Рішення

від 24.01.2017 по справі 905/3168/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.2017 Справа № 905/3168/16

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

за участю секретаря судового засідання Чорман О.О.,

розглянувши матеріали позовної заяви Прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі позивачів: 1. Кабінету Міністрів України, м.Київ, 2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ,

до відповідачів 1. Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, 2. Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , м.Київ,

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Свідоцтва про право власності, -

ОСОБА_1 участю:

представник прокуратури ОСОБА_2;

представник позивача 1 не з'явився;

представник позивача 2 не з'явився;

представник відповідача 1 не з'явився;

представник відповідача 2 ОСОБА_3 (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ:

Прокуратура Донецької області звернулася до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі позивачів: 1. Кабінету Міністрів України, м.Київ, 2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ, з позовною заявою до відповідачів 1. Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, 2. Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , м.Київ, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Свідоцтва про право власності.

Прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд;

- визнати недійсним та скасувати Свідоцтво серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д, за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ;

Прокурор зазначає, що рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 21.02.2012р. прийнято з перевищенням повноважень, за відсутністю рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України - органу уповноваженого на управління корпоративними правами Відповідача 2, у зв'язку з чим суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач 1 в письмових поясненнях №498/7-21 від 13.12.2016р. висловився, що рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012р. №57 прийнято з перевищенням повноважень за відсутністю рішення власника про зміну правового статусу майна, що суперечить вимогам законодавства, що в свою чергу є підставою для скасування вказаного рішення, та виданого на його підставі Свідоцтва про право власності.

Відповідач 1 - Курахівська міська рада у відзиві №3787/01-40 від 28.11.2016р. на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012р. №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд є законним, та прийнято на підставі п.12 Додатку 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, відповідно до якого, державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться на підставі рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акту приймання-передавання нерухомого майна або переліку зазначеного майна, наданого засновником чи державним органом приватизації.

У відзиві №2-4-10/666 від 25.11.2016р. Відповідач 2 просив суд відмовити повністю в задоволенні позовних вимог прокурора. Свою позицію підприємство обґрунтовує тим, що держава в особі Кабінету Міністрів України здійснила обмін одного об'єкту права державної власності на інший, а саме передавши до статутного капіталу ПАТ ДПЗКУ об'єкти, перелік яких визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року №764, набула в обмін право власності на 100% акцій товариства, а ПАТ ДПЗКУ , відповідно, набула право на передане їй майно.

В заяві від 2-4-10/665 від 25.11.2016р. про застосування наслідків спливу позовної давності Відповідач 2 просив суд прийняти заяву про застосування позовної давності в порядку ст.267 ЦК України, та відмовити в задоволенні позову.

В письмових поясненнях від 13.01.2017р. №2-4-10/37 ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» також просило застосувати наслідки спливу позовної давності.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 29.11.2016р.

В судове засідання 24.01.2017р. з'явився представник прокуратури Харківської області ОСОБА_2, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 в судове засідання 24.01.2017р. з'явився, через канцелярію суду надав додаткові пояснення від 13.01.2017р. №2-4-10/37.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача 2, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 Про заходи утворення Державного підприємства Державна продовольчо- зернова корпорація України було установлено, що повноваження з управління корпоративними правами держави щодо ДАК Хліб України здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства, та утворено Державнє підприємство «Державна продовольчо- зернова корпорація України» . В п.2 Постанови зазначено про ліквідацію дочірніх підприємств ДАК Хліб України , зокрема, Роївський елеватор (т.1 а.с. 22-24).

В п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011р. №593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 р. №764 установлено, що 100 відсотків акцій державного публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України , які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України; Державне публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо (т.1 а.с. 25).

ОСОБА_1 приймання-передачі цілісного майнового комплексу від 20.01.2011р. №6 комісія з ліквідації ДП ДАК Хліб України Роївський елеватор передала, а ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України прийняла цілісний майновий комплекс (т.1 а.с. 46-71).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011р. №325 було реорганізовано Державне підприємство Державна продовольчо- зернова корпорація України шляхом його перетворення у Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо- зернова корпорація України» (т.1 а.с. 44-46).

Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку 06.12.2011 року видане свідоцтво №529/1/11 про реєстрацію випуску акцій, яким засвідчила випуск Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо- зернова корпорація України» простих іменних акцій в кількості 8677170 штук номінальною вартістю 100грн., на суму 867717000,00грн. (т.2 а.с. 16).

Відповідно до п.1.1. Статуту ПАТ «Державна продовольчо- зернова корпорація України» , Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо- зернова корпорація України» створено шляхом перетворення Державного підприємства Державна продовольчо- зернова корпорація України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2011 №593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2011р. №325 Про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства Державна продовольчо-зернова корпорація України (т.1 а.с. 13-21).

Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. Повноваження з управління корпоративними правами Товариства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2011 року №593 Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010р. №764 здійснює Міністерство аграрної політики та продовольства України (п.1.4. Статуту «Державна продовольчо- зернова корпорація України» ).

Власником комплексу будівель і споруд Роївського елеватора, що знаходиться за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д, відповідно до Свідоцтва від 11.10.2011р. про право власності на нерухоме майно, є Держава в особі Міністерства аграрної політики України (майно закріплене на праві господарського відання за державним підприємством «Державна продовольчо- зернова корпорація України» ) (т.1 а.с. 140-143).

Виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області 21.02.2012 було прийнято рішення №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд (т.1 а.с. 29-37), про наступне:

1) скасування державної реєстрації свідоцтва про право державної власності від 11.10.2011, виданого згідно рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 27.09.2011 №295 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, який розташований за адресою: м.Курахове, просп.Маяковського, 1-д, та належить державі в особі Міністерства аграрної політики України, закріпленого на праві господарського відання за Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» ;

2) оформлення і видання Публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо-зернова корпорація України» свідоцтво про право приватної власності на комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: м.Курахове, просп.Маяковського, 1-д;

3) рекомендування районному комунальному підприємству Мар'їнське бюро технічної інвентаризації зареєструвати свідоцтво про право приватної власності за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» на комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: м.Курахове, просп.Маяковського, 1-д.

29.02.2012р. Публічному акціонерному товариству «Державна продовольчо- зернова корпорація України» Курахівською міською радою було видане Свідоцтво САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д (т.1 а.с. 38-42).

Згідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 01.03.2012р. №35391520 зазначений майновий комплекс знаходяться у приватній власності Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо- зернова корпорація України» (т.1 а.с. 43).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ПАТ «Державна продовольчо- зернова корпорація України» зареєстроване, окрім іншого, майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора, за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д (т.1 а.с. 75-76).

В листі від 06.01.2017 р. №37-27-3-15/239 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило Прокуратуру Донецької області, що погодження на зміну форми власності майна Роївського елеватора з державної на приватну Мінагрополітики не надавало. Також повідомило про відсутність в Міністерстві аграрної політики та продовольства України інформації про повідомлення ПАТ «Державна продовольчо- зернова корпорація України» міністерства про факт зміни форми власності майна, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д.

В листі від 28.09.2016р. №15043/0/2-16 Кабінет Міністрів України повідомив Прокуратуру Донецької області, що рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Секретаріату Кабінету Міністрів стало відомо лише із листа прокуратури Донецької області (т.1 а.с. 28).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 3,4 ст.145 ГК України правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Зважаючи на те, що чинним Господарським кодексом України прямо не передбачено зміну правового режиму майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, внаслідок передачі державного майна засновником до статутного фонду державного акціонерного товариства чи до статутного фонду створеного останнім дочірнього підприємства, то правовий режим цього майна належить визначати виходячи зі змісту актів про створення товариства та його установчих документів.

Приписами статті 115 Цивільного кодексу України встановлено, що господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного (складеного) капіталу. При цьому вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, набуття товариством права власності на майно, передане засновниками до статутного фонду, відбувається у разі волевиявлення засновників на передачу цього майна саме у власність; наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.

Згідно з умовами п. 5.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" статутний капітал Товариства становить 867717000,00грн. Статутний капітал Товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником.

Засновниками Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Однак, управління та розпорядженням державним майном здійснюється з додержанням приписів Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. № 8-92, постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2007р. №803 "Про затвердження Порядку відчуження об'єктів державної власності", що визначають органи, уповноважені розпоряджатися державним майном та порядок зміни ним державної форми власності на іншу (п. 1.4. Статуту).

Матеріали господарської справи не містять, а відповідачами не доведено, що у даному разі наявне волевиявлення держави на зміну державної форми власності на іншу, а також малася на меті передача державного майна у статутний фонд господарського товариства (ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України") у власність, а не на підставі інших речових прав (господарське відання, користування тощо).

Відповідно до вимог Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 07.07.1999р. №847- XIV, Роївський елеватор Мар'їнський район, м.Курахове, включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації - код 00957666. У "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані", зазначене підприємство відсутнє.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Виходячи з норм ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, воно гарантоване та закріплене, зокрема, Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35).

Отже, умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та інтересів, зокрема, юридичної особи - позивача у справі.

В силу норм ч. 2 ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

З огляду на те, що за змістом рішення рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд спрямовані на оформлення права власності на майно за особою, що не є власником, вони підлягають скасуванню як незаконні, як такі, що порушують ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 3, 317, 321 Цивільного кодексу України.

Вимога про скасування Свідоцтва серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд Роївського елеватора, розташованого за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д, є похідною від вимоги про скасування рішення, на підставі якого вони були видані, тому враховуючи нечинність рішення Виконавчого комітету Курахівської сільської ради №57 від 21.02.2012р., зазначені Свідоцтва були видані безпідставно та підлягають скасуванню.

ОСОБА_1 таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оцінюючі подану відповідачем 2 заяву про застосування наслідків спливу позовної давності суд виходить з наступного.

Відповідач 2 обґрунтовуючи вимогу про застосування наслідків спливу позовної давності наголошує на тому, що оскаржуване рішення відповідача 1 видане 21.02.2012р., а позов №05/1-1018 вих-16 датований 03.11.2016р. (направлений до суду 04.11.2016р.), з чого слідує, що до моменту пред'явлення вимоги до суду минуло більше трьох років.

ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» наводить Постанову Верховного суду України від 16.11.2016р. по справі №6-2469цс16, в якій зазначено, що порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позовна давність строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст.ст.256, 257 ЦК України).

Закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п. 4.1. Постанови Пленуму від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів , початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Як було встановлено судом, Позивачам стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення Відповідача 1 після звернення Прокуратури Донецької області із запитанням про обізнаність про прийняте Виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар'їнського району рішення від 21.02.2012 №57, що підтверджено наявними в матеріалах справи листами від 06.01.2017 р. №37-27-3-15/239 Міністерства аграрної політики та продовольства України та від 28.09.2016р. №15043/0/2-16 Кабінету Міністрів України.

Посилання Відповідача 2 на надання Міністерству аграрної політики та продовольства України інформації про отримання Свідоцтв на право приватної власності серії САЄ №443919, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 судом не приймається до уваги, оскільки надана суду копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції №130-1-10 за період з 15.03.2012 року до 20.04.2012 року не є належним підтвердженням направлення листа №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 року на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Інших доказів направлення листа №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 року на адресу Позивача 2, таких як касовий чек, розрахункова квитанція тощо, що встановлено відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, суду не надано.

Також Відповідач 2 посилаючись на Закони України Про доступ до публічної інформації та Про інформацію , зазначає, що оскаржуване рішення Відповідача 1 є публічною, загальновідомою інформацією, оскільки підлягало обов'язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Курахівської міської ради не пізніше п'яти робочих днів. З врахуванням положення ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, Відповідач 2 наполягає на презумпції можливості та обов'язку позивача знати про прийняття виконавчим комітетом Курахівської міської ради рішення від 21.02.2012р.

При цьому будь-яких доказів в підтвердження оприлюднення на офіційному веб-сайті Курахівської міської ради рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради від 21.02.2012р., суду не надані.

Викладена в Постанові Верховного суду України від 16.11.2016 року по справі №6-2469ц16 позиція, на яку є посилання у додаткових поясненнях Відповідача 2, не може бути застосовано у даній справі за нетотожністю фактичних обставин.

Враховуючи викладене, прокурором не був пропущений передбачений ст.257 ЦК України строк, у межах якого він і звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для застосування позовної давності.

Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позов, спростовуються викладеними вище обставинами.

При розгляді справи судом було враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у постановах від 22.12.2015р. у справі №922/2336/15 та від 23.12.2015р. у справі №922/2256/15.

Предмет доказування при розгляді справи доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір підлягає стягненню із Відповідачів 1,2 на користь прокуратури Донецької області.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 42, 43, 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокуратури Донецької області, в інтересах держави в особі позивачів: 1. Кабінету Міністрів України, м.Київ, 2. Міністерства аграрної політики та продовольства України, м.Київ, до відповідачів 1. Виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, 2. Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» , м.Київ, про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним Свідоцтва про право власності,- задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області від 21.02.2012 №57 Про розгляд листа філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Роївський елеватор щодо оформлення свідоцтва про право приватної власності на комплекс будівель та споруд .

Визнати недійсним та скасувати Свідоцтво серії САЕ №443918, САЕ №443920, САЕ 443921 від 29.02.2012 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд Роївського елеватора за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, просп.Маяковського, б.1-д за Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова корпорація України» .

Стягнути з Виконавчого комітету Курахівської міської ради (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, проспект Миру, б.4; код ЄДРПОУ 04053298) на користь прокуратури Донецької області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6; р/р 35216066016251; код ЄДРПОУ 25707002) 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м.Київ, вул.Саксаганського, б.1; код ЄДРПОУ 37243279) на користь прокуратури Донецької області (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Університетська, б.6; р/р 35216066016251; код ЄДРПОУ 25707002) 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.01.2017 року.

Суддя К.С. Харакоз