Ухвала

від 02.02.2017 по справі 920/1728/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.02.2017 Справа № 920/1728/14

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., при секретарі судового засідання Мудрицькій С.Ю., розглянувши матеріали скарги (вх. № 3342 від 09.12.2016) Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми на бездіяльність державних виконавців Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі № 920/1728/14

за позовом Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 13 117 грн. 43 коп.

Представники:

Від позивача - арбітражний керуючий Іваненко Н.О.;

Від відповідача - не з'явився;

Від ДВС - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 69, код 14014342) 10 457 грн. 12 коп. основного боргу, 1 359 грн. 14 коп. пені, 183 грн. 93 коп. 3% річних, 1 338 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

24.11.2014 на примусове виконання судового рішення у справі № 920/1728/14 видано відповідний наказ.

09.12.2016 до суду надійшла скарга (вх. № 3342 від 09.12.2016) Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми на бездіяльність державних виконавців Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі № 920/1728/14, в якій скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність державних виконавців у виконавчому провадженні № 50101125 від 11.02.2016 з примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14 та зобов'язати державного виконавця провести всі необхідні виконавчі дії по виконавчому провадженню № 50101125 від 11.02.2016, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14.

Житомирський РВДВС Головного територіального управління юстиції у Житомирській області подав відзив на скаргу (вх. № 276 від 11.01.2017), в якому вказує на те, що державним виконавцем було здійснено повну перевірку майнового стану боржника. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" за редакцією від 05.10.2016, державний виконавець зобов'язаний вчинити всіх заходів для фактичного виконання рішення суду в розумні строки (чіткого визначення терміну вчинення дій не значиться).

Арбітражний керуючий Іваненко Н.О. подала пояснення № 02-01/1534 від 01.02.2017 в обґрунтування поданої скарги, в якому вказує, що остання дія по виконавчому провадженню № 50101125 була вчинена державним виконавцем 04.04.2016, а саме винесено постанову про стягнення з боржника грошових коштів та направлено її на виконання до військової частини А-0339.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

В обґрунтування поданої скарги позивач посилається на те, що при примусовому виконанні рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14 державними виконавцями не були вчинені виконавчі дії з виконання судового рішення у строки передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2016 державним виконавцем ВДВС Житомирського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 50101125 з примусового виконання наказу господарського суду Сумської області, виданого 10.11.2014 на виконання судового рішення у справі № 920/1728/14.

На виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 12.01.2017, Житомирський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, копій матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області, виданого 24.11.2014 на примусове виконання судового рішення у справі № 920/1728/14, не подав.

При розгляді скарги, суд виходить з наявних у матеріалах справи доказів.

Згідно з інформацією про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень після відкриття виконавчого провадження № 50101125 11.02.2016 державним виконавцем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.

04.04.2016 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника грошових коштів, згідно з якою державним виконавцем встановлено, що у строк для самостійного виконання рішення суду боржником не виконано, останній отримує заробітну плату у В/Ч А-0339, у зв'язку з чим державним виконавцем постановлено: 1) утримання із заробітної плати проводити щомісячно починаючи з квітня місяця 2016 року, у розмірі 20 % до погашення боргу в сумі - 16712,27 грн.; 2) підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю кожні шість місяців надсилати державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 3) у разі припинення перерахування коштів стягувачу у зв'язку зі зміною боржником місця роботи, проживання, перебування чи навчання або з інших причин підприємствам, установам, організаціям, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю не пізніш як у триденний строк надіслати письмове повідомлення державному виконавцю про причину припинення виплат та із зазначенням нового місця роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме; 4) попередити відповідальну за утримання коштів особу про відповідальність за ненадання таких відомостей без поважних причин; 5) заборонити відповідальній за утримання коштів особі самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахувань. Дата передачі виконавчого документа військовій частині - 14.04.2016.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно зі ст. 32 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV (у редакції чинній на день відкриття виконавчого провадження та до 05.10.2016), заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, поліцейських, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Статтею 30 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Згідно зі ст. 68 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати. За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Відповідно до ст. 31 Закону України Про виконавче провадження Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, у разі звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію чи інші доходи боржника документи виконавчого провадження можуть бути вручені представникам адміністрації підприємства, установи та організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, у якої працює боржник, особисто державним виконавцем або уповноваженою ним особою під розписку.

Статтею 69 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

У разі припинення перерахування коштів стягувачу у зв'язку із зміною боржником місця роботи, проживання, перебування чи навчання або з інших причин підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють державному виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме. Посадові особи, винні у ненаданні таких відомостей без поважних причин, можуть бути притягнуті до відповідальності, передбаченої законом.

Відповідно до ст. 90 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги закону про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

02.06.2016 набрав чинності Закон України Про виконавче провадження № 1404-VIII, відповідно до пунктів 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень якого, рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження; виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 13 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 18 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно зі ст. 76 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016, за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

У відзиві на скаргу державний виконавець зазначає, що відрахування з заробітної плати боржника з невідомих причин не проводилися, у зв'язку з чим державним виконавцем направлено запит з попередженням про відповідальність відповідно до Закону України Про виконавче провадження до військової частини А-0339, чому не проводяться відрахування та чи проходить службу в даній частині ОСОБА_2 Станом на 05.01.2017 кошти на депозитний рахунок Житомирського РВДВС не надходили, іншого майна належного на праві власності боржнику, на яке може бути звернуто стягнення не виявлено.

Разом з цим, будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції ДВС не подано, в тому числі доказів складання та направлення до військової частини запиту з попередженням (не вказано дату такого запиту), доказів вчинення дій щодо виявлення іншого майна належного на праві власності боржнику, на яке може бути звернуто стягнення. З моменту винесення постанови про стягнення з боржника грошових коштів (04.04.2016) пройшло більше 8 місяців, кошти на депозитний рахунок Житомирського РВДВС не надходили, докази повідомлення державного виконавця про причини відсутності відрахувань, не надані. Державним виконавцем протягом вказаного часу не вчинено будь-яких дій з метою забезпечення виконання судового рішення у розумні строки, в тому числі передбачених ст.ст. 11, 90 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 № 606-XIV, ст. 13, 18, 76 Закону України Про виконавче провадження № 1404-VIII від 02.06.2016.

Суд при цьому враховує наступне.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження. У зв'язку із цим під час розгляду питань про відстрочку, розстрочку, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а також під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судам необхідно дотримуватися вимог Конвенції щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справи "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Дубенко проти України" від 11 січня 2005 року, "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та інші).

У рішенні від 05.07.2012 у справі Глоба проти України (no. 15729/07,) Європейський суд з прав людини вказує, що пункт 1 статті 6 Конвенції, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

На підставі вказаного, з урахуванням встановлених судом обставин щодо бездіяльності органу ДВС, суд вважає скаргу (вх. № 3342 від 09.12.2016) Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми на бездіяльність державних виконавців Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі № 920/1728/14 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності державних виконавців у виконавчому провадженні № 50101125 від 11.02.2016 з примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14 та зобов'язання Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області провести виконавчі дії по виконавчому провадженню № 50101125 від 11.02.2016, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу (вх. № 3342 від 09.12.2016) Приватного виробничо-комерційного малого підприємства "НАСА", м. Суми на бездіяльність державних виконавців Житомирського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі № 920/1728/14 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність державних виконавців у виконавчому провадженні № 50101125 від 11.02.2016 з примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14.

3. Зобов'язати Житомирський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області провести виконавчі дії по виконавчому провадженню № 50101125 від 11.02.2016, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення господарського суду Сумської області від 10 листопада 2014 року у справі № 920/1728/14.

Суддя Є.А. Жерьобкіна