Ухвала

від 31.01.2017 по справі 922/6139/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"31" січня 2017 р.Справа № 922/6139/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Кудревичем М.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків (вх. № 47 від 27.12.2016 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. по справі № 922/6139/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків , 2) Торгівельної фірми "Автолюбитель", м. Харків про визнання недійсним правочину за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.01.2017 р.);

2-го відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 47 від 27.12.2016 р.), в якій просить суд переглянути за нововиявленими обставинами, скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. по справі № 922/6139/15, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.12.2016 р. зазначену заяву по справі № 922/6139/15 призначено до слухання в судовому засіданні на 17.01.2017 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2017 р. продовжено строк розгляду заяви на 15 днів за відповідним клопотанням представника ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків, розгляд справи відкладено на 31.01.2017 р., зобов'язано ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків направити на адресу ліквідатора ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків копію заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та додані до неї документи.

ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків на виконання вимог суду надало докази направлення копії заяви про перегляд рішення за новоиявленими обставинами та доданих до неї документів на адресу ліквідатора ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків.

ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків та ТФ "Автолюбитель", м. Харків відзиву на заяву не надали.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.01.2017 р. відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

На судове засідання 31.01.2017 р. прибув представник ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків, який підтримує позицію, викладену в заяві, просить її задовольнити.

ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків та ТФ "Автолюбитель", м. Харків на судове засідання своїх представників не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

ТФ "Автолюбитель", м. Харків про причини неприбуття представника не повідомила.

Ліквідатор ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків направив на адресу суду клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд заяви на інший день, посилаючись на неотримання від ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, та необхідність ознайомлення з її змістом.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки по-перше, нормами ГПК України визначено строк розгляду заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, по-друге, ліквідатор ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків був обізнаний про час та місце як попереднього так і даного судового засідання по даній справі, тобто мав можливість прибути на судове засідання, проте відповідних дій не вчинив, по-третє, матеріали справи містять докази направлення ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків копії заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами як на юридичну адресу ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків, так і на адресу ліквідатора останнього, тобто останній не був позбавлений можливості реалізувати власні процесуальні права в межах даної справи.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка на судове засідання представників ТОВ "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків та ТФ "Автолюбитель", м. Харків не перешкоджає розгляду заяви по суті, суд вважає за необхідне розглядати заяву за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м.Харків (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м.Харків (далі за текстом - 1-й відповідач), та Торгівельної фірми "Автолюбитель", м.Харків (далі за текстом - 2-й відповідач) про визнання недійсним правочину купівлі-продажу належного позивачу автомобілю CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна Х25D1057906К, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку - рахунок серії ДПІ №755751 від 20.11.2012.

На підтвердження позовних вимог позивач посилався на те, що оспорюваний договір був укладений з порушенням норм чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним на підставі приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України. Зокрема, позивач посилався на те, що даний правочин укладено під час дії арешту та заборони відчуження на даний автомобіль та не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був спрямований на виведення активу з-під арешту з метою невиконання рішення суду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. по справі № 922/6139/15 позов задоволено. Визнано недійсним правочин купівлі-продажу належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" (61010, м. Харків, вул.Аравійська, буд.24, код 33288227) автомобілю CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна X25D1057906К, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку-рахунок серії ДПІ №755751 від 20.11.2012. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" (61010, м.Харків, вул. Аравійська, буд.24, код 37877644) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" (61010, м. Харків, вул. Аравійська, буд.24, код 33288227) 1218,00 грн. судового збору.

Як свідчить рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р., суд при його прийнятті виходив з того, що по-перше, оспорюваний правочин укладено 20.11.2012 р., тобто під час дії постанови Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 16.11.2012 р. ВП № 300858596, якою накладено арешт на автомобіль та оголошено заборону його відчуження, тобто його укладено з порушенням вимог частини 1 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"; по-друге, те, що на момент відчуження автомобіля за оспорюваним правочином (20.11.2012), позивач та перший відповідач мали одного й того самого директора - ОСОБА_2 та одного й того самого засновника - ОСОБА_3, тобто оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог частини 3 статті 238 ЦК України.

Зазначене рішення господарського суду від 01.06.2016 р. було залишено без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 р. по справі № 922/6139/15, в зв'язку з чим, воно у встановленому законом порядку набрало законної сили.

1-й відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд скасувати рішення від 01.06.2016 р., та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування заяви 1-й відповідач зокрема зазначає, що підставою задоволення позову згідно з рішенням від 01.06.2016 р. та залишення такого рішення без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 р. став факт укладання спірного правочину купівлі-продажу під час дії постанови ВДВС від 16.11.2012 р. про арешт майна. Позивач вказує, що в зв'язку із порушенням прав покупця він звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій державного виконавця із повторного накладання арешту на майно всупереч прийнятим раніше ухвалам Господарського суду Харківської області, які є преюдиціальними.

19.10.2016 р. набула законної сили постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 р., якою визнано протиправними дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ (Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області) у вигляді постанови від 16.11.2012 року із накладення арешту на автомобіль CHEVROLET ЕРІСА. ДНЗ АХ0221ВК, 2008 року випуску.

Зазначені обставини 1-й відповідач вважає нововиявленими, та такими, що спростовують висновки на підставі яких господарський суд Харківської області прийняв рішення від 01.06.2016 р., є підставами для його перегляду, скасування, та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.

Надаючи правову кваліфікацію поданій 1-м відповідачем заяві, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 112 ГПК України, зокрема передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами зокрема є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Статтею 114 ГПК України передбачено, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

В пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами , зокрема, зазначено що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

В пункті 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами також зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Як вже було зазначено вище, приймаючи рішення від 01.06.2016 р. про задоволення позову та визнаючи недійсним правочин купівлі-продажу належного позивачу автомобілю CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна X25D1057906К, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку-рахунок серії ДПІ №755751 від 20.11.2012, господарський суд, зокрема, мотивував свої висновки двома обставинами.

По-перше суд зазначив, що оспорюваний правочин укладено 20.11.2012 р., тобто під час дії постанови Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 16.11.2012 р. ВП № 300858596, якою накладено арешт на автомобіль та оголошено заборону його відчуження, тобто його укладено з порушенням вимог частини 1 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

По-друге суд вказав, що на момент відчуження автомобіля за оспорюваним правочином (20.11.2012), позивач та перший відповідач мали одного й того самого директора - ОСОБА_2 та одного й того самого засновника - ОСОБА_3, тобто оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог частини 3 статті 238 ЦК України.

Правомірність зазначених висновків підтверджено Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016 р. по справі № 922/6139/15, якими зазначене судове рішення залишено без змін.

Разом з тим, 1-й відповідач наполягаючи в обґрунтування власної заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 р. визнано протиправними дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ (Червонозаводського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області) у вигляді постанови від 16.11.2012 року із накладення арешту на автомобіль CHEVROLET ЕРІСА. ДНЗ АХ0221ВК, 2008 року випуску, при цьому не надав суду доказів скасування зазначеної постанови ВДВС у передбаченому законом порядку.

Тобто постанова Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 16.11.2012 року ВП № 300858596, на яку посилався господарський суд Харківської області при прийнятті рішення від 01.06.2016 р. є чинною, а відтак підлягаючою виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд також зазначає, що постанова Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 16.11.2012 року ВП № 300858596 винесена в межах виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 25.06.2011 р. по справі № 5023/6636/11.

Розгляд скарг на дії Державного виконавця з виконання судового рішення господарського суду проводиться в межах відповідної господарської справи за правилами ст. 121-2 ГПК України, якою, зокрема передбачено, що такі скарги можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, 1-й відповідач мав процесуальну можливість оскаржити дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ щодо винесення постанови від 16.11.2012 року ВП № 300858596 в межах справи господарського суду Харківської області № 5023/6636/11 в передбачений ст. 121-2 ГПК України строк, проте, відповідних дій не вчинив.

Крім того, 1-й відповідач мав можливість оскаржити дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ до адміністративного суду до прийняття рішення від 01.06.2016 р., оскільки з моменту винесення постанови ВДВС до моменту прийняття судом рішення від 014.06.2016 р. минуло більше ніж три роки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 р. щодо оскарження дій Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ не є нововвиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки 1-й відповідач, в разі вчасного вчинення заходів щодо оскарження дій Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ в передбаченому законом порядку і строки, мав би можливість надати відповідні докази під час розгляду господарським судом Харківської області справи № 922/6139/15 та прийняття рішення від 01.06.2016 р.

Крім того, 1-й відповідач при поданні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами жодним чином не спростував інший висновок господарського суду Харківської області, на підставі якого суд прийняв рішення від 01.06.2016 р., а саме той факт, що оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог частини 3 статті 238 ЦК України, оскільки на момент відчуження автомобіля за оспорюваним правочином (20.11.2012), позивач та перший відповідач мали одного й того самого директора - ОСОБА_2 та одного й того самого засновника - ОСОБА_3

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви 1-го відповідача про перегляд судового рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. по справі № 922/6139/15 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 86, 112-114 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м. Харків (вх. № 47 від 27.12.2016 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 01.06.2016 р. по справі № 922/6139/15 відмовити.

Суддя ОСОБА_4