Постанова

від 14.05.2007 по справі 3/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/117

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

          "14" травня 2007 р.       Справа №  3/117

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Болгар Н.В. розглянув у  судовому засіданні 14.05.07 о 16:30 матеріали справи № 3/117

за позовом: Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції;  

до відповідача:    Приватного підприємства "Стоїк і К";       

про припинення підприємницької діяльності.  

за участю

секретаря судового засідання -  Кузмичової О.О.:

представників

від позивача - участі не брав;

від  відповідача - участі не брав.

Державна податкова інспекція у м. Кіровограді звернулася до господарського суду із адміністративним позов, у якому просить припинити підприємницьку діяльність  юридичної особи приватного підприємства "Стоїк і К".

Відповідачем не надано письмове погодження або обґрунтованого та підтвердженого належними доказами заперечення щодо вимог заявника, участь  у судовому засіданні компетентного представника не забезпечена.

Ухвала та примірник позовної заяви з доданими до неї документами, які направлялися на адресу відповідача,   повернуті  до суду.

До суду  від   позивача - Бобринецької  міжрайонної державної податкової інспекції надійшло клопотання в якому позивач просить суд розглядати справу без участі його представника.

Клопотання підлягає задоволенню.  

При встановленні обставин справи, дослідженні письмових доказів у судовому засіданні господарський суд встановив наступне:

Державна реєстрація юридичної особи   приватного підприємства "Стоїк і К" зареєстрована  розпорядженням № 311-р від 25.07.02 р. Компаніївської  районної державної  адміністрації. До Єдиного Державного Реєстру підприємств і організацій України відповідач внесений за ідентифікаційним кодом  32059191.

Згідно до пункту 2 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами відповідно до чинного законодавства і юридичні особи зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак, відповідач на протягом двох років  не подає до органу державної податкової інспекції декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Викладене підтверджується довідкою   № 723 від 30.03.07. Бобринецької міжрайонної державної податкової інспекції.

Згідно зі статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” від 15.05.2004 р. №755-IV, юридична особа  припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків  іншим юридичним особам – правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених  законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру  запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, визначений статтею 38 вищезазначеного Закону.

Суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення, дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу  обліку реєстраційних дій.

Підпунктом 4 пункту 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”  визначено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органом державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Дійсно, вказана стаття Закону передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації юридичної особи і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною  заявою про припинення юридичної особи.

Проте, господарський суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи у зв'язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності. Даний висновок господарського суду ґрунтується на підставі наступних законодавчих актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно Закону України “Про судоустрій”, суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних  осіб. Підпунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п.1 ст. 6 Закону України “Про судоустрій”, усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів належним і неупередженим судом. Відповідно до п.3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі № 1-2/2002 визначено, що частина 2  статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту  прав , у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежений. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду  за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначено,  що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших  платежів, покладено на державні податкові інспекції.

З огляду на викладене державну податкову інспекцію можна вважати органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави.

Відповідач доказів своєчасного подання до державної податкової інспекції податкових декларацій  господарському суду не подав.

Позов визнаний поданим обґрунтовано і підлягає задоволенню господарським судом.

Керуючись ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” , п. 15 ст. 58 Господарського кодексу України, ст. 110 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 2, 3 ст. 160, ч. 1 ст. 162, ст. 163, ст. 164, ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 254, ст. 258, п. п. 2-1, ч. 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                          П О С Т А Н О В И В :

1.   Адміністративний позов задовольнити.

2. Припинити підприємницьку діяльність  юридичної особи приватного підприємства "Стоїк і К"  (адреса: смт. Компаніївка, вул. Калініна, 32; ідентифікаційний код 32059191), зареєстрованої  розпорядженням № 311-р від 25.07.02 р.  Компаніївської  районної державної адміністрації.

3. Після набрання постанови законної сили завірену належним чином копію постанови направити Компаніївській районній державній адміністрації, для внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи.

4. Копії постанови направити сторонам по справі, Компаніївській районній державній  адміністрації, державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи ( після набрання судовим рішенням законної сили).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі  відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня  складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Кіровоградської області.  

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя