Рішення

від 02.02.2017 по справі 910/25445/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017Справа №910/25445/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд суппорт групп Україна

До : 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укрспецторг

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Відбудова

Про стягнення 3 714 231,36 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Бородін А.В. представник за довіреністю № б/н від 28.11.16.

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.16. у справі № 910/25445/15 позов задоволено повністю та стягнуто солідарно з відповідачів 3 714 231,36 грн. за договором купівлі-продажу № 0223/03ВD2007 від 18.04.15. та договором купівлі-продажу № 105131 від 13.04.13., та 55 713,47 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.16. рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.16. у справі № 910/25445/15 скасовано, та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.16. вищезазначені рішення та постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-23/2381 від 10.11.16. було призначено повторний автоматичний розподіл справи, відповідно до якого справу № 910/25445/15 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., внаслідок чого вказана справа підлягає призначенню до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.16. суддею Ващенко Т.М. прийнято справу до свого провадження та призначено її до розгляду на 29.11.16.

Представник позивача 29.11.16. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заяву на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів 4 031 343,45 грн.

Вказану заяву було прийнято судом до розгляду, а тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

За результатами судового засідання 29.11.16. розгляд справи було відкладено на 13.12.16., про що судом було прийнято відповідну ухвалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.16. розгляд справи було відкладено на 12.01.17.

В судовому засіданні 12.01.17. позивачем було подано заяву про продовження строку вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів.

Відповідачі в судове засідання 12.01.17. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Дослідивши в судовому засіданні 12.01.17. матеріали справи № 910/25445/15, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.17. було продовжено строк вирішення спору у справі № 910/25445/15 на п'ятнадцять днів, розгляд справи № 910/25445/15 відкладено на 02.02.17.

26.01.17. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.17. було змінено найменування відповідача-1 на Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укрспецторг .

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог , подану 13.12.16. через відділ діловодства суду, суд дійшов висновку, що вказана заява є заявою про зміну предмету та підстав позову та відмовлено в її задоволенні ухвалою суду від 02.02.17.

В судовому засіданні 02.02.17. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання 02.02.17. не з'явились, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом враховано, що у відповідності до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень (ухвал суду в даній справі), відповідач-1 був повідомлений про дати, час та місце розгляду справи № 910/25445/15 за адресами: 02660, м. Київ, пр. Визволителів, б. 5, оф. 7 та 02094, м. Київ, проспект Гагаріна, б. 14, офіс 32. Крім того, з адреси 02094, м. Київ, проспект Гагаріна, б. 14, офіс 32 конверт від відповідача-1 повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

У відповідності до наявних в матеріалах справи конвертів, від відповідача-2 вони повертались з адреси 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, б. 61 підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/25445/15.

В судовому засіданні 02.02.17. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю, яка, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

18.04.07. між позивачем (далі - Постачальник) та ТОВ "Практікер Україна" (перейменовано на ТОВ Схід Відбудова ) (далі - Практікер) був укладений Договір купівлі-продажу (національний) № 0223/01ВD2007 (далі - Договір-1).

Відповідно до п. 1.2 Договору, загальні правила та умови купівлі-продажу, поставки, оплати та інші комерційні умови постачальника не застосовуються для регулювання відносин за цим Договором, навіть якщо проти них не було висунуто заперечень у явно вираженій формі, у кожному випадку. Правила та умови постачальника можуть застосовуватись у виняткових випадках, якщо сторони прямо домовилися про їх застосування у письмовій формі.

Як погоджено сторонами в п. 9.1 Договору - додатки до цього Договору, зокрема, Договір про умови та Загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного Договору купівлі-продажу.

В свою чергу, з метою узгодження загальних умов Договору, сторони погодили та підписали Загальні умови поставки та надання послуг від 18.04.07. № 0223/03ВD2007 (надалі - Загальні умови).

Пунктом 1.1 Загальних умов передбачено, що ці Спеціальні умови поставки та надання послуг (далі - Угода) регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер Постачальником та надання послуг Постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі-продажу та Договору про Умови, укладеного між Сторонами, і є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

За п. 2.3 Загальних умов кількість, строки та місце поставок будуть визначені згідно з даною Угодою у Замовленні, яке оформлюється Практікер у текстовому редакторі і надсилається Постачальнику.

Практікер було надіслано позивачу в електронному вигляді наступні замовлення: № 70160177 від 14.05.14.; № 70160429 від 28.05.14.; № 70160464 від 30.05.14.; № 70160592 від 10.06.14.; № 71660469 від 30.05.14.; № 71660742 від 17.06.14.; № 71660473 від 30.05.14.; № 71660438 від 29.05.14.; № 71660440 від 29.05.14.; № 71660437 від 29.05.14.

Відповідно до п. 3.7 Загальних умов, Замовлення вважається виконаним, коли постачальник поставив у визначений магазин замовленні Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, Угоді та логістичній системі Практікер.

Як визначено п.4.1 Договору, після виконання кожної поставки постачальник відсилає на адресу головного офісу Практікер рахунок, видаткову накладну та податкову накладну разом.

З огляду на зазначене вище, позивачем було проведено поставку товарів в строки та обсязі, обумовлених в замовленнях Практікер, підтвердженням чого є прийняті відповідачем видаткові накладні па загальну суму 4 842 923,00 грн., зокрема: № SП-0000061 від 14.05.14. на суму 388 733,04 грн.; № SП-0000066 від 19.05.14. на суму 360,00 грн.; № SП-0000068 від 29.05.14. на суму 333 444,17 грн.; № SП-0000076 від 29.05.14. на суму 378 234,36 грн.; № SП-0000104 від 10.06.14. на суму 451 288,80 грн.; № SП-0000046 від 23.06.14. на суму 924 811,08 грн.; № SП-0000109 від 04.07.14. на суму 29 9607,31 грн.; № SП-0000069 від 17.07.14. на суму 309 354,25 грн.; № SП-0000071 від 21.07.14. на суму 608 280,00 грн.; № SП-0000073 від 21.07.14. на суму 465 881,19 грн.; № SП-0000070 від 25.07.14. на суму 682 928,80 грн.

За видатковою накладною № SП-0000071 від 21.07.14. на суму 608 280,00 грн. Практікер було проведено повернення постачальнику на підставі накладної на повернення від 01.08.2014 р. № 137 на суму 888,00 грн.

Згідно з розділом 5 Загальних умов, сторони погодили строки та порядок розрахунків. Так, зокрема, п. 5.1 передбачили, що строк оплати (далі Строк платежу) визначається згідно зі ст. 4 Договору про умови і залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за даною угодою, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Датою фактичної сплати, у розумінні п. 5.3 Загальних умов, сторони вважають дату здійснення банківського переказу.

В порушення взятих на себе зобов'язань, Практікер перерахував лише частину коштів в рахунок оплати вартості отриманого товару, а саме суму в розмірі 2 245 597,05 грн., підтвердженням чого є банківські виписки: від 10.02.15. на суму 50 000,00 грн.; від 26.02.15. на суму 50 000,00 грн.; від 27.02.15. на суму 50 000,00 грн.; від 10.11.14. на суму 40 000,06 грн.; від 10.06.14. на суму 656 934,96 грн.; від 10.02.15. на суму 50 000,00 грн.; від 11.07.14. на суму 473 028,12 грн.; від 10.07.14. на суму 373 026,57 грн.; від 10.07.14. на суму 502 607,34 грн.

Крім того, в ході здійснення фінансово-господарської діяльності між сторонами, мали місце коригування постачальником сплачених Практікер сум на загальну суму 514 757,30 грн., що відображено в акті звірки взаєморозрахунків, зокрема:

- 14.04.14. Постачальником було виставлено Практікер рахунок № SП-0000040 на суму 1 191 348,50 грн. Практікер було сплачено вказаний рахунок, підтвердженням чого є банківські виписки: від 15.04.14. на суму 1 000 000,00 грн. та від 15.05.14. на суму 191 348,50 грн. В ході приймання-передачі товару за видатковою накладною від 13.05.14. № SП-0000040 було виявлено цінові розбіжності, про що складено акт від 21.05.14. № 1 на суму 260 480,78 грн. В зв'язку з цим сума по видатковій накладній від 13.05.14. № SП-0000040 склала 930 867,72 грн.

- 05.05.14. Постачальником було виставлено Практікер рахунок № SП-0000051 на суму 831 470,81 грн. Практікер було сплачено вказаний рахунок, підтвердженням чого є банківська виписка від 05.06.14. на суму 831 470,81 грн. В ході приймання-передачі товару сума поставленого товару за видатковою накладною від 13.06.14. № SП-0000051 склала 839 034,79 грн., що на 7 563,98 грн. більше від сплаченого.

- 05.05.14. постачальником було виставлено Практікер рахунок № SП-0000057 на суму 1 568 006,93 грн. Практікер було сплачено вказаний рахунок, підтвердженням чого є банківська виписка від 06.05.14. на суму 1 568 006,93 грн. В ході приймання-передачі товару за видатковими накладними від 13.06.14. № SП-0000057 на суму 66 786,24 грн. та від 04.07.14. № SП-00057-1 на суму 1 239 380,19 грн. сума поставленого товару склала 1 306 166,43 грн., що на 261 840,50 грн. менше від сплаченого.

Відтак, загальна сума коригувань по даному Договору склала: 260 480,78 - 7 563,98 + 261 840,50 = 514 757,30 грн. з від'ємним значенням.

Отже, розмір заборгованості Практікер перед позивачем по Договору № 0223/01ВБ2007 від 18.04.07. складає: 4 842 035,00 грн. (вартість поставленого товару) - 2 245 597,05 грн. (оплачено ТОВ "Практікер Україна") - 514 757,30 грн. (коригування цін) = 2 081 680,65 грн.

Факт наявності вказаної вище заборгованості ТОВ "Практікер Україна" перед ТОВ "Трейд суппорт групп Україна" станом на 01.04.15. в сумі 2 081 680,65 грн. додатково підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 24.03.15.

13.03.13. між позивачем (далі - Постачальник) та ТОВ "Практікер Україна" (найменування змінено на ТОВ Схід Відбудова ) (далі - Практікер) був укладений Договір купівлі-продажу (національний) № 105111 (далі - Договір-2).

Відповідно до п. 1.2 Договору-2, загальні правила та умови купівлі-продажу, поставки, оплати та інші комерційні умови постачальника не застосовуються для регулювання відносин за цим Договором, навіть якщо проти них не було висунуто заперечень у явно вираженій формі, у кожному випадку. Правила та умови постачальника можуть застосовуватись у виняткових випадках, якщо сторони прямо домовилися про їх застосування у письмовій формі.

Як погоджено сторонами в п. 9.1. Договору-2 - додатки до цього Договору, зокрема, Договір про умови та Загальні умови поставки та надання послуг, вважаються невід'ємними частинами даного Договору купівлі-продажу.

В свою чергу, з метою узгодження загальних умов Договору, сторони погодили та підписали Загальні умови поставки та надання послуг від 13.03.13. № 105131 (далі - Загальні умови).

Пунктом 1.1. Загальних умов передбачено, що ці Загальні умови поставки та надання послуг (далі Угода) регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер постачальником та надання послуг постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі-продажу та Договору про умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

За умовами п. 2.3. Загальних умов, кількість, строки та місце поставок будуть визначені згідно з даною Угодою у замовленні, яке оформлюється Практікер у текстовому редакторі і надсилається постачальнику.

Так, на виконання вказаної умови, Практікер було надіслано позивачу в електронному вигляді наступні замовлення: № 70265923 від 05.08.13., № 70369194 від 18.03.14.

Відповідно до п. 3.7 до Загальних умов, замовлення вважається виконаним, коли Постачальник поставив у визначений магазин замовленні Практікер товари, а також було встановлено, що поставка відповідає усім досягнутим домовленостям, Угоді та логістичній системі Практікер.

Як визначено п. 4.1 Договору-2, після виконання кожної поставки Постачальник відсилає на адресу головного офісу Практікер рахунок, видаткову накладну та податкову накладну разом.

З огляду на зазначене вище, позивачем було проведено поставку товарів в строки та обсязі, обумовлених в замовленнях Практікер, підтвердженням чого є прийняті відповідачем видаткові накладні на загальну суму 90 208,01 грн., зокрема: № SП-0000167 від 27.08.13. на суму 11 679,17 грн.; № SП-0000054 від 28.04.14. на суму 38 623,52 грн.; № SП-0000055 від 28.04.14. на суму 39 905,32 грн.

За видатковою накладною № SП-0000055 від 28.04.14. на суму 39 905,32 грн. Практікер було проведено повернення постачальнику на підставі накладної на повернення від 23.05.14. № 7000024088 на суму 29,56 грн., у зв'язку з чим сума по видатковій накладній зазначена вже з урахуванням суми повернення в розмірі 29,56 грн. та складає 39 875,76 грн.

Згідно з розділом 5 Загальних умов, сторони погодили строки та порядок розрахунків. Так, зокрема, п. 5.1 передбачили, що строк оплати (далі - Строк платежу) визначається згідно зі ст. 4 Договору про умови і залежно від того, яка з цих подій сталась пізніше, відраховується або з дня передачі товарів за даною Угодою, або з дня отримання усіх необхідних документів щодо поставленого товару головним офісом Практікер.

Датою фактичної сплати, у розумінні п. 5.3 Загальних умов, сторони вважають дату здійснення банківського переказу.

В порушення взятих на себе зобов'язань, Практікер перерахував лише частину коштів в рахунок оплати вартості отриманого товару в розмірі 25 116,44 грн., підтвердженням чого є банківські виписки: від 29.10.13. на суму 7116,44 грн.; від 17.11.14. на суму 5 000,00 грн.; від 17.12.14. на суму 5 000,00 грн.; від 23.12.14. на суму 5 000,00 грн.; від 29.12.14. на суму 3 000,00 грн.

В ході здійснення господарської діяльності між сторонами договірних відносин за Договором № 105111 від 13.03.13. відповідачем було здійснено повернення товарів на суму 118,00 грн., що підтверджується накладною на повернення від 24.10.13. № 7000021485.

Також позивачем було отримано від Практікер послуги з просування товарів за Договором купівлі-продажу № 105111 від 13.03.13. на загальну суму 4 389,41 грн., підтвердженням чого є: акт послуг № ВІV-8383 від 31.08.13. на суму 3 688,67 грн.; акт послуг № ВІV-18706 від 30.09.13. на суму 700,74 грн., акт послуг № ВІV-19047 від 31.10.13. на суму 10,39 грн. На вказані суми отриманих позивачем послуг, сторони провели взаємозалік, а тому на таку суму послуг в розмірі 4 389,41 грн. зменшується загальний розмір боргу Практікер по Договору № 105111 від 13.03.13.

Отже, розмір заборгованості ТОВ "Практікер Україна" перед ТОВ "Трейд суппорт групп Україна" по Договору № 105111 від 13.03.13. складає: 90 208,01 грн. (вартість поставленого товару) - 25 116,44 грн. (оплачено ТОВ "Практікер Україна") - 118,00 грн. (повернення Постачальнику) - 4 389,41 грн. (послуги отримані від ТОВ "Практікер Україна") = 60 584,16 грн.

Факт наявності вказаної вище заборгованості ТОВ "Практікер Україна" перед ТОВ "Трейд суппорт групп Україна" станом на 01.04.15. в сумі 60 584,16 грн. також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 24.03.15.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір-1, Договір-2 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача-2 взаємних цивільних прав та обов'язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою укладені між сторонами Договір-1, 2 є договорами купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

При цьому оцінюючи представлені позивачем в обґрунтування викладених в позовній заяві обставин щодо поставки продукції відповідачу-2 докази, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Жодних заперечень з приводу отримання продукції відповідачем-2 суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача-2, як покупця за Договорами-1, 2, будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання Постачальником прийнятих за Договорами зобов'язань з передання товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.34, 36 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем видаткові накладні є належним доказом передачі товару відповідачу-2, а отже виконання позивачем своїх зобов'язань з поставки товару на пред'явлену до стягнення суму в межах Договорів-1, 2 здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача-2 належними та допустимими у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, відповідачем-2, товар, отриманий на підставі Договорів-1, 2 та представлених до матеріалів справи видаткових накладних, оплачено було лише частково в результаті чого у останнього утворилась заборгованість: по Договору № 0223/01ВБ2007 від 18.04.07. в розмірі 2 081 680,65 грн. та по Договору № 105111 від 13.03.13. в розмірі 60 584,16 грн.

24.03.2015 р. між Практікер, відповідачем-1 (найменування змінено з ТОВ ТД Практікер Україна на ТОВ (Торговий дім Укрспецторг ) (далі - Новий покупець) та позивачем (далі - Постачальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.07., якою сторони, враховуючи положення ст. 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї Угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні по Договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.07. Таким чином, всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією Угодою, за вказаним Договором переходять від Практікер до Нового покупця по Договору № 0223/01ВD2007 від 07., починаючи з 24.03.15.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до Договору-1 поставки товарів Постачальником, з моменту укладання цієї Угоди, якщо про інше сторони не погодились окремо, здійснюються за замовленнями Нового покупця та на користь Нового покупця в порядку та на умовах, визначених Договором-1.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 1 Практікер, як сторона, яка вибула із зобов'язання, відмовилась від права замовляти та обов'язку приймати товари Постачальника.

Сторони даною додатковою угодою також стверджують, що з метою фіксації суми зобов'язань, які утворились на момент укладання цієї Додаткової угоди № 1, Практікер та Постачальник укладають акт звірки взаєморозрахунків (п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору-1.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 сплата зобов'язань Практікер, які виникли за Договором-1, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання, визначені п. 4 цієї додаткової угоди, з моменту укладання цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється Практікером до їх повного виконання. При цьому Новий покупець поручається за виконання Практікером визначених зобов'язань, Практікер та Новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між Практікером та Новим покупцем стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

Разом з цим, зобов'язання із сплати вартості товарів, поставлених після укладення цієї додаткової угоди за замовленнями Нового покупця, виконується Новим покупцем (відповідачем-1) в порядку та на умовах, визначених договорів.

На виконання п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору-1 сторони, з метою фіксації суми зобов'язань, яка утворилась на момент укладання цієї Додаткової угоди, уклали акт звірки взаєморозрахунків від 24.03.15.

До матеріалів справи відповідачем-1 було подано Угоду № 250315/прк від 25.03.15. на предмет врегулювання окремих аспектів відносин сторін додаткової угоди № 1 до Договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.07., укладену між відповідачем-2 (як стороною-1) та відповідачем-1 (як стороною-2), за умовами якої сторона-1 визнає, що зобов'язання, які виникли у неї за Договором-1 до моменту укладення Додаткової угоди № 1 до Договору-1 виконуються нею до повного їх погашення з урахуванням права на Гарантійну суму , передбаченого п.5.10 Загальних умов поставки та надання послуг №0223/01ВD2007 до Договору-1. Сторона-2, як солідарний боржник за зобов'язаннями сторони-1 за Договором-1 в разі заявлення до неї третіми особами претензій, що виникають із невиконаних зобов'язань сторони-1 має право на власний розсуд: звернутись до сторони 1 з регресними вимогами, реалізувати право Покупця за Договором-1 на повернення відповідних товарів, передбачене розділом 15 Загальних умов поставки та надання послуг №0223/01ВD2007 до Договору-1. Дана Угода набирає чинності з моменту її укладення та діє до повного виконання її умов.

24.03.15. між Практікер, відповідачем-1 (далі - Новий покупець) та позивачем (далі - Постачальник) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 105111 від 13.03.13., якою сторони, враховуючи положення ст. 520 ЦК України та інших чинних на момент підписання цієї Угоди норм законодавства України, сторони, з метою врегулювання відносин, які між ними склались, вирішили замінити одну із сторін в зобов'язанні по Договору № 105111 від 13.03.13., таким чином, всі права та обов'язки, якщо іншого не передбачено цією Угодою, за вказаним Договором-2 переходять від Практікер до Нового покупця по Договору № 105111 від 13.03.13.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 до Договору-2 поставки товарів Постачальником, з моменту укладання цієї Угоди, якщо про інше сторони не погодились окремо, здійснюються за замовленнями Нового покупця та на користь Нового покупця в порядку та на умовах, визначених Договором-2.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 1 Практікер, як сторона, яка вибула із зобов'язання, відмовилась від права замовляти та обов'язку приймати товари Постачальника.

Сторони даною додатковою угодою також стверджують, що з метою фіксації суми зобов'язань, які утворились на момент укладання цієї Додаткової угоди № 1, Практікер та Постачальник укладають акт звірки взаєморозрахунків (п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору-2).

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 сплата зобов'язань Практікер, які виникли за Договором-2, в якому відбувається заміна сторони, включаючи зобов'язання, визначені п. 4 цієї додаткової угоди, з моменту укладання цієї угоди, якщо сторони не домовляться про інше, здійснюється Практікером до їх повного виконання. При цьому Новий покупець поручається за виконання Практікером визначених зобов'язань, Практікер та Новий покупець несуть солідарну відповідальність за їх виконання. Всі взаємовідносини між Практікером та Новим покупцем стосовно даного регулюються окремою угодою між ними.

Разом з цим, зобов'язання із сплати вартості товарів, поставлених після укладення цієї додаткової угоди за замовленнями Нового покупця, виконується Новим покупцем (відповідачем-1) в порядку та на умовах, визначених договорів.

На виконання п. 4 Додаткової угоди № 1 до Договору-2 сторони, з метою фіксації суми зобов'язань, яка утворилась на момент укладання цієї Додаткової угоди, уклали акт звірки взаєморозрахунків.

Окремої угоди між відповідачами по додатковій угоді до Договору-2 відповідачами до матеріалів справи надано не було.

Направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України наголосив на тому, що суди попередніх інстанцій взагалі не надали належної правової оцінки укладеним між ТОВ "Практікер Україна" (Практікер), ТОВ "Торговий дім "Практікер Україна" (Новий покупець) та ТОВ "Трейд суппорт групп Україна" (Постачальник) додатковим угодам № 1 від 24.03.15. до договору № 0223/01ВD2007 від 18.04.07. та № 105111 від 13.03.13., а також не з'ясовували чи можуть вони мати ознаки змішаного правочину (як заміну сторони у договорі так і договір поруки), не дослідили в певній мірі дійсний характер правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 24.03.15. до договорів, а також не встановили чи відбулася заміна божника в зобов'язанні, чи забезпечилось виконання зобов'язання порукою.

Крім того, Вищий господарський суд України вказав на необхідність дослідити зміст додаткової угоди стосовно того, чи визначено в ній строк поруки, та встановити строк виконання основного зобов'язання за угодою.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок ВГСУ та для всебічного і повного встановлення обставин, суд відзначає наступне.

Зі змісту додаткової угоди № 1 до Договору-1 та додаткової угоди № 1 до Договору-2 вбачається, що в порядку ст. 520 ЦК України сторони вирішили замінити сторону в зобов'язанні за Договором-1 та Договором-2. Разом з цим, заміна сторони в зобов'язанні відбулась лише в частині зобов'язань, що можуть виникнути за договорами в майбутньому, тоді як в частині виконання зобов'язань, які виникли до 24.03.15. (тобто до підписання додаткової угоди № 1 до Договору-1 та додаткової угоди № 1 до Договору-2) відповідач-1 виступав поручителем за виконання зобов'язань у частині оплати товару відповідачем-2.

На підставі аналізу змісту додаткової угоди № 1 від 24.03.15. до Договору-1 та додаткової угоди № 1 від 24.03.15. до Договору-2 суд дійшов висновку про наявність ознак змішаного правочину.

Так, із пунктів 1-4 вказаних додаткових угод вбачається, що правочин в цій частині є правочином щодо заміни боржника в зобов'язанні за Договором № 0223/01ВD2007 від 18.04.07. та за Договором № 105111 від 13.03.13. в порядку ст. 520 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Оскільки сторонами вказаних додаткових угод були кредитор, первісний на новий боржник, суд дійшов висновку про погодження кредитором (позивачем) такої заміни.

Натомість, зі змісту пунктів 5-6 вбачається, що дані додаткові угоди до Договорів-1, 2 є договорами поруки щодо виконання первісним боржником (відповідачем-2) зобов'язань на суму 2 081 680,65 грн. по Договору № 0223/01ВБ2007 від 18.04.07. та на суму 60 584,16 грн. по Договору № 105111 від 13.03.13., які виникли до підписання додаткової угоди № 1 до Договору-1 та додаткової угоди № 1 до Договору-2.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

Заміна сторони в зобов'язанні відбулась лише щодо майбутніх зобов'язань, починаючи з 24.03.15., тоді як за зобов'язання, які існували до моменту такої заміни (на суму 2 081 680,65 грн. по Договору-1 та на суму 60 584,16 грн. по Договору-2) відповідач-1 виступав поручителем.

Суд зауважує, що додаткові угоди до Договорів-1, 2 недійсними в судовому порядку не визнавались.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (частина 4 стаття 559 Цивільного кодексу України).

Після аналізу змісту додаткових угод № 1 до Договорів-1, 2 судом встановлено, що строк поруки в них не визначено, отже, підлягають застосуванню приписи ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Стосовно строку виконання основного зобов'язання за угодою, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 1 до Договору-1 та Додаткової угоди № 1 до Договору-2 встановлено, що сплата зобов'язань Практікер за Договорами-1, 2 здійснюється Практікер з моменту укладання таких додаткових угод до їх повного виконання.

Судом враховано, що на виконання п. 4 вказаних додаткових угод сторони, з метою фіксації суми зобов'язань, яка утворилась на момент укладання додаткових угод , уклали акти звірки взаєморозрахунків. При цьому вказаними актами була зафіксована остаточна заборгованість Практікер перед позивачем за Договорами-1 ,2 з врахуванням вартості поставленого товару, вартості оплаченого товару, повернення товару та послуг отриманих від Практікер.

Отже, строк сплати відповідачем-2 позивачу заборгованості по Договору № 0223/01ВБ2007 від 18.04.07. в розмірі 2 081 680,65 грн. та по Договору № 105111 від 13.03.13. в розмірі 60 584,16 грн. (є таким, що настав) з 25.03.15. (наступний день після укладення додаткових угод та підписання актів звірки розрахунків).

Позивач звернувся з даним позовом до суду 25.09.15. (пред'явив вимогу до поручителя), тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 4 стаття 559 ЦК України, від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому, з огляду на вказане, твердження відповідача-1 про те, що він повідомляє учасників процесу про свій намір реалізувати право на повернення товару за Договорами-1, 2, за які відповідач-2 не розрахувався з позивачем, не приймається судом, оскільки, не подано доказів на доведення факту повернення відповідних товарів.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню солідарно заборгованість в розмірі 2 142 264,81 грн., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідачів солідарно 179 572,77 грн. - 3% річних та 1 709 505,97 грн. - інфляційних втрат.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2 статті 554 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Судом здійснено перерахунок з врахуванням строку виконання основного зобов'язання за угодою, умов поруки, та встановлено, що розмір 3% річних, які підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача становить 108 463,16 грн., розмір інфляційних втрат становить 699 957,69 грн. 3% річних в розмірі 71 109,61 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 009 548,28 грн. нараховано безпідставно, а тому суд відмовляє в позові в цій частині.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Укрспецторг (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, б. 14, офіс 32; ідентифікаційний код 39320208) та Товариства з обмеженою відповідальністю Схід Відбудова (87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 50 років СРСР, б. 61; ідентифікаційний код 33938302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд суппорт групп Україна (04053, м. Київ, вул. Мельникова, 48; ідентифікаційний код 34820993) заборгованість в розмірі 2 142 264 (два мільйони сто сорок дві тисячі двісті шістдесят чотири) грн. 81 коп., 108 463 (сто вісім тисяч чотириста шістдесят три) грн. 16 коп. - 3% річних, 699 957 (шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 69 коп. - інфляційних втрат, 44 260 (сорок чотири тисячі двісті шістдесят) грн. 28 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.02.17.

Суддя Т.М. Ващенко