Постанова

від 07.02.2017 по справі 923/1025/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2017 р.Справа № 923/1025/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів О.Ю. Аленіна, В.В. Лашина

(на підставі розпорядження в.о. керівника апарату про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.12.2016р. №1033 та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.12.2016р.),

при секретарі судового засідання -А.В. Земляк,

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача: ОСОБА_9, В.М. Шубін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Компанія "Майстер Фіш"

на рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2016 року

у справі №923/1025/16

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Компанія "Майстер Фіш"

про визнання недійсними рішень власників та статут юридичної особи,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Приватного підприємства "Компанія "Майстер Фіш" з позовом про:

- визнання недійсним рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", оформленого рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-1 від 13.09.2016р.;

-визнання недійсним рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", оформленого рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-2 від 13.09.2016р.;

-визнання недійсним статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" в новій редакції затвердженій рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" №13/09-16-2 від 13.09.2016р.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" позивачу у статутному капіталі підприємства належить частка у розмірі 47,5 %, що еквівалентно 237500,00 грн. Оскільки у зборах, що відбулися 13.09.2016р. позивач участі не приймав, а тому виключення його зі складу засновників/учасників відповідача без будь-яких правових підстав, зміна статуту відповідача порушують його право власності, як власника ПП "Компанія "Майстер Фіш".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.11.2016р. позов задоволено з підстав доведеності та обґрунтованості позовних вимог. Рішення суду мотивоване тим, що всупереч вимогам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" позивача, як власника 47,5% статутного капіталу ПП "Компанія "Майстер Фіш", не було повідомлено про проведення 13.09.2016р. загальних зборів учасників ПП "Компанія "Майстер Фіш", а також не надіслано порядок денний таких зборів за адресою місця проживання позивача, чим порушено право позивача на участь в загальних зборах.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. В апеляційній скарзі відповідач послався на те, що суд, приймаючи рішення, здійснив аналіз та оцінку визнаних недійсними рішень власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" та статуту підприємства у новій редакції за відсутності оригіналів самих рішень та статуту.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача надав заяву про відмову від апеляційної скарги з посиланням на те, що апеляційна скарга ПП "Компанія "Майстер Фіш" подана не уповноваженою особою ОСОБА_5, так як в період з 21.10.2002р. по 06.02.2017р. між відповідачем та ОСОБА_5 не укладалося жодних правочинів стосовно надання правової допомоги підприємству. Судова колегія, розглянувши заяву про відмову від апеляційної скарги, відмовляє в її задоволенні з огляду на те, що в матеріалах справи міститься довіреність від 01.11.16р. видана ОСОБА_5, якою наділено останнього повноваженнями представляти інтереси відповідача в тому числі звертатися з апеляційною скаргою. Довіреність посвідчена печаткою підприємства. Докази її відкликання відсутні.

Представники позивача та відповідача також заявили клопотання про витребування у представника ПП "Компанія "Майстер Фіш" ОСОБА_5 оригіналу угоди про надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_5, оригіналів актів виконаних робіт за 2015-2016р. та докази оплати за надану правову допомогу представником ОСОБА_5.

Розглянувши заявлене клопотання, судова колегія зазначає наступне.

В пункті 2.1 постави пленуму Вищого господарського суду України N18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Проте, зазначені в клопотанні оригінали документів не стосуються предмету спору в даній справі, а тому не є належними доказами, оскільки не містять інформацію щодо обставин, що входять до предмету доказування в справі.

Позивач також заявив клопотання про витребування у представника ПП "Компанія "Майстер Фіш" ОСОБА_5 оригіналу рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" від 13.09.2016р. №13/09-16-1, оригіналу рішення власників ПП "Майстер Фіш" від 13.09.2016р. №13/09-16-2, статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" в новій редакції, затверджений рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" від 13.09.2016р.

Судова колегія, розглянувши заявлені клопотання зазначає, що, звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник, з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК України, повинен обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції.

Проте, як свідчать матеріали справи ухвалами місцевого господарського суду від 26.09.2016р. та від 18.10.2016р. зобов'язано позивача та відповідача надати до суду оригінали оскаржуваних рішень власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" №13/09-16-1 від 13.09.2016 р. та № 13/09-16-2 від 13.09.2016р.

В письмових пояснення вх. №9264/16 від 10.10.2016р. позивач повідомив суд про неможливість надати оригінали оскаржуваних рішень у зв'язку з тим, що не приймав участь у зборах власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", які відбулися 13.09.2016 р. і результат яких оформлений рішеннями власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" №13/09-16-1 від 13.09.2016 р. та № 13/09-16-2 від 13.09.2016 р.

Відповідач витребуваних оригіналів документів суду першої інстанції не надав, а також не пояснив причини невиконання вимог суду.

Отже, судова колегія не вбачає підстав для повторного витребування вказаних в клопотанні оригіналів документів.

Одночасно представником відповідача заявлено клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, а саме договір №2 про надання поворотної фінансової допомоги від 01.08.2015р. та завірені копії квитанцій до прибуткового касового ордера, які залучені до матеріалів справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Відповідно до статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" в редакції від 01.08.2011 р., затвердженого протоколом № 1 від 01.08.2011р. зборами засновників (учасників) відповідача та зареєстрованого 03.08.2011р. Виконавчим комітетом Херсонської міської ради ОСОБА_1 є засновником/учасником приватного підприємства "Компанія "Майстер Фіш" (а.с. 15-20).

Відповідно до п. 1.3. статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" частка позивача у статутному капіталі відповідача становить 47,5 %, що еквівалентно 237500,00 грн.

Іншими засновниками/учасниками ПП "Компанія "Майстер Фіш" є:

- ОСОБА_6, частка якого в статутному капіталі відповідача становить 17,5 %, що еквівалентно 87500,00 грн.;

- ОСОБА_7, частка якого в статутному капіталі відповідача становить 17,5 %, що еквівалентно 87500,00 грн.;

- ОСОБА_9, частка якого в статутному капіталі відповідача становить 17,5 %, що еквівалентно 87500,00 грн.

Відповідно до Наказу №2 від 16.07.2015р. "Про зміну керівника" згідно з Протоколом №1/2015 загальних зборів засновників ПП "Компанія "Майстер Фіш", звільнено ОСОБА_7 з посади директора та призначено директором ПП "Компанія "Майстер Фіш" - ОСОБА_1

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що 19.09.2016р. йому стало відомо, що склад засновників/учасників відповідача змінений на підставі рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", оформленого рішенням № 13/09-16-1 від 13.09.2016р.

Згідно з цим рішенням ОСОБА_1 виключено зі складу власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" на тій підставі, що ОСОБА_1 уклав в простій письмовій формі договір купівлі-продажу частки від № 1 від 13.09.2016р., відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав громадянину України ОСОБА_8 у власність належну йому частку у розмірі 47,5 % статутного капіталу ПП "Компанія "Майстер Фіш".

Позивач зазначає, що ним ніколи не укладалися договори, предметом яких була б оплатна або безоплатна передача належної йому частки в статутному капіталі ПП "Компанія "Майстер Фіш" або частини цієї частки. Повноважень щодо розпорядження належною ОСОБА_1 часткою в статутному капіталі ПП "Компанія "Майстер Фіш" або частиною цієї частки будь-яким третім особам ОСОБА_1 також не передавав.

Позивач також зазначає, що рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", яким його виключено зі складу власників відповідача, оформлено рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-1 від 13.09.2016в. Зі змісту даного рішення вбачається, що 13.09.2016 ОСОБА_1 брав участь у зборах власників відповідача, які відбулися у місті Києві і де були присутні інші власники відповідача, а саме: ОСОБА_7, та ОСОБА_9, а також представник власника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_5.

Однак позивач стверджує, що участі у зборах власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", які відбулися у місті Києві 13.09.2016р. він не приймав та відповідно і рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-1 від 13.09.2016 він не підписував, оскільки в цей час знаходився у місті Херсоні.

У зв'язку з підробкою рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-1 від 13.09.2016р., позивач подав до Корабельного відділення поліції Херсонського ВП ГУ НП в Херсонській області заяву, у зв'язку з чим слідчим органу Національної поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12016230020003523.

Позивач також вказує, що 13.09.2016р. після незаконної зміни складу власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" зміненим складом власників відповідача прийнято рішення про перерозподіл часток у статутному капіталі ПП "Компанія "Майстер Фіш", затверджено зміни до статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш", звільнено ОСОБА_1 з посади директора ПП "Компанія "Майстер Фіш", призначено на посаду директора ПП "Компанія "Майстер Фіш" ОСОБА_8.

Також, 16.09.2016р. після незаконної зміни складу власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", до статуту відповідача були внесені відповідні зміни про зміну складу власників ПП "Компанія "Майстер Фіш".

Державну реєстрацію статуту відповідача із цими змінами проведено 16.09.2016р. Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією.

Отже, за твердженням позивача, виключення його зі складу засновників/учасників відповідача, без будь-яких для того правових підстав, оформлене рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-1 від 13.09.2016р., рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", оформлене рішенням № 13/09-16-2 від 13.09.2016р., зміна статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш", порушують його право власності, як власника ПП "Компанія "Майстер Фіш".

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу.

Статтею 167 ГК України передбачено, що корпоративні права це права особи, частка якої визначена у статутному фонді (капіталі) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Господарськими товариствами, згідно зі ст. 79 ГК України, визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Так, як визначено ч.1 ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" та статтею 113 ЦК України господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Відповідно до положень ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 87, 88 ЦК України, ст.ст. 57,82 ГК України документом, який визначає правовий статус юридичної особи, є статут.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" до установчих документів включаються відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Отже, виходячи із наведених норм, та враховуючи, що власниками ПП "Компанія "Майстер Фіш" є 2 (дві) і більше особи, а його статутний фонд розподілений на частки між власниками, а відтак за всіма ознаками, ПП "Компанія "Майстер Фіш" відноситься до господарських товариств, а тому, при вирішенні даного спору застосовуються норми, що регулюють діяльність господарських товариств.

Аналогічну позицію викладено Вищим господарським судом України у постанові від 16.09.2015р. у справі № 914/1876/14.

Підтвердженням даного висновку є також абзац 5 частини 3.1. рішення Конституційного Суду України від 05.02.2013р. №1-рп/2013, відповідно до якого "статутний (складений) капітал є однією з юридичних ознак господарського товариства".

За положеннями ч.1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні товариством в порядку, визначеному установчими зборами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі або цінних паперів.

Відповідно до ч.5 ст. 61 цього Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь - хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої ст.ст. 43, 61 Закону України "Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Аналіз наведених норм матеріального права дають підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та/або статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.09.2014р. у справі № 5017/1221/2012, яка згідно зі ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Як правильно встановлено місцевим судом, всупереч вимогам ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" позивача, як власника 47,5% статутного капіталу ПП "Компанія "Майстер Фіш", не було повідомлено про проведення 13.09.2016р. загальних зборів учасників ПП "Компанія "Майстер Фіш", а також не надіслано порядок денний таких зборів за адресою місця проживання позивача, чим порушено право позивача на участь в загальних зборах, що є самостійною підставою для визнання недійсним рішення, прийнятого на зборах засновників, проведених без участі засновника/учасника, не повідомленого у визначений Законом спосіб про дату, час, місце проведення таких зборів і порядок денний.

Будь-якого іншого порядку проведення загальних зборів учасників ПП "Компанія "Майстер Фіш" (як то - без повідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів) статутом не передбачено.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що позивач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце проведення загальних зборів учасників ПП "Компанія "Майстер Фіш" матеріали справи не містять та в супереч ст. 33 ГПК України відповідачем ані суду першої інстанції, ані апеляційної не надано.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 участі у зборах 13.09.2016 року не брав, оскільки не був належним чином повідомлений про дату, час, місце проведення таких зборів і порядок денний.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що позивачем надані докази, які підтверджують, що позивач саме 13.09.2016р. знаходився у м. Херсоні, підтвердженням тому є банківські виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 (а.с. 54-55).

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем в супереч ст. 33 ГПК України не надано суду доказів належного повідомлення позивача про проведення 13.09.2016р. зборів учасників ПП "Компанія "Майстер Фіш", а також не подано доказів надіслання порядку денного таких зборів на адресу позивача.

Отже, внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, позивач не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, у тому числі щодо виключення його зі складу учасника/засновника ПП "Компанія "Майстер Фіш".

Правова позиція щодо розгляду спорів, що виникають з корпоративних правовідносин викладена і у Висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 111-16 ГПК України, за II півріччя 2014р. в якому зазначено, що одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" (постанова Верховного Суду України від 02.09.2014р. у справі № 3-39гс14).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правомірного висновку, що прийняте 13.09.2016 р. ПП "Компанія "Майстер Фіш" рішення, оформлене рішенням № 13/09-16-1 власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", підлягає скасуванню, оскільки не дотримано вимог статей 10, 43, 61 Закону "Про господарські товариства" під час скликання й проведення загальних зборів.

З урахуванням викладеного, також колегія суддів звертає увагу на те, що місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання недійсним рішення ПП "Компанія "Майстер Фіш" від 13.09.2016р., оформлене рішенням № 13/09-16-2 власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", оскільки вказане рішення було прийняте відповідачем після незаконного виключення 13.09.2016 р. позивача зі складу власників/учасників приватного підприємства "Компанія "Майстер Фіш", а тому є таким, яке прийняте з порушенням права позивача на участь в управлінні товариством та права на переважну купівлю частки у статутному капіталі товариства.

Крім того, правомірно місцевим судом задоволено вимогу позивача про визнання недійсним статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" в новій редакції, яка затверджена рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-2 від 13.09.2016р., оскільки вказане рішення загальних зборів судом скасовано, а тому і як наслідок, статут у новій редакції, який затверджений незаконним рішенням підлягає скасуванню.

Посилання скаржника на те, що місцевий суд здійснив аналіз та оцінку визнаних недійсним рішень власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" та статуту ПП "Компанія "Майстер Фіш" у новій редакції за відсутності оригіналів рішень та статуту є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалою місцевого суду від 26.09.2016 р. зобов'язано позивача та відповідача надати до суду оригінали оскаржуваних рішень власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" №13/09-16-1 від 13.09.2016 р. та № 13/09-16-2 від 13.09.2016р.

В письмових пояснення вх. №9264/16 від 10.10.2016 р. позивач повідомив суд про неможливість надати оригінали оскаржуваних рішень у зв'язку з тим, що не приймав участь у зборах власників ПП "Компанія "Майстер Фіш", які відбулися 13.09.2016 р. і результат яких оформлені рішенням власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" №13/09-16-1 від 13.09.2016 р. та № 13/09-16-2 від 13.09.2016 р.

Ухвалою місцевого суду від 18.10.2016 р. повторно зобов'язано відповідача надати до суду оригінали оскаржуваних рішень власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" №13/09-16-1 від 13.09.2016 р. та № 13/09-16-2 від 13.09.2016р.

Вимоги вищезазначених ухвал суду відповідачем не виконано.

Посилання скаржника на те, що місцевий суд повинний був в обов'язковому порядку витребувати реєстрацій справу та відкласти розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки приписи ст. 38 ГПК України в новій редакції, чинній на момент вирішення питання щодо зазначеного клопотання не зобов'язують суд витребувати докази, а лише надають йому таке право.

Згідно з Прикінцевими положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди звільнені від обов'язку витребувати докази, навіть тоді, коли докази, подані сторонами, є недостатніми для вирішення спору.

Таким чином, ст. 38 ГПК України не передбачена активна роль суду у збиранні доказів, оскільки не передбачена його ініціатива у цьому процесі. Запроваджені зміни можна вважати такими, що посилюють засади змагальності, спонукають сторони до більшої активності у збиранні доказів і поданні їх суду.

Поряд з цим з суду не знімається обов'язок створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, як цього вимагає ст. 4-3 ГПК. Суд вправі відхилити клопотання про витребування доказу, якщо цей доказ не стосується справи або недопустимий, а також якщо певні обставини підтверджено іншими доказами, які є в матеріалах справи. ГПК не відкидає повторного звернення до господарського суду з клопотанням про витребування доказів, якщо під час розгляду справи виявились інші обставини, які слід підтвердити витребуваним доказом.

Як вбачається з матеріалів справи, та правильно встановлено місцевим судом, позивачем подано достатньо документів щодо відсутності його на зборах власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" та не повідомлення належним чином позивача про проведення 13.09.2016 р. зборів учасників ПП "Компанія "Майстер Фіш", а також щодо не надіслання порядку денного таких зборів на адресу позивача.

Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що відповідач звертався до господарського суду з клопотанням про витребування доказів та що під час розгляду справи виявились інші обставини, які слід підтвердити витребуваним доказом, матеріали справи не містять та таких доказів, всупереч ст. 33 ГПК України, скаржником ані суду першої, ані апеляційної інстанції не надано.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що відповідач був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи місцевим судом, але в судове засідання не з'явився, відзив на позов та необхідні, на його думку, додаткові докази суду не надав, то останній підставне, без будь-яких порушень процесуальних прав скаржника, розглянув справу за його відсутністю за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.

З цих же підстав колегія суддів визнає необґрунтованим і посилання апелянта на те, що судом проігноровано факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувано відомостей за № 12016230020003523 щодо факту встановлення або відсутності факту підробки рішення власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" № 13/09-16-1 від 13.09.2016 р. та не запросив в Корабельному відділенні поліції Херсонського ВП ГУ НП в Херсонській області інформацію про стан справи № 12016230020003523, оскільки згідно ч. 4 ст. 35 лише вирок суду в кримінальному провадженні, що набрав законної сили є підставою звільнення від доказування в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Посилання скаржника на те, що місцевим судом не обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідачів або третіх осіб інших власників ПП "Компанія "Майстер Фіш" колегія суддів вважає їх необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.6 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України №04-5/14 від 28.12.2007р. "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та господарське товариство.

Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступені порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається.

Крім того, як слідує з пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008р. відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери).

Отже, та обставина, що наявні інші фізичні особи, які є власниками/учасниками ПП "Компанія "Майстер Фіш", не утворює необхідності їх залучення до участі у справі в якості відповідачів або третіх осіб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до обґрунтованого та правомірного висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача щодо залучення до участі у справі в якості відповідачів або третіх осіб інших власників ПП "Компанія "Майстер Фіш".

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду в частині відмови відповідачу в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі державного реєстратора, оскільки вчинення державним реєстратором реєстраційних дій відносно ПП "Компанія "Майстер Фіш", не утворює необхідності його залучення до участі у справі в якості відповідача або третьої особи.

За таких обставин доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, тоді як матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, господарський суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи, у зв'язку з чим передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

постановив:

Рішення господарського суду Херсонської області від 01.11.2016 року у справі №923/1025/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 10.02.2017

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.В. Лашин