Рішення

від 27.01.2017 по справі 911/3820/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2017 р. Справа № 911/3820/16

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства аграрної політики та продовольства України

та за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гаврилівської сільської ради

про стягнення 10 302,84 грн та зобов'язання повернення майна

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. № 2 від 05.01.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 37/КАМ/Ю від 16.01.2017);

від третьої особи 1 ОСОБА_3 (дов. № 31-4/8 від 10.01.2017);

від третьої особи 2 не з'явилися.

Обставини справи:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (далі - відповідач) про стягнення 10 302,84 грн заборгованості, з яких: 9 030,06 грн боргу з орендної плати, 1 272,78 грн пені та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області, шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006 в частині сплати орендної плати. Крім того, вважаючи, що договір оренди є розірваним, позивач просив суд зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2016 порушено провадження у справі № 911/3820/16, залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України та Гаврилівську сільську раду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи призначено на 09.12.2016.

07.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від третьої особи Гаврилівської сільської ради надійшло клопотання № 02-10/488 від 02.12.2016 (вх. № 25412/16 від 07.12.2016), згідно якого останній підтримав позовні вимоги у повному обсязі, яке прийнято судом.

08.12.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача разом з супровідним листом № 171/16 від 08.12.2016 (вх. № 25457/16 від 08.12.2016) надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.12.2016 розгляд справи відкладено на 13.01.2017.

13.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від Міністерства аграрної політики та продовольства України надійшло пояснення № 31-4/64 від 12.01.2017 (вх. № 581/17 від 13.01.2017), згідно якого останній просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2017 розгляд справи відкладено на 20.01.2017.

19.01.2017 до канцелярії господарського суду Київської області від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області надійшли додаткові пояснення № 16-03-243 від 18.01.2017 (вх. № 1067/17 від 19.01.2017), згідно яких останній підтримав задоволення позовних вимог повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2017 на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 27.01.2017.

Представники позивача та третьої особи 1 в судовому засіданні 27.01.2017 підтримали позов у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Третя особа 2 в судове засідання 27.01.2017 не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Враховуючи, що неявка третьої особи 2 в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника третьої особи 2.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи 1, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством Комплекс Агромарс (Орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 31.12.2015, вартість якого становить 202 400 грн, у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 189 900 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі підприємства (п. 2.1. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору орендна плата визначена на підставі ОСОБА_3 розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 512,07 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 10.1. договору договір укладено строком на 5 років, що діє з 14.02.2006 до 14.02.2011 включно.

Пунктами 10.6., 10.7. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не оспорюється сторонами договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006 є продовженим до 14.02.2016 на тих же умовах.

Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди від 14.02.2006 та з метою продовження терміну дії договору оренди, позивач звернувся до відповідача з листом № 14-09-425 від 10.02.2015 (а.с. 21), згідно якого у зв'язку із закінченням терміну дії договору 14.02.2016 просив останнього у 3-х денний термін з моменту отримання даного листа надати до РВ ФДМУ по Київській області кандидатури представників ТОВ Комплекс Агромарс для включення до складу інвентаризаційної комісії та комісії з оцінки майна.

Листом № 14-09-657 від 29.02.2016 (а.с. 22) позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією надати кандидатури представників ТОВ Комплекс Агромарс для включення до складу інвентаризаційної комісії та комісії з оцінки майна ЦМК.

Листом № 14-09-805 від 11.03.2016 (а.с. 23) позивач повідомив відповідача про намір продовжити строк дії договору оренди від 14.02.2006 № 7-ЦМК за умови виконання орендарем визначених в листі вимог.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 04-6/1 від 18.03.2016 (а.с. 24-26) створено комісію з інвентаризації та оціник об'єкта оренди - єдиного майнового комплексу, визначено дату оцінки станом на 31.03.2016 та зобов'язано ТОВ Комплекс Агромарс провести інвентаризацію об'єкта оренди та надати Регіональному відділенню зведений акт інвентаризації та оцінки об'єкта оренди - єдиного майнового комплексу.

Позивач зазначає, що в порушенням вимог наказу № 04-6/1 від 18.03.2016 відповідач не надав зведений акт інвентаризації об'єкта оренди, з оформленими в установленому порядку інвентаризаційними описами та іншими матеріалами інвентаризації.

Листом № 14-09-1799 від 28.04.2016 (а.с. 28) позивач звернувся до відповідача з проханням надати матеріали проведеної інвентаризації та повідомив, що у разі ненадання зазначених матеріалів, буде змушене розпочати процедуру повернення майна з орендного користування.

Листом № 14-09-3206 від 21.07.2016 (а.с. 29) позивач повідомив відповідача про початок процедури повернення державного майна із оренди.

Суд встановив, що позивачем за період з 28.01.2015 по 10.11.2016 нараховано відповідачу орендну плату на загальну суму 9 030,06 грн.

Після порушення провадження у справі (28.11.2016) відповідач сплатив позивачу 13 956,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 02.12.2016 на суму 9 814,34 грн (а.с. 89), платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 13.12.2016 на суму 2 061,63 грн (а.с. 101) та платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 23.01.2017 на суму 2 080,18 грн (а.с. 102), внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення у справі борг відповідача за період з 28.01.2015 по 10.11.2016 перед позивачем відсутній.

Предметом позову є вимоги про стягнення 9 030,06 грн боргу з орендної плати, 1 272,78 грн пені та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області, шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем за період з 28.01.2015 по 10.11.2016 нараховано відповідачу орендну плату на загальну суму 9 030,06 грн; після порушення провадження у справі (28.11.2016) відповідач сплатив позивачу 13 956,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 02.12.2016 на суму 9 814,34 грн (а.с. 89), платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 13.12.2016 на суму 2 061,63 грн (а.с. 101) та платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 23.01.2017 на суму 2 080,18 грн (а.с. 102), внаслідок чого станом на момент прийняття судового рішення у справі борг відповідача за період з 28.01.2015 по 10.11.2016 перед позивачем відсутній.

Відповідно до п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на те, що після порушення провадження у справі (28.11.2016) відповідач сплатив на рахунок позивача 13 956,15 грн, що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 02.12.2016 на суму 9 814,34 грн (а.с. 89), платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 13.12.2016 на суму 2 061,63 грн (а.с. 101) та платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 23.01.2017 на суму 2 080,18 грн (а.с. 102), суд вважає, що провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 9 030,06 грн боргу з орендної плати за період з 28.01.2015 по 10.11.2016 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006, позивачем за період з 29.01.2015 по 10.11.2016 нараховано 1 272,78 грн пені.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 38-39), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 29.01.2015 по 10.11.2016 складає загалом 1 272,78 грн. Відтак, вимога про стягнення 1 272,78 грн пені підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області, шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з наявних матеріалів справи та не оспорюється сторонами договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006 є продовженим до 14.02.2016 на тих же умовах.

Позивач в якості обґрунтування позовної вимоги про зобов'язання повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області, шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України посилається на те, що у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди від 14.02.2006 та з метою продовження терміну дії договору оренди, позивач звернувся до відповідача з листом № 14-09-425 від 10.02.2015 (а.с. 21), згідно якого у зв'язку із закінченням терміну дії договору 14.02.2016 просив останнього у 3-х денний термін з моменту отримання даного листа надати до РВ ФДМУ по Київській області кандидатури представників ТОВ Комплекс Агромарс для включення до складу інвентаризаційної комісії та комісії з оцінки майна.

Листом № 14-09-657 від 29.02.2016 (а.с. 22) позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією надати кандидатури представників ТОВ Комплекс Агромарс для включення до складу інвентаризаційної комісії та комісії з оцінки майна ЦМК.

Листом № 14-09-805 від 11.03.2016 (а.с. 23) позивач повідомив відповідача про намір продовжити строк дії договору оренди від 14.02.2006 № 7-ЦМК за умови виконання орендарем визначених в листі вимог.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області № 04-6/1 від 18.03.2016 (а.с. 24-26) створено комісію з інвентаризації та оцінки об'єкта оренди - єдиного майнового комплексу, визначено дату оцінки станом на 31.03.2016 та зобов'язано ТОВ Комплекс Агромарс провести інвентаризацію об'єкта оренди та надати Регіональному відділенню зведений акт інвентаризації та оцінки об'єкта оренди - єдиного майнового комплексу.

Позивач зазначає, що в порушенням вимог наказу № 04-6/1 від 18.03.2016 відповідач не надав зведений акт інвентаризації об'єкта оренди, з оформленими в установленому порядку інвентаризаційними описами та іншими матеріалами інвентаризації.

Листом № 14-09-1799 від 28.04.2016 (а.с. 28) позивач звернувся до відповідача з проханням надати матеріали проведеної інвентаризації та повідомив, що у разі ненадання зазначених матеріалів, буде змушене розпочати процедуру повернення майна з орендного користування.

Листом № 14-09-3206 від 21.07.2016 (а.с. 29) позивач повідомив відповідача про початок процедури повернення державного майна із оренди.

З огляду на викладене, позивач вважає договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006 є таким, що припинив свою дію, а відтак орендоване майно підлягає поверненню.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем, належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду того, що він в порядку п. 10.6. договору, звертався до відповідача із заявою про припинення договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, тобто до 14.03.2016.

Надані позивачем листи № 14-09-657 від 29.02.2016 та № 14-09-805 від 11.03.2016 (а.с. 22-23) свідчать про наявність наміру у позивача, після завершення 14.02.2016 строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006, продовжити термін дії договору за умови виконання відповідачем визначених у листах умов.

Водночас лист позивача щодо повернення майна із оренди № 14-09-3206 від 21.07.2016 (а.с. 29) датований 21.07.2016, після спливу місячного строку з 14.02.2016, а тому не може вважатися судом доказом звернення до відповідача із заявою про припинення договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця у розумінні ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відтак, суд дійшов висновку, що договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006 є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах до 14.02.2021).

Судом критично оцінюються посилання позивача на неналежне виконання відповідачем умов п. 5.6. договору, яким передбачено обов'язок орендаря вчинити всі необхідні дії пов'язані з оформленням права користування земельними ділянками, що були відведені об'єкту оренди (цілісному майновому комплексу ДП Сільськогосподарське підприємство Прогрес ), оскільки існування вказаних обставин не звільняє позивача від дотримання встановленого договором та законодавством порядку звернення до орендаря із заявою про зміну або припинення строку дії договору.

За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області, шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України є такою, що не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс про стягнення 9 030 (дев'ять тисяч тридцять гривень) 06 коп. боргу з орендної плати за період з 28.01.2015 по 10.11.2016 згідно договору оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес № 7-ЦМК від 14.02.2006 припинити.

3. Решту позову задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс (07350, Київська обл., Вишгородський район, село Гаврилівка; ідентифікаційний код 30160757) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15; ідентифікаційний код 19028107) 1 272 (одну тисячу двісті сімдесят дві гривні) 78 коп. пені та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) 00 коп. судового збору.

5. У задоволенні вимоги про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Комплекс Агромарс повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство Прогрес , с. Рикунь, Вишгородського району Київської області, шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 31.01.2017

Суддя П.В.Горбасенко