ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.01.2017 р. Справа № 917/996/16
про стягнення 1 845 271,78 грн.
Суддя Киричук О.А.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1, дов. від 01.01.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 18.02.2016р.
Розглядається позовна заява про стягнення 1 845 271,78 грн. заборгованості за договором поставки № 321-ОМК від 04.09.2014р., у тому числі 1 553 957,00 грн. основної заборгованості, 218 915,70 грн. пені, 15 581,04 грн. 3% річних, 56 818,04 грн. інфляційних.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач прострочив виконання своїх договірних зобов'язань.
07.07.2016р. позивачем подана заява про надання оригіналів документів, які додані до позовної заяви для огляду (вх. № 8456 від 07.07.2016р.).
08.08.2016р. позивачем подана заява про письмові пояснення (вх. № 9783 від 08.08.2016р.).
11.08.2016р. позивачем подане клопотання про долучення додаткових доказів (вх. № 9783 від 08.08.2016р.).
18.08.2016р. відповідачем подане клопотання про призначення судової економічної експертизи (вх. № 10268 від 18.08.2016р.) з метою правильного розрахунку основного боргу, розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних.
26.08.2016р. позивачем надані письмові пояснення по справі (вх. № 10629 від 26.08.2016р.), в яких, зокрема, викладені заперечення на клопотання відповідача про призначення судової економічної експертизи.
Ухвалою від 26.08.2016р. суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судово-економічної експертизи.
26.08.2016р. відповідачем по справі надані клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та доповнення до нього (вх. № 10605 та 10628 від 26.08.2016р.).
Відповідач просив суд у клопотанні з врахуванням доповнення до нього на вирішення експерта поставити наступні питання
- Чи відповідає якісний і кількісний хімічний склад Стабілізатора макгель К 10, що поставлявся ТОВ Фудтек згідно видаткової накладної № 494 від 29.10.2015 р. та видаткової накладної № 512 від 05.11.2015 р. за ОСОБА_3 поставки № 321-ОМК від 04.08.2014 p., технічним умовам (ТУ, ДСТУ)?
- Чи відповідає за своїми характеристиками Стабілізатор макгель К 10, що поставлявся ТОВ Фудтек згідно видаткової накладної № 494 від 29.10.2015 р. та видаткової накладної № 512 від 05.11.2015 р. за ОСОБА_3 поставки № 321-ОМК від 04.08.2014 р, характеристикам, зазначеним на етикетці.
Ухвалою від 26.08.2016р. суд задовольнив клопотання відповідача про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, доручив її проведення Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4, провадження у справі зупинив.
07.09.2016р. до господарського суду Полтавської області від Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4 надійшов лист, в якому повідомляється про відсутність фахівців відповідної спеціальності.
Ухвалою від 09.09.2016р. суд доручив проведення експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4.
26.09.2016р. позивачем надані заперечення на клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи.
26.12.2016р. до господарського суду Полтавської області від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4. надійшов лист в якому повідомляється про відсутність фахівців відповідної спеціальності.
Ухвалою від 16.01.2017р. суд поновив провадження у справі.
При розгляді справи позивачем неодноразово подавалися заяви про зменшення позовних вимог, зокрема 26.08.2016р. та 24.01.2017р.
Так, в заяві про зменшення позовних вимог за вх. № 10631 від 26.08.2016р. позивач просить стягнути з відповідача 1 174 626,00 грн. основної заборгованості, 188 863,70 грн. пені, 15 581,04 грн. 3% річних, 56 818,04 грн. інфляційних.
В заяві про зменшення позовних вимог за вх. № 1024 від 24.01.2017р. позивач просить стягнути з відповідача 1 083 359 грн. основної заборгованості, 218 915,70 грн. пені, 15 581,04 грн. 3% річних, 56 818,04 грн. інфляційних.
При цьому, в заяві позивач повідомив, що розмір основної суми боргу відповідача перед позивачем, станом на 24.01.2017р. становить різницю між вартістю одержаної відповідачем продукції та розміром здійсненої відповідачем оплати за товар, залишком оплачених коштів в сумі 30 052 грн. та повернення товару на суму 61 215 грн. Згідно повернення постачальнику № 3 від 3 лютого 2016 року, а саме: 1 744 626,00 - 570 000,00 - 30 052,00 - 61 215,00 = 1 083 359 грн.
Крім того, позивачем повідомлено, що при розрахунку пені та 3% річних було враховано п.2.3. договору та п.3.3. щодо дати поставки товару та дати оплати товару
Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Враховуючи наведене, суд визнає подані позивачем заяви про зменшення позовних вимог такими, що відповідають вимогам ст. 22 ГПК України у зв"язку з чим приймає їх до розгляду.
Таким чином, з огляду на хронологію подання позивачем заяв про зменшення позовних вимог, судом розглядаються вимоги в редакції заяви за вх. № 1024 від 24.01.2017р., а саме про стягнення з відповідача 1 083 359 грн. основної заборгованості, 218 915,70 грн. пені, 15 581,04 грн. 3% річних, 56 818,04 грн. інфляційних.
Також, позивачем надане клопотання про накладення арешту на майно боржника (вх. № 10630 від 26.08.2016р.). Ухвалою від 24.01.2017р. суд відмовив у забезпеченні позову.
Відповідачем 24.01.2017р. подано відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю (вх. № 1024 від 24.01.2017р.).
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві, в врахуванням поясненнь та заяви про зменшення позовних вимог за вх. № 1024 від 24.01.2017р., а саме про стягнення з відповідача 1 083 359 грн. основної заборгованості, 218 915,70 грн. пені, 15 581,04 грн. 3% річних, 56 818,04 грн. інфляційних.
Представник відповідача підтримав позицію, наведену у відзиві.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд, встановив:
4 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФУДТЕК (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Овруцький молочноконсервний комбінат надалі - Відповідач), було укладено Договір поставки № 321-ОМК (надалі - Договір).
Умовами договору визначено, зокрема, наступне:
- п.1. Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому ОСОБА_3, передавати у власність Покупцю ОСОБА_5, вид, кількість, вартість, якість якого визначаються відповідно до порядку, передбаченого положеннями ОСОБА_3, а Покупець зобов'язується приймати ОСОБА_5 та здійснювати його оплату. Кількість, асортимент, найменування, ціна та загальна вартість відповідної партії ОСОБА_5 встановлюються у видаткових накладних, що мають силу специфікації і є невід'ємною частиною цього ОСОБА_3.
- п. 2.2. Приймання ОСОБА_5 по якості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості Затверджено Постановою Держарбітражу при РМСРСР від 25.04.1966р. № П-7, надалі - Інструкція 7 ) з урахуванням умов цього ОСОБА_3. Приймання ОСОБА_5 по кількості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного
призначення товарів народного споживання по кількості (Затверджено Постановою Держарбітражу при РМСРСР від 15. Об. 1965р. № П-б, надалі - Інструкція-6 ) з урахуванням умов цього ОСОБА_3.
- п.2.3. Датою поставки партії ОСОБА_5 є дата прийняття ОСОБА_5 Покупцем, що підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця чи транспортної організації (Перевізника) (залежно від погоджених сторонами базових умов постачання ОСОБА_5) у Накладній. Право власності на ОСОБА_5, а також всі ризики випадкової загибелі, пошкодження ОСОБА_5 переходять до Покупця, з моменту фактичного отримання ОСОБА_5 Покупцем та підписання уповноваженим представником Покупця видаткових накладних.
- п.3.1. Покупець здійснює оплату вартості ОСОБА_5 за ціною вказаною у видатковій накладній, що є невід'ємною частиною цього ОСОБА_3. Ціна ОСОБА_5 включає вартість маркування, пакування, безповоротної тари, навантаження на транспорт Покупця та доставки ОСОБА_5. Вартість ОСОБА_5 включає ПДВ.
- п.3.3. Оплата ОСОБА_5 здійснюється Покупцем на підставі видаткової накладної, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Покупцем ОСОБА_5 та належним чином оформлених товаросупровідних документів (п.2.4. цього ОСОБА_3).
- п.4.1 ОСОБА_5 повинен бути затарений та упакований Постачальником, таким чином, щоб виключити можливість його псування та знищення при зберіганні та під час транспортування.
- п.4.3. Якість та безпечність ОСОБА_5, повинна бути належною, відповідати вимогам ТУ, ДСТУ, документам що підтверджують його якість та передаються Покупцю одночасно з ОСОБА_5 (п.2.4.) та іншим вимогам, встановленим для цієї категорії ОСОБА_5 у нормативно-правових актах і нормативних документах.
- п.4.4. У разі виявлення Покупцем неякісного ОСОБА_5 протягом 30 днів з дати отримання ОСОБА_5, за умов належного зберігання (крім прихованих недоліків ОСОБА_5, які не можна виявити при його звичайному прийманні у зазначений строк за умов належного зберігання), Покупець повинен сповістити про це Постачальника в письмовій формі та викликати представника Постачальника для складання ОСОБА_3 про виявлені недоліки в ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_3). Представник Постачальника зобов'язаний прибути до Покупця для складення ОСОБА_3 у зазначені Покупцем місце, дату та час. Водночас, вказана в повідомленні Постачальника дата не може бути встановлена раніше ніж на 3 (третій) календарний день, від моменту направлення Покупцем Постачальнику повідомлення. Повідомлення може бути передане за допомогою засобів факсимільного зв'язку, електронної пошти, поштового зв'язку або кур'єром. У випадку, якщо представник Постачальника не прибуде у зазначені в виклику (повідомленні) Покупця місце, дату та час для складення ОСОБА_3, то Покупець має право самостійно (або за участі інших осіб, якщо Покупець прийме рішення про необхідність залучення таких осіб у складанні ОСОБА_3) скласти ОСОБА_3. За таких умов, складений ОСОБА_3 без представника Постачальника матиме повну юридичну силу та буде підставою для заміни ОСОБА_5 неналежної якості.
- п.4.5. Термін заміни ОСОБА_5, якість якого не відповідає вимогам, що передбачені цим ОСОБА_3 та/або чинним законодавством України з оформленням всіх необхідних документів становить 10 (десять) робочих днів з моменту складення у порядку встановленому п. 4.4. даного ОСОБА_3. Всі витрати пов'язані з заміною ОСОБА_5 неналежної якості покладаються на Постачальника.
- п.5.3. За прострочення в оплаті ОСОБА_5 Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як зазначає позивач, за період з 29.10.2015р. по 14.04.2016р., на виконання умов ОСОБА_3 ним поставлено Відповідачу ОСОБА_5 згідно видаткових накладних на загальну суму 1 744 626,00 грн.
В підтвердження вказаного позивачем надані наступні видаткові накладні: видаткова накладна № 494 від 29 жовтня 2015 року на суму 311160,00 грн., видаткова накладна № 512 від 05 листопада 2015 року на суму 288 318,00 грн., видаткова накладна № 524 від 13 листопада 2015 року на суму 257 256,00 грн., видаткова накладна № 532 від 19 листопада 2015 року на суму 156 240.00 грн., видаткова накладна № 541 від 23 листопада 2015 року на суму 89 544,00грн., видаткова накладна № 549 від 26 листопада 2015 року на суму 221 340 грн., видаткова накладна № 563 від 7 грудня 2015 року на суму 222 120,00 грн., видаткова накладна № 32 від 3 лютого 2016 року на суму 96 528.00 грн., видаткова накладна № 176 від 14 квітня 2016 року на суму 102 120,00 грн.
За даними позивача, за вказаний період відповідач лише частково оплатив вартість отриманого ОСОБА_5 шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача у розмірі 570 000, 00 грн.
В підтвердження вказаного позивачем надані наступні документи: банківська виписка від 13.11.2015р. на суму 100 000,00 грн., банківська виписка від 18.11.2015р. на суму 100 000,00 грн., банківська виписка від 26.11.2015р. на суму 50 000,00 грн., банківська виписка від 04.12.2015р. на суму 120 000,00 грн., банківська виписка від 02.02.2016р. на суму 100 000,00 грн., банківська виписка від 13.04.2015р. на суму 100 000,00 грн.
У позові позивач вказує, що сума невиконаного основного зобов'язання станом станом на 08.06.2016р. складає 1 553 957,00 грн.
У поясненнях за вх. № 10629 від 26.08.2016р. позивачем визначено, що сума невиконаного основного зобов'язання станом на 26.08.2016р. становить: 1744 626,00 грн. - 570 000, 00 грн. = 1174 626 грн.
Відповідач у відзиві вказав, що ним 03.02.2016 р. було здійснено повернення ОСОБА_5 на суму 61 215,00грн., про що не зазначає Позивач при визначені ціни позову.
Крім того, відповідач повідомив про сплату після подачі позову частини боргу, зокрема, за платіжними дорученнями № 7623 від 30.06.2016 р. на суму 50 000, 00 грн. та № 1858 від 11.07.2016 р. на суму 50 000, 00 грн.
Позивач у поясненнях за вх. № 10629 від 26.08.2016р. вказав, що після подачі позову до суду 30.06.2016р. за заявкою Покупця Постачальником було здійснено поставку товару на загальну суму 35 037,00 грн. згідно видаткової накладної № 336 від 30 червня 2016 року та довіреності №326, а згідно банківської виписки від 30.06.2016р. від Покупця в той же день було отримано оплату у розмірі 50 000,00 грн. Крім того, 11.07.2016р. згідно видаткової накладної № 357 від 11 липня 2016 року та довіреності №358 було здійснено відвантаження товару на суму 34 911,00 грн. та отримано 50 000,00 грн.
Таким чином, оплати за платіжними дорученнями № 7623 від 30.06.2016 р. на суму 50 000, 00 грн. та № 1858 від 11.07.2016 р. на суму 50 000, 00 грн., про які повідомив відповідач, позивачем враховані в рахунок сплати вартості товару за поставками, що відбулися після подання позову, залишок коштів становить 30 052,00 грн. (50 000,00 грн. + 50 000,00 грн. - 35 037,00 грн. - 34 911,00 грн. = 30 052 грн.).
24.01.2016р. позивачем подана заява про зменшення позовних вимог, в якій визначено, що станом на 24.01.2017р. розмір основної суми боргу дорівнює - 1 083 359 грн., що становить різницю між вартістю одержаної відповідачем продукції та розміром здійсненої відповідачем оплати за товар, залишком оплачених коштів в сумі 30 052 грн. та повернення товару на суму 61 215 грн., а саме: 1 744 626,00 - 570 000,00 - 30 052,00 - 61 215,00 = 1 083 359 грн.
Відповідач у відзиві просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю з огляду на наступне:
- позивачем невірно визначений розмір заборгованості;
- позивачем не надано документів, що підтверджують факт поставки ОСОБА_5 і є невід'ємними додатками ОСОБА_3, зокрема: товарно-транспорті накладні, документи, що засвідчують якість та безпечність ОСОБА_5, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей;
- позивач, в порушення умов ОСОБА_3, здійснює Розрахунок штрафних санкцій виходячи з дати складання видаткової накладної, а не з дати прийняття ОСОБА_5 та переходу права власності на нього;
- відповідач не погоджується з розрахунком штрафних санкцій, здійсненим Позивачем і вважає, що в ньому не достатньо докладно відображено те, як саме Позивач дійшов висновку про розмір суми основного боргу, пені, втрат від інфляції та 3 % річних за користування коштами;
- позивач неправильно зарахував 50 тис, що сплачені 30.07.16 р. в рахунок погашення пені, а не основного боргу, посилаючись на ст. 534 ЦК України.
При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що за період з 29.10.2015р. по 14.04.2016р., на виконання умов ОСОБА_3 Позивачем поставлено Відповідачу ОСОБА_5 згідно видаткових накладних на загальну суму 1 744 626,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: видаткова накладна № 494 від 29 жовтня 2015 року на суму 311160,00 грн., видаткова накладна № 512 від 05 листопада 2015 року на суму 288 318,00 грн., видаткова накладна № 524 від 13 листопада 2015 року на суму 257 256,00 грн., видаткова накладна № 532 від 19 листопада 2015 року на суму 156 240.00 грн., видаткова накладна № 541 від 23 листопада 2015 року на суму 89 544,00грн., видаткова накладна № 549 від 26 листопада 2015 року на суму 221 340 грн., видаткова накладна № 563 від 7 грудня 2015 року на суму 222 120,00 грн., видаткова накладна № 32 від 3 лютого 2016 року на суму 96 528.00 грн., видаткова накладна № 176 від 14 квітня 2016 року на суму 102 120,00 грн.
Посилання відповідача на те, що позивачем не надано документів, що підтверджують факт поставки ОСОБА_5 і є невід'ємними додатками ОСОБА_3, зокрема: товарно-транспорті накладні, документи, що засвідчують якість та безпечність ОСОБА_5, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, судом оцінюються критично, оскільки сам відповідач в ході розгляду справи не заперечував здійснення позивачем поставок за видатковими накладними, перелік яких наведений вище, та отримання ним товару за цими накладними як покупцем.
Посилання відповідача у клопотанні про призначення судової товарознавчої експертизи та доповненні до нього на те, що товар, який поставлявся ТОВ Фудтек згідно видаткової накладної № 494 від 29.10.2015 р. та видаткової накладної № 512 від 05.11.2015 р. за ОСОБА_3 поставки № 321-ОМК від 04.08.2014 p., не відповідає вимогам якості не підтверджено ним належними доказами в розумінні ст.33, 34 ГПК України.
Так, умовами договору № 321-ОМК від 04.08.2014 p. сторони визначили, що приймання ОСОБА_5 по якості здійснюється на підставі Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості Затверджено Постановою Держарбітражу при РМСРСР від 25.04.1966р. № П-7, надалі - Інструкція 7 ) з урахуванням умов цього ОСОБА_3. Якість та безпечність ОСОБА_5, повинна бути належною, відповідати вимогам ТУ, ДСТУ, документам що підтверджують його якість та передаються Покупцю одночасно з ОСОБА_5 (п.2.4.) та іншим вимогам, встановленим для цієї категорії ОСОБА_5 у нормативно-правових актах і нормативних документах. У разі виявлення Покупцем неякісного ОСОБА_5 протягом 30 днів з дати отримання ОСОБА_5, за умов належного зберігання (крім прихованих недоліків ОСОБА_5, які не можна виявити при його звичайному прийманні у зазначений строк за умов належного зберігання), Покупець повинен сповістити про це Постачальника в письмовій формі та викликати представника Постачальника для складання ОСОБА_3 про виявлені недоліки в ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_3). Представник Постачальника зобов'язаний прибути до Покупця для складення ОСОБА_3 у зазначені Покупцем місце, дату та час. Водночас, вказана в повідомленні Постачальника дата не може бути встановлена раніше ніж на 3 (третій) календарний день, від моменту направлення Покупцем Постачальнику повідомлення. Повідомлення може бути передане за допомогою засобів факсимільного зв'язку, електронної пошти, поштового зв'язку або кур'єром. У випадку, якщо представник Постачальника не прибуде у зазначені в виклику (повідомленні) Покупця місце, дату та час для складення ОСОБА_3, то Покупець має право самостійно (або за участі інших осіб, якщо Покупець прийме рішення про необхідність залучення таких осіб у складанні ОСОБА_3) скласти ОСОБА_3. За таких умов, складений ОСОБА_3 без представника Постачальника матиме повну юридичну силу та буде підставою для заміни ОСОБА_5 неналежної якості. Термін заміни ОСОБА_5, якість якого не відповідає вимогам, що передбачені цим ОСОБА_3 та/або чинним законодавством України з оформленням всіх необхідних документів становить 10 (десять) робочих днів з моменту складення у порядку встановленому п. 4.4. даного ОСОБА_3. Всі витрати пов'язані з заміною ОСОБА_5 неналежної якості покладаються на Постачальника (п.2.3, 4.1-4.5.).
Відповідач, вказуючи на неналежну якість продукції, не надав докази вчинення ним дій щодо сповіщення про це Постачальника в письмовій формі та виклик представника Постачальника для складання ОСОБА_3 про виявлені недоліки в ОСОБА_5 відповідно до умов договору та вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення товарів народного споживання по якості.
Відтак, посилання відповідача на отримання ним неякісного товару судом відхиляється як необгрунтоване.
Сторони у п.3.3 договору передбачили, що оплата ОСОБА_5 здійснюється Покупцем на підставі видаткової накладної, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Покупцем ОСОБА_5 та належним чином оформлених товаросупровідних документів (п.2.4. цього ОСОБА_3). При цьому, згідно п.2.3. договору датою поставки партії ОСОБА_5 є дата прийняття ОСОБА_5 Покупцем, що підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця чи транспортної організації (Перевізника) (залежно від погоджених сторонами базових умов постачання ОСОБА_5) у Накладній.
З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті отриманого молока у відповідача виникло по закінченню 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання відповідної накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки виконав частково та з порушенням строків, визначених договором, що підтверджується наступними документами: банківська виписка від 13.11.2015р. на суму 100 000,00 грн., банківська виписка від 18.11.2015р. на суму 100 000,00 грн., банківська виписка від 26.11.2015р. на суму 50 000,00 грн., банківська виписка від 04.12.2015р. на суму 120 000,00 грн., банківська виписка від 02.02.2016р. на суму 100 000,00 грн., банківська виписка від 13.04.2015р. на суму 100 000,00 грн.
Також, в матеріалах справи наявні докази часткового повернення товару вартістю 61 215 грн. (накладна № 3 від 12.02.2016р.)
Крім того, суд враховує як доказ часткової сплати відповідачем залишок коштів у розмірі 30 052,00 грн., що сплачені за платіжними дорученнями № 7623 від 30.06.2016 р. на суму 50 000, 00 грн. та № 1858 від 11.07.2016 р. на суму 50 000, 00 грн.
За даних обставин, розмір основної суми боргу відповідача дорівнює 1 083 359 грн., що становить різницю між вартістю одержаної відповідачем продукції та розміром здійсненої відповідачем оплати за товар, залишком оплачених коштів в сумі 30 052 грн. та повернення товару на суму 61 215 грн., а саме: 1 744 626,00 - 570 000,00 - 30 052,00 - 61 215,00 = 1 083 359 грн.
При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача щодо того, що позивач неправильно зарахував 50 тис, що сплачені 30.07.16 р. в рахунок погашення пені, а не основного боргу, посилаючись на ст. 534 ЦК України, оскільки за даними позивача, що не спростовані відповідачем, дані кошти враховані в рахунок сплати вартості товару за поставками, що відбулися після подання позову, залишок коштів у розмірі 30 052,00 грн. врахований при визначенні ціни позову (згідно заяви про зменшення позовних вимог від 24.01.2017р.).
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов"язання.
В п. 5.3 ОСОБА_3 сторони встановили, що за прострочення в оплаті ОСОБА_5 Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
На підставі вказаного позивачем заявлено до стягнення 218915,70 грн. пені за прострочення оплати товару, у тому числі:
- видаткова накладна № 494 від 29 жовтня 2015 року на суму 311160,00 грн.: період нарахування пені з 29.11.2015 по 04.12.2015р. (7 днів прострочення);
- видаткова накладна № 512 від 05 листопада 2015 року на суму 288 318,00 грн.: період нарахування пені з 07.12.2015 по 08.06.2016 (187 днів прострочення)
- видаткова накладна № 524 від 13 листопада 2015 року на суму 257 256,00 грн.: період нарахування пені з 14.12.2015 по 08.06.2016 (178 днів прострочення)
- видаткова накладна № 532 від 19 листопада 2015 року на суму 156 240,00грн.: період нарахування пені з 20.12.2015 по 08.06.2016 (173 днів прострочення)
- видаткова накладна № 541 від 23 листопада 2015 року на суму 89 544,00 грн.: період нарахування пені з 24.12.2015 по 08.06.2016 (168 днів прострочення)
- видаткова накладна № 549 від 26 листопада 2015 року на суму 221340 грн.: період нарахування пені з 28.12.2015 по 08.06.2016 (165 днів прострочення)
- видаткова накладна № 563 від 7 грудня 2015 року на суму 222 120,00 грн.: період нарахування пені з 07.01.2016 по 06.06.2016 (153 днів прострочення)
- видаткова накладна № 32 від 3 лютого 2016 року на суму 96 528,00 грн.: період нарахування пені з 05.03.2016 по 08.06.2016 (96 днів прострочення)
- видаткова накладна № 176 від 14 квітня 2016 року на суму 102 120,00 грн.: період нарахування з 15.05.2016 по 08.06.2016 (25 днів прострочення).
Як вбачається з наданих позивачем розрахунків пені, дана санкція нарахована позивачем з врахуванням здійснених відповідачем часткових проплат та вартості поверненого 12.02.2016 р. товару у розмірі 61 215 грн.
За приписами п.6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Заявлений до стягнення розмір пені суд перевірив за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон на правильність розрахунку та дійшов висновку про його невірність, зокрема:
- за видатковою накладною № 494 від 29 жовтня 2015 року позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення за визначений період з 29.11.2015 по 04.12.2015р., у зв"язку з чим нарахована завищена сума пені, фактично кількість днів прострочення становить 6, а сума, що підлягає стягненню 442,36 грн.;
- за видатковою накладною № 512 від 05 листопада 2015 року позивачем неправильно визначено період нарахування пені з огляду на момент виникнення заборгованості та п.6. ст. 232 Господарського кодексу України. Так, поставка товару відбулася 05.11.2015р., п.3.3 договору передбачили, що оплата ОСОБА_5 здійснюється Покупцем на підставі видаткової накладної, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання Покупцем ОСОБА_5 та належним чином оформлених товаросупровідних документів (п.2.4. цього ОСОБА_3), тобто останнім днем строку оплати є 05.12.2015р., прострочення оплати з 06.12.2016р., кінцевий строк нарахування пені з врахуванням п.6. ст. 232 Господарського кодексу України є 05.06.2016р.
Фактично позивачем за вказаною накладною пеня нарахована за період з 07.12.2015 по 08.06.2016. З огляду на наведене вище, правомірним є нарахування з 07.12.2015 (початок періоду нарахування визначений позивачем та не може бути змінений судом) по 05.06.2016.
За вказаний період сума, що підлягає стягненню, дорівнює 28772,52 грн.
- за видатковою накладною № 532 від 19 листопада 2015 року позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення за визначений період з 20.12.2015 по 08.06.2016, у зв"язку з чим нарахована завищена сума пені, фактично кількість днів прострочення становить 172, а сума, що підлягає стягненню 30986,84 грн.;
- за видатковою накладною № 549 від 26 листопада 2015 року на суму 221340 грн. позивачем неправильно визначено останній день строку оплати. З огляду на визначений період нарахування пені з 28.12.2015 по 08.06.2016 (165 днів прострочення), суд дійшов висновку, що даний розмір заявленої до стягнення пені є завищеним (позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення за визначений період, фактично кількість днів прострочення становить 164), таким чином сума, що підлягає стягненню 41763,46 грн.
- за видатковою накладною № 563 від 7 грудня 2015 року позивачем неправильно визначено кількість днів прострочення за визначений період з 07.01.2016 по 06.06.2016, у зв"язку з чим нарахована завищена сума пені, фактично кількість днів прострочення становить 152, а сума, що підлягає стягненню 38779,97 грн.;
- за видатковою накладною № 176 від 14 квітня 2016 року позивачем неправильно визначено базу нарахування - 120 120,00 грн., в той час як поставка здійснена на суму 102 120,00 грн., у зв"язку з чим нарахована завищена сума пені, фактично сума, що підлягає стягненню 2578,11 грн.
За іншими накладними заявлені позивачем до стягнення суми пені є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на вказане, загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 217 305,01 грн.
Також, позивачем з посиланням на ст.625 ЦК України, здійснені нарахування 3% річних та інфляційні втрати. Дані нарахування позивач здійснив за періоди, аналогічні нарахуванням пені, окрім заборгованості за видатковою накладною № 563 від 7 грудня 2015 року, де період нарахування зазначений з 07.01.2016 по 08.06.2016 (155 днів прострочення).
Заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних суд перевірив за допомогою калькулятора штрафів системи Ліга-Закон на правильність розрахунку та дійшов висновку про його невірність (помилки позивача при здійсненні нарахувань зазначені при перевірці розрахунку пені).
З огляду на вказане, загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, є 15489,70 грн., інфляційних втрат - 56 803,58 грн.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За даних обставин, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є вимоги позивача про стягнення 1 083 359 грн. основної заборгованості, 217 305,01 грн. пені, 15 489,70 грн. 3% річних, 56 803,58 грн. інфляційних, і іншій частині - у позові відмовити за необгрунтованістю.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Крім того, позивач, надаючи суду заяву про зменшення позовних вимог, просив суд повернути надмірно сплачену суму судового збору.
При вирішення питання повернення судового збору судом враховане наступне.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При подачі позову до суду позивачем платіжним дорученням № 519 від 10.06.16р. сплачено судовий збір в сумі 27 679,09 грн.
В процесі розгляду справи позивачем неодноразово зменшувалися позовні вимоги. Судом були розглянуті вимоги в межах зменшених позовних вимог згідно заяви за вх. № 1024 від 24.01.2017р., а саме про стягнення з відповідача 1 083 359 грн. основної заборгованості, 218 915,70 грн. пені, 15 581,04 грн. 3% річних, 56 818,04 грн. інфляційних.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає поверненню становить 7 058,99 грн.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Овруцький молочноконсервний комбінат", вул.Героїв Майдану, 82, офіс 24, м.Гадяч, Полтавська область, 37300 (код ЄДРПОУ 36899405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудтек", вул.Соборна, 74, м.Васильків, Київська область, 08600 (код ЄДРПОУ 32722190) 1 083 359,00 грн. основної заборгованості, 217 305,01 грн. пені, 15 489,70 грн. 3% річних, 56 803,58 грн. інфляційних, 20 594,36 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фудтек", вул.Соборна, 74, м.Васильків, Київська область, 08600 (код ЄДРПОУ 32722190) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 7 058,99 грн., перерахований платіжним дорученням № 519 від 10.06.16р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/996/16.
Повне рішення складено 30.01.2017р.
Суддя Киричук О.А.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2017 |
Оприлюднено | 02.02.2017 |
Номер документу | 64433731 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні