Постанова

від 27.03.2017 по справі 922/6139/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р. Справа № 922/6139/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя

ОСОБА_1 , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність №б/н від 20.12.2016 в режимі відеоконференції),

першого відповідача - не з'явився,

другого відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача (вх. №526 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.01.2017 у справі № 922/6139/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м.Харків,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика", м.Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Автолюбитель", м.Харків,

про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.01.2017 (суддя Байбак О.І.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09.03.2017) відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2016 по справі №922/6139/15. Рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2016 по справі №922/6139/15 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно - виробниче підприємство "Електропромавтоматика" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2016 по справі №922/6139/15 переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати. Постановити судове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що 19.10.2016 набула законної сили постанова Харківського окружного адміністративного суду, якою визнано протиправними дії Червонозаводського ВДВС ХМУЮ у вигляді постанови від 16.11.2012 із накладення арешту на автомобіль CHEVROLET EPICA, ДНЗ АХ0221 ВК, 2008 року випуску.

27.03.2017 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи ухвалою суду від 02.03.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В листопаді 2015 року ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" та Торгівельної фірми "Автолюбитель" про визнання недійсним правочину купівлі-продажу належного позивачу автомобіля CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна Х25D1057906К, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку - рахунок серії ДПІ №755751 від 20.11.2012, посилаючись, зокрема, на те, що даний правочин укладено під час дії арешту та заборони відчуження на даний автомобіль та він не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а був спрямований на виведення активу з-під арешту з метою невиконання рішення суду.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.06.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016, позов задоволено. Визнано недійсним правочин купівлі-продажу належного ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" автомобілю CHEVROLET EPICA, рік випуску 2008, № двигуна X25D1057906К, ДНЗ АХ0221ВК, на підтвердження якого було видано довідку-рахунок серії ДПІ №755751 від 20.11.2012.

В грудні 2016 року ТОВ "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою (вх.№47 від 27.12.2016) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2016 за нововиявленими обставинами.

31.01.2017 Господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 17 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» , зокрема, зазначено що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до п.5 зазначеної вище постанови не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни. В той же час заінтересована сторона не позбавлена права оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПК, зокрема, статті 101 цього Кодексу. Також не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону, зокрема, статті 38 ГПК.

Заявник, звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами посилався, зокрема на те, що підставою задоволення позову рішенням від 01.06.2016 та залишення такого рішення без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2016, став факт укладання спірного правочину купівлі-продажу під час дії постанови ВДВС від 16.11.2012 про арешт майна. Однак, як зазначає перший відповідач, в зв'язку із порушенням прав покупця він звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій державного виконавця із повторного накладання арешту на майно всупереч прийнятим раніше ухвалам Господарського суду Харківської області, які є преюдеційними.

19.10.2016 набула законної сили постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016, якою визнано протиправними дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ у вигляді постанови від 16.11.2012 із накладення арешту на автомобіль CHEVROLET ЕРІСА, ДНЗ АХ0221ВК, 2008 року випуску.

Зазначені обставини, на думку першого відповідача, є нововиявленими та такими, що спростовують висновки, на підставі яких Господарський суд Харківської області прийняв рішення від 01.06.2016, тому є підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, скасування рішення та прийняття нового про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 01.06.2016 мотивовано тим, що оспорюваний правочин укладено 20.11.2012 під час дії постанови Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 16.11.2012 ВП № 30058596, якою було накладено арешт на автомобіль та оголошено заборону його відчуження, тобто його укладено з порушенням вимог частини 1 статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, на момент відчуження автомобіля за оспорюваним правочином (20.11.2012), позивач та перший відповідач мали одного й того самого директора - ОСОБА_3 та одного й того самого засновника - ОСОБА_4, тобто оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог частини 3 статті 238 ЦК України.

Правомірність зазначених висновків підтверджено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2016, якими зазначене судове рішення залишено без змін.

Як зазначає перший відповідач, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 визнано протиправними дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ у вигляді постанови від 16.11.2012 із накладення арешту на спірний автомобіль.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ від 16.11.2012 року ВП №30058596 була винесена в межах виконавчого провадження, порушеного на виконання наказу, виданого Господарським судом Харківської області на виконання рішення в межах господарської справи № 5023/6636/11.

За положеннями п.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб .

Відповідно до ч.1 ст.121 2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Відповідно до п.9.1 постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за змістом цієї статті ГПК скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів .

Відповідно до ч.1 п.9.13 зазначеної постанови за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною , або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Колегія суддів зазначає, що зазначеною постановою було визнано протиправними дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ у вигляді постанови від 16.11.2012, а не визнано недійсною постанову ВДВС у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заявник мав процесуальну можливість оскаржити дії Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ щодо винесення постанови від 16.11.2012 ВП № 30058596 в межах справи №5023/6636/11 в передбачений ст. 121 2 ГПК України строк, проте, відповідних дій не вчинив та не надав доказів визнання недійсною у встановленому законом порядку зазначеної постанови Червонозаводського ВДВС.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 щодо оскарження дій Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ не є нововиявленою обставиною в розумінні ст.112 ГПК України, оскільки перший відповідач, в разі вчасного вчинення заходів щодо оскарження дій Червонозаводського ВДВС Харківського МУЮ, в передбаченому законом порядку і строки, мав би можливість надати відповідні докази під час розгляду Господарським судом Харківської області справи № 922/6139/15 та прийняття рішення від 01.06.2016.

Крім того, заявником не спростовано той факт, що оспорюваний правочин укладено з порушенням вимог частини 3 статті 238 ЦК України, оскільки на момент відчуження автомобіля за оспорюваним правочином (20.11.2012), позивач та перший відповідач мали одного й того самого директора - ОСОБА_3 та одного й того самого засновника - ОСОБА_4

За таких обставин, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні заяви першого відповідача про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2016 по справі № 922/6139/15 за нововиявленими обставинами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.01.2017 у справі № 922/6139/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-виробниче підприємство "Електропромавтоматика" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 31.01.2017 у справі № 922/6139/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 30.03.2017

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.