Ухвала

від 03.02.2017 по справі 308/749/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/749/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2017 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дергачова Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., за участю: слідчого Угринюка Б.С., прокурора - Пехньо Ю.В., підозрюваного - ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016070000000263 від 03.12.2016, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом прокуратури Закарпатської області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42016070000000263 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 14, ч. З ст. 368 України, відомості про яке внесені до ЄРДР від 03.12.2016.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до правоохоронних органів звернувся представник за довіреністю ТОВ Дабо ОСОБА_4 0.І. із заявою про те, що перший заступник Ужгородського міського голови ОСОБА_5ІО. спільно із головою комісії з питань регулювання земельних відносин Ужгородської міської ради ОСОБА_6 за посередництва працівника правоохоронного органу області вимагають у нього неправомірну вигоду в розмірі 40 тис. гри. за сприяння з використанням службового становища у продажі ТОВ Дабо земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: м. Ужгород, вул. Об'їзна дорога, 3, призначеної для обслуговування будівель мийки вантажних автомобілів.

Так, на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.03.2012, укладеного між Ужгородською міською радою та ТОВ Дабо , останнє користується земельною ділянкою площею 0,09 га за адресою: м. Ужгород, вул. Об'їзна дорога, 3, для обслуговування будівель автомийки вантажного транспорту, які належать вказаному товариству на праві приватної власності.

У подальшому, на замовлення ТОВ Дабо експертом ПП ОСОБА_7 розроблено звіт про експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, яка становить 204 тис. грн. Вказаний звіт ОСОБА_4

22.11.2016 року скеровано до Ужгородської міської ради для його затвердження та оформлення продажу земельної ділянки.

01.12.2016 під час особистого прийому у першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_1 останній повідомив ОСОБА_4 про те, що викуп земельної ділянки по тій вартості, яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку, можливий лише у випадку передачі йому та голові комісії з питань регулювання земельних відносин Ужгородської міської ради ОСОБА_8 грошових коштів в сумі 40 тис. грн., які необхідно буде надати працівнику правоохоронного органу, що буде названий ним у подальшому.

У подальшому, 13.12.2016 близько 11 години, ОСОБА_1, перебуваючи у своєму службовому кабінеті приміщення Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, повідомив заявнику ОСОБА_4 про необхідність зустрічі цього ж дня об 11.30 год. у приміщенні кафе Мокасоль за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, де останній повинен передати ОСОБА_1 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. грн. Решту суми раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн. ОСОБА_1 зобов'язав ОСОБА_4 передати після засідання сесії Ужгородської міської ради - 23.12.2016.

13.12.2016 року близько 11.30 год. на вказане місце зустрічі з ОСОБА_4 ОСОБА_1, керуючись метою приховування слідів вчинення ним кримінального правопорушення, прибув разом із іншою особою - ОСОБА_9, та повідомив ОСОБА_4 про необхідність передачі грошових коштів саме цій особі - ОСОБА_9, а сам покинув місце зустрічі. На виконання цієї вказівки ОСОБА_1, ОСОБА_4 передав ОСОБА_9 раніше обумовлену з ОСОБА_1 частину суми неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн.

Після цього, 25.01.2017 ОСОБА_4 на виконання вимоги ОСОБА_1 передав решту раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн., після чого ОСОБА_9 було затримано у порядку ст. 208 КІІК України.

Таким чином, на даний час встановлені обставини, які свідчать про наявність у діях ОСОБА_9

О.М., ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. З ст. 368 КК України, тобто вимагання та одержання неправомірної вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

25.01.2017 року на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду № 308/683/17 проведено обшук у житловому приміщенні за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 за адресою м. Ужгород, вул. Перемоги, 32а/14, під час якого тимчасово вилучено наступне майно - 1250 доларів США, 6900 Євро, IPad Apple (ІМЕІ 012928004510838 серійний №DN6GPBXLDFJ2) - 1 шт., IPad Apple модель MD 528TU/A ( серійний № F4MK8Q9RF193) - 1шт., банківська картка UniCreditCard №5571 0156 3782 2418 на ім'я ОСОБА_10 - 1 шт., банківська картка AVAL Bank № 6762 1600 0698 1689 на ім'я ОСОБА_11 - 1 шт., телефон мобільний Nokia модель 1208 з SIM картою Т-mobil (ІМЕІ - 0) - 1 шт., телефон мобільний Samsung модель GT55630 без SIMкарти (ІМЕІ 354661/05/887959/5) - 1 шт., телефон мобільний Prestigio модель Wize E1 з SIMкартою Vodafone UA Tel (ІМЕІ 35498908019) - 1 шт., телефон мобільний Nokia модель Х205 без SIMкарти (ІМЕІ 357406/04/570924/1) - 1шт., телефон мобільний Nokia модель С 1-02 без SIMкарти (ІМЕІ 354334/04/452182/6) - 1 шт., блокнот в коричневій шкіряній палітурці з записами - 1 шт., блокнот в картонній палітурці коричневого кольору - 1 шт., блокнот в картонній палітурці червоного кольору - 1 шт., технічна документація із землеустрою №2110100000:30:001:0053 підшивка - 1 шт., державний акт ЗК 050760 - 1 шт., інвентарна справа № 497 підшивка - 1 шт., інвентарна справа № 270 підшивка - 1 шт., державний акт ЗК012-07593 - 1 шт., ноутбук ASUS модель F3G ID PD9WM3945ABG - 1 шт., зарядний пристрій до ноутбука - 1 шт.

Вказане майно тимчасово вилучене, оскільки може бути предметом та засобами кримінальних правопорушень та зберегли на собі їх сліди. Грошові кошти можуть бути здобуті злочинним шляхом (п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України), телефони, документи та електронні пристрої можуть містити на собі записи про вчинення кримінальних правопорушень(п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України).

Захід забезпечення кримінального провадження - тимчасове вилучення майна, застосований з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна га його арспп.

Крім цього, оскільки санкція ч. З ст. 368 КК України як обов'язкове додаткове покарання передбачає конфіскацію майна, виникла необхідність у накладенні арешту на особисті грошові кошти підозрюваного ОСОБА_1

З огляду на викладене, виникла необхідністю у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні 03.02.2017 року слідчий та прокурор підтримали зазначене клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечили проти зазначеного клопотання лише в частині накладення арешту на грошові кошти, які йому не належать, а були позичені його сином задля придбання автомобіля.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, та допитавши свідків, слідчий суддя встановив наступне.

За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження . Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

У випадку арешту майна з метою забезпечення: збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи - арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України , може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як зазначено у ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі

тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Проаналізувавши клопотання слідчого та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку, ці речі і документи були вилучені на законних підставах, згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.01.2017 року, наявні обґрунтовані підстави вважати, що зазначені у клопотанні речі і документи можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні, тому з метою їх збереження слід накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні за виключенням 1250 доларів США та 6 900 Євро, які слід повернути їх власнику - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом в ході розгляду клопотання було допитано у якості свідків ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, які підтвердили факт написання розписки 15.01.2017 року та передачі у борг грошових коштів ОСОБА_5 в розмірі 7 000,00 Євро та 1 500,00 доларів США на строк до 15.05.2017 року - для придбання автомобіля.

Судом також було досліджено оригінал розписки, копію якої долучено до матеріалів справи, за якою ОСОБА_5 15.01.2017 року отримав у борг від ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 7 000,00 Євро та 1 500,00 доларів США, які зобов'язався повернути у термін до 15.05.2017 року.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що третьою особою, щодо майна якою вирішується питання паро накладення арешту, - ОСОБА_5 доведена законність походження грошових коштів, які були вилучені під час обшуку, відтак їх слід повернути власнику.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173, 175, 309, 394, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Закарпатської області молодшого радника юстиції ОСОБА_3, про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016070000000263 від 03.12.2016 - задовольнити частково .

Накласти арешт на тимчасово вилучене під час обшуку в квартирі по місцю проживання ОСОБА_1 від 25.01.2017 майно, а саме: IPad Apple (ІМЕІ 012928004510838 серійний №DN6GPBXLDFJ2) - 1 шт., IPad Apple модель MD 528TU/A (серійний № F4MK8Q9RF193) - 1шт., банківська картка UniCreditCard № 5571 0156 3782 2418 на ім'я ОСОБА_10 - 1 шт., банківська картка AVAL Bank № 6762 1600 0698 1689 на ім'я ОСОБА_11 - 1 шт., телефон мобільний Nokia модель 1208 з SIM картою Т-mobil (ІМЕІ - 0) - 1 шт., телефон мобільний Samsung модель GT55630 без SIMкарти (ІМЕІ 354661/05/887959/5) - 1 шт., телефон мобільний Prestigio модель Wize E1 з SIMкартою Vodafone UA Tel (ІМЕІ 35498908019) - 1 шт., телефон мобільний Nokia модель Х205 без SIMкарти (ІМЕІ 357406/04/570924/1) - 1шт., телефон мобільний Nokia модель С 1-02 без SIMкарти (ІМЕІ 354334/04/452182/6) - 1 шт., блокнот в коричневій шкіряній палітурці з записами - 1 шт., блокнот в картонній палітурці коричневого кольору - 1 шт., блокнот в картонній палітурці червоного кольору - 1 шт., технічна документація із землеустрою №2110100000:30:001:0053 підшивка - 1 шт., державний акт ЗК 050760 - 1 шт., інвентарна справа № 497 підшивка - 1 шт., інвентарна справа № 270 підшивка - 1 шт., державний акт ЗК012-07593 - 1 шт., ноутбук ASUS модель F3G ID PD9WM3945ABG - 1 шт., зарядний пристрій до ноутбука - 1 шт.

Повернути власнику - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1250 доларів США та 6900 Євро, які були тимчасвово вилучені під час обшуку.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Дергачова