Рішення

від 06.02.2017 по справі 299/3623/16-ц

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/3623/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Бак М.Д.,

секретар судового засідання - Лемак А.М.

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Виноградівської міжгосподарської будівельної організації "РАЙАГРОБУД" про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Виноградівської міжгосподарської будівельної організації "РАЙАГРОБУД" про стягнення боргу в сумі 188292 грн.

В обгрунтування позову позивач вказує на те, що 27.05.2002 року позичив відповідачеві будівельні матеріали - цемент в кількості 17,1 тон, пиломатеріали в кількості 14 м3, цегла в кількості 25 тис.шт., арматура в кількості 0,9 тон, шифер в кількості 208 шт., згідно накладної від 28.05.2002 року, про що було складено гарантійний лист-зобов"язання від 27.05.2002 року. Відповідно до гарантійного листа-зобов"язання відповідач зобов"язався повернути отримані у борг будівельні матеріали в натурі, погрузити і забезпечити доставку на першу вимогу його, позивача, а у випадку відсутності будівельних матеріалів - провести розрахунок у гривнях за діючими цінами на момент проведення розрахунку згідно цін приватно-торгового виробничого підприємства будівельних матеріалів м. Виноградів (Лісоторгсклад), незалежно від девальвації гривні.

Він, позивач, звертався до відповідача про повернення будівельних матеріалів в усному порядку, проте отримував обіцянки, дії по поверненню будівельних матеріалів відповідачем не вчинено. 18.02.2016 року звернувся до відповідача з листом-претензією, однак відповідь не надійшла, реагування відсутнє.

Надані ним, позивачем, будівельні матеріали відповідач використав при проведенні будівельно-монтажних робіт, тому повинен компенсувати їх вартість. На момент звернення до суду вартість будівельних матеріалів згідно розцінок приватно-торгового виробничого підприємства будівельних матеріалів м. Виноградів (Лісоторгсклад) становить: цемент в кількості 17,1 тон, за 1 т. - 1920 грн., - 32832, пиломатеріали в кількості 14 м3, - за 1 м3 - 3100 грн. - 43400 грн., цегла в кількості 25 тис.шт. - за 1 шт. 3 грн. - 75000 грн., арматура в кількості 0,9 тон, - за 1 т. - 14600 грн. - 13140 грн., шифер в кількості 208 шт., - за 1 шт. 115 грн., - 23920 грн. Загальна сума складає 188292 грн.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, зіславшись на обставини, викладені в позовній заяві. Позивач додатково пояснив, що не пам"ятає у якому році усно звертався до відповідача з приводу повернення будівельних матеріалів. До сьогоднішнього дня будівельні матеріали йому не повернуто. Просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Від відповідача 25.01.2017 року поступило заперечення на позовну заяву (а.с. 31-34). У запереченні вказано на те, що вимоги позивача щодо повернення заборгованості безпідставні, грунтуються на посиланні на примірник гарантійного листа-зобов"язання від 27.05.2002 року, який є неналежним та недопустимим доказом. Так, особою, яка ніби-то передала будівельні матеріали є ОСОБА_1, а не ОСОБА_4 - позивач у справі. У листі-зобов"язанні та доданій до позовної заяви копії паспорта позивача різні паспортні дані, в тому числі дата народження, підписи. У відповідача відсутній оригінал (примірник) гарантійного листа-зобов"язання. Згідно даного документу його складено у трьох примірниках, незрозумілим є кому належить третій примірник. Також відповідач вказує на те, що анкетні дані, серія та номер паспорту, підписи на копіях документів та на оригіналі позовної заяви є різними, проставлення підпису на документі іншою особою замість сторони свідчить про те, що такий документ не можна вважати правочином та допустимим письмовим засобом доказування.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що будівельні матеріали, з приводу повернення яких пред"явлено позов, фактично не поступили до відповідача. Документи підписано на підставі попередньої змови. Зокрема, мали місце домовленості між позивачем та колишнім керівником райагробуд, які вивезли матеріали понаднормово. Зазначив, що у відповідача є сумніви в тому, що підпис позивача на гарантійному листі-зобов"язанні, належить йому. Також справжність свого підпису заперечує один із підписантів від райагробуд. Заявив про застосування позовної давності. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, з"ясувавши обставини, дослідивши та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків.

В судовому засіданні встановлено, що згідно гарантійного листа-зобов"язання від 27.05.2002 року (а.с.5), складеного представниками Виноградівської колективно-господарської будівельної організації "РАЙАГРОБУД", та ОСОБА_1 останній передає Виноградівському райагробуду у борг будівельні матеріали згідно накладної, а саме: шифер - 208 шт., цемент -17 тн., пиломатеріали - 14,0 м3, цегла - 25 тис.шт., арматура - 0,9 тн.

У відповідності до довідки № 525 від 15.02.2014 року, виданої Виноградівським РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, у зв"язку із розбіжностями в записах ОСОБА_1 14.01.2009 року видано паспорт громадянина України на ім"я ОСОБА_4 (а.с. 29).

Відповідно до накладної від 28.05.2002 року Виноградово райагробуд прийняв від ОСОБА_1 згідно гарантійного зобов"язання від 27.05.2002 року вказані вище у зазначених кількостях будівельні матеріали (з різницею в кількості цементу, який прийнято 17,1 тн.) (а.с. 6).

У згаданому гарантійному листі-зобов"язанні вказано, що райагробуд - боржник зобов"язується повернути отримані у борг будівельні матеріали у натурі, погрузити і забезпечити доставку на першу вимогу ОСОБА_1 У випадку відсутності у боржника будівельних матеріалів зобов"язується провести розрахунок у гривнях за діючими цінами на момент проведення розрахунку згідно цін приватно-торгового виробничого підприємства будівельних матеріалів м. Виноградів (Лісоторгсклад), незалежно від девальвації гривні.

Згідно відповіді Виноградівської міжгосподарської будівельної організації "Райагробуд" від 20.08.2014 року на усне звернення позивача організація не має змоги розрахуватися за матеріали, передані ним 27.05.2002 року (а.с. 42). У відповіді даної організації від 19.11.2014 року позивача повідомлено про те, що на його звернення стосовно видачі будівельних матеріалів на підставі гарантійного листа-зобов"язання від 27.05.2002 року угода дійсна до проведення повного розрахунку, тобто, видачі усіх будівельних матеріалів (а.с. 43).

Також 18.02.2016 року позивач звертався до відповідача із претензією-вимогою про повернення будівельних матеріалів (а.с. 8).

Наведені обставини стверджуються згаданими письмовими доказами, які є належними та допустимими.

Заперечення відповідача у письмовому запереченні та представника відповідача в судовому засіданні щодо фальшивості доказів, не підтверджені доказами. Крім того, такі спростовані дослідженими в судовому засіданні вказаними вище документами.

У позовній заяві позивач зазначає розмір боргу за будівельні матеріали, який визначений ним за розцінками приватно-торгового виробничого підприємства будівельних матеріалів м. Виноградів (Лісоторгсклад). На підтвердження даної обставини позивачем надано копію товарного чека від 05.07.2016 року (а.с. 9), на якому проставлено відбиток штампа підприємця ОСОБА_5, де відображено вартість будівельних матеріалів - цегла, цемент, шифер, арматура, брус, дошка, рейка, за одну кількісну одиницю. Відтак, документ, виданий приватно-торговим виробничим підприємством будівельних матеріалів м. Виноградів (Лісоторгсклад), позивачем не надано.

Суд констатує, що між сторонами виникли договірні відносини, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як встановлено судом позивач передав відповідачеві будівельні матеріали у борг, відповідач зобов"язався їх повернути на першу вимогу позивача, але не повернув, тому позов є підставним.

І згідно гарантійного листа-зобов"язання, наданого позивачем на підтвердження договірних відносин позики, і згідно положень закону, передбачених у ст. 1049 ЦК України, позичальник має обов"язок повернути позикодавцеві позику. Позикою у розглядуваному спорі є будівельні матеріали. Відтак, відповідач зобов"язаний повернути позивачеві таку ж кількість, такого роду та якості будівельні матеріали, якими були позичені.

Позивач вказує, що звертався до відповідача з приводу повернення матеріалів, проте їх не повернуто. Даних та доказів щодо того, що відповідач ухиляється від виконання зобов"язання з повернення позики з причин відсутності будівельних матеріалів такого ж роду позивачем не наведено та не надано. При цьому згідно домовленості між сторонами саме за відсутності у відповідача будівельних матеріалів у нього виникає обов"язок провести розрахунок грошовими коштами.

З огляду на наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми боргу з тих мотивів, що відповідач використав передані ним будівельні матеріали для власних потреб, тому повинен компенсувати їх вартість, є необгрунтованою.

Виходячи з викладеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

у позові ОСОБА_4 до Виноградівської міжгосподарської будівельної організації "РАЙАГРОБУД" про стягнення боргу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 09.02.2017 року.

ГоловуючийОСОБА_6