Постанова

від 31.01.2017 по справі 815/7192/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа № 815/7192/15

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Татарин Б.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юни-Сервис до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Юни-Сервис звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0002532205 від 16 листопада 2015 року та №0002542205 від 16 листопада 2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0002532205 від 16 листопада 2015 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №0002542205 від 16 листопада 2015 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Юни-Сервис знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого є посередництво у торгівлі паливом, оптова та роздрібна торгівля паливом, оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ Юни-Сервис по взаємовідносинам з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 за період січень-березень, червень 2013 року, за результатами якої складений акт перевірки №2351/15-54-22-05/33659806 від 27 жовтня 2015 року.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ Юни-Сервис ст. 134, ст. 135, ст. 136, ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 2 453 462 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2 152 159 грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0002532205 від 16 листопада 2015 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 152 159 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 076 079, 5 грн., №0002542205 від 16 листопада 2015 року, яким позивачу збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 2 453 462 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 226 731 грн.

Як вбачається з акту перевірки №2351/15-54-22-05/33659806 від 27 жовтня 2015 року, підставою для висновків про завищення позивачем валових витрат за 2013 рік та заниження податку на додану вартість за цей період є вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року по справі №646/3810/15-к, яким встановлено створення фіктивного підприємства ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , яке використано для заволодіння грошовими коштами ПАТ НАК Нафтогаз Україна шляхом укладання нікчемного удаваного договору поставки нафтопродуктів та перерахування грошових коштів на це підприємство за нібито поставлені нафтопродукти, яким в подальшому грошові кошти перераховані на інші фіктивні підприємства та привласнені шляхом проведення фінансово-господарських операцій. Крім того, до перевірки позивачем не надано податкові накладні №1228 від 26 лютого 2013 року та №1290 від 27 лютого 2013 року, акти приймання-передачі нафтопродуктів, тощо.

Позивач не погодився з висновками перевірки та подав заперечення на акт перевірки та додаткові первинні документи, однак, вони не були враховані відповідачем, оскільки наявний вирок суду щодо фіктивності ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , а тому підписи на первинних документах не належать директору цього підприємства, що не дає можливість прийняти первинні документи, як належні докази здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 .

За результатами адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень, скарга позивача, з тих самих підстав, що зазначені в акті перевірки, залишена без задоволення, а рішення без змін.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не має безперечних доказів не підписання керівником ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 первинних документів по операціям з ТОВ Юни-Сервис , цей факт в вироку по кримінальній справі не встановлений, а тому первинні документи надані позивачем, враховуючи відсутність до них будь-яких зауважень податкового органу та можливість встановити з них зміст господарських операцій, мають бути враховані судом як належні докази у справі.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні грошові зобов'язання визначені позивачу з огляду на порушення норм податкового законодавства, які ґрунтуються на висновку податкового органу про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , у зв'язку із наявності вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року у справі №646/3810/15-к, відповідно до якого директора ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України (фіктивне підприємництво).

Судом першої інстанції при вирішенні спірного питання було встановлено, що 21 січня 2013 року між ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 та ТОВ Юни-Сервис був укладений договір поставки нафтопродуктів №2101/13-ДТ-1, за яким ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 зобов'язується передати, а ТОВ Юни-Сервис прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких зазначається в накладних документах, оформлених на кожну партію товару, виконання якого підтверджено податковими та видатковими накладними, які підписані керівником ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 ОСОБА_2 і скріплені печаткою підприємства.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року у справі №646/3810/15-к, громадянина ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України. Згідно із зазначеним вироком наприкінці 2011 року ОСОБА_2 вступив у злочинну змову з придбання та прикриття у подальшому незаконної діяльності юридичної особи ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 , не маючи при цьому наміру фактично здійснювати підприємницьку діяльність.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (ч.1).

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства (виключно з метою здійснення злочинної діяльності).

Згідно з положенням п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З наведеного слідує, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин 1 та 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що вирок підтверджує тільки нікчемність договорів ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 з ПАТ НАК Нафтогаз Україна , а тому первинні документи, які надані позивачем є належним доказом реальності спірних господарських операцій, - оскільки всі первинні документи, які були видані за результатами укладеного договору були підписані від імені ОСОБА_2, який в свою чергу визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).

Більш того, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю та господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними та обґрунтованими твердження апелянта, що надані позивачем первинні документи отримані від ТОВ ГАЗУКРАЇНА-2020 не є доказами реального здійснення спірних господарських операцій, що в сукупності з виявленими фактами фіктивної діяльності вказаного контрагента позивача свідчить про безтоварність спірних господарських операцій, що виключає право ТОВ Юни-Строй на формування валових витрат та податкового кредиту за такими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, у зв'язку з чим, судове рішення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Разом з цим, відповідно до ч.6 ст. 94 КАС України - якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції ухвалено нове рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, а ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 113 989, 12 грн., колегія суддів вважає за необхідне розподілити судові витрати у відповідності до ч.6 ст. 94 КАС України та присудити з ТОВ Юни-Строй на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 113 989, 12 грн.

Керуючись ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Юни-Сервис до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Юни-Сервис (код ЄДРПОУ 33659806) на користь спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір за звернення до суду з апеляційною скаргою у розмірі 113 989 (сто тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 12 коп.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 лютого 2017 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

М.М. Милосердний