Рішення

від 29.10.2010 по справі 2-1836/10

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 2-1836/10

Провадження № 2-1836/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого - судді Агєєвої Л.І.,

при секретарі Козирєвій Т.О.,

за участю адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Житлопромбуд-8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Житлопромбуд-8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що під час знаходження в трудових правовідносинах з відповідачем, працюючи каменярем, з ним стався нещасний випадок на виробництві, внаслідок чого він отримав тілесні ушкодження і став інвалідом третьої групи з втратою професійної працездатності 60%. Оскільки відповідач з 1991 р. по 30.08.2004 р. ухиляється від виплати втраченого заробітку з врахуванням професійної втрати працездатності, позивач просить стягнути на його користь 270 955 грн. втраченого заробітку та компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000 грн.

В судовому засіданні позивач свої вимоги уточнював, але остаточно просив стягнути на його користь знову ж таки 270 955 грн. спричиненої матеріальної шкоди та 100 000 моральної шкоди.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила позов залишити без задоволення, посилаючись на те, що позивач пропустив загальний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, що становить 3 роки. Крім того, до звернення до суду позивач жодного разу не звертався до відповідача з даними вимогами і не заявляв претензій.

Заслухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що позивач з 05.10.1984 року по 17.03.1992 року знаходився в трудових відносинах з відповідачем з ВАТ Житлопромбуд-8 (раніше БМУ Житлопромбуд-8) працюючи каменярем.

Під час виконання своїх трудових обов'язків, 13.12.1991 року з позивачем стався нещасний випадок, в зв'язку з чим він отримав тілесні ушкодження і став інвалідом третьої групи з втратою професійної працездатності 60% (Акт № 8 за формою Н-1 від 20.12.1991 року та висновок ВТЕК від 04.03.1992 ).

Відповідно до ст. 455 ЦК України в редакції 1963 року у зв'язку з спричиненням каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я організація чи громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення працездатності, а також відшкодувати витрати, викликані ушкодженням здоров'я (посилене харчування, протезування, сторонній догляд і інше).

Крім того, згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відповідач з 01 квітня 2001 року, як і будь-який інший суб'єкт господарювання був звільнений від обов'язку сплати позивачу будь-яких страхових виплат, обов'язок здійснення яких в повному обсязі був покладений на Фонд соціального страхування.

Судом встановлено, що на підставі акту № 399 прийняття-передачі особових справ потерпілих на виробництві особову справу позивача було передано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Корабельному районі м. Миколаєва тільки 30.08.2004 року.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не сплатив належну суму відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, вчасно не надав відповідну довідку про розмір заробітної плати, позивач і звернувся до суду з даним позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, остаточно вказуючи період часу стягнення з 01.01.1992 року по 30.08.2004 року.

Згідно Висновку судово-економічної експертизи № 5411-5412 від 29.08.2008 року та Висновку додаткової судово-економічної експертизи № 2164-2165 від 18.08.2010 року при розрахунку суми відшкодування позивачу відповідач повинен був користуватися Інструкцією про порядок користування Правилами відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, спричиненої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ними трудових обов'язків від 13.02.1985 р. № 50/П-2, зі змінами внесеними Постановою КМ України від 27.01.1992 р. № 6 Про затвердження роз'яснення про порядок перерахунку розміру відшкодування шкоди… , та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 р. № 472 зі змінами і доповненнями від 18.07.1994 р. № 492 і від 03.10.1997 р. № 1100, а також Постановами КМ України про збільшення розмірів заробітної плати.

У своїх висновках експертами була прорахована загальна сума своєчасно не сплаченого відшкодування позивачу, а саме:

Для документального обґрунтування своїх висновків (експертиза від 29.08.2008 р. та додаткова від 18.08.2010 р.) експерти досліджували надані матеріали справи, а також і додатково надані.

Так, в матеріалах справи експертам була надана архівна довідка від 10.12.2007 р. за вих. № 361 про розмір середньої заробітної плати( а. с. 18), а у судовому засіданні, вже після проведення експертизи від 29.08.2008 року, позивач надав другу довідку про розмір середньої заробітної плати від 25.12.2006 р. за № 41.

Як вбачається із наданих позивачем довідок, в довідці від 25.12.2006 року за № 41 розмір заробітної плати в 5 разів перевищує розмір заробітної плати, вказаній в довідці від 10.12.2007 р. за № 361.

При проведені експертизи експерт звернув увагу на вищевказані обставини, а також на те, що довідка, яка надана 25.12.2006 року датована на рік раніше поданої до суду позивачем позовної заяви, і в якій, як доказ в обґрунтування своїх вимог, була покладена довідка від 10.12.2007 року.

Документальне обґрунтування архівної довідки від 10.12.2007 р. № 361 про розмір заробітної плати позивача, за висновком експерта, підтверджується наданими для дослідження ксерокопіями розрахункових листів по особовому рахунку ОСОБА_2 за № 2715. Також, при проведені розрахунків експерт ознайомився з розрахунковими листами інших працівників ВАТ Житлопромбуд-8 станом на 1992 рік, в яких відображений розмір нарахованої заробітної плати у середньому по підприємству за один місяць від 300-700 крб., а за 1996 рік до вересня заробітна плата в середньому складала від 7 до 20 млн. карбованців. Виходячи з цього, експерт зробив висновок про те, що нарахування заробітної плати позивачу документально підтверджено у розмірі за жовтень 1991 р.- 653,94 крб. та листопад 1991 р.-579,50 крб. і що відповідає інформації вказаній у архівній довідці від 10.12.1991 р. за № 361. Заробітна плата в 1991 р. у розмірах від трьох до чотирьох тисяч крб. по ВАТ Житлопромбуд не зафіксована.

З урахуванням вищевикладеного, експертом в додатковій експертизі було розраховано розмір матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я в розмірі 11249,71 грн. за період часу з 01.03.1992 року ( з 04.03.1992 року позивач був визнаний інвалідом 3 групи з встановленням втрати працездатності)та по 30.08.2004 року (час передання особової справи до ФССНВ).

Що стосується питання про нарахування індексу інфляції, який також був прорахований експертом, у зв'язку з чим розмір відшкодування був збільшений до 25233,29 грн., то це питання фактично не стало предметом обговорення в судовому засіданні, позивач категорично відмовився це робити, посилаючись на невідповідність висновків експертів дійсним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача належить стягнути 11249,71 грн. матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, а також 500 грн. моральної шкоди, що на думку суду є достатнім, з урахуванням обставин справи.

Що стосується Висновку експерта № 121 від 12.10.2009 року, то ці висновки суперечать іншим матеріалам справи та викликають сумнів в їх правильності.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 209- 212, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Житлопромбуд-8 на користь ОСОБА_2 11249,71 грн. в рахунок спричиненої матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 11749,71 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення набуває законної сили протягом 10 днів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Агєєва Л.І.