Постанова

від 15.03.2017 по справі 911/3820/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2017 р. Справа№ 911/3820/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Сітайло Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Кирпичова Т.Б. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Юзик А.А. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-1: Костюченко М.Є. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи-2: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

на рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2017р.

у справі №911/3820/16 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Міністерство аграрної політики та продовольства України

2) Гаврилівська сільська рада

про стягнення 10 302,84 грн. та зобов'язання повернення майна,-

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 9 030,06 грн. боргу з орендної плати, 1 272,78 грн. пені та зобов'язання відповідача повернути з оренди єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Прогрес", шляхом підписання акта приймання-передачі майна Міністерству аграрної промисловості та продовольства України.

В обґрунтування позову позивач вказував на порушення орендарем умов договору оренди та не внесенням у строки та у обсязі, визначеному договором, плати за орендне користування. За твердженням позивача заборгованість по орендним платежам станом на 15.11.2016р. становить 9 030,06 грн., у зв'язку із чим позивач просив стягнути з відповідача передбачені договором оренди штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Крім того вважаючи, що договір оренди припинив свою дію, внаслідок відмови орендодавця від продовження з орендарем орендних відноси, позивач вказував на зобов'язання орендаря повернути об'єкт оренди органу, який управляє державним майном - Міністерству аграрної промисловості та продовольства України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2016р. порушено провадження у справі № 911/3820/16, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Гаврилівську сільську раду.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.01.2017р. у справі №911/3820/16 позов задоволено частково. Провадження у справі в частині вимог позивача про стягнення 9 030,06 грн. боргу з орендної плати за період з 28.01.2015р. по 10.11.2016р. згідно договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "Сільськогосподарське підприємство "Прогрес" № 7-ЦМК від 14.02.2006р. припинено. Решту позову задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 1 272,78 грн. пені та 1 378,00 грн. судового збору. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині.

Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції та мотивами якими він при цьому керувався, відмовляючи у поверненні з оренди орендованого майна, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2017р. у справі №911/3820/16 скасувати у цій частині і прийняти нове рішення, яким зобов'язати відповідача повернути єдиний майновий комплекс Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Прогрес", шляхом підписання акта приймання-передачі майна, Міністерству аграрної промисловості та продовольства України.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також на неправильне встановлення обставин справи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017р. вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017р. апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.03.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.03.2017р. у зв'язку із прийманням судді Смірнової Л.Г. участі у підготовці для підтримання кваліфікації, змінено та сформовано склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю.

15.03.2017р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив, в якому його представник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги та законність прийнятого рішення.

До судового засідання, що відбулось 15.03.2016р., не з'явився представник третьої особи-2, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника третьої особи-2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення сторін, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується, що 14.02.2006р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі -орендодавець, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Комплекс Агромарс" (далі -орендар, відповідач) підписано договір оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Прогрес" №7-ЦМК, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Прогрес", с. Рикунь, Вишгородського району Київської області (далі -об'єкт оренди), склад і вартість якого визначено актом оцінки, протоколом про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства станом на 31.12.2015р., у розмірі 202 400,00 грн., у тому числі основні фонди за залишковою вартістю 189 900,00 грн.

Відповідно до договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передачі підприємства (п. 2.1. договору).

Актом приймання-передачі державного майна №1 від 2006р. без зазначення числа та місяця орендодавець передав орендарю об'єкт оренди.

Як визначено у п.10.1 договору він укладений строком на 5 років, що діє з 14.02.2006р. до 14.02.2011р.

У відповідності до частин 1 - 3 статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю.

Частиною 2 ст. 793 ЦК України (в редакції, що діяла на дату підписання сторонами тексту Договору імперативно встановлювалося, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, відповідно до ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладений на строк не менше одного року, підлягає державній реєстрації.

З викладеного вбачається, що договори найму цілісного майнового комплексу, укладений на строк один рік і більше підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

У відповідності до ч. 1 с. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

В силу частини 3 статті 640 ЦК України (у редакції, яка діяла станом на 17.01.2006р.) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У ч. 1 ст. 220 ЦК України законодавець встановив імперативну норму, згідно якої у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин, який у випадках встановлених законом підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно приписів ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, договір оренди цілісного майнового комплексу ДП Сільськогосподарське підприємство Прогрес с. Рикунь, Вишгородського району Київської області строком, у момент його підписання сторонами із строком дії на 5 років потребував нотаріального посвідчення і державної реєстрації, а за їх відсутності - такий правочин є нікчемним.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тож вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна і заперечення орендаря, які ґрунтувалися на положеннях нікчемного правочину, зокрема, пунктах 10.6, 10.7 та п. 3.5. договору, не заслуговували на увагу і підлягали відхиленню.

У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції вважає, що з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції підлягають виключенню відповідні висновки місцевого господарського суду щодо результату вирішення спору з посиланням на вказані вище умови договору оренди.

Поряд з цим судова колегія вважає, що правовим наслідком недійсності правочину, за яким відбулося користування майном, є відшкодування стороною плати за користування за цінами, які існують на момент відшкодування.

Плата за користування державним майном визначається відповідною Методикою, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 13 956,15 грн. за користування майном, що підтверджують платіжні доручення №9623028482 від 02.12.2016р.; №9623028999 від 13.12.2016р.; №9623030213 від 23.01.2017р. за період з 28.01.2015р. по 23.01.2017р.

Натомість позивач заявив до стягнення плату за користування майном на загальну суму 9 030,06 грн. за період з 28.01.2015р. по 10.11.2016р.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача плати за користування у розмірі 9 030,06 грн. за період з 28.01.2015р.-10.11.2016р., належить припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України), а у задоволенні пені, нарахованої на вказану плату - відмовити.

З огляду на встановлене апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2017р. у справі №911/3820/16 в оскаржуваній частині - без скасування.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відстрочення позивачу сплату судового збору до прийняття рішення у даній справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2017р. у справі №911/3820/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2017р. у справі №911/3820/16 скасувати в частині задоволення пені у розмірі 1 272,78 грн. та судових витрат у розмірі 1 378,00 грн.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2017р. у справі №911/3820/16 у такій редакції:

Припинити провадження у справі в частині вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про стягнення 9 030,06 грн. боргу з орендної плати. Відмовити у задоволенні позову у решті вимог .

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15; ЄДРПОУ 19028107) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 031 (три тисячі тридцять одна) грн. 60 коп.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

5. Матеріали справи № 911/3820/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.Г. Сітайло