Постанова

від 16.05.2017 по справі 906/1277/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа № 906/1277/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Олексюк Г.Є. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1С - представника за довіреністю від 21.04.2017р. №01/625

відповідача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 20.01.2017р..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар"

на рішення господарського суду Житомирської області від "23" січня 2017 р.

у справі № 906/1277/16 (суддя Тимошенко О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар", м. Коростень, Житомирська обл.

до Приватного підприємства "ТОТАЛ-ТРЕЙД", м. Коростень, Житомирська обл.

про стягнення 10331,37грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16 відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" до Приватного підприємства "ТОТАЛ-ТРЕЙД" про стягнення 10331,37 грн..

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права та не повністю досліджених доказів та обставин, що мають значення для справи, з наступних підстав:

- публічне акціонерне товариство Коростенський завод Янтар - позивач та приватне підприємство Тотал-Трейд - відповідач знаходяться у договірних правовідносинах з 2003 року, оскільки рішенням п'ятнадцятої сесії Коростенської міської ради XXIII скликання від 28.12.1999 року земельна ділянка площею 13,0334 га була передана у власність ПАТ Янтар , шляхом укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Підтвердженням права власності на вищевказану земельну ділянку є Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 6057729 від 11.07.2013 p., кадастрові номери : 1810700000:02:021:0441 та 1810700000:02:021:0551;

- на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна відповідача - магазини Завітай та Вікторія , які були власністю позивача, та передані відповідачу, шляхом укладення договору купівлі-продажу від 30 вересня 2003 року та 01 жовтня 2003р.. Починаючи з 2003 року позивачем та відповідачем укладались договори оренди на земельну ділянку;

- з посиланням на ст.ст.120, 206 ЗК України, ст. 6 Закону України "Про оренду землі", лист ВГСУ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок" від 30.11.2007р. №01-8/918 звертає увагу, що оскільки відповідач не має права власності на вказану земельну ділянку, то він не може самостійно без укладення цивільно-правового договору використовувати земельну ділянку, оскільки перехід права власності на будівлю і споруду до набувача нерухомого майна не тягне за собою автоматичного переходу права власності на земельну ділянку, на якій розташована будівля (споруда). Перехід права власності на будівлю вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання, шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод власником земельної ділянки і набувачем будівлі.

- на думку позивача, договір оренди землі № 01/15 від 01.01.2015 року було укладено сторонами за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом набувала право оренди на таку земельну ділянку та з дотриманням принципів свободи договору, вільного виявлення волі сторін з дотриманням ЗКУ, ст. 16 ЗУ Про оренду землі та інших чинних нормативних актів, що регулюють порядок укладання договорів;

- вважає помилковим висновок суду першої інстанції, з посиланням на п.2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , про те, що не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори) в яких: відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення не досягнуто; згоди за всіма істотними для даного правочину умовами), однак суд при прийнятті зазначеного рішення не врахував той факт, що дії сторін свідчать про те, що оскаржуваний договір фактично було укладено, оскільки своїм підписом сторони підтвердили узгодження істотних умов договору відповідно до законодавства, про що свідчить: акт прийому-передачі об'єкта оренди землі (земельної ділянки) за договором оренди землі №01/15 від 01.01.2015р., підписаний сторонами та сплата відповідачем орендної плати про що свідчать акти здачі - прийняття робіт (надання послуг);

- з посиланням на ст.ст.6, 627, 629, 638 ЦК України, вважає договір укладеним.;

- суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував права та інтереси позивача, оскільки за змістом положень ст. 22 ЦК України порушено його цивільне право, зокрема, позивач не отримав доходи - упущена вигода, які він би міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене;

- не було враховано те, що позивач має Свідоцтво про право власності на нерухоме майно індексний номер: 6057729 від 11.07.2013 p., кадастрові номери : 1810700000:02:021:0551 та 1810700000:02:021:0551;

- разом з тим, зазначає, що позиція позивача повністю відповідає правовим позиціям, викладеним в постанові ВСУ від 06 березня 2013 р. у справі № 6-5цс13 (договірне використання за умови проведення державної реєстрації договору у період його дії) та у постановах ВС від 18 грудня 2013 р. у справі № 6-127цс13, від 25 грудня 2013 р. у справі №6-118цс13 (правове значення має наявність у особи волі на укладення договору саме на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, складання та скріплення підписом письмового документа. Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору).

Просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу у розмірі 10331,37грн.

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне підприємство "ТОТАЛ-ТРЕЙД" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Серед іншого вказує, що суд правильно дійшов висновку про те, що договір оренди землі № 01/15 від 01.01.2015 року не пройшов державну реєстрацію, не вважається укладеним та не тягне вчинення наслідків його виконання у вигляді сплати орендної плати.

З посиланням на ст. 79-1 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі" зазначає, що в судовому засіданні було безспірно встановлено та не оспорювалось сторонами, що земельній ділянці, яка вказана як предмет договору оренди землі №01/15 від 01.01.2015 року, кадастровий номер не присвоєний. Отже, вказана земельна ділянка не сформована і не може бути об'єктом цивільних прав, в тому числі і оренди.

Крім того, з посиланням на ст. ст. 6,17 Закону України "Про оренду землі", ст. 210 ЦК України, п. 2.6 постанови від 29.05.2013 року № 11 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зауважує, що оскільки договір оренди землі № 01/15 від 01.01.2015 року не пройшов державну реєстрацію, суд підставно дійшов висновку про те, що земельна ділянка вважається не переданою ПП «Тотал -Трейд» і договір оренди землі не вчинений, а тому не може породжувати жодних правових наслідків, і в тому числі вимогу щодо сплати орендних платежів.

Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Разом з тим, представник позивача заявив клопотання про долучення додаткових документів, а саме: копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копії кадастрового плану земельної ділянки №1810700000:02:021:0550, №1810700000:02:021:0551 та копій платіжних доручень про сплату відповідачем орендної плати за 2015 рік, які судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ст. 101 ГПК України скаржник не обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції, про що також свідчить його клопотання, подане 16.05.2017р., у якому він зазначає, що не може пояснити причини неподання їх до суду першої інстанції.

Також, 16.05.2017р. представником скаржника подано клопотання, у якому просить крім суми боргу у розмірі 10331,37 грн. стягнути суму судового збору 2756,00 грн. - за подання позову до господарського суду Житомирської області та 1515,80 грн. - за подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного господарського суду, разом - 4274,80 грн.

Представник позивача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вказав, що предметом позову є вимога про стягнення 10331,37грн., з яких 9221,00 грн. боргу, 184,00 грн. річних, 895,55 грн. інфляційних втрат та 30,82грн. пені. Просив скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16 та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10331,37грн. та судовий збір 2756,00 грн. - за подання позову до господарського суду Житомирської області та 1515,80 грн. - за подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного господарського суду, разом - 4274,80 грн.

Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, згідно із Державним актом на право власності на землю №1 від 07.06.2000р. серії ЖТ №013736 (а.с.26) право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 13,0334га за адресою: м.Коростень, вул.Житомирська,1, зареєстроване за Публічним акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар".

01 січня 2015 року Публічним акціонерним товариством "Коростенський завод "Янтар" (оредодавець) та Приватним підприємством "ТОТАЛ-ТРЕЙД" (орендар) укладено договір оренди землі №01/15, за умовами якого позивач надає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,066га для розміщення магазинів "Завітай" (м.Коростень, вул. Грушевського, 132-а) та "Вікторія" (м.Коростень, вул.Житомирська,1). (а.с. 10-11)

Договір укладено строком на один рік, діє з моменту підписання його сторонами. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Якщо за два тижні до закінчення терміну дії договору сторони не виявлять своєї відмови від нього, термін дії автоматично продовжується на один рік (п. 3.1. договору).

Згідно із п.п.4.1, 4.2 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 1000 грн. з ПДВ у місяць. Загальна вартість орендної плати в рік становить 12000,00грн.сторони погоджують, що ціни, вказані у договорі (або) рахунках, накладних до нього являються звичайними та є невід'ємною частиною цього договору. Попередня орендна плата вноситься до 30 числа кожного місяця, шляхом предоплати в 100% розмірі.

Відповідно до п.п. 11.2 - 11.4 договору визначено, що дія договору припиняється у разі : закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність або викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку встановленому законом. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія цього договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також ї інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Зміни умов договору та його розірвання можливі тільки за згодою сторін.

У п. 13.1. договору сторони погодили, що усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані з ним, у тому числі пов'язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумачення його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства , а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Разом з тим, 01.01.15р. сторони підписали акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду (а.с.12).

01.07.2015р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди земельної ділянки №01/15 від 01.01.2015р., у якій визначили внести зміни в п. 4.2 договору та викласти його в наступній редакції, а саме: "Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції починаючи з 01.07.2015р."

Вказана додаткова угода підписана сторонами та скріплена печатками.

ПАТ "Коростенський завод "Янтар" надіслало ПП "Тотал - Трейд" листа від 13.06.2016р. №05/1058, у якому зазначило, що 01.07.2016р. закінчується термін дії додаткової угоди №1 до договору оренди землі №01/15 від 01.01.2015р., а тому просило направити довірену особу для укладення додаткової угоди. Крім того, товариство вказало про наявність дебіторської заборгованості за договором оренди, а саме: за березень - 859,47 грн., за квітень - 1037,94грн., за травень -1074,26грн., та просило вжити відповідних заходів для погашення вищевказаної заборгованості. (а.с. 14)

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

У подальшому, 18.07.2016р. ПАТ "Коростенський завод "Янтар" звернулося до ПП "Тотал - Трейд" з претензією №05/1269, у якій повторно зазначає, що 01.07.2016р. закінчується термін дії додаткової угоди №1 до договору оренди землі №01/15 від 01.01.2015р., а тому просило направити довірену особу для укладення додаткової угоди. Крім того, товариство вказало про наявність дебіторської заборгованості за договором оренди, а саме: за березень - 709,47 грн., за квітень - 1037,94грн., за травень -1074,26грн., за червень - 1075,34 грн., та просило вжити відповідних заходів для погашення вищевказаної заборгованості. (а.с. 15)

У відповіді від 28.07.2016р. №77 на претензію ПП "Тотал - Трейд" зазначає, що договір оренди землі від 01.01.2015р. №01/15 є недійсним, оскільки укладений в порушення Закону України "Про оренду землі" і не відповідає жодному законодавчому акту, а тому, у разі невизнання даного договору недійсним з моменту укладення, залишає за собою право визнати його недійсним в судовому порядку. Вказує, що оскільки право власності на приміщення магазину за адресою м. Коростень, вул. Грушевського, 132а належить підприємству, відповідач запропонував розглянути питання про передачу земельної ділянки для обслуговування даного приміщення, відповідно до ст. 120 ЗК України. Виходячи із вищевикладеного відхилено претензійні вимоги і запропоновано розглянути спірне питання використання земельної ділянки для обслуговування магазину за адресою м. Коростень, вул. Грушевського, 132а відповідно до чинного законодавства. (а.с. 16)

Листом від 25.10.2016р. №125 ПП "Тотал - Трейд" повернуло без розгляду рахунок на оплату оренди земельної ділянки №179 від 30.09.2016р. та №145 від 29.07.2016р. (а.с. 17)

Акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2016р. - 01.11.2016р. підписаний лише позивачем.

За наведених обставин, позивач, керуючись ст.ст. 7, 120 ЗК України, ст.ст. 3, 15, 16 Закону України "Про оренду землі", ст.ст.6, 526, 624, 625, 627 ЦК України, звернувся із позовом до ПП "Тотал - Трейд" про стягнення боргу у розмірі 10331,37 грн., з яких 9221,00 грн. - основний борг, 184,00 грн. - 3% річних, 895,55 грн. - інфляційні втрати, 30,82 грн. - пеня та судового збору у розмірі 2756,00 грн..

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16 відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" до Приватного підприємства "ТОТАЛ-ТРЕЙД" про стягнення 10331,37 грн..

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення договору оренди) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону(ч.5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Згідно із ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Ст. 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 01.01.2015 р.) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема, визначено, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, зокрема, право користування (найму, оренди) (ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Отже, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Разом з тим, як убачається із матеріалів справи, а саме із відповіді на претензію, відзиву на позов та апеляційну скаргу, відповідач заперечує дійсність договору, посилаючись на те, що він не містить істотних умов, необхідних для даного виду договору та не пройшов державну реєстрацію.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (чинного на момент укладення договору оренди) визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Проте, як убачається із договору оренди землі від 01.01.2015р., він не містить кадастрового номера переданої в оренду земельної ділянки. Не містить відомостей про кадастровий номер земельної ділянки і акт прийому - передачі об'єкта оренди землі, який є невід'ємною частиною договору.

Як зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Проте, відповідач, заперечуючи дійсність договору оренди землі від 01.01.2015р., вказуючи на відсутність у ньому істотної умови, а саме кадастрового номера, наголошуючи на тому, що земельна ділянка не сформована та відповідно до ч. 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України не може бути об'єктом цивільних прав, зустрічного позову про визнання недійсним вказаного вище договору не заявляв.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на наявність кадастрового номера земельної ділянки не беруться судом до уваги, оскільки такий номер не зазначений ні у договорі оренди, ні у акті - прийому - передачі. Крім того, у договорі відсутні відомості про додаток до нього, зокрема, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, який є невід'ємною частиною договору оренди. У матеріалах справи також не містяться належні докази на підтвердження присвоєння кадастрового номера земельній ділянці площею 0,066 га, зазначеної у договорі та, яка відповідно до ст. 79 - 1 ЗК України, з моменту присвоєння їй кадастрового номера може бути об'єктом цивільних прав.

Разом з тим, щодо посилання позивача на постанови ВСУ від 06.03.2013р. у справі №6-5цс13, від 18.12.2013р. у справі №6-127цс13, від 25.12.2013р. у справі №6-118цс13, які відповідають його правовій позиції, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути взяті до уваги, оскільки ці постанови прийнято за іншої, ніж у даній справі фактично-доказової бази, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших обставин, встановлених судовими інстанціями, і за інших поданих сторонами та оцінених судом доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) й прийнято відповідні судові рішення.

З огляду на те, що цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації, а сторонами не проведено державну реєстрацію прав, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ПП Тотал - Трейд не набуло прав орендаря за договором оренди землі від 01.01.2015р. №01/15, а тому він не породжує для сторін прав та обов'язків та не тягне вчинення наслідків його виконання у вигляді сплати орендної плати.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 9221,00 грн. боргу за оренду земельної ділянки за договором оренди від 01.01.2015р. №01/15 не підлягає задоволенню. Крім того, вимоги про стягнення 30,82 грн. - пені, 184,00 грн. - 3% річних, та 895,55 грн. - інфляційних втрат також задоволенню не підлягають, оскільки вони є похідними від основної вимоги.

За наведеного, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у позові, проте вважає безпідставним висновок про неукладеність договору оренди, на чому наполягає позивач у апеляційній скарзі, однак такий висновок не впливає на вирішення спору по суті. Решта доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Враховуючи вищевикладене, рішення господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 23.01.2017р. у справі №906/1277/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" - без задоволення.

2. Справу №906/1277/16 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.