Рішення

від 26.01.2017 по справі 908/3036/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/135/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2017 Справа № 908/3036/16

За позовом: Першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002 м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивача 1: Запорізької обласної ради (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164)

позивача 2: Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради (69071 м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 267)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а)

про стягнення заборгованості за оренду нерухомого майна, розірвання договору оренди приміщення та зобов'язання повернення майна

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 030381 від 17.11.2014р., ОСОБА_2, посвідчення № 023837 від 24.12.2013р.

від позивача-1: ОСОБА_3, дов. № 01-17/2058 від 30.12.2016р.

від позивача-2: ОСОБА_4, НОМЕР_1 від28.12.1999р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя та Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» , м. Запоріжжя про

- стягнення з відповідача на користь Запорізької обласної ради до місцевого бюджету суму заборгованості з орендної плати у розмірі 41 086 грн. 21 коп. за період з червня 2015 р. по вересень 2016 р., штраф у розмірі 66 639 грн. 92 коп., пеню у розмірі 11 047 грн. 74 коп.

- стягнути з відповідача на користь Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради суму заборгованості з орендної плати у розмірі 95 867 грн. 78 коп. за період з червня 2015 р. по вересень 2016 р., штраф у розмірі 155 493 грн. 10 коп., пеню у розмірі 25 577 грн. 44 коп.

- розірвання договору оренди не житлового приміщення б/н від 01.10.2006 р. укладений між Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» .

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» повернути не житлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м, а також побутові приміщення площею 99,4 кв.м., а загалом площею 198,6 га, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сік орського (колишня вул. Куйбишева, 267, на користь Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради;

Відповідно до протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2016р., справу № 908/3036/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 16.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3036/16, присвоєно справі номер провадження 27/135/16 та призначено судове засідання на 13.12.2016р.

Розгляд справи по суті розпочато 13.12.2016р.

Ухвалою суду від 13.12.2016р., відповідно до п. 3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору було продовжено на п'ятнадцять днів до 30.01.2017р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.01.2017р.

Ухвалою суду від 19.01.2017р. розгляд справи відкладався на 26.01.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

26.01.2017р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3036/16.

26.01.2017р. до початку розгляду справи представники прокуратури та позивачів 1, 2 заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 26.01.2017р. представник прокуратури підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокурором більш детально конкретизовано (розписано) позовні вимоги, а саме перший заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» на користь Запорізької обласної ради до місцевого бюджету суму заборгованості з орендної плати у розмірі 41 086,21 грн., що становить 30% від загальної суми заборгованості, за період з червня 2015 по вересень 2016 року, штраф у розмірі 66 639 грн. 32 коп., що становить 30% від загальної суми штрафу, пеню у розмірі 11 047 грн. 74 коп., що становить 30% від загальної суми штрафу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» на користь КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» ЗОР суму заборгованості з орендної плати у розмірі 95 867 грн. 78 коп., що становить 70% від загальної суми заборгованості, за період з червня 2015 року по вересень 2016 року, штраф у розмірі 155 493 грн. 10 коп., що становить 70% від загальної суми штрафу, пеню у розмірі 25 577 грн. 44 коп., що становить 70% від загальної суми пені.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення б/н від 01.10.2006р., укладений між КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліс-плюс".

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» повернути нежитлове приміще ння загальною площею 99,2 кв.м, а також побутові приміщення площею 99,4 кв.м., а загалом площею 198,6 га, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського (колишня вул. Куйбишева), 267, на користь КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради.

Заява прокуратури щодо уточнення позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Представник позивача 1 в засіданні суду 26.01.2017р. підтримав позовні вимоги, заявлені заступником керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 на підставах, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Представник позивача 2 в засіданні суду 26.01.2017р. підтримав позовні вимоги, заявлені заступником керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 на підставах, викладених у позовній заяві та надав до матеріалів справи детальний розрахунок, заявлених до стягнення грошових сум.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 13.12.2016р., 19.01.2017р. та 26.01.2017р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи станом на 26.01.2017р. на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На вимогу господарського суду, прокурором надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» є: 69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 13.12.2016р. та ухвали суду про відкладення розгляду справи на 19.01.2017р. та 26.01.2017р. надіслано на адресу відповідача: 69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а, яка зазначена у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» , згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників прокуратури та позивачів 1, 2, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Господарським судом встановлено: 01.10.2006р. між Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що знаходиться на балансі Запорізької спеціальної загальноосвітньої школи інтернату № 2 для дітей із вадами розумового розвитку.

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 15.12.2012р. про внесення змін до договору оренди від 01.10.2006р. орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Запорізької області: будівлю гаража літера «М» - площею 99,2 кв.м., побутові приміщення літера «П,П`» - площею 99,4 кв.м. розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 267, яке знаходиться на балансі Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради.

Призначення приміщення: розміщення підприємства автосервісу по обслуговуванню автомобілів з авто мийкою - 100,8 кв.м., побутове приміщення для працівників ТОВ «Оліс-Плюс» - 45,1 кв.м - інше використання нерухомого майна, розміщення кафе-експрес - 17,6 кв.м. - без реалізації горілчаних напоїв ( п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна.

Згідно акту приймання-передачі від 01.10.2006р. орендодавець передав, а орендар прийняв нерухоме майно, а саме: будівлю гаража літера «М» - площею 99,2 кв.м., побутові приміщення літера «П,П`» - площею 99,4 кв.м. розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 267.

Згідно п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди від 31.01.2013р. про внесення змін та доповнень до договору, він діє з 01.10.2006р. по 30.12.2018р.

У відповідності до п. 2.1 договору оренди та акту прийому-передачі орендар вступив у строкове платне користування комунальним майном починаючи з 01.10.2006р.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі ОСОБА_5 розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої рішенням сесії Запорізької обласної ради від 23.12.2005р. № 31.

Згідно п. 3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.3 договору в редакції договору від 18.01.2012р. про внесення змін до договору оренди передбачено, що орендна плата перераховується орендарем до обласного бюджету та орендодавцю у співвідношенні 30% до 70 % щомісячно до 15 числа, наступного за тим, що підлягає сплаті.

Орендар самостійно розділяє кожний черговий платіж за оренду майна і направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо орендодавцю та до обласного бюджету.

Відповідно до п. 5.1 договору орендар зобов'язаний використовувати орендоване приміщення виключно за його призначенням та умовами цього договору.

Згідно п. 5.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Вивченням Запорізькою місцевою прокуратурою № 1 стану орендної сплати за використання суб'єктами господарювання комунального майна встановлено, що ТОВ «Оліс-плюс» допущені істотні порушення умов договору оренди під час використання нерухомого майна, що є комунальною власністю, яке відноситься до матеріально-технічної бази освіти, оскільки входить до майнового комплексу навчально-виховного закладу - КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, що є підставою для стягнення суми заборгованості за вказаним договором та його розірвання.

Як свідчать матеріали справи та пояснення прокурора та позивачів 1, 2, орендар порушує умови договору оренди щодо своєчасності внесення орендної плати.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком заборгованості від 16.10.2016р., проведеним Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, за вказаним договором оренди заборгованість ТОВ «Оліс-плюс» перед Запорізькою обласною радою з червня 2015 року по вересень 2016 року складає 41 086 грн. 21 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості від 16.10.2016р., проведеним Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, за вищезазначеним договором оренди заборгованість ТОВ «Оліс-плюс» перед КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради за період з червня 2015 року по вересень 2016 року складає 95 867 грн. 78 коп.

Отже, загальна сума невиплаченої ТОВ «Оліс-плюс» заборгованості складає 136 953 грн. 99 коп.

Крім того, відповідно до п. 5.10 договору у разі, якщо орендарем не сплачується орендна плата за орендоване майно в повному обсязі протягом 3-х місяців поспіль, орендар сплачує штраф в розмірі 200 відсотків місячної орендної плати, якщо не доведе, що ця затримка в оплаті трапилась не з його вини, або якщо ця затримка слугувала причиною дострокового розірвання договору.

Таким чином, згідно з розрахунком заборгованості від 16.10.2016р., проведеним Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, за договором оренди нерухомого майна заборгованість зі сплати штрафу ТОВ «Оліс-плюс» перед Запорізькою обласною радою з червня 2015 року по вересень 2016 року складає 66 639 грн. 92 коп.

Крім того, згідно з розрахунком заборгованості проведеним Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради за договором оренди нерухомого майна від 01.10.2006р. заборгованість зі сплати штрафу ТОВ «Оліс-плюс» перед Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради за період з червня 2015 року по вересень 2016 року становить 155 493 грн. 10 коп.

Таким чином, загальна сума несплаченого ТОВ «Оліс-плюс» штрафу складає 222 133 грн. 02 коп.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не з повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, на який нараховується пеня, від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, згідно з розрахунком по нарахуванню пені, проведеним Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради за договором оренди нерухомого майна заборгованість зі сплати пені ТОВ «Оліс-плюс» перед Запорізькою обласною радою з червня 2015 року по вересень 2016 року складає 11 047 грн. 74 коп.

Крім того, згідно з розрахунком по нарахуванню пені, проведеним Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради за договором оренди нерухомого майна заборгованість зі сплаті пені ТОВ «Оліс-плюс» перед КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» ЗОР за період з червня 2015 року по вересень 2016 року становить 25 577 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Аналогічні приписи містяться в ст. 230 ГК України, де визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)

Статтями 1, 3 Закону України «Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96р. за № 543/96 - ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Слід також враховувати, що договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності.

Тобто, порушення суб'єктом господарювання своїх договірних грошових зобов'язань дійсно передбачає можливість притягнення його до відповідальності шляхом застосування неустойки у вигляді пені, проте розмір пені, належний до стягнення, встановлюється за згодою сторін (має бути узгоджений ними в договорі), за винятком випадків, коли певний розмір пені визначений безпосередньо в законі.

Загальна сума заборгованості зі сплати пені Товариством з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» становить 36 625 грн. 18 коп.

Господарський суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до норм ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Строки позовної давності встановлені нормами ст.ст. 257, 258 ЦК України.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

.Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В абзаці першому та п'ятому підпункту 2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" зазначено, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою.

Оскільки відповідач тричі не з'являвся у судові засідання, та від нього не надходило заяв про застосування строків позовної давності, то у суду відсутні підставі для її застосування.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

З метою врегулювання спору в досудовому порядку, Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» направлено вимоги від 29.09.2015р. № 369, від 23.10.2015р. № 419, від 23.11.2015р. № 472, від 30.12.2015р. № 507, від 25.01.2016р. № 15, претензії від 11.02.2016р. № 33, від 28.03.2016р. № 108, від 10.05.2016р. № 186, листи від 17.05.2016р. № 207, від 14.06.2016р. № 233, від 14.07.2016р. № 252 про сплату заборгованості у повному обсязі, а також направлено для підпису акти звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами.

Вимоги, претензії та листи позивача 2 залишилися відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, прокурором та позивачами 1, 2 доведений суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме неналежне виконання останнім зобов'язання зі сплати орендних платежів за період з червня 2015р. по вересень 2016р. у розмірі 136 953 грн. 99 коп. та суми пені у розмірі 36 625 грн. 18 коп. та суми штрафу у розмірі 222 133 грн. 02 коп.

Відповідач доказів оплати суми заборгованості з орендної плати в повному обсязі та суми штрафу, пені, станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що факт порушення відповідачем умов договору та його невиконання, є доведеним, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» на користь Запорізької обласної ради до місцевого бюджету суму заборгованості з орендної плати у розмірі 41 086 грн. 21 коп., що становить 30% від загальної суми заборгованості, за період з червня 2015 по вересень 2016 року, штрафу у розмірі 66 639 грн. 92 грн., що становить 30% від загальної суми штрафу, пені у розмірі 11 047 грн. 74 коп., що становить 30% від загальної суми штрафу та позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» на користь .КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» ЗОР суму заборгованості з орендної плати у розмірі 95 867 грн. 78 коп., що становить 70% від загальної суми заборгованості, за період з червня 2015 року по вересень 2016 року, штрафу у розмірі 155 493 грн. 10 коп., що становить 70% від загальної суми штрафу, пені у розмірі 25 577 грн. 44 коп., що становить 70% від загальної суми пені, заявлені обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, прокурором заявлені вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.10.2006р., укладений між КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліс-плюс" та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» повернути нежитлове приміще ння загальною площею 99,2 кв.м, а також побутові приміщення площею 99,4 кв.м., а загалом площею 198,6 га, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського (колишня вул. Куйбишева), 267, на користь КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 10.9 договору оренди взаємовідносини сторін, не врегульовані цим

договором, регламентуються чинним законодавством.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 10.4 договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду.

Згідно з п. 10.7 договору його чинність припиняється внаслідок дострокового розірвання за рішенням господарського суду.

Порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованим нерухомим майном, як це передбачено договором, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє позивачів 1, 2 того, на що вони розраховували при укладенні договору, зокрема надходження відповідних коштів з орендної плати до місцевого бюджету Запорізької області із подальшим їх розподіленням відповідно до законодавства.

Таким чином, систематична несплата орендних платежів, у тому числі до місцевого бюджету, порушує економічні інтереси держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи нестачу бюджетних коштів та необхідність наповнення місцевого бюджету, Запорізька обласна рада повинна використовувати всі наявні матеріальні ресурси.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Крім того, як встановлено судом, приміщення Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, який є об'єктом комунальної власності та фінансується з обласного бюджету, орендуються для здійснення діяльності, не пов'язаної з навчально-виховним процесом, суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 3, 28 Закону України «Про освіту» , під освітньою діяльністю розуміється діяльність закладів, що входять до системи освіти, з метою здобуття відповідного виду освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів освіти та інших осіб, що визначаються метою освіти.

Згідно зі ст. 63 вказаного Закону України «Про освіту» , матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством.

Отже, об'єкт освіти - це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту» об'єкти освіти і науки, що фінансуються: з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Отже, передача будь-яких приміщень шкільних навчальних закладів в оренду суб'єктам господарювання для проведення господарської діяльності, не пов'язаної з наданням освітніх послуг, суперечить чинному законодавству.

Вищевказані норми вказують на те, що здача в оренду приміщень навчальних закладів дозволяється в разі їх використання лише за цільовим призначенням.

Використання майна навчальних загальноосвітніх закладів не за цільовим призначенням завдає шкоди інтересам держави щодо ефективного та сталого розвитку системи загальної середньої освіти та забезпечення якісного виховання і навчання дітей, а також забезпечення умов, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам та правилам.

Таким чином, вказані порушення також є істотною підставою для вимагання дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку.

Пунктом 5.5 договору сторони узгодили, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний в 5-денний термін повернути орендодавцеві згідно з актом прийому-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Відповідно до п. 2.4 договору майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язки при складанні акта прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає майно другій стороні за договором.

Вказане є підставою для зобов'язання відповідача повернення орендованого майна орендодавцеві у випадку розірвання договору у судовому порядку.

Згідно зі ст. 140 Конституції України, ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад

Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, що є у комунальній власності територіальних громад міст.

Як зазначено у ст. 63 Закону України «Про освіту» , матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада міста.

Згідно з ч 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та Іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, у даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Запорізька обласна рада.

Згідно з п, 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» , територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» , органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з п. 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування» , майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи.

Невиконання відповідачем, як суб'єктом господарювання, умов договору з одного боку є порушенням законодавства, а з іншого порушує інтереси територіальної громади та економічні інтереси держави, оскільки призводить до недоотримання місцевим бюджетом Запорізької обласної ради коштів, які можуть бути використані для задоволення нагальних потреб територіальної громади.

Таким чином, несплата ТОВ "Оліс-плюс" орендних платежів за користування комунальним майном порушує інтереси держави, які полягають у ненадходженні коштів до бюджету, що, у свою чергу, перешкоджає та ускладнює належне фінансування програм та заходів, передбачених бюджетом Запорізької області в галузі освіти, а також суперечить інтересам територіальної громади Запорізької області.

Вказані порушення інтересів держави свідчать про наявність «порушень інтересів держави» у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та наявність підстав для представництва.

При цьому орган уповноважений на захист інтересів держави, за наявності підстав не вживає заходів до розірвання договору оренди та повернення орендованого майна територіальній громаді. Таким уповноваженим органом виступає Запорізька обласна рада та КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради.

Зокрема, відповідно до п . 8.3 вищевказаного договору оренди, орендодавець має право виступати з ініціативою його розірвання в разі неналежного виконання умов договору. Разом з тим, за наявності очевидних підстав Запорізька обласна рада та КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради протягом тривалого часу заходів щодо стягнення з орендаря заборгованості та подальшого розірвання договору оренди з ТОВ «Оліс-плюс» не вживали.

Заборгованість ТОВ «Оліс-плюс» з орендної плати, яка виникла ще в червні минулого року, протягом 16 місяців зростала, однак окрім направлення листів-претензій боржнику, КЗ «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради та Запорізька обласна рада в інший спосіб не намагались стягнути з орендаря несплачені суми основної заборгованості, штрафу та пені, а також повернути передане в оренду майно, в тому числі шляхом звернення до суду.

Крім того, згідно п. 1.3 Статуту Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» ЗОР даний заклад є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства України.

Відповідно до п. 1.4 Статуту Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради заклад є підзвітним, підконтрольним та підпорядкованим Запорізькій обласній раді та, за галузевою спрямованістю, підвідомчим управлінню освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації,

Відповідно до п. 5.2 Статуту Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради майно закладу є спільною власністю територіальних громад сіл. селищ, міст Запорізької області і закріплюється за ним на праві оперативного управління.

Згідно з п. 5.6 Статуту Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради заклад має право надавати з оренду майно, що закріплене за ним на праві оперативного управління, юридичним та фізичним особам відповідно до чинного законодавства України і у порядку, визначеному рішенням Запорізької обласної ради.

Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Запорізька обласна рада та Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, в інтересах яких прокурор звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що при укладанні договору оренди сторони домовилися про те, що в усіх питаннях неврегульованих договором сторони будуть керуватися чинним законодавством.

Таким чином, обов'язки встановлені для відповідача згідно з чинним законодавством, що стосуються договору оренди, є частиною договірних зобов'язань відповідача.

В свою чергу, невиконання відповідачем таких зобов'язань призвело до істотного порушення умов договору.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про розірвання договору оренди нежитлового приміщення б/н від 01.10.2006р., укладеного між Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліс-плюс" та про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» повернути нежитлове приміще ння загальною площею 99,2 кв.м, а також побутові приміщення площею 99,4 кв.м., а загалом площею 198,6 га, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського (колишня вул. Куйбишева), 267, на користь Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 26.01.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.)

Керуючись ст.ст. 22, 29, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Першого заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя, Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а, код ЄДРПОУ 30719521) на користь Запорізької обласної ради (69107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 20507422) до місцевого бюджету суму заборгованості з орендної плати у розмірі 41 086 (сорок одна тисяча вісімдесят шість) грн. 21 коп., що становить 30% від загальної суми заборгованості, за період з червня 2015 по вересень 2016 року; штраф у розмірі 66 639 (шістдесят шість тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 92 коп., що становить 30% від загальної суми штрафу, пеню у розмірі 11 047 (одинадцять тисяч сорок сім) грн. 74 коп., що становить 30% від загальної суми штрафу, за наступними реквізитами: одержувач - місцевий бюджет Запорізької області, код ЄДРПОУ 34677119, банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 33215870700005, код платежу 22080400. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а, код ЄДРПОУ 30719521) на користь Комунального закладу «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради (69071 м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 267, код ЄДРПОУ 20508858) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 95 867 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 78 коп., що становить 70% від загальної суми заборгованості, за період з червня 2015 року по вересень 2016 року, штраф у розмірі 155 493 (сто п'ятдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 10 коп., що становить 70% від загальної суми штрафу, пеню у розміні 25 577 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 44 коп., що становить 70% від загальної суми пені, за наступними реквізита ми: одержувач - Комунальний заклад «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 20508858, банк одержувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, р/р 35421004001124. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір оренди нежитлового приміщення б/н від 01.10.2006р., укладений між Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради (69071 м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 267, код ЄДРПОУ 20508858) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліс-плюс" (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а, код 30719521).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а, код ЄДРПОУ 30719521) повернути нежитлове приміщення загальною площею 99,2 кв.м, а також побутові приміщення площею 99,4 кв.м., а загалом площею 198,6 га, які розташовані за адресою: ОСОБА_5, вул. Ігоря Сікорського (колишня вул. Куйбишева, 267, на користь Комунальним закладом «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 2» Запорізької обласної ради (69071 м. Запоріжжя, вул. Ігоря Сікорського, 267, код ЄДРПОУ 20508858).

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліс-плюс» (69600 м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-а, код ЄДРПОУ 30719521) на користь прокуратури Запорі зької області в особі Запорізької місцевої прокуратури № 1 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17, ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок № 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) 8 691 (вісім тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 68 коп., судовий збір (судовий збір сплачено прокуратурою Запорізької області у 2016 році, код класифікації видатків бюджету - 2800). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 02.02.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.