Ухвала

від 02.02.2017 по справі 308/749/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/749/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., при секретарі Бомбушкар В.П., з участю прокурора - Пехньо Ю.В., слідчого - Угринюк Б.С., Панамарьова С.Б. та його захисника - адвоката Мухомедьянов В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Закарпатської області радника юстиції Товт Л.Ю., погоджене прокурором, про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою : АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

З клопотання та доданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчого відділу слідчого управління прокуратури області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016070000000263 від 03 грудня 2016 року за підозрою окремих службових осіб Ужгородської міської ради у вчиненні в складі групи осіб кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.03.2012, укладеного між Ужгородською міською радою та ТОВ Дабо , останнє користується земельною ділянкою площею 0,09 га за адресою: м. Ужгород, вул. Об'їзна дорога, 3, для обслуговування будівель автомобільної мийки вантажного транспорту, які належать вказаному товариству на праві приватної власності. На замовлення ТОВ Дабо експертом ПП ОСОБА_3 розроблено звіт про експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, яка становить 204 тис. грн. Вказаний звіт ОСОБА_4 14.11.2016 скеровано до Ужгородської міської ради для його затвердження та оформлення продажу земельної ділянки. 01.12.2016 під час особистого прийому у першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_5, останній повідомив ОСОБА_4 про те, що викуп земельної ділянки по тій вартості, яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку, можливий лише у випадку передачі йому та голові комісії з питань регулювання земельних відносин Ужгородської міської ради ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 40 тис. грн., які необхідно буде надати працівнику правоохоронного органу, що буде названий ним у подальшому. У подальшому, 13.12.2016 близько 11 години, ОСОБА_5, перебуваючи у своєму службовому кабінеті в приміщенні Ужгородської міської ради, що за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, повідомив заявнику ОСОБА_4 про необхідність зустрічі цього ж дня об 11.30 год. у приміщенні кафе Мокасоль , що за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, де останній повинен передати ОСОБА_5 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 25 тис. грн. Решту суми раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн. ОСОБА_5 зобов'язав ОСОБА_7 передати після засідання сесії Ужгородської міської ради - 23.12.2016. 13.12.2016, близько 11.30 год. на вказане місце зустрічі з ОСОБА_4 ОСОБА_5, керуючись метою приховування слідів вчинення ним кримінального правопорушення, прибув разом із іншою особою - ОСОБА_8, та повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі грошових коштів саме цій особі - ОСОБА_8, а сам покинув місце зустрічі. На виконання цієї вказівки ОСОБА_5, ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 раніше обумовлену з ОСОБА_5 частину суми неправомірної вигоди у розмірі 25 тис. грн. Після цього, 23.01.2017 ОСОБА_8, діючи у змові з ОСОБА_5 та на виконання вказівки останнього, у телефонній розмові з ОСОБА_4 домовився з ним про зустріч, під час якої у цей же день, що мала місце на вул. Волошина у м. Ужгороді, поблизу торгівельного центру Едельвейс , повідомив останнього про те, що до 25.01.2017 йому необхідно передати решту суми неправомірної вигоди у розмірі 20 тис. грн., інакше питання щодо викупу земельної ділянки ТОВ Дабо не буде вирішено на користь товариства. Після цього, 25.01.2017 близько 11 години ОСОБА_4 на виконання вимоги ОСОБА_8 та ОСОБА_5 передав решту раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 20 тис. грн., після чого ОСОБА_8 було затримано у порядку ст. 208 КПК України. В ході досудового розслідування даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, 25 січня 2017 року проведено обшук у домоволодінні за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_9. Під час проведення даного обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Айфон-6 , із СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_1; грошові кошти у сумі вісімсот гривень, а саме чотири купюри номіналом по двісті гривень кожна, серії та номери купюр наступні: МБ №6020762, ЕЩ №0386079, КД №5498446, ЕВ №5325666. Вказане вище майно має значення у даному кримінальному провадженні, відноситься до предмету кримінального правопорушення та зберегло на собі ного сліди. Зокрема, вилучені грошові кошти були предметом однієї із частин сплаченої заявником неправомірної вигоди. Вилучений мобільний телефон може містити інформацію стосовно контактів ОСОБА_6 з іншими співучасниками у вчиненні даного кримінального правопорушення. Даний мобільний тимчасово вилучено, оскільки є засобом вчинення кримінального правопорушення, так як за його допомогою ОСОБА_6 міг телефонувати заявнику чи іншим особам та домовлятись про деталі вчинення кримінального правопорушення. Зазначене тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт. Крім цього, санкція ч.З ст.368 КК України як обов'язкове додаткове покарання передбачає конфіскацію майна. З огляду на викладене, виникла необхідністю у зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили суд задовольнити клопотання з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник - адвокат Мухомедьянов В.А. проти задоволення клопотання в частині наклалення арешту на грошові кошти не заперечили. Просили суд відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на мобільний телефон та повернути його ОСОБА_6. оскільки такий йому потрібен для користування у власних потребах.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав вважати, що мобільний телефон марки Айфон-6 , із СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_1 та грошові кошти у сумі вісімсот гривень а саме чотири купюри номіналом по двісті гривень кожна, серії та номери купюр наступні: МБ № 6020762, ЕЩ № 0386079, КД № 5498446, ЕВ № 5325666 є предметом кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, зокрема, вилучені грошові кошти були предметом однієї із частин сплаченої заявником неправомірної вигоди а вилучений мобільний телефон може містити інформацію стосовно контактів ОСОБА_6 з іншими співучасниками у вчиненні даного кримінального правопорушення

Крім того, санкція кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 передбачає обов язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Частина 5 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема, враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

За таких обставин, враховуючи, що встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а також беручи до уваги, що санкція кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 передбачає обов язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання по накладення арешту на мобільний телефон марки Айфон-6 , із СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_1 та грошові кошти у сумі вісімсот гривень а саме чотири купюри номіналом по двісті гривень кожна, серії та номери купюр наступні: МБ № 6020762, ЕЩ № 0386079, КД № 5498446, ЕВ № 5325666 є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку від 25.01.2017 року у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, майно, а саме:

- мобільний телефон марки Айфон-6 , із СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку за номером НОМЕР_1;

- грошові кошти у сумі вісімсот гривень а саме чотири купюри номіналом по двісті гривень кожна, серії та номери купюр наступні: МБ № 6020762, ЕЩ № 0386079, КД № 5498446, ЕВ № 5325666.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.А.Придачук