Ухвала

від 07.02.2017 по справі 915/1061/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

"07" лютого 2017 р.Справа № 915/1061/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: В.В.Лашина

Суддів: О.Ю. ОСОБА_1 Богатиря

При секретарі : Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2

Від відповідача - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства «Товариство шанувальників природи Козелецького району» про забезпечення позову

у справі № 915/1061/16

За позовом : Дочірнього підприємства «Товариство шанувальників природи Козелецького району»

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна агротехнічна група»

про: стягнення 534 932,32 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року дочірнє підприємство Товариство шанувальників природи Козелецького району (у наступному - ДП Товариство шанувальників природи Козелецького району ) звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Південна агротехнічна група (далі - ТОВ Південна агротехнічна група ) про стягнення заборгованості за договором поставки № 26/10/08 від 10.08.2016 р. у розмірі 588 964 грн. основного боргу, 26503,38 грн. пені, 2172,41 грн. 3% річних, а також 6082,74 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи вимоги неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати за поставлений за договором поставки товар.

В подальшому позивач зменшив свої позовні вимоги та просив стягнути 500 000 грн. боргу, 22158,56 грн. пені, 2172,41 грн. 3 % річних та 10601,35 грн. інфляційних втрат у зв'язку із частковою оплатою відповідачем боргу.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26 жовтня 2016 року (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованості в сумі 500 000 грн., пені в розмірі 22158,56 грн., 2172,41 грн. 3% річних, 10601,35 грн. інфляційних та 8023,98 грн. судового збору. Також на підставі заяви позивача від 26.10.2016 р. та згідно до статті 88 ГПК України додатковим рішенням суду від 26.10.2016 р. позивачу було повернуто 1331,87 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ Південна агротехнічна група в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Від дочірнього підприємства Товариство шанувальників природи Козелецького району надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грощові кошти, які належать товариству з обмеженою відповідальністю Південна агротехнічна група, що розміщені на банкіських рахунках відповідача відкритих в ПАТ Укрсоцбанк в розмірі суми стягнення 534 932,32 грн., та на інших рахунках, які будуть виявлені під час виконавчого провадження в межах суми стягнення.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що є підстави вважати, що майно наявне у відповідача на момент подання позову,може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, оскільки має місце значна заборгованість відповідача перед позивачем та витрачання відповідачем коштів не для здійснення розрахунків з позивачем.

Розглянувши вказану заяву, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч.1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Наведений у ст. 67 Господарського процесуального кодексу України перелік заходів до забезпечення позову є вичерпним, та відповідно до цієї статті Кодексу позов забезпечується, зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

Крім того, у п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" господарським судам надані роз'яснення, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п.7.1. Постанови ВГСУ № 16 також зазначено, що відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Крім того, у п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" надані роз'яснення, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Однак в заяві про забезпечення позову ДП Товариство шанувальників природи Козелецького району не вказано відомостей про наявність рахунків відповідача та, відповідно, номери таких рахунків.

Посилання скаржника на ризик витрачання грошових коштів через подання оголошень про закупівлю зернових культур не підтверджені належними доказами.

Позивачем не надано доказів які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на зняття грошових коштів зі своїх розрахункових рахунків, доказів безпосереднього витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, тощо, не доведено що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином позивачем не доведено наявність дій відповідача спрямованих на утруднення чи неможливість виконання рішення суду, тоді як сам по собі значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем (яка є спірною) не є безумовною підставою для вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача на його банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для вжиття у даному випадку заходів до забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 66, 67 ГПК України, колегія суддів

ухвалила:

Відмовити у задоволенні заяви дочірнього підприємства Товариство шанувальників природи Козелецького району про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Південна агротехнічна група в розмірі суми стягнення.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя К.В. Богатир