Рішення

від 25.01.2017 по справі 709/1887/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/314/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 24 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз про визнання неправомірними дій щодо перенесення в інше місце вузла обліку природного газу, зобов'язання демонтувати встановлений на вулиці лічильник газу, та встановити лічильник газу в житловому приміщенні,

в с т а н о в и л а :

29 серпня 2016 р. позивач, посилаючись на Закон України Про захист прав споживачів , звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 квітня 2016 р. працівниками Чорнобаївського УЕГГ в його будинку, для проведення періодичної повірки, було демонтовано лічильник газу. В подальшому його повідомили, що демонтований лічильник є непридатним для експлуатації. Позивачем за власний рахунок було придбано новий лічильник. Проте Чорнобаївське УЕГГ, незважаючи на неодноразові звернення (усні та письмові) не встановило в будинку позивача ні власний лічильник, ні лічильник, придбаний ним.

05 вересня 2016 р., без згоди позивача та без належної технічної документації, працівниками відповідача було встановлено (перенесено) лічильник газу з житлового будинку ОСОБА_6 за межі його домоволодіння і встановлено на вулиці навпроти його будинку. Такі дії Чорнобаївського УЕГГ вважає неправомірними.

Позивач неодноразово змінював позовні вимоги, остаточно, відповідно до заяви від 20 вересня 2016 р., просив: визнати неправомірними дії Чорнобаївського УЕГГ щодо перенесення в інше місце вузла обліку природного газу (лічильника газу) та його складових без надання згоди на вчинення таких дій споживачем ОСОБА_6, та без надання ним згоди на внесення змін до технічних умов та проектної документації на проектування об'єкта системи газопостачання житлового будинку за адресою смт. Чорнобай Черкаської області, вул. Некрасова, 8 виготовленої на момент підключення будинку до газорозподільних систем; зобов'язати Чорнобаївське УЕГГ демонтувати встановлений без виготовленої в установленому законодавством порядку проектної документації та погоджених із позивачем технічних умов, лічильник газу И-б Самгаз заводський № 5703917, встановлений без бажання споживача та за відсутності його згоди на вулиці біля будинковолодіння № 8, по вул.. Некрасова, смт. Чорнобай, відповідно до акту приймання газифікованого об'єкта № 2169.00 від 05.09.2016 р.; зобов'язати Чорнобаївське УЕГГ встановити лічильник газу в житловому приміщенні ОСОБА_6 за адресою: смт. Чорнобай, вул. Некрасова, 8, в місці відповідно до проектної документації, розробленої на момент підключення будинку до газорозподільних систем, а саме в житловому приміщенні позивача в місці звідки він був демонтований для проведення періодичної повірки згідно акту від 25.04.2016 р., а саме новий лічильник газу українського виробництва Октава-А1 типорозміру 0-6 (заводський № 716787), 2015 року випуску, що пройшов первинну повірку в лабораторії Золотоніського Управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , і є власністю споживача; тягнути з відповідача - Чорнобаївського УЕГГ на його користь завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн.; відповідно до положень ст. ст. 84, 88 ЦПК України, відповідно до документально підтверджених судових витрат стягнути на користь позивача ОСОБА_6І, судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 689 грн., сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів в сумі 689 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 3000 грн., а всього 4378,00 грн.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2016 р. позов ОСОБА_6 задоволено частково.

Зобов'язано Чорнобаївське управління по експлуатації газового господарства - філію ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз демонтувати лічильник газу G-6 Cамгаз , заводський номер 5703917, встановлений на вулиці Некрасова, біля будинковолодіння № 8, в смт. Чорнобай Черкаської області.

Зобов'язано Чорнобаївське управління по експлуатації газового господарства -філію ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз встановити лічильник газу в житловому будинку, що належить ОСОБА_6, за адресою: смт. Чорнобай Черкаської області, вулиця Некрасова, 8, придбаний ним за власний рахунок.

Стягнуто з Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз на користь ОСОБА_6 відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

Стягнуто з ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз та Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз солідарно на користь ОСОБА_6 судові витрати у розмірі 4378 грн.

Стягнуто з ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз та Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз солідарно на користь держави судовий збір у розмірі 1653,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз оскаржило його в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог позивача, стягнення судових витрат та судового збору.

При цьому скаржник зазначив, що суд першої інстанції повинен був перед прийняттям рішення про задоволення позовних вимог встановити факт порушення, невизнання або оспорювання прав позивача внаслідок встановлення ПАТ Черкасигаз власного лічильника газу поза межами домоволодіння позивача на газопроводі ПАТ Черкасигаз . У випадку встановлення такого факту, захистити порушене право у спосіб визначений законом.

Щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди то судом не враховано, що єдиною підставою, яка дає право споживачу на отримання відшкодування завданої моральної шкоди, є завдання цієї шкоди внаслідок недоліків, дефектів продукції.

Крім того, Чорнобаївське управління по експлуатації газового господарства - філія ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , не є юридичною особою, а тому не може бути відповідачем у справі. Суд першої інстанції зобов'язаний був закрити провадження в частині позовних вимог, пред'явлених до філії.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги за рахунок Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філію ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз суд першої інстанції вважав їх обгрунтованими в цій частині.

Зокрема, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання Чорнобаївського УЕГГ встановити лічильник газу в будинку позивача в місці відповідно до проектної документації, розробленої на момент підключення будинку до газорозподільних систем, а саме місці звідки він був демонтований 25 квітня 2016 р., суд виходив з того, що єдиною перешкодою для цього є відсутність заяви ОСОБА_6, а з матеріалів справи вбачається що він звертався з заявою та вимагав встановити в його будинку лічильник.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Чорнобаївського УЕГГ щодо перенесення в інше місце вузла обліку природного газу та його складових без надання згоди на вчинення таких дій позивачем та без надання ним згоди на внесення змін до технічних умов та проектної документації на проектування об'єкта системи газопостачання житлового будинку ОСОБА_6, виготовленої на момент підключення будинку до газорозподільних систем суд виходив з того, що зміни до технічних умов та проектної документації на проектування об'єкта системи газопостачання житлового будинку ОСОБА_6 ніким не вносилися, а відтак і вимог про визнання вказаних дій неправомірними задоволенню не підлягають.

Крім того, встановивши, що Чорнобаївським УЕГГ було встановлено лічильник газу на вулиці біля домоволодіння позивача без виготовлення в установленому законом порядку проектної документації, суд дійшов висновку, що вимоги щодо зобов'язання Чорнобаївського УЕГГ його демонтувати підлягають до задоволення.

Задовольняючи частково позов в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн. суд першої інстанції вважав даний розмір достатнім та справедливим розміром відшкодування враховуючи характер душевних та моральних страждань пережитих позивачем внаслідок дій відповідача.

Суд також прийшов до висновку про стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача судових витрат та на користь держави судового збору.

Однак, погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідність обставинам справи, судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, серед іншого, вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалене у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 наведеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, серед яких відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, причому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим, право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (ч. 1 ст. 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

При цьому неправильно обраний спосіб захисту не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.

Відповідно до статті 130 ЦПК у разі проведення попереднього судового засідання, а якщо воно не проводиться, то під час підготовки справи до судового розгляду, суд має визначити факти, які необхідно встановити для вирішення спору, та з'ясувати, які докази подані чи подаються кожною стороною для обґрунтування своїх доводів чи заперечень, а також з яких правовідносин виник спір, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд згідно з частиною першою статті 214 ЦПК має визначити, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Позивачем, при звернені в суд з позовом, з урахуванням поданих в подальшому клопотань та заяв про уточнення позовних вимог, в якості відповідачів у справі зазначено ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз та Чорнобаївське управління по експлуатації газового господарства - філію ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз . Водночас, враховуючи те, що безпосередньою особою, яка, за його твердженням, порушила його законні права та інтереси є філія, визначено спосіб захисту, а саме визнання неправомірними дій щодо перенесення в інше місце вузла обліку природного газу, зобов'язання демонтувати встановлений лічильник та встановити лічильник в житловому приміщенні споживача, стягнути завдану моральну шкоду за рахунок Чорнобаївського УЕГГ ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз . (т. 1 а. с.20, 86 -93)

При цьому, позивач просить суд захистити своє право у спосіб визначений наступними нормами матеріального права, зокрема Законом України Про захист прав споживача та Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

При вирішенні даного спору судом встановлено наступні факти та правовідносини з яких виник даний спір.

Так, у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2005 р. та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_6 є власником житлового будинку № 8 по вул. Некрасова в смт. Чорнобай, Черкаська області.

Газопостачання до даного будинку здійснюється Чорнобаївським УЕГГ. Обладнання (в тому числі й лічильник газу) встановлено відповідно до проектної документації, розробленої на момент підключення будинку до газорозподільчих систем у 1997 р.

У 2008 р. було здійснено повірку лічильника газу, про що свідчить тавро на лічильнику, зауважень щодо розміщення лічильника за час його експлуатації не було.

Разом з тим, звертаючись в суд з даним позовом, позивачем в підтвердження заявлених вимог, як споживачем послуг, не було надано відповідний договір постачання природного газу, з якого вбачались би, як сторони даного договору так і умови на яких він між ними був укладений, зокрема права та обов'язки споживача, постачальника, в тому числі і в частині оскарження неправомірних дій, відшкодування збитків, порядок припинення та відновлення газопостачання, відповідальність сторін.

Хоча, у відповідності до Закону України Про забезпечення комерційного обліку природного газу , споживачем природного газу є фізичні особи, які відповідно до договору користування послугами з газопостачання.

25 квітня 2016 р. працівниками Чорнобаївського УЕГГ в будинковолодінні позивача за адресою: смт. Чорнобай, вул. Некрасова, 8, для проведення періодичної повірки було демонтовано існуючий лічильник газу. Зазначена обставина не заперечується учасниками процесу та підтверджується актом про зняття лічильника на повірку.

18 травня 2016 р. у присутності споживача ОСОБА_6, за участі представника ДП Черкасистандартметрологія , проведено експертизу вказаного лічильника газу та, у відповідності до висновку комісії, виявлено навмисні пошкодження його конструкції, які дають можливість занижувати показники. Лічильник не підлягає ремонту. ОСОБА_6, не погодившись з експертними висновками, як споживач, письмово виклав окрему думку. (т. 1 а. с. 77)

Разом з тим, ОСОБА_6, будучи незгідним з висновками комісії, у відповідності до п. 3.4 Положення, Міністерство палива та енергетики, від 27.12.2005, № 619 Про затвердження Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті , на яке зокрема посилається у своїй заяві про уточнення позовних вимог, в судовому порядку їх не оскаржив.

Суд в свою чергу встановив, що після проведення експертизи представники відповідачів не повідомили позивача, які мають бути його подальші дії для того, щоб в його будинку було встановлено інший лічильник газу. А Чорнобаївським УЕГГ з травня по серпень 2016 р. не вчинялося будь-яких дій спрямованих на те, щоб лічильник газу було встановлено, за рахунок організації чи за рахунок споживача.

02 серпня 2016 р. позивачем на адресу Чорнобаївського УЕГГ було направлено рекомендованого листа з вимогою встановлення в його будинковолодінні лічильника газу. Разом з тим, даний лист не містить вимоги щодо встановлення йому, замість демонтованого, придбаного ним за власні кошти нового лічильника газу.

У відповідь на дане звернення ОСОБА_6 надійшло повідомлення № 219 від 15 серпня 2016 р. про припинення газопостачання, в якому йому було запропоновано у термін до 18 серпня 2016 р. самостійно припинити газопостачання і надати доступ до вхідної запірної арматури для перекриття запірних пристроїв, встановлення інвентарної заглушки та їх пломбування, в противному разі постачання газу до його домоволодіння буде припинено в примусовому порядку.

В ході судового розгляду в суді першої інстанції представником Чорнобаївського УЕГГ зазначено, що дане повідомлення було направлено на адресу позивача помилково.

Відповідь на вказане звернення була надана ОСОБА_6 листом від 01 вересня 2016 р. № 2414. З її змісту вбачається, що Чорнобаївське УЕГГ, маючи намір встановити ОСОБА_6 лічильник газу за власний рахунок на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, також те, що працівники управління виїжджали на місце для виконання робіт, проте позивач неодноразово перешкоджав їм у їх виконанні. Разом з тим, даний лист не містить роз'яснень щодо того, чи можливо встановити лічильник газу в будинку та за яких обставин.

05 вересня 2016 р. працівниками Чорнобаївського УЕГГ на вул. Некрасова в смт. Чорнобай біля домоволодіння позивача, для обліку використаного останнім природного газу, встановлено лічильник газу, що підтверджується відповідним актом приймання газифікованого об'єкта № 2189.00.

В свою чергу, позивачем за власні кошти був придбаний новий лічильник газу українського виробництва Октава , заводський номер 716787, 2015 р. випуску, що пройшов первинну повірку в лабораторії з ТО ТР ЗВТ Золотоніського УЕГГ і є його власністю.

При цьому, не встановлення лічильника газу в будинку позивача, в ході судового розгляду, представником ПАТ Черкасигаз було обґрунтовано відсутністю відповідної заяви споживача.

У разі ж демонтажу лічильника газу та придбання споживачем нового, саме за заявою споживача на місце демонтованого лічильника газу газопостачальною (газотранспортною) організацією установлюється інший придатний для застосування лічильник газу споживача.

Отже, позивач не надав суду доказів того, що він у належний спосіб повідомив відповідачів про те, що ним придбано новий лічильник газу та про необхідність його встановлення на місце демонтованого.

Таким чином позивач не позбавлений права встановити куплений ним лічильник газу в будинку, відповідно до наявної у нього технічної документації.

Суд першої інстанції встановив і те, що акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між сторонами не укладався, а згідно до відзиву на позов ПАТ Черкасигаз позивач відмовився підписати такий акт.

Однак, за відсутності договору постачання природного газу, колегія суддів позбавлена можливості встановити наявність покладання на позивача, як споживача, обов'язку укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ для набуття права правомірного відбору газу із газорозподільної системи та фізичної доставки газу до межі балансової належності об'єкта споживача.

За викладених обставин, суд першої інстанції вирішуючи спір прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача за рахунок Чорнобаївського УЕГГ- філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз .

Проте до такого висновку він прийшов з порушенням норм цивільного матеріального та процесуального законодавства.

Частиною 2 ст. 30 ЦПК України визначено, що позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до статей 2, 80, 91, 92, 95, 96 ЦК України право бути стороною у справі та нести відповідну відповідальність мають юридичні особи, а не їх структурні підрозділи, що діють від імені юридичних осіб і не є самостійними суб'єктами цивільних правовідносин.

Філії та представництва, як і інші структурні підрозділи підприємства, установи, організації не мають статусу юридичних осіб і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством (ст. 95 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.

Так, пунктом 1.3 Положення Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філія ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , визначено, що УЕГГ є відокремленим структурним підрозділом АТ (філією), яке не має статусу юридичної особи.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, згідно до уточнених позовних вимог, за рахунок Чорнобаївське УЕГГ, визначеного позивачем в якості відповідача за рахунок якого він і просив задовольнити заявлені ним вимоги, суд першої інстанції у порушення вимог законодавства не врахував того, що філія не є юридичною особою та не може бути належним відповідачем у справі.

ОСОБА_6, враховуючи мотиви викладені в апеляційній скарзі про те, що філія не може бути відповідачем у даній справі, до суду апеляційної інстанції подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій він посилаючись на ч. 2 ст. 31 ЦПК України, зокрема на те, що позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити позовні вимоги, просив апеляційний суд задовольнити його вимоги за рахунок двох відповідачів у справі.

Дана заява не може бути прийнята та відповідно врахована судом апеляційної інстанції, оскільки ч. 3 ст. 208 ЦПК України визначено, що судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду.

В свою чергу апеляційний суд, під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції - ч. 1 ст. 303 ЦПК України.

На ряду з викладеним колегія суддів вважає, що частково задовольняючи позовні вимоги, знову ж таки за рахунок філії, про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції допустив і інші порушення норм матеріального права.

Так, задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд керувався ст. ст. 23 та 280 ЦК України та стягуючи моральну шкоду в розмірі 3000 грн. прийшов до висновку, що даний розмір достатній та справедливий для відшкодування шкоди враховуючи характер душевних та моральних страждань пережитих позивачем внаслідок дій відповідача.

Разом з тим позивач заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди посилався на Закону України Про захист прав споживачів .

Що стосується вимог Закону України Про захист прав споживачів , то відповідно до п. 5 ст. 4 цього Закону споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У ст. 1 Закону N 3390-VI Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Відповідно до ст. 711 ЦК (в редакції Закону N 3390-VI) шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень гл. 82 цього Кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 ЦК.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо шкода завдана майну споживача або завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Враховуючи встановлені по справі обставини, відсутні підстави для застосування п. 5 ст. 4 вказаного Закону України Про захист прав споживачів , до даного спору.

Щодо солідарного стягнення судових витрат, то суд першої інстанції не врахував роз'яснення викладені в п. 35 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014, № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах про те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Таким чином враховуючи викладене, приведені вимоги закону, зокрема і те, що позивачем не доведено яким чином встановлення лічильника газу за межами належного йому домоволодіння порушує його права, як споживача природного газу, те, що у разі пошкодження лічильника газу з вини споживача, що підтверджується висновком експертизи, проведеної в установленому порядку, він відшкодовує вартість пов'язану з встановленням нового лічильника, а оскільки позивач придбав за власний кошт новий лічильник газу, тому він не позбавлений можливості, за наявності відповідного звернення, встановити його на місце демонтованого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз підлягає до задоволення, рішення суду до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз - задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 листопада 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , Чорнобаївського управління по експлуатації газового господарства - філії ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз про визнання неправомірними дій щодо перенесення в інше місце вузла обліку природного газу, зобов'язання демонтувати встановлений на вулиці лічильник газу, та встановити лічильник газу в житловому приміщенні відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :