Рішення

від 23.01.2017 по справі 906/1277/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" січня 2017 р. Справа № 906/1277/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №01/23 від 10.01.17.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 20.01.17.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"

до Приватного підприємства "ТОТАЛ-ТРЕЙД"

про стягнення 10331,37 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 10331,37 грн. боргу по орендній платі згідно договору оренди землі №01/15 від 01.01.15.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що відповідач не сплачував орендну плату у період з квітня 2016 по листопад 2016.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, виклавши свої заперечення у відзиві на позовну заяву. Вказав на відсутність у договорі істотних умов необхідних для такого виду договору, оскільки земельній ділянці, яка вказана як предмет договору оренди кадастровий номер не присвоєний. Договір оренди землі №01/15 від 01.01.15 не пройшов державну реєстрацію, тому він вважається не укладеним.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно Державного акту на право власності на землю №1 від 07.06.2000 серії ЖТ №013736 (а.с.26) право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 13,0334га за адресою: м.Коростень, вул.Житомирська,1, зареєстровано за Публічним акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар" (позивач) (далі-земельна ділянка).

На вказаній земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать на праві власності Приватному підприємству "ТОТАЛ-ТРЕЙД"(відповідач), згідно договору купівлі-продажу від 30.09.2003, а саме магазини "Завітай" та "Вікторія".

01 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар" (орендодавець/позивач) та Приватним підприємством "ТОТАЛ-ТРЕЙД" (орендар/відповідач) укладено договір оренди землі №01/15, за умовами якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,066га для розміщення магазинів "Завітай" (м.Коростень, вул. Грушевського, 132-а) та "Вікторія" (м.Коростень, вул.Житомирська,1).

01.01.15 сторони підписали Акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду (а.с.12).

За п.4.1, 4.2 договору, орендна плата становить 12000,00грн. в рік та має вноситись до 30 числа кожного місяця, шляхом предоплати в 100% розмірі.

Договір укладено строком на один рік, однак позивач вважає, що його дію було продовжено на 2016 рік у відповідності до п.3.1 договору.

Спір виник з того приводу, що відповідач не сплатив орендну плату по договору за період з квітня 2016 по листопад 2016, що становить 9221,00грн.

Відповідач заперечує дійсність договору посилаючись на те, що він не містить істотних умов необхідних для даного виду договору та не пройшов державну реєстрацію.

Відповідно до ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі", істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Судом не встановлено наявності кадастрового номеру переданої в оренду земельної ділянки , тому вона не може бути об'єктом цивільних прав.

Згідно ст.6,17 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких : відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Сторони не заперечили, що договір оренди землі №01/15 від 01.01.15 не пройшов державну реєстрацію.

Таким чином, оскільки договір оренди не пройшов державну реєстрацію він вважається не укладеним, а тому такий договір не тягне вчинення наслідків його виконання у вигляді сплати орендної плати.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 9221,00грн. боргу за оренду земельної ділянки по договору №01/15 від 01.01.15 не підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню, річні та інфляційні.

Вказані вимоги є похідними від основної вимоги щодо стягнення коштів за оренду землі, тому в їх задоволенні суд відмовляє.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 30.01.17

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати: 1 - всправу