УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2017 р.Справа № 820/3753/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. по справі № 820/3753/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагазресурс"
до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області
про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ТОВ "Укрнафтогазресурс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень та змін позовних вимог, просив:
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківської області № 1817 від 08.07.2016 року "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрнафтогазресурс" податковий номер 3534646 за період 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р.;
Скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 11.08.2016 року № 0000371406 форми "Р", яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1 194 827,50 грн., №0000361406 форми "Р", яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 288 580,00 грн у повному обсязі.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 р. по справі № 820/3753/16 позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційнускаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги відповідач зазначив, що наведені в акті перевірки факти вказують на наявність порушень податкового законодавства з боку позивача, наказ на проведення спірної невиїзної перевірки виданий при дотриманні норм закону.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та поясненнях представника в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що Красноградською ОДПІ ГУДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка TOB "Укрнафтагазресурс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2015.
Результати перевірки оформлені актом від 02.10.2015 № 2-79/20-16- 22/35314646 (перевірка проведена на виконання постанови ГУ МВС України в Харківській області від 26.06.2015 про призначення позапланової документальної перевірки, якою зобов'язано Красноградську ОДПІ провести документальну перевірку TOB "Укрнафтогазресурс" у зв'язку з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР №12015220000000279 від 07.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України у відношенні посадових осіб зазначеного підприємства; згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).
У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення TOB "Укрнафтагазресурс" п.138.8 ст138, ст. 150 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 865 482,0 грн; та п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ у загальному розмірі 969 704,0 грн.
На підставі висновків вказаного акту перевірки Красноградською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.01.2016 року: №0000012200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 454 556,0 грн (в т.ч. за основним платежем 969 704 грн та за штрафними фінансовими санкціями 484 852 грн), № 0000022200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1 298 223,0 грн (в т.ч. за основним платежем 865 482 грн та за штрафними фінансовими санкціями 432 741 грн).
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області розглянуло скаргу директора TOB "Укрнафтагазресурс" від 04.02.2016 № б/н (вх. ГУ ДФС у Харківській області від 05.02.2016 № 1029/10).
За результатами розгляду скарги та враховуючи те, що листом від СУ Національної поліції МВС України в Харківській області від 11.11.2015 № 47/153 з копією постанови від 30.10.2015 про закриття кримінального провадження від 07.04.2015 за № 12015050000000279 ДФС у Харківській області повідомлено, що під час досудового розслідування не отримано відомостей, які б свідчили про наявність у діях посадових осіб TOB "Укрнафтагазресурс" ознак складу злочину, передбаченого ст.366 КК України, зазначені податкові повідомлення-рішення скасовано.
Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 03.06.2016 року та наказу Південної ОДПІ №184 від 07.06.2016 року призначено службову перевірку, в рамках якої, з метою перевірки невідпрацьованих та недосліджених питань в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки (акт від 02.10.2015 року № 2-79/20-16-22/35314646) наказом ГУ ДФС у Харківської області № 1817 від 08.07.2016 року призначено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідно до п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України за період з 01.01.2014 року по 30.06.2015 року.
Результати перевірки оформлені актом ГУ ДФС у Харківській області від 26.07.2016 р. №405/20-40-14-06-10 Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрнафтогазресурс", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.06.2015 року.
У акті від 26.07.2016 р. №405/20-40-14-06-10 відображено висновок про порушення позивачем приписів: пп.135.5.4 п.135.1 ст. 135 п.138.8 ст138. ст150 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 230 864,00 грн; п.п 14.1.181 п. 14.1 ст 14. п. 188.1, ст. 188. п.198.1 п.198.3 ст 198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну на загальну суму 955 862 грн. в т.ч. по періодам: січень 2014 року на 434244 грн.; квітень 2014 року на 170000 грн.; грудень 2014 року на 276193 грн.; лютий 2014 року на 75425 грн.
На підставі вказаних висновків акту перевірки від 26.07.2016 р. №405/20-40-14-06-10 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.08.2016 року: № 0000371406 форми "Р", яким донараховано податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 1 194 827,50 грн (у тому числі за основним платежем 955 862,00 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 238 965,50 грн); №0000361406 форми "Р" яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 288 580,00 грн (у тому числі за основним платежем 230 864,00 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 57 716,00 грн).
Позивач, не погоджуючись із наказом про призначення перевірки та прийнятими за результатами проведення вказаної перевірки податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний наказ Головного управління ДФС у Харківської області № 1817 від 08.07.2016 року "Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Укрнафтогазресурс" податковий номер 3534646 за період 01.01.2014 р. по 30.06.2015 р. прийнято з посиланням на те, що під час попередньої перевірки питань для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, було здійснено неповне з'ясування всіх питань, які підлягають перевірки.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині скасування наказу № 1817 від 08.07.2016 року, виходив з того, що відповідачем чітко не зазначено питання, які не були перевірені чи перевірені неповністю при проведенні попередньої перевірки, а також не встановлені факти ненадходження до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Так, підпункт 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначає, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється коли органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акту перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу та виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства.
Виходячи з приписів наведених правових норм, документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто, наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.
З досліджених судом документів щодо призначення спірної перевірки (доповідна записка управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області, лист ГУ ДФС у Харківській області до Південної ОДПІ щодо проведення службового розслідування, доповідна записка управління аудиту ГУ ДФС у Харківській області) не вбачається чіткого визначення того, які саме питання не були перевірені чи були неповністю з'ясовані під час проведення попередньої перевірки, а також не встановлено факти ненадходження до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів).
Окрім того, порівнюючи висновки акту попередньої перевірки від 02.10.2015 № 2-79/20-16- 22/35314646, де встановлено що TOB "Укрнафтагазресурс" занижено податок на прибуток за 2014 рік у розмірі 865 482,0 грн. та занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 969 704,0 грн. та висновки акту від 26.07.2016 р. №405/20-40-14-06-10, де встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 230 864,00 грн. та заниження податку на додану вартість на загальну суму 955 862 грн., перелік контрагентів фінансово-господарські відносини з якими стали підставою для таких висновків суд приходить до висновку, що в акті попередньої податкової перевірки фактів та епізодів порушень встановлено більше ніж в акті від 26.07.2016 р. №405/20-40-14-06-10 де відсутні епізоди завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму та заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Радіант" на суму 13842 грн., крім того за виключенням вказаного акти перевірок змістовно та текстуально збігаються.
В наказі Південної ОДПІ №184 від 07.06.2016 року, яким призначено службову перевірку, визначено строк її проведення по 20.07.2016 року включно.
Отже, на час видання спірного наказу ГУ ДФС у Харківської області № 1817 від 08.07.2016 року на проведення перевірки починаючи з 15.07.2016 року строком на 5 робочих днів, результати службового розслідування, так само як перелік питань, що не були перевірені чи були неповністю з'ясовані під час проведення попередньої перевірки були відсутні.
Окрім того, підстави та межі перевірки в наказі № 1817 від 08.07.2016 року чітко не зазначені.
Таким чином, факт початку службового розслідування відносно працівника органу державної податкової служби не є достатньою підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, оскільки вимоги щодо проведення такої перевірки, які містяться в підпункті 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, мають більш широкий аспект, що в даному випадку податковим органом не враховано, а тому суд не може погодися, що оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим.
Наявність лише права на здійснення перевірок не означає можливість їх здійснення органами ДПС у будь-яких випадках та у будь-який спосіб та у будь який час.
Вказаними нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних, колегія суддів приходить до висновку про те, що лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.
Невиконання вимог ПК України щодо правомірності прийняття рішення про призначення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14) та від 16.02.2016 року (826/12651/14).
Крім того згідно із п.3 розділу II Прикінцеві положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 № 71-УІІІ (далі - Закон № 71) у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами КПК України.
Це обмеження не поширюється: на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування ПДВ (це виключення стосується суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари); з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (це виключення стосується платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібно роздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, проте за винятком платників єдиного податку, визначених п.27 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПКУ).
Оскільки спірна перевірка проводилась у зв'язку з неповним встановленням обставин, а не з тих питань, які становлять виключення з кола дії мораторію на проведення перевірок та, враховуючи ту обставину, що обсяг доходу позивача відповідно до декларації про прибуток за 2015 рік становив суму меншу 20 мільйонів гривень, прийняття наказу є порушенням п.3 розділу П Прикінцеві положення Закону України № 71.
Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що у перевіряємому періоді між позивачем і TOB „Техностиль 2000" укладено договір поставки №17/04/14 від 17.04.2014 року.
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Укрнафтогазресурс" придбавав труби бурильні.
Розрахунки здійснювалися в безготівковій формі, що підтверджується виписками по банківському рахунку.
Заборгованість в сумі 340 000 грн. відповідно до договору переуступки боргу №230914 від 23.09.2014 року передано у повному обсязі TOB „TBK ЕЛПРО" код СДРПОУ 38396999.
Розрахунки проводилися у безготівковій формі згідно виписок по банківському рахунку від 01.08.2014, 25.07.2014, 21.07.2014, від 11.07.2014, від 16.06.2014, 02.06.2014, 17.04.2014.
Транспортування труб бурильних підтверджується наданими до матеріалів справи товаро-транспортними накладними.
Також згідно договорів оренди бурильних труб у 2013 році (№8/21/01/1 від 09.09.2013р., №12/09-13 від 12.09.2013 р , №130913 від 13.09.2013р., №01/10/13 від 01.10.2013р., №25/10/13 від 25.10.2013р., №05/11/13 від 05.11.2013року), №12/01/14 від 12.01.2014 року TOB „Укрнафтогазресурс" у „Гатіора", були отримані в оренду бурильні труби.
Відповідно до наданих банківських документів, розрахунки здійснювались в безготівкові формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця відповідно до виписок по банківському рахунку від 08.01.2014, 11.02.2014, 17.02.2014, та за договором переуступки з ТОВ "Мегаполіс буд інвест" за випискою від 17.04.2014. Транспортування труб бурильних підтверджується товаро-транспортними накладними від 31.01.2014.
За договором поставки № 27/02-15 від 27.02.2015р. між TOB „Укрнафтогазресурс" та TOB "ТК "Діада" на поставку насіння соняшника. Оприбуткування насіння, транспортування та його використання в господарській діяльності підтверджується видатковою накладною №22 від 28.02.2015, товаро-транспортною накладною від 28.02.2015, подорожніми листами вантажного автомобіля від 26.04.2015, 27.04.2015, 01.05.2015,02.05.2015, 03.05.2015, 05.05.2015, 05.05.2015,07.05.2015, реєстрами прийому зерна вагарем від 21.09.2015, від 30.09.2015, від18.09.2015, від 03.10.2015, від 25.09.2015, від 26.09.2015, від 23.09.2015, віл 26.09.2015. від 21.09.2015. від 28.09.2015, від 29.09.2015, від 23.09.2015, від 22.09.2015, дорожнім листком трактора №56 від 26.04.2015, №54 від 26.04.2015, №65 від 01.05.2016, №70 від 07.05.2015, №61 від 03.05.2015, №146 від 18.09.2016, №161 від 27.09.2016, №154 від 18.09.2015, №163 від 26.09.2015, №169 від 01.10.2015, матеріальними звітами №2 за лютий 2015, №5 за травень 2015, звітом за формою119 від 31.05.2015, накладними на внутрішнє переміщення №3 від 01.05.2015, №5 від 03.05.2015, №6 від 05.05.2015, №7 від 06.05.2015, №1 від 26.04.2015, №2 від 27.04.2016, №8 від 07.05.2015.Розрахунки з постачальником проведено у безготівковій формі за платіжними дорученнями №499 від 03.06.2015 на суму 48000 грн, №79 від 02.03.2015 на суму 452550 грн.
Предметом договору поворотної фінансової допомоги повинні бути кошти, і обов'язковою умовою - строк повернення цих коштів чого в даному випадку немає.
Товари від TOB „Зодчий 9", код ЄДРПОУ 34392524 в сумі 2 086 360,85 грн.; TOB „Лідерпромінвест", код ЄДРПОУ 37981631 в сумі 619 180 грн.; TOB „Марафон 12", код ЄДРПОУ 38277529 в сумі 544000 грн.; TOB ,.ФК „Авангардіс", код ЄДРПОУ 37445641 в сумі 466300 грн; TOB „НВП „Лукрат", код ЄДРПОУ 34002524 в сумі 27680 грн. отримані позивачем не безоплатно, а тому вартість таких товарів не є безповоротною фінансовою допомогою у розумінні податкового законодавства.
При цьому, згідно ст. 192.1. ПК України суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню лише, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Отже, порядок коригування ПДВ у випадку списання безнадійної заборгованості Податковим кодексом України не передбачено.
Такий обов'язок платника податку, як коригування ПДВ у випадку списання безнадійної заборгованості по контрагентам існував в п. 4.5. Закону України "Про податок на додану вартість" лише до 25.03.2005р. 25 березня 2005 року Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-ІУ виклав в новій редакції вказаний пункт п. 4.5. Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якому вже не передбачалось коригування податкових зобов'язань чи податкового кредиту з ПДВ у випадку списання безнадійної заборгованості по контрагентам, про що також свідчать лист ДПА України від 22.05.2006 р. за №9580/7/16-1917-20 та лист ДПА України від 09.03.2006 р. за №4343/7/16-1517-1 щодо коригування податкових зобов'язань і кредиту в зв'язку з врегулюванням сумнівної заборгованості.
Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ ключовим у можливості відображення податкового кредиту з ПДВ є факт придбання (або виготовлення - стосовно необоротних активів).
У всіх можливих випадках безкоштовного отримання чого-небудь присутній фактичний перехід права власності, але відсутні будь-які витрати на це придбання.
Якщо платник податків за датою першої події при отриманні матеріальних цінностей, робіт або послуг за наявності податкових накладних відобразив податковий кредит з ПДВ, то при списанні кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, на думку ДПІ, його слід відкоригувати.
Пункт 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, який на думку податкового органу порушений позивачем, не підлягає застосуванню до вказаних спірних правовідносинах виходячи з наступного.
Згідно пункту 4.5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р. N 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за N 197/18935 (далі - Порядок N 41), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, коригування податкового кредиту відображається у рядку 16 декларації, зокрема у рядку 16.1 відображається коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання податкового кредиту, який було включено у рядок 10.1. декларації. Таким чином, якщо навіть і прийняти до уваги зміст листа ДПС України від 06.05.2012 р. № 13869/7/15-3417-16, то виходячи з вищевказаного пункту Порядку № 41, коригуванню підлягає податковий кредит у випадках, передбачених ст. 192 розділу V Кодексу.
Порядок корегування податкових зобов'язань та податкового кредиту передбачено ст. 192 Податкового кодексу України, зокрема, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Отже, аналіз вказаної норми Податкового кодексу передбачає обмежений перелік операцій, внаслідок яких можливо бути коригування раніше відображеного ПДВ, при цьому операції списання кредиторської заборгованості в цьому переліку відсутні.
Оскільки п.192.1 ст.192 ПК України, який визначає вичерпний перелік операцій, згідно яких може відбутися коригування раніше відображеного ПДВ, тому безнадійна заборгованість не може бути підставою для коригування позивачем раніше відображеного ПДВ у податковій звітності. Отже, доводи акту перевірки ґрунтуються на неправильному тлумаченні податкового законодавства, проте прямою нормою закону такий обов'язок платника податків не передбачений.
Лист ДПС України від 06.05.2012 р. № 13869/7/15-3417-16 щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту виписаної постачальником зведеної податкової накладної при умові відсутності оплати за продукцію не повинно брати до уваги, оскільки він, не будучи нормативно-правовим актом, суперечить та фактично змінює зміст вищевикладених норм Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів.
ДПІ, встановивши позивачу порушення пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України та збільшивши податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 623 920 грн., діяла не у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Листом від СУ Національної поліції МВС України в Харківській області від 11.11.2015 № 47/153 з копією постанови від 30.10.2015 про закриття кримінального провадження від 07.04.2015 за № 12015050000000279 ДФС у Харківській області повідомлено, що під час досудового розслідування не отримано відомостей, які б свідчили про наявність у діях посадових осіб TOB "Укрнафтагазресурс" ознак складу злочину, передбаченого ст.366 КК України.
При цьому, у рамках даного кримінального провадження досліджувалась наявність фактів вчинення посадовими особами ТОВ "УКРНАФТОГАЗРЕСУРС" (код ЄДРПОУ 35314646), з метою спотворення даних про фактично проведені господарські операції, не відображенням у повному обсязі фактично отриманих прибутків у податковій звітності, та відповідною несплатою у повному обсязі до державного бюджету України податку на додану вартість на податку на прибуток підприємств, протягом періоду з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. включення до податкового обліку у зменшення витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість податкові накладні на отримання товарів (послуг) від низки підприємств, що мають ознаки фіктивності.
Крім того постановою слідчого кримінальне провадження №32016220000000040 від 05.02.2016 року за ознаками злочину ч.1 ст.212, підставою порушення якого було видання податковою акту перевірки від 02.10.2015 року № 2-79/20-16-22/35314646 було закрите.
Статтею 212 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а саме за умисне ухилення від їх сплати (п. 2, 3 Постанови Пленуму ВСУ від 8.10.2014 р. №15 "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкові платежів"). Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; не оприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.
Ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у формі спотворення даних первинних документів, внесенні у звітні документи (податкові декларації, розрахунки сум податку чи збору) перекручених відомостей, у поданні таких сфальсифікованих документів до контролюючих органів, у неподанні звітної документації до контролюючих органів, за умови, що термін сплати конкретного податку чи збору ще не сплив, а відповідний умисел особи встановлено, повинні розцінюватись як попередня злочинна діяльність і кваліфікуватись за ст. 14 або 15 і 212 КК України.
Отже висновки податкового органу щодо відсутності реальності здійснення господарських операцій та як наслідок заниження податкових зобов'язань не знайшли свого підтвердження під час досудового слідства.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2016р. по справі № 820/3753/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2017 р.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2017 |
Оприлюднено | 15.02.2017 |
Номер документу | 64680926 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Тацій Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні