Рішення

від 31.01.2017 по справі 910/22183/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.2017Справа №910/22183/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Жулинської О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/22183/16

за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю ТК Гріфон , м. Київ, і приватного акціонерного товариства Просто-страхування , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство Запоріжтрасформатор , м. Запоріжжя,

про стягнення 2 091 255,81 грн.,

за участю представників:

позивача - Сечко С.В. (довіреність від 23.12.2016 № 3427/18);

відповідача-1 - Фоменко Г.В. (довіреність від 19.12.2016 № б/н);

відповідача-2 - Крашеннікова М.І. (довіреність від 03.01.2017 № 504/2016);

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування (далі - ПАТ СК АХА Страхування ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТК Гріфон (далі - Товариство) і приватного акціонерного товариства Просто-страхування (далі - ПАТ Просто-Страхування ) про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 2 091 255,81 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22183/16; призначено до розгляду на 20.12.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - публічне акціонерне товариство Запоріжтрасформатор (далі - ТОВ Запоріжтрансформатор ).

20.12.2016 позивач подав суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.

20.12.2016 відповідач-1 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2016 розгляд справи було відкладено на 31.01.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача-2 та третьої особи.

31.01.2017 позивач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, поданих на виконання вимог ухвал суду.

31.01.2017 відповідач-2 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову до ПАТ Просто-страхування відмовити, оскільки договір страхування відповідальності експедитора не вступив у дію внаслідок його нікчемності.

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті спору; просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 31.01.2017 надав пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.

Представники третьої особи у судове засідання 31.01.2017 не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 31.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.03.2003 закритим акціонерним товариством страховою компанією Вексель-ФСА (страховик), правонаступником якого є ПАТ СК АХА Страхування , і відкритим акціонерним товариством Запоріжтрансформатор (страхувальник; після приведення організаційно-правової форми у відповідність до Закону України Про акціонерні товариства - ПАТ Запоріжтрансформатор ) було укладено генеральну угоду по страхуванню вантажів № 08-г/03зп (далі - Угода), за умовами якого:

- предметом Угоди є співробітництво сторін в галузі страхування вантажів у відповідності з розробленими страховиком правилами № 006 Добровільного страхування вантажів та багажу , зареєстрованих Міністерством фінансів України 13.08.2002 № 0902666 (пункт 1.1 Угоди);

- конкретні умови страхування кожної партії вантажу визначаються у договорі страхування цієї партії, який є невід'ємною частиною Угоди і діє в межах Угоди. Факт укладення договору страхування посвідчується страховим полісом, в якому визначаються перелік страхових випадків та виключення із страхових випадків, вартість та страхова сума кожної партії, страховий тариф, страховий платіж та порядок його сплати, франшиза, отримувач страхового відшкодування(страхувальник або вигодонабувач), термін та територія дії страхового покриття, а також інші умови за згодою сторін (пункт 1.2 Угоди);

- Угода укладена на невизначений термін та набуває чинності з моменту її підписання сторонами (пункт 8.1 Угоди).

Угоду підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача в.о. директора Запорізької філії Авєєвим С.О., який діяв на підставі генерального доручення від 28.12.2003 № 758-02, від третьої особи головою правління-генеральним директором Чобаном В.Б., який діяв на підставі статуту, скріплено печатками.

Угода у встановленому порядку не оспорена, не визнана недійсною, не розірвана.

Таким чином, Угода є дійсною, укладеною належним чином та є обов'язковою для виконання.

17.06.2016 ПАТ СК АХА Страхування (страховик) та ПАТ Запоріжтрансформатор (страхувальник) було укладено договір страхування вантажів № 236г6е (страховий поліс), за мовами якого:

- об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням вантажем зазначеним в договорі під час його транспортування (інвойс № 20160617-2 від 17.06.2016; contract: MT000767 від 11.11.2013; annex#14 від 25.04.2016), а саме: електролітичний мідний дріт у вигляді котушки, бренду RHEIN ROD діаметром 08 мм, стандарт ASTM В 49 (мідна катанка), вагою 3.537 тн, вартістю 427 137,27 грн.

17.06.2016 ПАТ СК АХА Страхування (страховик) та ПАТ Запоріжтрансформатор (страхувальник) було укладено договір страхування вантажів № 240г6е (страховий поліс), за мовами якого:

- об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням вантажем зазначеним в договорі під час його транспортування (інвойс від 17.06.2017 № 20160617-3; МТ000767 від 11.11.2013; annex #15 від 16.05.2016), а саме: електролітичний мідний дріт у вигляді котушки, бренду RHEIN ROD діаметром 08 мм, стандарт ASTM В 49 (мідна катанка), вагою 13.955 тн, вартістю 1 685 242,33 грн.

Поліси підписані уповноваженими особами, а саме, від позивача директора Запорізької головної дирекції Єгоровичем Р.А., який діяв на підставі довіреності від 31.12.2015 № 32Т-15Д, від третьої особи головним бухгалтером Ніколаєнко Л.І., який діяв на підставі довіреності від 15.06.2016 № 76, скріплено печатками.

Поліси у встановленому порядку не оспорені, не визнані недійсними, не розірвані.

Таким чином, Поліси є дійсними, укладеними належним чином та є обов'язковими для виконання позивачем і третьою особою.

Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Отже, укладені позивачем і третьою особою Угода і Поліси за своєю правовою природою є договорами страхування.

17.06.2015 ПАТ Запоріжтрансформатор (клієнт) та Товариством (експедитор) було укладено договір експедирування № DL001513 (далі - Договір експедирування), за умовами якого:

- експедитор зобов'язався за плату і за рахунок клієнта надати та організувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу, а клієнт зобов'язався оплатити такі послуги (пункт 1.1 Договору експедирування);

- предметом Договору експедирування є транспортно-експедиторські послуги безпосередньо пов'язані з організацією та забезпеченням експедитором перевезення експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу (вантажів) клієнта (пункт 2.1 Договору експедирування);

- до транспортно-експедиторських послуг, які надаються експедитором, відносяться в тому числі: забезпечення оптимального обслуговування, а також організація перевезення вантажу різними видами транспорту по території України та інших держав; надання послуг, пов'язаних з прийняттям, нагромадженням, сортуванням, складуванням, збереженням та перевезенням вантажів; організація охорони вантажу (вантажів, під час їх перевезення); здійснення страхування вантажу (підпункти 2.2.1, 2.2.3, 2.2.5, 2.2.10 пункту 2.2 Договору експедирування);

- експедитор має право залучити до виконання Договору експедирування інших осіб, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед клієнтом за порушення Договору експедирування (пункт 3.1 Договору експедирування);

- надання послуг з організації перевезення конкретного вантажу клієнта узгоджується сторонами таким чином: клієнт надає в письмовому вигляді будь-яким прийнятним для сторін способом заявку на перевезення відповідно до зразку, який вказано у додатку № 1 до Договору експедирування (пункт 3.3 Договору експедирування);

- сторона яка порушила Договір експедирування зобов'язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки, якщо інше не передбачено законодавством або Договором експедирування. Збитки, завдані клієнту невиконанням або неналежним виконанням Договору експедирування підлягають відшкодуванню експедитором в повному обсязі у випадку втрати вантажу клієнта або вантажу, переданого третіми особами для клієнта, розмір збитків, які відшкодовує експедитор не може бути меншим вартості вантажу, яка підтверджена первинними або товарно-супровідними документами (підпункти 6.2.1, 6.2.2, 6.2.4 пункту 6.2 Договору експедирування);

- Договір експедирування вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 (пункт 8.1 Договору експедирування).

Частиною першою статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно із заявкою від 14.06.2016 № 25/2 (далі - Заявка) на виконання перевезення автомобільним транспортом, яка є додатком до Договору Експедирування, Товариство прийняло на себе зобов'язання організувати доставку автомобілем Iveco державний реєстраційний номер АА41460Р/АА8111 ХМ (компанія перевізник товариство з обмеженою відповідальністю Європагруз ; далі - ТОВ Європагруз ) вантажу, що належить на праві власності ПАТ Запоріжтрансформатор , а саме: катанка мідна, вагою 17738 кг, за маршрутом: 46446 Emmerich am Rhein (Німеччина) - м. Запоріжжя (Україна); строк доставки вантажу узгоджено сторонами до 24.06.2016.

Згідно з інвойсом від 17.06.2016 № 20160617-2 (contract: МТ000767 від 11.11.2013; annex# 14 від 25.04.2016) вартість 3 537 кг (маса нетто) вантажу - електролітичний мідний дріт у вигляді котушки, бренду RHEIN ROD діаметром 08 мм, стандарт ASTM В 49 (мідна катанка) складає 17 150,91 доларів США.

Відповідно до інвойсу від 17.06.2013 № 20160617-3 (contract: МТ000767 від 11.11.2013, annex#14 від 25.04.2016) вартість 13 955 кг (маса нетто) вантажу - електролітичний мідний дріт у вигляді котушки, бренду RHEIN ROD діаметром 08 мм, стандарт ASTM В 49 (мідна катанка) складає 67 667,80 доларів США.

Загальна вартість 17 738 кг (маса брутто) вантажу складає 84818,71 доларів США.

З метою організації перевезення вантажу за Договором експедирування та Заявки 14.06.2016 Товариством (експедитор) ТОВ Європагруз (перевізник) було укладено договір № 140620 перевезення вантажів транспортом в міжнародному сполученні (далі - Договір № 140620), за умовами якого експедитор надає одну або декілька послуг: організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та в експортно-імпортних напрямках на підставі відповідних заявок; за погодженням з перевізником виконує інші його доручення (пункт 2.1 Договору № 140620).

Відповідачем -1 було оформлено відповідну заявку від 14.06.2016 № б/н, за умовами якої перевізник взяв на себе зобов'язання по перевезенню мідної катанки, автомобілем Iveco державний реєстраційний номер АА41460Р/АА8111ХМ за маршрутом: Deutsche Giessdraht GmbH Kupferstr. 5, 46446 Emmerich am Rhein - Україна, м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе 3, ПАТ Запоріжтрансформатор ; строк доставки вантажу узгоджено сторонами до 23.06.2016.

17.06.2016 перевізник за накладною (Liefershein) № LS16005032 прийняв вантажовідправника компанії Auribis AG м. Гамбург (Німеччина) вантаж електролітичний мідний дріт бренду RHEIN ROD діаметром 08 мм, загальною вагою 17 738 кг (маса брутто), 17 492 кг маса нетто).

Позивач зазначає, що в ході здійснення перевезення вантажу, автомобіль АА41460Р/АА8111ХМ разом із вантажем зник за межами України, вантажоодержувачу товар доставлено не було, у зв'язку чим на підставі приписів статті 20 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, у вантажоодержувача ПАТ Запоріжтрансформатор виникли всі підстави вважати товар загубленим.

За фактом втрати вантажу вантажоодержувачем ПАТ Запоріжтрансформатор 23.06.2016 Святошинським УП ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100080006466 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

Оскільки, втрачений вантаж було застраховано за Полісами на суму його вартості - 84 818,71 доларам США, що за курсом НБУ на 17.06.2016 складає 2 112 379,60 грн.

У зв'язку із настанням страхового випадку 24.06.2016 ПАТ Запоріжтрансформатор звернулося до ПАТ АХА Страхування із заявою № 1/44-290 про настання страхової події.

Позивач, розглянувши вказану заяву, визнав подію щодо втрати вантажу страховим випадком.

ПАТ АХА страхування було складено страхові акти від 23.09.2016 № АХА2167627 та № АХА2167761 на підставі яких позивачем було виплачено третій особі страхове відшкодування у сумі 2 091 255,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 26.09.2016 № 270071 та № 270057.

Крім того, 19.09.2016 ПАТ СК АХА Страхування (страховик) і ПАТ Запоріжтрансформатор (страхувальник) було укладено договір про передачу права власності (АБАДОН), за умовами якого страхувальник відмовився від своїх прав на майно, а саме вантаж, який зник, та передав вказані права страховику.

За приписами статті 27 Закону України Про страхування та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На думку позивача відповідачі зобов'язані відшкодувати збиток у сумі 2 091 255 грн., з огляду на таке.

Правовідносини між сторонами по справі виникли у зв'язку з виплатою позивачем (страховиком) страхового відшкодування у зазначеній сумі на користь страхувальника (ПАТ Запоріжтрансформатор ), якому з причин неналежного виконання експедитором (Товариство) зобов'язань щодо організації перевезення вантажу, передбачених Договором експедирування, було завдано збитки у розмірі вартості втраченого вантажу.

Статтями 932 та 934 ЦК України встановлено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору. За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання.

Відповідно до частин другої та третьої статті14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з ЦК України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Отже, позивач вважає, що експедитор несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу до моменту його передачі одержувачу; покладення виконання обов'язків на третю особу не звільняє експедитора від відповідальності за неналежне виконання зобов'язання.

Що ж до заявлення позовних вимог до відповідача-2, то позивач обґрунтовує таким.

12.02.2015 Товариством (страхувальник) та ПАТ Просто-страхування (страховик) було укладено договір страхування відповідальності експедитора № 1500020 (далі - Договір № 1500020), предметом якого є відповідальність експедитора за доставку вантажу на умовах міжнародних транспортних конвенцій та на умовах діючого законодавства України, в тому числі ЦК України.

Додатком до вказаного договору є страховий сертифікат, за яким: період страхування 1 рік з 13.02.2016 по 12.02.2017; страховими ризиками є відповідальність за повну або часткову загибель (втрату) нестачу пошкодження майна, прийнятого до експедирування - настання відповідальності страхувальника за втрату, недостачу, пошкодження або псування майна під час доставки; ліміт відповідальності по одній страховій події за вказаним сертифікатом встановлено в розмірі 35 000 доларів США; франшиза - 500 доларів США.

Частиною першою статті 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування і подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 20 Закону України Про страхування страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Оскільки, відповідач-2 застрахував відповідальність відповідача-1, то, на думку позивача, ПАТ Просто-страхування зобов'язано відповідати за відшкодування вартості втраченого вантажу.

У свою чергу, відповідач-2 повністю заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:

- 12.02.2015 до ПАТ Просто-страхування була надана заява на страхування відповідальності експедитора від Товариства;

- відповідачем-2 було сформовано та підписано примірник договору страхування відповідальності експедитора та надіслано його до підписання у двох примірниках разом з рахунком на оплату на електронну адресу відповідача-1;

- оплата за договором страхування (страховий платіж) Товариством здійснена не була, договір не набрав чинності та не вступив у дію внаслідок своєї нікчемності;

- відповідно до Договору № 1500020, що не вступив у дію, було встановлено графік оплати страховик платежів, відповідно до якого зазначений термін сплати першої та послідуючих частин страхового платежу, а саме: перший платіж 1 919,40 грн. - до 13.02.2015; другий платіж 1 919,40 грн. - до 13.05.2015; третій платіж 1 919,40 грн. - до 13.08.2015; четвертий платіж 1 919,40 грн. - до 13.11.2015;

- станом ні на 13.02.2015, ані на сьогоднішній день перший страховий платіж сплачено не було;

- згідно пунктом 5.1 Договору № 1500020 страхування набирає чинності з 00 годин дати, зазначеної в страховому сертифікаті, але не раніше дати, яка настає за датою надходження страхового платежу на розрахунковий рахунок страховика, і розповсюджується на збитки внаслідок подій, які відбулися протягом періоду страхування, зазначеного в страховому сертифікаті;

- відповідно до пункту 7.1 Договору № 1500020 страхові платежі належать сплаті в сумах і в строки, зазначені в страховому сертифікаті, з у рахуванням індексації;

- пунктом 7.6 Договору № 1500020 передбачено, що у випадку несплати страхової премії (при одноразовій сплаті) або її першого внеску (при сплаті в розстрочку) у встановлений договором страхування строк чи при сплаті в неповному обсязі, договір страхування вважається неукладеним;

- таким чином, Договір № 1500020 не набрав чинності внаслідок несплати страхового платежу у порядку та терміни вказані у договорі страхування;

- надана копія страхового сертифікату з строком дії з 13.02.2016 по 12.02.2017 відповідач-2 взагалі ніколи не виписував;

- у зв'язку з викладеним, ПAT Просто-страхування не має правових підстав для визнання події страховою та проведення виплати страхового відшкодування.

Суд погоджується з доводами відповідача-2 та дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, які заявлені до нього, виходячи з такого.

Статтею 983 ЦК України передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Суду не подано жодного документального підтвердження виконання Товариством умов Договору № 1500020 та сплати страхових платежів, а тому вказаний правочин є неукладеним в силу статті 983 ЦК України та умов самого правочину.

З огляду на викладене, відповідач-2 не є страховиком відповідальності відповідача-1 як експедитора та не зобов'язаний відшкодовувати вартість втраченого майна.

Слід зазначити, що Товариство, беручи на себе зобов'язання здійснити організацію перевезення вантажу, повідомив третій особі інформацію щодо наявності страхування своєї відповідальності, що не відповідає дійсності.

Так, судом встановлено, що Договір № 1500020 не укладено, а страхові сертифікати не мають жодної юридичної сили.

Разом з тим, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 2 091 255,81 грн. з Товариства з огляду на таке.

Відповідач-1 як експедитор несе повну відповідальність за збереження вантажу і в разі його втрати повинен відшкодувати його вартість.

Умовами Договору експедирування передбачено, що Товариство має право укладати договори перевезення з іншими особами, проте, це не звільняє його від відповідальності перед клієнтом.

У судових засіданнях представник відповідача вказував на те, що перевізник і безпосередньо транспортний засіб були перевірені службою безпеки третьої особи, проте, жодного документального підтвердження викладеним обставинам суду не подав.

Також, у судових засіданнях суду було повідомлено, що автомобіль, який визначено у заявках, не перетинав кордону України та у момент втрати вантажу залишався на території України, а вантаж було викрадено невстановленими особами.

Товариство подало суду сертифікат № 6689 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 17.08.2016 № 912/05-4 на від 08.08.2016 № 1, з якого вбачається, що Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зокрема, протиправні дії третіх осіб.

Разом з тим, вказаний сертифікат не є належним підтвердженням настання форс-мажорних обставин за Договором експедирування, оскільки в ньому міститься посилання лише на Договір № 140620.

Крім того, у даному випадку матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 свідомо обрав саме ТОВ Європагруз , якому було довірено перевезення вантажу третьої особи, а тому, саме Товариство зобов'язано відповідати за втрату вантажу.

Крім того, неможливо говорити про доведеність протиправних дій третіх осіб (не ТОВ Європагруз ), оскільки, наразі відсутній обвинувальний вирок, яким би було встановлено такі обставини.

При цьому, слід входити з того, що вантаж фактично втратив перевізник, який не може вважатися як "третя особа" в договорі перевезення, оскільки, є його стороною.

Відповідно до статті 62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Підприємництвом за змістом статті 41 ГК України є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, здійснюючи свою господарську діяльність з організації перевезення вантажів, Товариство одночасно несе пов'язані з нею ризики та відповідальність перед клієнтами за дії, залучених ним перевізників.

Разом тим, в подальшому відповідач-1 не позбавлений права звернутися з відповідними вимогами безпосередньо до осіб причетних до втрати вантажу, зокрема, ТОВ Європагруз .

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача-1.

Що ж до позовних вимог про стягнення з відповідача-2, то позов в цій частині задоволенню не підлягає.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача-1.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТК Гріфон (03164, м. Київ, вул. Підлісна, 1; ідентифікаційний код 39508027) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912): 2 091 255 (два мільйони дев'яносто одну тисячу двісті п'ятдесят п'ять) грн. 81 коп. страхового відшкодування та 31 368 (тридцять одну тисячу триста шістдесят вісім) грн. 84 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову до приватного акціонерного товариства Просто-страхування відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 07.02.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук