Постанова

від 01.02.2017 по справі 922/1782/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа № 922/1782/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н. В. , суддя Барбашова С.В. , суддя Білецька А.М.

при секретарі Кохан Ю.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №13-482/16 д від 02.08.2016

ОСОБА_2, за довіреністю №13-798/16 д від 14.12.2016

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

3-го відповідача ОСОБА_3, за довіреністю №09-32/527 від 24.11.2016

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 3-го відповідача (вх. №251 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.16 р. у справі № 922/1782/16,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дейлі Продукт", м. Запоріжжя,

до 1) Приватного підприємства "Онікс-Ко", м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор", м. Київ,

3) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ,

про зобов"язання вчинити певні дії та стягнення збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2016р. (суддя Калініченко Н.В.) заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову по справі № 922/1782/16, а саме: накладено арешт на наступне нерухоме майно: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вулиця Заводська, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 309408461216, що належать Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Тернопільська область, Козіївський район, смт. Козова, вулиця Заводська, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 242139161230, що належить Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Стягувачем за даною ухвалою визначено Публічне акціонерне товариство "МЕГАБАНК", боржником - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (3-й відповідач) з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 скасувати та відмовити ПАТ "Мегабанк" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована посиланням на відсутність між ПАТ "Мегабанк" та ПАТ "Промінвестбанк" жодних відносин з приводу спірного рухомого майна, а також відсутність доказів того, що спірне майно передавалось ПАТ "Промінвестбанк" на відповідальне чи будь-яке інше зберігання, а тому заявник вважає, що накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ПАТ "Промінвестбанк" та не є предметом спору, порушує приписи ст. 67 ГПК України. Також, як зазначає 3-й відповідач, наявність арешту, накладеного на нерухоме майно, порушує приписи ч. 4 ст. 23 ГК України щодо невтручання державних органів у господарську діяльність суб'єктів господарювання.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надало додаткові пояснення по справі, в яких посилається на те, що накладення арешту на нерухоме майно, що належить ПАТ "Промінвестбанк", не відповідає предмету позовних вимог, та не узгоджується з положеннями ст.ст. 66, 67 ГПК України. 3-й відповідач вважає помилковим застосування судом першої інстанції ст. 48 Закону України Про банки та банківську діяльність в якості підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги не погоджується, заперечує проти її задоволення, посилаючись на те, що вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення, що повністю відповідає практики Європейського суду. Позивач зокрема вказує на те, що звернення ПАТ "Мегабанк" з даним позовом зумовлено порушенням його законних прав та інтересів як заставодержателя фільт-пресів, доступ до яких він не має в результаті умисних дій 2-го та 3-го відповідача, та завданням збитків в розмірі 31 299 516,00 грн. Позивач, посилаючись на положення ч. 4 ст. 59 Закону України Про банки та банківську діяльність , зазначає про неможливість використати спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать 3-му відповідачу, а тому враховуючи характер та предмет позовних вимог, порушення норм чинного законодавства з боку 3-го відповідача та порушення його діями законних прав позивача, наявність достатньо обґрунтованих підстав вважати, що нежитлові приміщення будуть реалізовані разом з фільт-пресами, позивач вважає, що єдиним можливим способом забезпечення позову в даному випадку є накладення арешту на нерухоме майно, в якому знаходяться фільт-преси, що передані в заставу позивачу.

01.02.2017 позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкласти розгляд справи для надання можливості подати додаткові докази щодо необхідності та законності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, в якому знаходиться передане в заставу ПАТ "Мегабанк" майно.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України"). У листі Верховного Суду України від 25.01.2006р. № 1-5/45 зазначено, що критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних), якими є складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Зазначені обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З вищезазначених положень вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

В даному випадку колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки позивач мав об'єктивну можливість забезпечити реалізацію своїх процесуальних прав щодо надання відповідних доказів при зверненні з заявою про забезпечення позов, а також в процесі перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку. Враховуючи тривалий розгляд даної справи, стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, з метою запобігання порушення прав та законних інтересів сторін, а також зважаючи на те, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні 01.02.2017.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із позовом (пізніше позивачем було подано заяву про зміну предмету позову) про зобов'язання відповідача передати предмет забезпечувального обтяження у володіння ПАТ "Мегабанк" та передати документи на право власності на обладнання, а також забезпечити безперешкодний доступ ПАТ "Мегабанк" до предметів застави за договором застави рухомого майна від 01.12.2015, а саме:

- промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 674, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1;

- промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 675, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1;

- промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 676, рік випуску 2013, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1 (надалі спірне майно) з метою здійснення позасудового звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відповідно до положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Одночасно з позовною заявою, позивачем була подана заяву про забезпечення позову, в якій ПАТ "Мегабанк" просило:

- накласти арешт на спірне рухоме майно, що належить ПП "Онікс-Ко" та є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 з переданням на зберігання та визначенням зберігачем майна та документів на нього ПАТ "Мегабанк";

- заборонити ПП Онікс-Ко", ПАТ "АКПІБ" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації ПАТ "Мегабанк" прав заставодержателя відповідно до договору рухомого майна б/н від 01.12.2015 права щодо володіння та зберігання спірного рухомого майна, що стосуються предмета спору (вищевказаних промислових двошнекових фільт-пресів).

08 червня 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

У серпні 2016 року позивача звернувся з заявою про зміну предмету позову відповідно до якої просив суд: зобов'язати Приватне підприємство "Онікс-Ко" передати предмет забезпечувального обтяження у володіння позивача та передати документи на право власності на обладнання, а також забезпечити безперешкодний доступ до предметів застави за договором застави рухомого майна від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 року) (із визначенням переліку вказаного майна). Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" припинити використання та вчинення будь-яких дій з використанням рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 01 грудня 2015 року (в новій редакції від 07 квітня 2016 року) (із визначенням переліку вказаного майна) та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" збитків у розмірі 61 002 000,00 грн.

Одночасно позивач звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив суд: в межах суми заявлених позовних вимог (61 210 078,00 грн.) та судових витрат накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" та знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, до накопичення на відкритих рахунках суми 61 210 078,00 грн., що відповідає сумі позовних вимог та судових витрат, заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" до накопичення на відкритих рахунках суми 61 210 078,00 грн. відкривати рахунки в банківських та інших кредитно-фінансових установах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016 у справі № 922/1782/16, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (вх. № 26604 від 10 серпня 2016 р.) задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13 липня 2016 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 08 червня 2016 року у справі № 922/1782/16 змінено, задоволено частково заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що належить Приватному підприємству "ОНІКС-КО" та є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 р.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 грудня 2016 року задоволено заяви позивача про скасування заходів до забезпечення позову (вх. № 42343 від 12 грудня 2016 року) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина цукор" про зняття арешту з коштів на рахунках другого відповідача (вх. № 30583 від 16 вересня 2016 року).

19 грудня 2016 року Публічного акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось з клопотанням (вх. № 43394 від 19 грудня 2016 року) про залучення у справі іншого відповідача та зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якого позивачем здійснено зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення збитків, а саме позивачем у вказаному клопотанні заявлено до стягнення 31 299 516,00 грн. збитків (розмір заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом) замість заявлених раніше 61 002 000,00 грн. збитків (вартість предмету застави). Крім того, позивач у вказаному клопотанні просив суд замінити процесуальний статус ПАТ "Акціонерний комерцйний промислово-інвестиційний банк" та залучити його до участі у даній справі як іншого відповідача з солідарним стягненням з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" та ПАТ "Акціонерний комерцйний промислово-інвестиційний банк" заявлених до стягнення збитків у розмірі 31 299 516,00 грн. збитків (розмір заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом).

21 грудня 2016 до суду від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив суд: в межах заявлених позовних вимог накласти арешт на наступне нерухоме майно: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вулиця Заводська, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 309408461216, що належать ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Тернопільська область, Козіївський район, смт. Козова, вулиця Заводська, будинок 1, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 242139161230, що належить ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, що належать ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та в яких знаходиться заставне майно, суд першої інстанції виходив з того, що необхідність вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтована майновим характером позовних вимог, знаходження заставного майна в приміщеннях третього відповідача, який відповідно до норм діючого законодавства зобов'язаний продати набуте для погашення заборгованості майно, а також враховуючи наявний в матеріалах справи лист до потенційного покупця приміщень, неможливість переміщення фільт-пресів з огляду на їх габаритність та вагопідйомність та неможливість виробництва цукру без зазначеного заставного майно. При цьому, суд першої інстанції погодився з позицією позивача про те, що накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачу в силу спеціального закону, заборонено, тому накладення арешту на нежитлові приміщення третього відповідача є допустимим способом забезпечення позову.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлові приміщення, що належать третьому відповідачу, є в даному випадку, з урахуванням всіх обставин справи, достатньо обґрунтованими для забезпечення позову та адекватними позовним вимогам.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 вказано, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За змістом постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року № 16 забезпечення позову виступає як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичних або фізичних осіб, і може застосовуватись на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Предметом даного господарського спору є позовні вимоги ПАТ "Мегабанк" до Приватного підприємства "ОНІКС-КО" (перший відповідач у справі), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" (другий відповідач у справі), Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (третій відповідач у справі) про: зобов'язання першого відповідача передати предмет забезпечувального обтяження у володіння позивача та передати документи на право власності на обладнання, а також забезпечити безперешкодний доступ позивачу до предметів застави за договором застави рухомого майна від 01 грудня 2015 року; зобовязання другого відповідача припинити використання та вчинення будь-яких дій з використанням рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 01.12.2015 року та стягнення з другого відповідача та третього відповідача на користь позивача суми збитків в розмірі в розмірі 31 299 516,00 грн.

Нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу", Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", а також умовами договору застави визначено право заставодержателя - позивача у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок предмету застави шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

За змістом ст.177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Річчю, відповідно до визначення наданого ст.179 ЦК України, є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Цивільне законодавство розрізняє нерухомі і рухомі речі. За визначенням ч.2 ст.181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Предметом спору у даній справі є майно, а саме: промислові двошнекові фільт-преси, яке забезпечено договором застави рухомого майна від 01.12.2015 (заміна сторони в договорі застави від 07.04.2016), укладеного між позивачем та ПП Онікс-Ко , на яке позивач має намір звернути стягнення в зв'язку з невиконанням третьою особою - ТОВ Дейлі продукт перед позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 20-37в/2013/ГД-15/13 від 15.10.2013.

Отже, заставою обтяжене конкретне майно, яке сторони погодились використати для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, а відтак немає підстав розповсюджувати це обтяження на рухоме майно, яке належить 3-му відповідачу - ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову слід враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватись права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватись обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Отже, колегія суддів дійшла до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову (накладення арешту на рухоме майно) не співвідноситься з предметом позову, а отже відсутній зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", і заставленим майном - промислові двошнекові фільт-преси, які забезпечен договором застави рухомого майна від 01.12.2015., з приводу якого виник спір у справі. Тому у суду не було підстав для накладання арешту на нерухоме майно ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", оскільки предметом позову не є вимога про передачу позивачу такого нерухомого майна.

Між позивачем та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не існує жодних правовідносин з приводу заставленого майна, тоді як лише факт заходження цього майна в приміщеннях 3-го відповідача не може вважатися достатньо обґрунтованою підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Одним із загальних принципів господарювання в Україні згідно статті 6 Господарського кодексу України є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарські відносини.

Разом з цим, накладення арешту на нерухоме майно ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" є фактично втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що є неприпустимим в силу статті 6 та частини 4 статті 23 Господарського кодексу України та може призвести до погіршення фінансового стану господарського товариства або доведення його до стійкої неплатоспроможності.

Колегія суддів звертає увагу, що 08 червня 2016 року ухвалою господарського суду Харківської області, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.07.2016, задоволено заяву позивача про забезпечення позову (вх. № 1782/16 від 03 червня 2016 року), вжито заходи до забезпечення позову по справі № 922/1782/16,

1. Накладено арешт на рухоме майно, що належить Приватному підприємству "ОНІКС-КО" та є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 р.), з переданням на зберігання та визначенням зберігачем майна та документів до нього ПАТ "МЕГАБАНК".

2. Заборонено Приватному підприємству "ОНІКС-КО", ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії або допускати будь-яку бездіяльність, які перешкоджають реалізації Публічним акціонерним товариством "МЕГАБАНК" прав заставодержателя відповідно до договору рухомого майна б/н від 01.12.2015 року права щодо володіння та зберігання рухомого майна, що стосуються предмету спору.

3. Заборонено Приватному підприємству "ОНІКС-КО", ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та будь-яким іншим особам, окрім ПАТ "МЕГАБАНК", без письмового дозволу ПАТ "МЕГАБАНК" використовувати та експлуатувати рухоме майно, що є предметом застави відповідно до договору рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 р.).

Стягувачем за даною ухвалою визначено ПАТ "МЕГАБАНК", боржниками - ПП "ОНІКС-КО", ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2016 року ухвалу господарського суду Харківської області від 08 червня 2016 року та постанову від 13.07.2016 у справі № 922/1782/16 змінено, викладено резолютивну частину ухвали господарського суду Харківської області від 08.06.2016 у справі № 922/1782/16 в наступній редакції:

"Заяву позивача про забезпечення позову (вх.1782/16 від 03 червня 2016 року) задовольнити частково.

Вжити заходи до забезпечення позову у справі №922/1782/16, а саме:

Накласти арешт на рухоме майно, що належить Приватному підприємству "Онікс-Ко" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963) та є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 року), а саме:

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 674, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1.

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 675, рік випуску 2013, місцезнаходження: 48240, Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вул. Заводська, 1.

- Промисловий двошнековий фільт-прес з паралельними шнеками двохконічного типу РВ32FS, продуктивністю 3500 т. буряка в день, що складається з фільтруючого вузла, валів зі шнеками, опор валів, редуктора, каркаса, завантажувального бункера з оглядовим вікном, модель РВ32FS, заводський номер 676, рік випуску 2013, місцезнаходження: Тернопільська область, Козівський район, смт. Козова, вул. Заводська, 1, з переданням на зберігання та визначенням зберігачем майна та документів на нього Приватне підприємство "Онікс-Ко" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963).

В іншій частині заяву Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" про забезпечення позову залишити без задоволення.

Стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30 код ЄДРПОУ 09804119).

Боржником за даною ухвалою є Приватне підприємство "Онікс-Ко" (62302, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, буд. 163-А, код ЄДРПОУ 36370963).".

Вищим господарським судом України зазначено, що задоволення заяви позивача про забезпечення позову у такому вигляді, як вона задоволена (пункти 2 та 3 резолютивної частини ухвали), свідчить про недотримання місцевим господарським судом положень закону.

Також у вказаній постанові суд касаційної інстанції в спростування висновку суду першої інстанції про те, що боржником у справі визначено ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", зазначив про те, що позивач, звертаючись з заявою про забезпечення позову, не надав жодного доказу на підтвердження того, що спірне рухоме майно, по-перше використовується будь-ким, по-друге, що внаслідок його використання воно може бути знищене чи втрачена його цінність.

Крім того, в постанові Вищого господарського суду від 19.10.2016 вказано про те, що враховуючи умову договору застави рухомого майна, укладеного між позивачем та відповідачем, в редакції від 07.04.2016, про те, що заставодавець (ПП"Онікс-Ко", 1-й відповідач) зобов'язаний приймати заходи, необхідні для збереження предмету застави, його вартості (цінності) (п. 3.1.3.), а також умову договору про те, що заставодавець (ПП "Онікс-Ко" 1-й відповідач) несе ризики випадкової загибелі предмета застави (п. 5.1. договору), колегія суддів вважає за необхідне визначити саме заставодавця (відповідача - ПП "Онікс-Ко") зберігачем спірного рухомого майна та документів на право власності на нього, з відповідними наслідками невиконання ним своїх обов'язків, передбачених договором, зі зберігання цього майна та документів на нього.

За таких обставин, з урахуванням позиції Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від 19.10.2016, якими підтверджено необґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо визначення боржником у справі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", беручи до уваги, що умовами договору застави рухомого майна, укладеного між позивачем та 1-м відповідачем, в редакції від 07.04.2016, саме на ПП"Онікс-Ко" покладено обов'язок приймати заходи, необхідні для збереження предмету застави, його вартості (цінності) (п. 3.1.3.), а також умову договору про те, що саме заставодавець - ПП "Онікс-Ко" несе ризики випадкової загибелі предмета застави (п. 5.1. договору), накладення арешту на нерухоме майно ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в забезпечення позовних вимог про стягнення збитків, є безпідставним.

Також, обставини справи свідчать про те, що в забезпечення позовних вимог, викладених в заяві про зміну предмету позову (вх. № 25804 від 04 серпня 2016 року), ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016 у справі № 922/1782/16, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016, в межах суми заявлених позовних вимог (61 210 078,00 грн.) та судових витрат накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" та знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, до накопичення на відкритих рахунках суми 61 210 078,00 грн.

Отже, позовні вимоги ПАТ "Мегабанк" про зобов'язання першого відповідача передати предмет забезпечувального обтяження у володіння позивача та передати документи на право власності на обладнання, а також забезпечити безперешкодний доступ позивачу до предметів застави за договором застави рухомого майна від 01 грудня 2015 року (в новій редакції від 07 квітня 2016 року); зобов'язання другого відповідача припинити використання та вчинення будь-яких дій з використанням рухомого майна, що є предметом застави за договором застави рухомого майна від 01.12.2015 року (в новій редакції від 07.04.2016 р.) та стягнення збитків з другого відповідача розмірі в розмірі 61 210 078,00 грн. були забезпечені шляхом накладання арешту на рухоме майно, що належить Приватному підприємству "Онікс-Ко", що є предметом застави відповідно до договору застави рухомого майна б/н від 01.12.2015 року (ухвала від 08.06.2016, з урахуванням постанови Вищого господарського суду від 19.10.2016) та шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" та знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських установах, до накопичення на відкритих рахунках суми 61 210 078,00 грн. (ухвала від 12.08.2016, залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.11.2016).

Варто відзначити, що з огляду на положення п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України, оцінці при вирішенні спору підлягає поведінка сторін з точки зору справедливості, розумності і добросовісності у виконанні приписів законодавства.

В свою чергу позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження порушення закону та неможливості проведення виконавчих дій вжитих заходів забезпечення позову. Позивачем не було надано до господарського суду ніяких доказів того, що накладення арешту на відповідні грошові кошти "Компанія "Галичина Цукор" є недостатньою мірою для забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову в частині стягнення збитків, враховуючи також той факт, що ухвалою господарського суду Харківської області від 12.08.2016 у справі № 922/1782/16, вже накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Галичина Цукор" в межах суми заявлених позовних вимог в сумі 61 210 078,00 грн., тоді як у грудні 2016 року позивачем здійснено зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення збитків та заявлено до стягнення 31 299 516,00 грн. збитків (розмір заборгованості за кредитом та процентів за користування кредитом) замість заявлених раніше 61 002 000,00 грн. збитків (вартість предмету застави).

Обставини справи також свідчать про те, що 23 січня 2017 року ПАТ "Мегабанк" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про скасування заходів забезпечення позову відповідно до якої позивач просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 08 червня 2016 року (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2016 року по справі № 922/1782/16).

Задовольняючи заяву ПАТ "Мегабанк" та скасовуючи заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 08 червня 2016 року у справі № 922/1782/16 (з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2016 року по справі № 922/1782/16), суд першої інстанції в ухвалі від 25.01.2017 встановив, що на даний час між учасниками правовідносин є домовленість щодо проведення розрахунків поза втручанням суду (шляхом ухвалення рішення у справі) шляхом укладення договору купівлі-продажу заставного майна або іншого правочину за наслідками відчуження якого (майна) відбудеться виконання (погашення повністю або частково) кредитного договору та з метою надання можливості реалізувати досягненні домовленості.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали та дійсні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належать ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та в яких знаходиться заставне майно, не містить належного обґрунтування на підтвердження необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених позовних вимог. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову (накладення арешту та нерухоме майно) не співвідноситься з предметом спору, а отже відсутній зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом при вирішенні даного питання не здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття зазначених заходів, не враховано, що немає зв'язку між вжитими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, не звернуто уваги на вжиті раніше ухвалами суду заходи забезпечення позову, а також не враховані вказівки, викладені Вищим господарським судом України в постанові від 19.10.2016 у справі № 922/1782/16.

Відтак, апеляційна скарга ПАТ "Акціонерний комерцйний промислово-інвестиційний банк" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 21.12.2016 про забезпечення позову - скасуванню, оскільки дана ухвала прийнята з порушенням норм чинного законодавства.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись статтями 49, 66, 67, 86, 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі № 922/1782/16 скасувати.

У задоволенні заяви Публічного акціонерне товариство "Мегабанк" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Тернопільська область, Гусятинський район, м. Хоростків, вулиця Заводська, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 309408461216, що належать Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Тернопільська область, Козіївський район, смт. Козова, вулиця Заводська, будинок 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 242139161230, що належить Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", відмовити.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство "МЕГАБАНК" (61002, м. Харків, вул. Алчевських, 30, код ЄДРПОУ 09804119) на користь Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 00039002) 1600,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Харківської області.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.