Ухвала

від 23.01.2017 по справі 911/612/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"23" січня 2017 р. Справа № 911/612/16

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши скаргу ППФ Каменяр на дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В.

за позовом товариства з обмеженоювідповідальністю «МГК СОЮЗ» , м. Київ

до приватного підприємствафірма «Каменяр» , Київська обл., с. Віта-Поштова

про стягнення 256361,64 гривень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МГК СОЮЗ» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства фірма «Каменяр» про стягнення заборгованості у розмірі 256361,64 гривень, з яких 200000,00 гривень - сума основного боргу, 45772,60 гривень - пеня, 3189,04 гривень - 3% річних, 6400,00 гривень - інфляційні втрати у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №51 від 02.04.2015.

Рішенням господарського суду Київської області від 16.03.2016 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з приватного підприємствафірма «Каменяр» (08170, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вул. Карла Маркса, будинок 40, код 13735594) на користь товариства з обмежено ювідповідальністю «МГК СОЮЗ» (04111, м. Київ, вул. Салютна 15, код 35031891) - 200000,00 гривень основного боргу, 64251,91 пені, 4380,80 гривень 3% річних, 6400,00 гривень інфляційних втрат, 4125,48 гривень судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Київської області від 16.03.2016 у справі № 911/612/16; прийнято по справі нове рішення, яким позов задоволено частково; стягнуто з приватного підприємства Фірма "Каменяр" на користь товариства з обмежено відповідальністю "МГК СОЮЗ" 200000,00 гривень основного боргу, 59791,77 гривень пені, 4076,70 гривень 3% річних та 6400,00 гривень інфляційних втрат.

01.07.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі №911/612/16 видано накази про примусове виконання рішення від 01.07.2016.

30.12.2016 до господарського суду Київської області звернулось приватне підприємство фірма "Каменяр", як боржник у виконавчому провадженні, із скаргою від 27.12.2016 на бездіяльність Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області в рамках виконавчого провадження № 51680755, в якій просить суд:

- визнати дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з майна (коштів) ППФ "Каменяр" у виконавчому провадженні № 51680755 незаконними;

- визнати дії старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо порушення строків винесення постанови про припинення чинності арешту майна ППФ "Каменяр" та не направлення даної постанови до банківської установи боржника - ППФ "Каменяр" у ВП №51680755 незаконними;

- для повного та всебічного розгляду скарги витребувати з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень інформацію про дату і час внесення постанови про закінчення виконавчого провадження №51680755 від 20.12.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2017 скаргу приватного підприємства фірма "Каменяр" на дії Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області повернуто скаржнику без розгляду.

При цьому, скаргу було повернуто ППФ Каменяр з мотивів як її невідповідності вимогам ч.1 ст. 54, ч. 1 ст. 56, ч.2 ст. 57 ГПК України так і зв'язку з тим, що її взагалі не було підписано.

20.01.2017 приватне підприємство фірма "Каменяр", вдруге звернулося зі скаргою від 19.01.2017 на дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В., в якій просить:

- відновити строк для подання скарги про оскарження дій виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В.;

- визнати дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з майна (коштів) ППФ Каменяр у виконавчому провадженні №51680755 незаконними;

- визнати дії старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо порушення строків винесення постанови про припинення чинності арешту майна ППФ Каменяр та не направлення даної постанови до банківської установи боржника - ППФ Каменяр по ВП №51680755.

Повторно звертаючись до суду зі скаргою на дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В. (вх. №19/17 від 20.01.2017) скаржник в тексті скарги виклав клопотання про відновлення строку для подання скарги про оскарження дій виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В.

Розглянувши зазначену скаргу з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає поверненню скаржнику без розгляду, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України N 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлений у частині першій статті 121 - 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121 - 2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

В подані скарзі скаржником взагалі жодним чином не наведено мотивів пропуску строку на оскарження, не зазначено посилань на поважні причини його пропуску та викладено лише констатацію цього факту.

При цьому, як вже зазначалося, попередню скаргу було повернуто ППФ Каменяр з мотивів як її невідповідності вимогам ч.1 ст. 54, ч. 1 ст. 56, ч.2 ст. 57 ГПК України так і зв'язку з тим, що її взагалі не було підписано.

В обґрунтування скарги скаржник вказує на те, що в.о. начальника ВДВС Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 в порушення п. 3 ст. 59 Закону України Про виконавче провадження не зняла арешт з коштів скаржника, хоча про наявність для цього підстав в.о. начальника ОСОБА_1 було відомо ще 16.11.2016.

До матеріалів скарги скаржником долучено копію листа від 16.11.2016, яким він повідомив в.о. начальника ВДВС Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про наявність обставин, достатніх для зняття арешту з його коштів, накладеного постановою виконавця від 02.11.2016.

Отже починаючи з 17.11.2016 скаржник мав бути обізнаний щодо порушення його права на зняття арешту з коштів та не вчинення щодо цього відповідних дій в.о. начальника ВДВС Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1

Отже строк на оскарження зазначених дій (на зняття арешту з майна (коштів) ППФ Каменяр у виконавчому провадженні № 51680755) почав свій відлік з 17.11.2016 та сплив 27.11.2016.

Також з матеріалів скарги вбачається, що про факт проведення повного розрахунку з позивачем скаржник повідомив ВДВС 16.12.2016 надавши завірену копію банківської виписки за 15.12.2016, з огляду на що строк на оскарження дій виконавця в цій частині спливав 27.12.2016 .

Щодо не направлення виконавцем постанови від 20.12.2016 до банківської установи боржника, то, як вбачається зі скарги, про такі порушення скаржник довідався 23.12.2016, коли було отримано копію цієї постанови, а тому строк на оскарження дій виконавця в цій частині спливав 03.01.2017 .

Як вже зазначалося 30.12.2016, скаржник вже звертався до господарського суду Київської області зі скаргою з аналогічними вимогами, яка ухвалою від 12.01.2017 була повернута без розгляду через невідповідність її вимогам ч. 1 ст. 54, ч.1 ст. 56, ч.2 ст. 57 ГПК України.

При цьому, вже на момент звернення до суду із цією скаргою скаржником було пропущено строк на оскарження в частині вимог про - визнати дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з майна (коштів) ППФ "Каменяр" у виконавчому провадженні № 51680755 незаконними; - визнання дій старшого державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 щодо порушення строків винесення постанови про припинення чинності арешту майна ППФ "Каменяр" та не направлення даної постанови до банківської установи боржника - ППФ "Каменяр" у ВП №51680755.

Згідно п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі Справа Пономарьов проти України , Європейський суд з прав людини вказав, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі ОСОБА_2 проти України , заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 р., та Трух проти України (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003 р.). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Враховуючи, що ухвала господарського суду Київської області від 12.01.2017 про повернення скаржнику скарги без розгляду набрала законної сили, а також враховуючи ту обставину, що відповідно до приписів чинного законодавства України повернення скарги скаржнику не є підставою для переривання процесуальних строків та не є поважною причиною пропуску строку, в новій скарзі скаржником не викладено жодного обґрунтування на підтвердження того, що для подання належно оформленої, підписаною повноважною особою, скарги заважали об'єктивні обставини, а на думку суду процесуальне недбальство, що було вчинене самим скаржником, не може надавати йому підстав вважати пропуск строк на оскарження таким, що відбувся з поважних причин, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для відновлення ППФ Каменяр строку для подання скарги , та клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку подачі скарги є необґрунтованим та безпідставним

Оскільки скаргу на дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В., відповідачем подано з пропущенням встановленого ст.121-2 ГПК України строку, а суд не знайшов підстав для його відновлення судом дана скарга повертається позивачу без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1 . Відмовити ППФ Каменяр у відновленні строку для подання скарги про оскарження дій виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В.

2 . Скаргу ППФ Каменяр на дії виконуючого обов'язки начальника Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 та старшого державного виконавця Хмелєвої М.В., повернути без розгляду.

Суддя Р.М. Колесник