Ухвала

від 17.02.2017 по справі 308/749/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/749/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2017 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Марчука О.П. (головуючий), Вотьканича Ф.А, Мишинчук Н.С.

з участю секретаря - Головець М.А. , прокурора - Соколова А.В. , підозрюваного - ОСОБА_3, захисника - адвоката Мухомедьянова В.А. розглянув у відкритому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката Мухомедьянова В.А. в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2017 року.

Даною ухвалою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на тимчасово вилучене в ході обшуку від 25.01.2017 року майно - транспортний засіб - автомобіль марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1, яким фактичного користується ОСОБА_3 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1, серії НОМЕР_2, виданий громадянці ОСОБА_5.

Так, з матеріалів поданого клопотання вбачається, що 03.12.2016 року до ЄРДР внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК України за підозрою окремих службових осіб Ужгородської міської ради у вчиненні.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 15.03.2012, укладеного між Ужгородською міською радою та ТОВ " Дабо ", останнє користується земельною ділянкою площею 0,09 га за адресою: АДРЕСА_1, для обслуговування будівель автомийки вантажного транспорту, які належать вказаному товариству на праві приватної власності.

На замовлення ТОВ "Дабо" експертом ПП ОСОБА_6 розроблено звіт про експертну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, яка становить 204 000 грн. ( двісті чотири тисячі гривень). Вказаний звіт ОСОБА_7 14.11.2016 скеровано до Ужгородської міської ради для його затвердження та оформлення продажу земельної ділянки.

01.12.2016 року під час особистого прийому у першого заступника Ужгородського міського голови ОСОБА_8 останній повідомив ОСОБА_7 про те, що викуп земельної ділянки по тій вартості, яка зазначена у звіті про експертну грошову оцінку, можливий лише у випадку передачі йому та голові комісії з питань регулювання земельних відносин Ужгородської міської ради ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 45 000 грн. ( сорок п'ять тисяч гривень).

У подальшому, 13.12.2016 близько 11:00 години, ОСОБА_8, перебуваючи у своєму службовому кабінеті приміщення Ужгородської міської ради за адресою: м. Ужгород, пл. Поштова, 3, керуючись метою протиправного збагачення, діючи у змові з ОСОБА_3, повідомив ОСОБА_7 про необхідність зустрічі цього ж дня об 11:30 годині у приміщенні кафе "Мокасоль" за адресою: м. Ужгород, пл. Жупанатська, 11, де останній повинен передати ОСОБА_8 частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 25 000 грн. ( двадцять п'ять тисяч гривень ). Решту суми раніше обумовленої неправомірної вигоди в розмірі 20 000 грн. ( двадцять тисяч гривень ). ОСОБА_8 зобов'язав ОСОБА_7 передати в подальшому, але до засідання сесії Ужгородської міської ради, якою буде прийнято рішення про затвердження експертної грошової оцінки земельної ділянки.

13.12.2016 близько 11:30 годині на вказане місце зустрічі з ОСОБА_7, ОСОБА_8, керуючись метою приховування слідів вчинення ним кримінального правопорушення, прибув разом із іншою особою ОСОБА_9, та повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі грошових коштів саме цій особі ОСОБА_9, а сам покинув місце зустрічі. На виконання цієї вказівки ОСОБА_8, ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 раніше обумовлену з ОСОБА_8 частину суми неправомірної вигоди у розмірі 25 000 грн. ( двадцять п'ять тисяч гривень ).

У подальшому, ОСОБА_9 25.01.2017 близько 11:00 години отримав в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_3 решту раніше обумовленої суми неправомірної вигоди в розмірі 20 000 грн. ( двадцяти тисяч гривень ), після чого ОСОБА_9 було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що встановлені органом досудового розслідування обставини містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, при розгляді клопотання слідчий суддя взяв до уваги, що санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України у вчиненні кого підозрюється ОСОБА_3 передбачає обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна, а легковий автомобіль марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1 використовувався ОСОБА_3, як засіб вчинення кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 з використанням даного транспортного засобу прибував на зустрічі з іншими співучасниками для планування вчинення злочину та даний транспортний засіб використовував при його вчиненні.

В апеляційній скарзі адвокат Мухомедьянов В.А. просить скасувати ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 02.02.2017 року про накладення арешту на автомобіль та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту з поверненням його законному власнику або довіреній особі. Вказує на те, що автомобіль, на який накладено арешт, є особистою приватною власністю ОСОБА_11, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2, видане на ім'я власника - ОСОБА_5, а ОСОБА_3 наділений правом керування цим транспортним засобом. Звертає увагу суду на те, що даний транспортний засіб не є спільною сумісною власністю подружжя, так як придбаний за особисті кошти дружини підозрюваного - громадянки ОСОБА_5 Зазначає, що дружина підозрюваного відповідно до вимог ст.. 170 КПК України не входить до переліку осіб, на майно яких може бути накладено арешт. Вважає припущення слідчого про те, що легковий автомобіль використовувався, як засіб вчинення кримінального правопорушення голослівними та такими, що не підтверджені матеріалами кримінального провадження, оскільки таке не містить жодних доказів, що ОСОБА_3 взагалі був присутній на будь-яких зустрічах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та апелянта - адвоката Мухомедьянова В.А., який вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, доводи прокурора, який просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається в тому числі з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації.

Зі змісту ч.3 ст. 170 КПК України вбачається, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, та згідно ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Крім того , при вирішенні питання про арешт майна - слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ; можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб .

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 вказаних вимог законодавства дотримався у повному обсязі.

Так, мотивуючи ухвалу про задоволення клопотання слідчого щодо накладення арешту на майно слідчий суддя дослідив всі обставини справи з якими закон пов'язує можливість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

З матеріалів провадження, зокрема: клопотання , витягу з ЄРДР , копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії протоколу обшуку , вбачається , що майно : транспортний засіб - автомобіль марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1 є спільним майном подружжя , що підтвердив ф сам підозрюваний, зазначивши , що такий був придбаний під час укладеного шлюбу.

У клопотанні прокурора наявне обґрунтування необхідності арешту автомобіля та конкретизовано підставу та мету накладення арешту на транспортний засіб.

Одночасно , при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати , в тому числі, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Колегією суддів встановлено, що у сім'ї підозрюваного перебуває у власності один транспортний засіб, дружина підозрюваного зареєстрована як ФОП та здійснює підприємницьку діяльність. Крім того , подружжя виховує неповнолітню дитину.

Апеляційний суд прийшов до висновку , що слідчий суддя не врахував зазначені обставини та застосував арешт на майно підозрюваного у найбільш обтяжливий спосіб , не врахувавши розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів вважає , що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження , що зумовлює скасування ухвали слідчого судді та постановлення апеляційним судом нової ухвали.

На думку судової колегії, прокурором доведено існування ризиків, визначених у абзаці другому ч.1 ст.170 КПК України та достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і обґрунтовано належним чином мету застосування заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Таким чином , апеляційний суд прийшов до переконання , що застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту на мано, шляхом заборони його відчуження , належним чином забезпечить мету застосування заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Згідно положень ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Разом з цим, згідно вимог ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мухомедьянова В.А. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.02.2017 року про накладення арешту на майно - автомобіль марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 - скасувати.

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Накласти арешт на майно: автомобіль марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1 , шляхом заборони його відчуження.

Тимчасово вилучене майно: автомобіль марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки "Мітсубіші Аутлендер", номерний знак НОМЕР_1, серії НОМЕР_2 повернути власнику - громадянці ОСОБА_5.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: