4/97
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" квітня 2007 р.Справа № 4/97
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/97
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Віннторгпром” м. Вінниця
до приватного підприємства “Караван- Продукт ” м.Кіровоград
про стягнення 64836 грн.
Представники сторін:
від позивача - Куций Р.А. , довіреність № б/н від 18.09.06;
від позивача - Семерук О.Ю., протокол №2 від 24.03.99;
від відповідача: участі не брали.
Заявлено позов про стягнення заборгованості в розмірі 64836 грн. з приватного підприємства “Караван - Продукт" за поставлений товар на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Віннторгпром” та судових витрат.
Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач відзив на позов не подав, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, незважаючи на те, що у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Направлена відповідачу кореспонденція повернута до суду з відміткою органу зв'язку про те, що адресат вибув і вручити йому кореспонденцію неможливо.
При цьому, господарським судом враховується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п. можуть вважатись належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , проаналізувавши встановлені факти та відповідні до них правовідносини, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
У відповідності до усної домовленості згідно видаткових накладних №811 від 01.08.2006 року , № 817 від 02.08.2006 року та №820 від 03.08.2006 року по направленій факсом комерційній заявці., та на підставі довіреності ЯМЛ № 779006 від 01.08.06 р. відповідачем через представника Дубницького О.В. отримано у позивача сіль екстра нейодована на суму 24816 грн., бікарбонат натрію на суму 40020 грн., а всього товар на суму 64836 грн. При проведенні поставки товару сторонами не було погоджено строк проведення оплати, тому у відповідності до вимог ст.530 Цивільного кодексу України позивач 08.08.2006 року за №01-62 заявив претензію про проведення оплати отриманого товару на протязі 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. Факт отримання товару підтверджується довіреністю відповідача, підписом представника та печаткою підприємства на накладних У відповідності до усної домовленості згідно видаткових накладних №811 від 01.08.2006 року , № 817 від 02.08.2006 року та №820 від 03.08.2006 року по направленій факсом комерційній заявці., та на підставі довіреності ЯМЛ № 779006 від 01.08.06 р. відповідачем через представника Дубницького О.В. отримано у позивача сіль екстра нейодована на суму 24816 грн., бікарбонат натрію на суму 40020 грн., а всього товар на суму 64836 грн. При проведенні поставки товару сторонами не було погоджено строк проведення оплати, тому у відповідності до вимог ст.530 Цивільного кодексу України позивач 08.08.2006 року за №01-62 заявив претензію про проведення оплати отриманого товару на протязі 7 календарних днів з моменту отримання вимоги. Факт отримання товару підтверджується довіреністю відповідача, підписом представника та печаткою підприємства на накладних по суті не оспорюється відповідачем. Господарський суд вважає, що здійснивши часткову поставку товару за комерційною заявкою відповідача, у позивача виникло право вимагати його оплату, а у відповідача, який прийняв товар без будь-яких заперечень- обов'язок сплатити вартість отриманого товару протягом 7 днів з моменту отримання вимоги позивача.
Таким чином між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України.
Так, згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписом ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якого не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, якщо він оплачений- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач прийняв поставлений позивачем товар, не висунув вимоги про передання кількості товару, якого не вистачає та не вжив заходів для повернення товару позивачу.
Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в накладних.
На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ
Позивач передав товар, а відповідач прийняв товар, але не розрахувався за нього, тим самим не виконавши свої зобов'язання.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.
Позивач правомірно просить стягнути наявний основний борг 64836 грн. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. Розрахунок боргу зроблений вірно, а вимоги обґрунтовані, тому в цій частині позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача.
Керуючись ст..ст. 11, 526,639,655,691 ЦК України ст. ст.34,49, 82, 83, 84 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства “Караван - Продукт ” м.Кіровоград проспект Правди 8 корп.1, р/р 260017872 в "Райффайзен Банк "Аваль", м. Кіровоград, МФО 323538, код 34249241 на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “Віннторгпром” м. Вінниця вул. Червоноармійська 31, р/р 260073165 в "Райффайзен Банк "Аваль", МФО 302247, код 23058611 заборгованість за проданий товар в розмірі 64836 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 648 грн. 36 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2007 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 642958 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні