Постанова

від 06.02.2017 по справі 809/1931/16

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2017 р. Справа № 809/1931/16

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Хомі О.В.,

за участю: представника позивача Борсука Д.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного виробничо-комерційного підприємства "Люкс Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 21 741,16 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2016 року Івано-Франківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства "Люкс Сервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 21 741,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено порушення вимог ст.19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", оскільки підприємство не виконало нормативу по працевлаштуванню у 2015 році одного інваліда, внаслідок чого підприємство зобов'язано сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 19 333,33 грн. Окрім цього, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нараховано пеню в розмірі 2 407,83 грн. Оскільки вищезазначені суми відповідачем добровільно не сплачено, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 21 741,16 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, позов просив задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, проте подав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача дослідивши та оцінивши докази по справі, судом встановлено наступне.

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Люкс Сервіс"є юридичною особою та використовує найману працю. Середньооблікова кількість найманих працівників на підприємстві складає 15 осіб.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначені в Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі за текстом - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 17 даного Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено що, підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 19 частини 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону.

Згідно із частиною 9 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним (частина 5 статті 19 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України за № 70 від 31.01.2007 року "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Абзац 3 пункту 2 вказаного Порядку, передбачає обов'язок роботодавців подання центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів.

З матеріалів адміністративної справи, а саме додатку до листа ГУ ДФС України в Івано-Франківській області від 20.10.2016 року №2745/9/09-19-13-01-22 відносно сум нарахованої заробітної плати за 2015 рік щодо приватного виробничо-комерційного підприємства "Люкс Сервіс"вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників особового складу складає 15 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб. (а.с. 9)

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно частини 2 статті 20 Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України ''Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні'' адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У зв'язку з невиконанням зазначених вище вимог до відповідача застосовано адміністративно-господарські санкції в розмірі 19 333,33 грн. За період несплати до моменту звернення в суд із адміністративним позовом, позивач, виходячи із суми адміністративно-господарської санкції (19 333,33 грн.), розрахував пеню в розмірі 2 407,83 грн. (а.с. 10).

Вказані суми, відповідачем добровільно несплачені, внаслідок чого утворилася заборгованість в загальному розмірі 21 741,16 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, про стягнення з приватного виробничо-комерційного підприємства "Люкс-Сервіс" адміністративно-господарської санкції та пені у розмірі 21 741,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Люкс-Сервіс"(місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 31381787) в користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 21 741 (двадцять одну тисячу сімсот сорок одну) гривню 16 копійок адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 13.02.2017.