Рішення

від 30.01.2017 по справі 910/22412/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" січня 2017 р. Справа № 910/22412/16

за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, м. Бориспіль, в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю ДІП ОСОБА_1 ,

м. Бориспіль ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль

про стягнення 378 697,98 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників учасників провадження:

від прокуратури: ОСОБА_2, посвідчення від 29.03.2016 №042321;

від позивача: ОСОБА_3 , уповноважена, довіреність від 10.01.2017 №7;

від відповідача : не з'явився;

від третьої особи: не з'явився,

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ДІП ОСОБА_1 , м. Бориспіль, в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №1154 нерухомого майна, що належить до держаної власності від 14.12.2010 в сумі 378697,98 грн., з яких 275 072,36 грн. основного боргу, 45860,42 грн. пені та 57 756,20 грн. штрафу.

Позов обґрунтований тим, що зобов'язання сторін за договором оренди припинились за взаємною згодою, за ОСОБА_4 від 03.12.2014 відповідач (орендар) повернув орендодавцю орендоване за договором майно, однак всупереч умовам пункту 3.10 договору, відповідно до якого орендна плата сплачується до дня повернення майна за актом передачі-приймання, відповідач не сплатив орендну плату за жовтень, листопад та грудень 2014 (в частині пропорційно кількості днів фактичного користування), в результаті чого за відповідачем утворився борг з орендної плати, на який прокурором нараховано передбачені договором пеню та штраф.

Ухвалою від 09.12.2016 у справі №910/22412/16 господарський суд міста Києва передав позовні матеріали за встановленою підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.12.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/22412/16, допущено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство Міжнародний аеропорт Бориспіль та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.01.2017.

13.01.2017 від прокуратури надійшли пояснення від 11.01.2017 №34-441 щодо нарахованих пені та штрафу.

16.01.2017 від третьої особи державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль надійшли пояснення від 16.01.2017 №35-22/1-15 з доданими до них витребуваними судом документами. Зокрема третьою особою подано копії рахунків-фактур, які виставлялись балансоутримувачем відповідачу на оплату орендної плати.

Також 16.01.2017 від позивача надійшли пояснення з доданими документами, зокрема було додано розрахунок заборгованості, довідку про стан надходження орендної плати від відповідача та копія ОСОБА_4 передачі-приймання від 14.12.2010, відповідно до якого відповідач прийняв орендоване приміщення в оренду для розміщення кафе.

В судове засідання 16.01.2017 з'явились представники прокуратури, позивача та третьої особи, які надали суду свої пояснення. Ухвалою від 16.01.2017 суд відклав розгляд справи на 30.01.2017, про що присутні представники були повідомлені особисто під розпис, а відсутньому відповідачу було направлено копію відповідної ухвали рекомендованим листом з повідомленням.

В судове засідання 30.01.2017 з'явились представники прокуратури та позивача, які надали суду пояснення по суті позову.

Представник відповідача в судові засідання 16.01.2017 та 30.01.2017 не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копії ухвали господарського суду рекомендованим листом з повідомленням. Рекомендовані листи, якими суд направляв відповідачу копії ухвал від 22.12.2016 та від 16.01.2017 підприємством зв'язку на адресу суду не повернуті.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. ОСОБА_4 змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений ст. 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого його ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, м. Бориспіль (далі по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ (далі по тексту - РВ ФДМУ по Київській області), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю ДІП ОСОБА_1 , м. Бориспіль (далі по тексту - ТОВ ДІП ОСОБА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль , м. Бориспіль (далі по тексту - ДП МА Бориспіль ), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

14.12.2010 між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець), ДП МА Бориспіль (балансоутримувач) та ТОВ ДІП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди №1154 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі по тексту - Договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, що знаходиться на балансі балансоутримувача та розміщене в аеропорту Бориспіль , а саме частину нежитлового приміщення на першому поверсі терміналу В загальною площею 328,47 кв.м. для розмішення кафе. Відповідно до умов Договору:

- орендар вступає у строкове платне користування майном не раніше дати підписання сторонами договору та ОСОБА_4 передачі-приймання майна (пункт 2.1 Договору оренди);

- у разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний протягом 10 діб повернути майно балансоутримувачу. Повернення здійснюється аналогічно порядку, встановленому договором при передачі майна орендарю, обов'язок по складанню акта передачі-приймання орендованого майна покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні (пункти 2.4, 2.5 Договору оренди);

- оплата здійснюється з дати підписання ОСОБА_4 передачі-приймання майна і припиняється з дати фактичного звільнення орендарем майна, що підтверджується підписанням відповідного ОСОБА_4 передачі-приймання (пункти 3.1, 3.10 Договору оренди);

- Орендна плата за базовий місяць без врахування ПДВ становить 147 500,00 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Якщо індекс інфляції складає менше 100% то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Орендна плата перераховується орендарем у співвідношенні 70% до державного бюджету та 30% балансоутримувачу не пізніше 15 числа місяця, згідно з рахунком-фактурою, який надає Балансоутримувач (пункти 3.2, 3.4, 3.5 Договору оренди);

- зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не менше ніж подвійний розмір орендної плати за базовий місяць, який вноситься в рахунок оплати за два останні місяці оренди (пункт 3.9 Договору оренди);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується у відповідному співвідношенні з нарахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 Договору оренди). У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості (пункт 3.11 Договору оренди).

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права . ОСОБА_4 користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна» , який є спеціальним законом з питань оренди державного майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до частини 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

ОСОБА_4 передачі-приймання орендованого майна від 14.12.2010, підписаного та скріпленого печатками орендаря та балансоутримувача, орендар прийняв у користування частину приміщення на першому поверсі терміналу В площею 328,47 кв.м. під розміщення кафе.

03.12.2014 орендар звільнив орендоване приміщення та передав його балансоутримувачу, про що ними було складено та підписано ОСОБА_4 передачі-приймання орендованого майна від 02.12.2014.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Укладення між сторонами договору оренди було спрямоване на отримання відповідачем права на користування нерухомим майном з метою здійснення своєї господарської діяльності та отримання прибутку, що в свою чергу породжує обов'язок відповідача сплачувати плату за користування орендованим державним майном у встановленому договором порядку до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% - 30% до 15 числа наступного місяця за період до дати фактичного повернення орендованого майна балансоутримувачу включно, тобто до 03.12.2014 включно.

Станом на 16.09.2014 за відповідачем рахувалась переплата в сумі 82018,38 грн. Згідно виставленого балансоутримувачем рахунку-фактури від 30.09.2014 №904/2253 за оренду за вересень 2014 належало до сплати в державний бюджет 138279,02 грн. орендної плати. Відповідач платіжним дорученням від 03.11.2014 сплатив орендну плату за вересень 2014 в сумі 60 000,00 грн., за таких обставин, станом на 15.11.2014 переплата відповідача по орендній платі становила 82018,38 грн. плюс 60 000,00 грн. мінус 138 279,02 грн. дорівнює 3 739,36 грн. Відповідно до пункту 3.8 Договору оренди зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів.

Згідно виставлених балансоутримувачем рахунків-фактур (залучені до матеріалів справи):

за жовтень 2014 №904/2369 від 31.10.2014 до державного бюджету належало сплатити орендної плати 141 597,71 грн. (строк оплати до 15.11.2014);

за листопад 2014 №904/2454 від 30.11.2014 до державного бюджету належало сплатити орендної плати 144 288,07 грн. (строк оплати до 15.12.2014);

за грудень 2014 №904/2512 від 31.12.2014 до державного бюджету належало сплатити орендної плати 13678,60 грн. (строк оплати 15.01.2015), а всього за 3 місяці 299 564,38 грн.

Прокурор та позивач твердять, що орендна плата за жовтень-грудень 2014 відповідачем не була сплачена, на підтвердження чого подають довідку РВФДМУ по Київській області про стан надходження орендної плати по договору оренди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалами від 22.12.2016 та від 16.01.2017 витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів згідно договору оренди нерухомого майна від 14.12.2010 №1154. Відповідач відзив на позов не подав, доказів сплати орендної плати за вказаний період в більшому розмірі, ніж визнає позивач, не надав, доводи позивача не спростував.

Суд звертає увагу на те, що згідно умов пункту 3.9 Договору оренди зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується завдатком в розмірі не менше ніж подвійний розмір орендної плати за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останні два місяці оренди.

Разом із тим, як вбачається з поданої довідки про надходження орендної плати, а також копій рахунків-фактур, фактично балансоутримувачем не виставлялись рахунки на сплату завдатку, довідка про надхлжєення коштів свідчить, що сплата завдатку відповідачем не була здійснена, і відповідач суду протилежне не довів. Відтак, у суду відсутні документальні підстави вважати, що орендна плата за вказаний період відповідачем була погашена за рахунок раніше сплаченого завдатку.

ОСОБА_4 таких обставин, заборгованість відповідача по орендній платі до державного бюджету за жовтень-грудень 2014 (з врахуванням наявної станом на 15.11.2014 переплати) становить 295 825,02 грн. Суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, у зв'язку з чим вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу з орендної плати підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 275 072,36 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 45860,42 грн. пені (за період з 16.10.2014 по 22.08.2016).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу з нарахуванням пені в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Інше встановлено пунктом 3.7 Договору оренди, відповідно до якого пеня стягується за весь час прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. ОСОБА_4 таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

Період орендиНараховано Сплачено боргПеріод пеня - 82018,38 Вересень 2014 138 279,02 56 260,64 16.10-02.11.14 693,62 60 000,00 - 3739,36 Жовтень 2014 141597,71 137 858,35 16.11.14 - 22.08.16 109260,26 Листопад 2014 144 288,07 144 288,07 16.12.14 - 22.08.16 111035,56 Грудень 2014 13 678,60 13678,60 16.01.15 - 22.08.16 10200,95 всього 231 190,39 судом встановлено, що за заявлений прокурором період належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня становить 231 190,39 грн. Суд приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак, зазначену вимогу належить задовольнити повністю в заявленій сумі 45 860,42 грн.

Крім того, прокурор нарахував та просить суд стягнути з відповідача 57 756,20 грн. штрафу.

Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

В розумінні частини 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12).

Зокрема суд звертає увагу на те, що пеня та штраф договором передбачені не за одне й те ж саме, а за різні порушення, а саме пункт 3.11 Договору оренди передбачає, що орендар додатково сплачує штраф в розмірі 21% від суми заборгованості у випадку, коли на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці.

Тож заявлення до стягнення з відповідача пені та штрафу не порушує ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме правопорушення, оскільки пеня та штраф договором передбачені за різні порушення.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення відповідачем - ТОВ "ДІП ОСОБА_1" орендної плати за три місяці жовтень-грудень 2014 строком більше ніж на 2 роки, вимога про стягнення штрафу є правомірною. Враховуючи, що 21% від існуючої заборгованості 295 825,02 грн. становить 62 123,25 грн., а суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, вимога прокурора про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 57 756,20 грн.

Додатково суд зазначає, що в порядку ст. 121 Конституції України, ст.2 ГПК України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру , з врахуванням викладеного у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, прокурор достатньо обґрунтував наявність порушення інтересів держави у даній справі та правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі РВ ФДМУ по Київській області.

Так, Регіональне відділення Фонду державного майна України, згідно Положення, затвердженого наказом Фонду державного майна від 15.05.2012, № 678, є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління; орендоване за договором оренди майно є державною власністю, а заявлена до стягнення заборгованість з орендної плати (у передбаченому договором співвідношенні 70%) належить до перерахування до державного бюджету України.

ОСОБА_4 таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність розрахунків, поданих прокурором, суд задовольняє позов повністю та приймає рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю ДІП ОСОБА_1 аеропорт на користь позивача ОСОБА_6 відділення Фонду державного майна України по Київській області заборгованості сумі 378688,98 грн., яка складається з 275 072,36 грн. основного боргу, 45860,42 грн. пені, 57756,20 грн. штрафу.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст.. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування прокуратурі судового збору в умі 5 680,34 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34,, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Бориспільської місцевої прокуратури задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДІП ОСОБА_1 (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 14, ідентифікаційний код 33768786)

на користь ОСОБА_6 відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 15, ідентифікаційний код 19028107)

275 072,36 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сімдесят дві гривні тридцять шість копійок) основного боргу ,

45 860,42 грн. (сорок п'ять тисяч вісімсот шістдесят гривень сорок дві копійки) пені,

57 756,20 грн. (п'ятдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень двадцять копійок) штрафу,

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДІП ОСОБА_1 (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 14, ідентифікаційний код 33768786)

на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки 27/2, рахунок: 35216008015641, МФО: 820172, Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 02909996)

5 680,34 грн. (п'ять тисяч шістсот вісімдесят гривень тридцять чотири копійки) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 13.02.2017.

Суддя О.В. Конюх