УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2017 року Справа № 876/9192/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у адміністративній справі №813/3044/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Геліос" до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
15 вересня 2016 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробниче підприємство "Геліос" звернулося в суд з позовом до відповідача - Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області в якому просило визнати протиправними дії Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.2016р. №0008661200 (форма Ш ) про сплату штрафу у сумі 7956,24 грн.; від 26.08.2016р. №0008651200 (форма Ш ) про сплату штрафу у мусі 7508,95 грн..
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0008661200 від 26.08.2016 та №0008641200 від 26.08.2016.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Личаківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.
За результатами перевірки складено акт №000446/13-07-12/21130758 та акт №000444/13-07-12/2113758 від 26.08.2016 про результати перевірки дотримання вимог п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, якими встановлено затримку сплати самостійно визначеної узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у період з 31.05.2016 по 30.06.2016 на 31 календарних днів; у період з 31.03.2016 по 28.04.2016 на 29 календарних днів; у період з 01.05.2016 по 27.05.2016 на 27 календарних днів; у період з 01.07.2016 по 27.07.2016 на 27 календарних днів; у період з 01.07.2016 по 27.07.2016 на 27 календарних днів, чим порушено п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
Відповідно до Актів перевірок відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0008661200 та №0008641200 від 26.08.2016, згідно з якими за порушення строків сплати суми грошового зобов'язання на позивача накладено штраф на суму 7956,24 грн. та 7508,95 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п. 269.1.2 п.269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є землекористувачі.
Згідно з п.п. 270.1.1 п.270.1 ст. 270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Базою оподаткування відповідно до п.п. 271.1.1 п.271.1 ст. 270 ПК України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 вказаного Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до п. 287.4 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
27.01.2016 позивач в електронному вигляді направив до органів податкової служби податкову декларацію з плати за землю з відміткою "звітна" за 2016 із задекларованою сумою, яка підлягає нарахуванню зі сплати орендної плати за землю в розмірі 17170,98 грн. на місяць. Згідно з квитанцією №2 декларація прийнята ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та зареєстрована за №9005839483 (а.с. 66)
Відповідно до пункту 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених вказаним Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.п. 49.1 та 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені вказаним Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, а платник податків зобов'язаний за кожний встановлений вказаним Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог вказаного Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п.50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 вказаного Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених зазначеною статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п.50.2 вказаної статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4 ст. 169 вказаного Кодексу, то штрафи, визначені в зазначеному пункті, не застосовуються.
16.02.2016 позивачем в електронному вигляді направлено до органів податкової служби (до закінчення граничного строку подання декларації) податкову декларацію з плати за землю на 2016 з відміткою "звітна нова" із задекларованою сумою, яка підлягає нарахуванню зі сплати орендної плати за землю в розмірі 47039,73 грн на місяць. Згідно з квитанцією №2 вказана декларація прийнята ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та зареєстрована за №9018139962 (а.с. 67).
Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених вказаним Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені зазначеним Кодексом, законами з питань митної справи. За правилами п.31.1 ст. 31 вказаного Кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
За змістом п. 38.2 ст. 38 ПК України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку, або банком на підставі податкової поруки.
В матеріалах справи містяться копії платіжних доручень щодо своєчасності узгоджених сум податкового зобов'язання з плати з землю за 2016 рік, а саме:
- платіжне доручення №5713 від 01.03.2016 за лютий 2016 року у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 18);
- платіжне доручення №5733 від 28.03.2016 за березень 2016 року у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 19);
- платіжне доручення №5784 від 28.04.2016 за квітень 2016 року у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 20);
- платіжне доручення №5812 від 27.05.2016 за травень 2016 у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 21);
- платіжне доручення №5839 від 30.06.2016 за червень 2016 року у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 22);
- платіжне доручення №5866 від 27.07.2016 за липень 2016 року у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 23);
- платіжне доручення №5897 від 29.08.2016 за серпень 2016 року у розмірі 47039,80 грн. (а.с. 35).
Згідно з актом №1391-07 від 07.11.2016 щодо проведення звірення розрахунку платника за період з 01.01.2016 по 07.11.2016 (а.с. 60) за всіма показниками розбіжності в позивача та відповідача за спірні періоди відсутні.
Взявши до уваги вищевказане, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач безпідставно та необґрунтовано прийняв оскаржені податкові повідомлення - рішення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у адміністративній справі №813/3044/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В.Я. Макарик
Судді: О.О. Большакова
І.В. Глушко
Повний текст ухвали складений 07 лютого 2017 року.
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2017 |
Оприлюднено | 13.02.2017 |
Номер документу | 64592987 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Макарик Володимир Ярославович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні