Постанова

від 04.01.2017 по справі 808/6205/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2017 року о 11 год. 00 хв.Справа № 808/6205/15 СН/808/85/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Стрельнікової Н.В., за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ «Автомир»

до Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області,

треті особи: Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, Опрішко Апіпе

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ «Автомир» (позивач) до Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області, треті особи: Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, Опрішко Апіпе, у якому позивач просив скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:001:0197, адреса розташування: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 226, за Опрішко Апіпе, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443533523203, номер запису про інше речове право 8914787; зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:001:0197, адреса розташування: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 226, за Опрішко Апіпе, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443533523203, номер запису про інше речове право 8914787.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2015, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016, у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2016 по справі №К/800/8369/16 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ «Автомир» - задоволено частково, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2016 та скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача подав клопотання (вх. №168 від 04.01.2017), яким просить здійснити розгляд справи без його участі. Додатково надав письмові пояснення (вх. №95 від 03.01.2017). В обґрунтування позову посилається на те, що позивачем отриманий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0100га, яка розташована в смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова. Проте, позивачу стало відомо, що відповідачем здійснено державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) за Опрішко Апіпе на підставі договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:001:0197, укладений між Опрішко Апіпе та Кирилівською селищною радою. Вважає, що факт реєстрації права оренди порушує його право на отримання ним земельної ділянки в оренду, оскільки вказана земельна ділянка, яку має намір отримати ТОВ ЗАТ Автомир в оренду накладається на земельну ділянку, право оренди на яку зареєстровано відповідачем. Звертає увагу, що Договір оренди земельної ділянки станом на дату його реєстрації був припиненим, а тому державна реєстрація права оренди вчинена з порушенням приписів чинного законодавства. Просив позов задовольнити.

Причини неявки представника відповідача не відомі. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Проти позову заперечує з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх. №43066 від 28.09.2015). Зокрема зазначив про правомірність оскаржуваного позивачем рішення, а також вказав, що договір земельної ділянки припинив свою дію, оскільки був укладений до 13.09.2015. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Надав суду письмові пояснення (вх. №44027 від 01.10.2015) по суті спору. Зокрема зазначив, що позов підтримує, оскільки дія договору оренди припинена, а тому рішення відповідача, щодо якого заявлені позовні вимоги підлягає скасуванню.

Третя особа - Опрішко Апіпе, у судове засідання не прибв, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Проти позову заперечує повністю з підстав зазначених у наданих письмових запереченнях (вх. №41466 від 21.09.2015), зазначив, що рішення реєстратора є правомірним, просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та без поважних причин до суду не прибув, суд вважає за можливе вирішити справу без його участі за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 41, 128 КАС України, суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що 13 вересня 2005 року на підставі рішення сесії Кирилівської селищної ради остання уклала з Приватним підприємцем Опрішко Апіпе договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди) для розміщення магазину по вул. Коса Федотова, 226 в селищі міського типу Кирилівка Якимівського району Запорізької області загальною площею 0,0277 га., до якої входять дві земельні ділянки з кадастровими номерами 2320355400:11:001:0196 та 2320355400:11:001:0197 (а.с.28-31 т.1).

Строк дії Договору оренди встановлено до 13 вересня 2015 року.

26 грудня 2008 року між Кирилівською селищною радою і Приватним підприємцем Опрішко Апіпе укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2320355400:11:001:0197 площею 0,0061 га. (а.с.36-37 т.1)

За договором купівлі-продажу у власність Приватного підприємця Опрішко Апіпе перейшла одна з орендованих нею за Договором оренди земельних ділянок.

09 січня 2009 року Приватний підприємець Опрішко Апіпе подарувала ОСОБА_1 вказану земельну ділянку з кадастровим номером 2320355400:11:001:0197 площею 0,0061 га згідно з нотаріально посвідченим договором дарування земельної ділянки (а.с. 39 т.1).

28 лютого 2012 року Якимівським районним судом Запорізької області прийнято рішення у судовій справі № 2/0828/5/2012 р. за позовом прокурора Якимівського району Запорізької області, який діяв в інтересах Кирилівської селищної ради до Опрішко Апіпе, ОСОБА_1С, треті особи: відділ Держкомзему Якимівського району Запорізької області, ЗАТ Автомир", приватний нотаріус Якимівського нотаріального округу, яким: визнано недійсними договір купівлі-продажу від 26 грудня 2008 року та договір дарування від 09 січня 2009 року, конфісковано земельну ділянку у власність територіальної громади Кирилівської селищної ради (а.с. 40-44 т.1).

За результатами перегляду даного судового рішення апеляційним судом Запорізької області ухвалено рішення від 16 травня 2012 року (справа № 22-2031/12), яким рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 28 лютого 2012 року в частині позовних вимог прокурора про визнання недійсним договору дарування і конфіскацію земельної ділянки скасовано. У задоволенні позову про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки і конфіскацію Земельної ділянки та передачу її у власність територіальної громади відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с. 45-47 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23 серпня 2012 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2012 року залишено без змін (а.с. 48-49 т.1).

Таким чином, за судовим рішенням, що набрало законної сили, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 грудня 2008 року є недійсним.

12 грудня 2012 року Якимівським районним судом Запорізької області прийнято рішення в іншій судовій справі № 2/0828/628/2012, яким задоволено позов прокурора Якимівського району Запорізької області, діючого в інтересах Кирилівської селищної ради до ОСОБА_1 (а.с. 50-53 т.1)

Зокрема, витребувано у ОСОБА_1 та передано у власність територіальної громади Кирилівської селищної ради земельну ділянку площею 0,0061 га, кадастровий номер 2320355400:11:001:0197, розташовану по вул. Коса Федотова, 226 в селищі міського типу Кирилівці Якимівського району Запорізької області.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 10 квітня 2013 року.

Таким чином, за судовим рішенням, яке набрало законної сили 10 квітня 2013 року, земельна ділянка повернута у комунальну власність - власність територіальної громади Кирилівської селищної ради.

26 червня 2014 року на сесії Кирилівської селищної ради ухвалено рішення № 11 (а.с. 58 т.1), яким на виконання судового рішення у справі № 2/0828/628/2012 зараховано до комунальної власності вказану земельну ділянку.

01 вересня 2014 року РС Якимівського РУЮ за результатами розгляду заяви представника Кирилівської селищної ради прийнято рішення про державну реєстрацію права комунальної власності на цю земельну ділянку за територіальною громадою Кирилівської селищної ради та здійснено відповідну реєстрацію (а.с. 59 т.1).

24 лютого 2015 року Опрішко Апіпе через представника звернулася до РС Якимівського РУЮ із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди на земельну ділянку (а.с. 94 т.1).

Як документ, який посвідчує наявність права оренди земельної ділянки, заявником державному реєстратору надано Договір оренди від 13 вересня 2005 року, реєстраційний №1279 (а.с. 111 т.1).

02 березня 2015 року державним реєстратором РС Якимівського РУЮ винесено рішення № 19730059 про проведення державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки за Опрішко Апіпе, на підставі якого й проведено відповідну реєстрацію (а.с. 112 т. 1).

Правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1952), постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (з урахуванням змін в назві, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року № 722).

Згідно з вимогами частини першої статті 6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав, зокрема, становлять: органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону. За приписами статті 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться, зокрема на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Абзац перший і шостий пункту 1 частини другої статті 9 Закону № 1952 визначає повноваження державного реєстратора, відповідно до яких державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Водночас, у статті 24 Закону № 1952 міститься перелік обставин, за наявності яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Зокрема, пунктом 4 частини першої статті 24 Закону № 1952 передбачено обов'язок державного реєстратора прийняти рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Таким чином, Реєстраційна служба має обов'язок перед проведенням реєстрації встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень, і у разі встановлення невідповідності цих повноважень винести рішення про відмову в державній реєстрації. У відповідності до частини тринадцятої статті 15 Закону № 1952 порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (з урахуванням змін в назві, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року № 722) затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок реєстрації).

Згідно з вимогами підпункту 5 пункту 15 Порядку реєстрації під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

У відповідності до пункту 36 та підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Судом встановлено, що для проведення державної реєстрації права оренди представник Опрішко Апіпе подала до РС Якимівського РУЮ заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і договір оренди земельної ділянки від 13 вересня 2005 року. В день звернення, тобто 24 лютого 2015 року, заява зареєстрована у базі даних заяв і запитів державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 10337605 (а.с. 94 т.1), а представнику заявника за довіреністю ОСОБА_2 видана картка прийому заяви №19555527 (а.с. 111 т.1).

Однак, у відповідності до пункту 47 договору оренди земельної ділянки невід'ємною частиною договору є: план або схема земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у використанні та встановлених сервітутів, проект відведення земельної ділянки.

Окрім того, у відповідності до частини четвертої статті 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

З урахуванням системного аналізу вимог абзацу першого і шостого пункту 1 частини другої статті 9, пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952, підпункту 5 пункту 15, пункту 36, підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, частини четвертої статті 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року "Про оренду землі", суд дійшов висновку, що для державної реєстрації права оренди земельної ділянки одночасно з договором оренди земельної ділянки від 13 вересня 2005 року мають бути надані всі документи, перелічені в пункті 47 цього договору, оскільки вони є невід'ємною часткою договору оренди.

Без подання цих документів договір оренди не може вважатись таким, що за своїм змістом поданий у повному обсязі та містить вичерпну інформацію про об'єкт оренди (розмір площі земельної ділянки, місце розташування тощо).

З картки прийому заяви № 19555527, засвідченої підписом державного реєстратора, вбачається, що до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень додано лише договір оренди земельної ділянки. Повний перелік документів, що є невід'ємною часткою договору оренди та перелічені в пункті 47 цього договору, державному реєстратору не надано.

Крім того, з договору оренди земельної ділянки від 13 вересня 2005 року, реєстраційний № 1279, вбачається, що в платне строкове користування передається земельна ділянка загальною площею 0,0277 га, згідно з додатком, що є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності до акту про передачу та прийом земельної ділянки в натурі від 13 вересня 2005 року межі земельної ділянки проходять по зовнішній огорожі (металева сітка). Зовнішні межі погоджені з суміжними землекористувачами. Спірних питань немає. Підставою для передачі, окрім договору оренди земельної ділянки від 13 вересня 2005 року, реєстраційний № 1279, є акт про встановлення та погодження зовнішніх меж від 13 вересня 2005 року. Таким чином, зовнішні межі земельної ділянки, а відповідно й розмір площі земельної ділянки, яка передана за актом про передачу та прийом земельної ділянки від 13 вересня 2005 року, мають відповідати межам та розміру площі земельної ділянки, які встановлені іншим документом - актом про встановлення та погодження зовнішніх меж від 13 вересня 2005 року.

З акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 13.09.2005 (а.с. 103 зворотній бік т. 1) вбачається, що розмір площі земельної ділянки є 0,02 га, тобто розмір, що є меншим і таким, що не відповідає розміру земельної ділянки, яка надається в оренду згідно з договором оренди від 13 вересня 2005 року (0, 0277 га). Крім того, вказаний акт не містить підписів представників суміжних землевласників.

Також, у матеріалах справи міститься рішення Кирилівської селищної ради від 23 грудня 2014 року № 24 про надання дозволу ТОВ "ЗАТ "Автомир" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів енергетичної інфраструктури, яка розташована в селищі міського типу Кирилівка по вул. Коса Федотова, в оренду на 49 років за рахунок земель громадської та житлової забудови. При цьому ТОВ "ЗАТ "Автомир" зобов'язане надати такий проект на затвердження Ради не пізніше одного року (тобто до 23 грудня 2015 року).

Отже, суд зазначає, що сам по собі факт реєстрації права оренди земельної ділянки, яка розташовується в селищі міського типу Кирилівці по вул. Коса Федотова, 226, є перешкодою для позивача в отриманні ним права оренди на земельну ділянку, проект землеустрою щодо відведення якої ним виготовлявся на підставі рішення Кирилівської селищної ради від 23 грудня 2014 року.

В матеріалах справи міститься відзив Кирилівської селищної ради на апеляційну скаргу ТОВ "ЗАТ "Автомир", який подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 20 січня 2016 року (а.с. 228-230 т.1).

Згідно із цим відзивом 09 вересня 2014 року Товариство звернулося до Кирилівської селищної ради із заявою № 04/09/14 р., якою просило надати у платне строкове користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування трансформаторної підстанції.

До відзиву серед іншого додана копія заяви Товариства від 09 вересня 2014 року №04/09/14 та копія рішення Кирилівської селищної ради від 23 грудня 2014 року № 24.

З заяви ТОВ "ЗАТ "Автомир" від 09 вересня 2014 року № 04/09/14 вбачається, що Товариство просило надати в платне строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою, що збігається з адресою земельної ділянки, право оренди на яку зареєстровано Реєстраційною службою.

Вказане свідчить про порушення прав ТОВ "ЗАТ "Автомир" фактом реєстрації права оренди на земельну ділянку, адреса якої збігається з адресою земельної ділянки, проект землеустрою щодо відведення якої виготовлявся ТОВ "ЗАТ "Автомир" на підставі рішення Кирилівської селищної ради від 23 грудня 2014 року № 24.

Таким чином, суд приходить до висновку про недотримання Реєстраційною службою норм матеріального права, зокрема підпункту 5 пункту 15 Порядку реєстрації, а саме державним реєстратором не встановлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав, що в свою чергу призвело до безпідставного проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2320355400:11:001:0197 за Опрішко Апіпе, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443533523203, номер запису про інше речове право 8914787, у зв'язку з чим такий запис підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ «Автомир» , однак з урахуванням наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень N 1952-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1952), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Отже, з аналізу Закону №1952 вбачається, що державна реєстрація прав здійснюється шляхом прийняття рішення про здійснення реєстрації та внесення відповідного запису про таку реєстрацію.

Згідно ч.2 ст. 26 Закону №1952, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже з урахуванням приписів ч.2 ст. 26 Закону N 1952, ч.2 ст. 11, ч.2 ст. 162 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського управління юстиції №19730059 від 02.03.2015 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 443533523203, що розташована: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вулиця Коса Федотова, 226, кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0197 за суб'єктом: Опрішко Апіпе, податковий номер НОМЕР_1.

Скасування рішенням суду рішення про державну реєстрацію права оренди, відповідно до приписів ч.2 ст. 26 Закону N 1952 є підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, отже позовні вимоги в частині зобов'язання державного реєстратора внести відповідний запис є такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає, що саме у такий спосіб - шляхом визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання внести запис про скасування державної реєстрації і задовольняються позовні вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Якимівського управління юстиції №19730059 від 02.03.2015 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з реєстраційним номером 443533523203, що розташована: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вулиця Коса Федотова, 226, кадастровий номер земельної ділянки 2320355400:11:001:0197 за суб'єктом: Опрішко Апіпе, податковий номер НОМЕР_1

Зобов'язати державного реєстратора Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції внести запис про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно земельної ділянки кадастровий номер 2320355400:11:001:0197, адреса розташування: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 226, за Опрішко Апіпе, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 443533523203, номер запису про інше речове право 8914787.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТ «Автомир»судовий збір у розмірі 73 (сімдесят три) гривні 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова