Рішення

від 10.05.2007 по справі 40/92

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/92

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.05.07 р.                                                                               Справа № 40/92                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом приватного підприємства „Текстиль-Контакт” м. Донецьк

до відповідача дочірнього підприємства державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України „Ресурси” „Донецьк Ресурси” м. Донецьк

про стягнення 65236 грн. 54  коп.  

за участю:

представників сторін:

від позивача Козюменко В.М.- юрисконсульт

від відповідача не з'явився

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 43912 грн. 77 коп., пені в сумі 5860 грн. 63 коп., 40 процентів річних в сумі 15463 грн. 14 коп. згідно договору купівлі-продажу б/н від 03.01.06р.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 3179 грн. 28 коп. та 40 процентів річних в сумі 14394 грн. 60 коп.

До прийняття зменшення розміру позовних вимог позивачу роз'яснені його процесуальні права, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Відповідач позов визнав у повному обсязі по викладеним у відзиві обставинам.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 03.01.06р. між приватним підприємством „Текстиль-Контакт” та дочірнім підприємством державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України „Ресурси” „Донецьк Ресурси” був укладений договір купівлі-продажу б/н.  

На виконання п. 1.1 договору позивач здійснив постачання на адресу відповідача товару на загальну суму 66205 грн. 86 коп.

Факт постачання товару підтверджується видатковими накладними  № 806 від 31.03.06р., № 3129 від 05.06.06р., № 3114 від 01.06.06р., актом звірки взаєморозрахунків станом на 27.03.07р.

Згідно п. 3.1 укладеного між сторонами договору поставка товару здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. Датою сплати за товар визнається дата фактичного надходження коштів на рахунок позивача.  

Відповідач свої зобов'язання не виконав, товар отримав на загальну суму 66205 грн. 86 коп., однак його оплату у повному обсязі не провів, внаслідок чого за ним утворився борг в сумі 43912 грн. 77 коп., який позивач намагається стягнути.

Відповідно до п. 6.1 договору в разі отримання товару на умовах відстрочення платежу за несвоєчасну оплату товару у відповідності з п. 3.1 договору відповідач повинен сплатити позивачеві пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,2% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від простроченої суми.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що в разі прострочення оплати товару крім пені та компенсації збитків від знецінення гривні (за наявності умов, передбачених розділом 4 договору) у відповідності з ЦК України та ГК України відповідач сплачує позивачеві за весь час необґрунтованого користування його коштами 40 процентів річних.   

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов'язань, позивачем пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3179 грн. 28 коп. за період з 01.10.06р. по 30.03.07р. та 40 процентів річних в сумі 14394 грн. 60 коп. з 31.03.06р. по 30.03.07р.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

У силу частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ЦК України відносно істотних умов договору законодавець вимагає: предмет та строк дії договору. Щодо укладання господарських договорів, то обов'язковими умовами тут є: предмет, ціна та строк його дії.

Частиною третьою ст. 712 встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів поставки, як це передбачено у частині першої ст. 265 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього  певну грошову суму.

Господарський кодекс України чітко встановлює, що сторонами договору поставки можуть бути суб'єкти господарювання, вказані у п.п. 1,2 частини другої ст.55 ГПК України.

Як свідчать докази по справі, сторони є суб'єктами господарювання у розумінні ст. 55 ГК України.    

Факт неналежного виконання зобов'язань за договором підтверджено доказами по справі, а існування господарських правовідносин підтверджено визнанням відповідачем боргу.

За такими обставинами, позов щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 43912 грн. 77 коп. обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору купівлі-продажу б/н від 03.01.06р. встановлений інший розмір процентів, а саме 40 процентів річних за весь час необґрунтованого користування коштами позивача.   

Оскільки мало місце прострочення виконання основного зобов'язання, позов щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3179 грн. 28 коп. та 40 процентів річних в сумі 14394 грн. 60 коп. також обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Зменшення позовних вимог позивачем не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

З урахуванням викладеного у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2681 грн. 35 коп. та 40 процентів річних в сумі 1068 грн. 54 коп. слід відмовити.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних  вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. А в разі присутності представника лише однієї сторони - за згодою цього представника. Позивачем надана така згода, тому судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення по справі.

На підставі викладеного керуючись ч. 2 ст. 9, ст. ст. 526, 625, ч. 2 ст. 712 ЦК України 2003 року, ст. ст. 55, 193, 202, 230, 232, 264, 265 ГК України, ст. ст. 22, 44, частиною п'ятою ст. 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з дочірнього підприємства державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України „Ресурси” „Донецьк Ресурси”, 83000, м. Донецьк, вул. Горького, 61, ід.код 32255667, р/р 26005146100 в ЗАТ „Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, на користь:

- приватного підприємства „Текстиль-Контакт”, 83086, м. Донецьк, проспект Лагутенко, 4, ід. код 32274480, р/р 260087060 в ДОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, борг в сумі 43912 грн. 77 коп., пеню в сумі 3179 грн. 28 коп., 40 процентів річних в сумі 14394 грн. 60 коп., витрати по держмиту в сумі 614 грн. 86 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 111 грн. 22 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 2681 грн. 35 коп. відмовити.

4.У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 40 процентів річних в сумі 1068 грн. 54 коп. відмовити.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності зі ст. 84 ГПК України: 15.05.07р.

Суддя