Ухвала

від 25.01.2017 по справі 823/1665/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1665/16 Головуючий у 1-й інстанції: Коваленко В.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Державної податкової інспекції у місті Черкасах № 1745 від 19.10.2016 року Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2. з питань дотримання вимог податкового (в частині нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску) та іншого законодавства за період часу з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

Черкаський окружний адміністративний суд своєю постановою від 30 листопада 2016 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у зв'язку з включенням позивача до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на ІІІ квартал 2015 року наказом відповідача № 1032 від 28.08.2015 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Строк проведення перевірки визначено з 14.09.2015 року по 25.09.2015 року.

Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки одержано представником позивача ОСОБА_3 03.09.2015 року.

Позивач 04.09.2015 року звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про крадіжку первинних бухгалтерських документів та просив надати строк для їх відновлення, відповідно до пункту 5 статті 44 Податкового кодексу України.

У зв'язку з наведеним, наказом відповідача № 1077 від 14.09.2015 року було перенесено терміни проведення перевірки до закінчення дев'яностоденного терміну з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу про втрату документів.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, позивач 03.12.2015 року звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив, що з 03.12.2015 року перебуває у відпустці тривалістю 45 календарних днів.

Посадовими особами відповідача складено акт № 284/23-01-17-01/НОМЕР_1 від 03.12.2015 року про неможливість розпочати проведення планової перевірки позивача.

Одночасно, 04.12.2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив перенести терміни проведення планової перевірки у зв'язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у міській лікарні № 3.

Позивач своїм листом, який надійшов до відповідача 12.01.2016 року повідомив, що перебуває у відпустці строком на 45 календарних днів відповідно до наказу № 1-р від 04.01.2016 року.

З матеріалів справи убачається, що на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 1-кс/7607679/16 та наказу відповідача № 1538 від 28.07.2016 року призначено проведення позапланової виїзної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Коулман (код 38568897) та ТОВ Асс-Пар (код 38389777) за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року.

Однак, позивач відмовився надати до перевірки первинні бухгалтерські документи, які підтверджують господарські взаємовідносини з наведеними контрагентами, про що посадовою особою відповідача складено акт № 745/23-01-17-01/НОМЕР_1 від 29.07.2016 року.

Відповідач своїм № 1652 від 12.09.2016 року призначив проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Строк проведення перевірки визначено з 13.09.2016 року по 26.09.2016 року.

Листом, який надійшов відповідачу 14.09.2016 року, позивач повідомив, що перебуває на стаціонарному лікуванні.

На запит відповідача № 24027 від 30.09.2016 року керівництво КЗ Третя Черкаська міська лікарня ШМД ЧМР повідомило листом № 2257 від 05.10.2016 року про те, що у період з 12.09.2016 року по 30.09.2016 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні та 30.09.2016 року виписаний з покращенням.

У зв'язку з включенням позивача до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на ІІІ квартал 2015 року наказом державної податкової інспекції у місті Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області № 1745 від 19.10.2016 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки позивача за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року. Строк проведення перевірки визначено з 07.11.2016 року по 18.11.2016 року.

Судом встановлено, що при виході перевіряючих на перевірку, згідно наведеного наказу, позивач не допустив останніх до перевірки, посилаючись на незаконність спірного наказу, а також відсутність завчасного повідомлення про початок її проведення.

Вважаючи наказ № 1745 від 19.10.2016 року протиправним, позивач звернувся до суду про його скасування.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

В розумінні підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктами 77.1, 77.2 статті 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Відповідно до пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

З наведених положень Податкового кодексу України слідує висновок, що передумовою проведення документальної планової виїзної перевірки є включення платника податків до плану-графіка проведення перевірок та видача керівником контролюючого органу відповідного наказу.

Суд звертає увагу на те, що позивача було включено до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на ІІІ квартал 2015 року та відповідачем видано відповідний наказ № 1032 від 28.08.2015 року.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідачем дотримано встановленого порядку призначення перевірки.

Згідно пункту 44.5 статті 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Як вже зазначалося вище, 04.09.2015 року позивач повідомив відповідача про викрадення первинних бухгалтерських документів та наказом відповідача № 1077 від 14.09.2015 року було перенесено термін проведення перевірки на 90 календарних днів, тобто до 03.12.2015 року. Однак, 03.12.2015 року позивач повідомив відповідача про перебування у відпустці на 45 календарних днів, а 04.12.2015 року повідомив про перебування на лікарняному.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.2.6 наказу Державної фіскальної служби України № 22 від 31.07.2014 року Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації) у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу державної фіскальної служби за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або вилучення документів правоохоронними та іншими органами (у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки) такі особи складають акт довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому пунктом 1.4.5 цього розділу Методичних рекомендацій.

При цьому до такого акту додаються копії отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів, копії протоколу вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (за наявності).

На підставі цього акту органом державної фіскальної служби, яким було призначено перевірку, видається наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на строк, визначений відповідно до пункту 44.5 статті 44 або пункту 85.9 статті 89 розділу II Кодексу, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Новий наказ про проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються. У разі якщо терміни, визначені пунктом 44.5 статті 44 Кодексу, достроково скорочуються - видається наказ про поновлення перевірки не пізніше наступного робочого дня, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Після отримання копій всіх вилучених правоохоронними та іншими органами документів або забезпечення доступу до них терміни проведення перевірки поновлюються не пізніше наступного робочого дня, про що видається наказ про поновлення перевірки, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам).

Підпунктом 1.2.7 пункту 1.2 Методичних рекомендацій передбачено, що після усунення причин, передбачених підпунктами 1.4.5 та 1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій, через які своєчасно не розпочато перевірку, наказ про проведення видається у порядку, встановленому пунктом 1.2 розділу I Методичних рекомендацій.

Наведені підпункти 1.4.5 та 1.4.6 пункту 1.4 розділу I Методичних рекомендацій визначають випадки організації роботи у разі відсутності платника податків за місцезнаходженням, а також відмови платника податків та/або посадових осіб платника податків у допуску посадових (службових) осіб органу державної фіскальної служби до проведення перевірки. Отже, якщо зазначені обставини мають місце, видається новий наказ про проведення перевірки платника податків.

Суд звертає увагу на те, що документальна планова виїзна перевірка позивача повинна відбутися за його місцезнаходженням за умови надання фізичного доступу до первинних бухгалтерських документів. Однак, після надання позивачу строку для відновлення первинних бухгалтерських документів перевірка не відбулася з ініціативи позивача, тобто з незалежних від контролюючого органу обставин, про що складено відповідний акт. При цьому, позивач не повідомив контролюючий орган про те, чи відновив він первинні бухгалтерські документи. Потім знову намагався перенести терміни проведення перевірки, посилаючись на перебування у відпустці, а в подальшому на лікарняному.

З наведеного убачається, що після усунення перешкод для проведення перевірки позивача, видача нового наказу про її проведення не є порушенням положень Методичних рекомендацій та Податкового кодексу України.

В силу положень пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Також, апелянт звертав увагу суду на невключення позивача до плану-графіку проведення планових перевірок на 2016 рік, однак колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки позивача включено до плану-графіку проведення планових документальних перевірок на ІІІ квартал 2015 року.

Також, враховуючи, що позивачем вчинялися дії, спрямовані на перенесення термінів проведення перевірки, не було ним повідомлено контролюючий орган про відновлення втрачених первинних бухгалтерських документів та не забезпечено доступу до первинних бухгалтерських документів після надання строку для їх відновлення, то суд приходить до висновку про відсутність необхідності повторного включення позивача до плану-графіку проведення перевірок у 2016 році.

Суд також вважає безпідставними доводи представника позивача щодо невчасного направлення наказу та повідомлення про проведення перевірки, оскільки в розумінні пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України такі обставини можуть слугувати підставою недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, однак не є підставою скасування наказу про призначення перевірки.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.01.2017 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.