стверджується копією виконавчого листа /а.с.31/.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_3, помер, що стверджується копією актового запису про смерть № 28 від 23.07.2015 року, складеного виконавчим комітетом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно ст. 608 ЦК України зобов"язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов"язане із його особою і у зв"язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Зобов"язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов"язаним з особою кредитора.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до норм ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.7 Закону України Про іпотеку за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За ч.1 ст.33 наведеного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст.23 Закону України Про іпотеку у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Як роз'яснено в п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

Отже, правила статті 1281 ЦК щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.

За ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

В даному випадку спадкоємець іпотекодавця є відмінним від боржника за кредитним договором, а тому відповідач ОСОБА_1 не несе відповідальності перед банком за виконання боржником основного зобов'язання, він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

А тому необґрунтованими суд вважає посилання представника позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, на приписи ст.1281 ЦК України та на те, що заборгованість за кредитним договором на даний час значно збільшилась.

Крім того, як встановлено судом і вказано вище в рішенні, спір про звернення стягнення на предмет іпотеки судом вже вирішений, іпотекодержатель вибрав спосіб звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, для спадкоємця іпотокодавця іпотека є дійсною згідно норм Закону України Про іпотеку і він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Правовідносини сторін по справі знаходяться на стадії виконавчого провадження, а Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення ст.6 Конвенції про захист прав людини, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового розгляду, а тому необґрунтованими є вимоги позивача до спадкоємця іпотекодавця про повторне звернення стягнення на предмет іпотеки -нерухоме майно в інший спосіб, ніж було вже визначено рішенням суду, яке набрало законної сили, правових підстав для цього суд не вбачає.

Відповідно до ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов язанні , а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

За ст.378 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.8 Закону України Про виконавче провадження , сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

За приписами п.3 ч.1 ст.49 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Як вказано вище в рішенні, у даних правовідносинах допускається правонаступництво, а тому банк має право вирішити питання шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: боржника ОСОБА_3 на її правонаступника -спадкоємця ОСОБА_1.

Отже, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, враховуючи все вищенаведене, суд вважає позов необгрунтованим і відмовляє в його задоволенні.

Керуючись ст.ст. 1217 , 1223 , 1261 , 1268 , 1270 , 1281 , 1296 ЦК України , Законом України Про іпотеку , ст.ст. 8 , 49 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 10 , 37 , 60 , 79 , 88 , 209 , 212-215 , 378 ЦПК України , суд-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Енергобанк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський крайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.Я. Волчко