Ухвала

від 03.02.2017 по справі 4/207-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"03" лютого 2017 р.                                                             Справа № 4/207-09

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на дії Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у справі

за позовом Бориспільської міської ради Київської області, м. Бориспіль

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія», м. Бориспіль

про визнання договору оренди припиненим, зобов'язання вчинити дії

встановив:

01.02.2017 до господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на дії Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Розглянувши подану скаргу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів скарги, державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області оскаржувані постанови у виконавчому провадженні № 42949011 винесено 09.12.2016 та 04.01.2017. Скаржником у скарзі зазначається, що вказані постанови отримані ним 18.01.2017, проте, до скарги жодних доказів отримання не надано.

З конверту, в якому надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія», судом встановлено, що скаргу було надіслано до суду 30.01.2017.

Суд звертає увагу скаржника на необхідність підтвердження належними доказами обставин щодо дати отримання оскаржуваних постанов та неможливості звернутися зі скаргою в межах встановленого процесуальним законом строку.

Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Аналогічна правова позиція викладена в підпункті 9.7. пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

Таким чином, дослідивши матеріали скарги, суд встановив, що скаржником пропущено строк для звернення із даною скаргою до суду, причину пропуску встановленого законом строку на подачу скарги скаржником не зазначено та не заявлено суду клопотання про відновлення пропущеного строку для подачі скарги, у зв'язку з чим скарга підлягає залишенню без розгляду.

Також, слід зазначити, що скарга на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини 1 цієї статті і за необхідності – зазначених у частинах 2 і 3 статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 – 5 частини 7 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження». У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 – 3, 5, 6, 9 частини 1 статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 Господарського процесуального кодексу України тощо. Аналогічна правова позиція викладена в підпункті 9.9. пункту 9. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

За приписами частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до скарги додаються документи, які підтверджують відправлення сторонам та відділу ДВС копії скарги і доданих до неї документів.

Пунктом 61. Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпелю. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, належними доказами надіслання копій скарги і доданих до неї документів, визнається фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист з відтиском календарного штемпелю поштового відділення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

До скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» не додано доказів надіслання відділу ДВС та стягувачу копій скарги і доданих до неї документів.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З огляду на викладене, за умови відсутності фіскального чека та опису вкладення у цінний лист, скарга повертається без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу скаржника, що копії письмових доказів, що додані до скарги, не засвідчені належним чином.

Частинами 2, 3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, – також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Аналогічної правової позиції дотримується пленум Вищого господарського суду України в підпункті 2.2. пункту 2 постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18.

Враховуючи наведені вище обставини, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на дії Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області підлягає поверненню без розгляду.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Керуючись п. 2 ч. 1 статті 57, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ухвалив:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Марія» на дії Бориспільського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та додані до неї документи повернути без розгляду.

Суддя                                                             О.В. Щоткін