Рішення

від 07.02.2017 по справі 617/1540/16-ц

ВОВЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1540/16-ц

Провадження № 2/617/33/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Уханьової І.С., при секретарі судового засідання - Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вовчанську цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_1, третя особа: Вовчанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, про звільнення майна з під арешту та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_1 про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ Українська факторингова компанія звернувся у суд із вказаними позовами, які об'єднані в одне провадження ухвалою суду від 18 січня 2017 року.

В обґрунтування позовів вказали, що 26 травня 2016 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ ВЕКТОР БАНК укладено Договір відступлення права вимоги №114/19, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1800/82/92888 від 25.09.2007 року укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ ВЕКТОР БАНК . 26 травня 2016 року між ПАТ ВЕКТОР БАНК та ТОВ Українська факторингова компанія укладено Договір про відступлення права вимоги № 2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1800/82/92888 від 25.09.2007 року укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ Українська факторингова компанія . 27.05.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було посвідчено Договір про відступлення права за договорами іпотеки зареєстрованого в реєстрі за № 1331, укладеного між ПАТ ВЕКТОР БАНК та ТОВ Українська факторингова компанія , відповідно до якого останній набув права нового іпотекодержателя стосовно предмету іпотеку, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0, 1394 га. У зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, утворилася заборгованість у розмірі 6 539 533 грн. 42 коп. Наявність накладеного арешту на іпотечне майно унеможливлює вчинення заходів щодо задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки. Просили звільнити з під арешту вказану земельну ділянку, накладеного постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 14299741 та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ними права власності.

В судове засідання представник позивача не з'явився, сповіщався про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином. Надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності .

Відповідач до суду повторно не з'явилась, про час та місце розгляду справи сповіщалася судом завчасно та належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, сповіщався про час та місце розгляду справи завчасно та належним чином. Надав суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності. Надав суду письмові заперечення проти звільнення майна з під арешту.

В судове засідання сторони не з 'явилися, до суду надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25.09.2007 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/1800/82/92888, відповідно до умов якого, остання отримала кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом 19 380 доларів США 00 центів на строк до 25 вересня 2017 року, зі сплатою 15,5 % річних. Погашення кредиту повинно відбуватися щомісячно фіксованими рівними платежами, відповідно до графіку погашення кредиту (а.с.4-6).

25.09.2007 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 014/1800/82/92888/1, відповідно до умов якого, предметом іпотеки є земельна ділянка, кадастровий номер - НОМЕР_1, розташована по АДРЕСА_1, площею 0, 1394 га, що належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2 ( а.с.7-9,11)

26 травня 2016 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ПАТ ВЕКТОР БАНК укладено Договір відступлення права вимоги №114/19, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1800/82/92888 від 25.09.2007 року укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 перейшло до ПАТ ВЕКТОР БАНК (а.с.15-18).

26 травня 2016 року між ПАТ ВЕКТОР БАНК та ТОВ Українська факторингова компанія укладено Договір про відступлення права вимоги № 2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 014/1800/82/92888 від 25.09.2007 року укладеним між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ Українська факторингова компанія (а.с.21-23).

Відповідно до позовної заяви відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим має заборгованість по кредиту в розмірі 6 539 533 грн. 42 коп., хоча розрахунку заборгованості до суду позивачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно п. 5.4 іпотечного договору від 25 вересня 2007 року № 014/1800/82/92888/1, сторонами було погоджено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється наступним шляхом: за рішення суду, у безспірному порядку напідставі виконавчого напису нотаріуса, шляхом продажу іпотеко держателем предмета іпотеки будь-який особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ Про іпотеку , згідно з договором про задоволення вимог іпотекодерджателя.

За п. 5.5.1 Договору іпотеки, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання. Цей іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, позивач посилався на застереження в іпотечному договорі, яким передбачено можливість передачі права власності на предмет іпотеки банку.

Однак з п. 5.5.3 договору слідує, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитися шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Даний порядок визначено ст. 37 ЗУ Про іпотеку , за якою право власності на предмет іпотеки не визнається за іпотекодержателем на підставі рішення суду, а набувається ним, на підставі, зокрема, застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-1851цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, зазначено, що згідно із ч.3 ст. 36 ЗУ"Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 ЗУ "Про іпотеку". Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України.

У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч.1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Таким чином, набуття іпотекодержателем ТОВ Українська факторингова компанія права власності на предмет іпотеки повинно відбуватися в позасудовому порядку, на підставі погодженого застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Якщо іпотекодавець не визнає чи оспорює факт набуття права власності іпотекодержателем в позасудовому порядку, таке право може стати предметом судового захисту. В той же час, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі судового рішення, як це передбачено в 5.5.3 Договору іпотеки, відбувається в порядку, визначеному ст. 39 ЗУ "Про іпотеку", за якою звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду не передбачає визнання права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, а забезпечує можливість останнього задовольнити свої вимоги за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки певним шляхом.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ Українська факторингова компанія про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що чинним законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на предмет іпотеки на підставі рішення суду, так як даний спосіб звернення стягнення є способом досудового врегулювання.

Щодо позовних вимог про звільнення майна з під арешту, встановлено, що у Вовчанському відділі ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває зведене виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 16537 грн. 28 коп. на користь держави та витрат на проведення виконавчих дій у сумі 107 грн. 52 коп. на користь держави.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про державну виконавчу службу Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів і посадових осіб. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому суд вважає, що позовні вимоги щодо звільнення майна з під арешту є передчасними та необґрунтованими, у задоволенні яких слід відмовити.

Відповідно до ст. 328 ЦПК України, керуючись ст.ст. 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_1, третя особа: Вовчанський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, про звільнення майна з під арешту та позову Товариства з обмеженою відповідальністю Українська факторингова компанія до ОСОБА_1 про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -