Постанова

від 23.04.2019 по справі 820/3753/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

23 квітня 2019 року

справа №820/3753/16

адміністративне провадження №К/9901/32937/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,

суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року у складі судді Зінченка А.В.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року у складі суддів Тацій Л.В., Григорова А.М., Подобайло Ю.В.

у справі № 820/3753/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрнафтагазресурс

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

12 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Укрнафтогазресурс (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило (з урахуванням зміни позовних вимог) визнати протиправним та скасувати наказ про проведення перевірки, скасувати податкові повідомлення-рішення, якими збільшено податкове зобов'язання по податку на додану вартість та по податку на прибуток, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ податкового органа № 1817 від 8 липня 2016 року Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ Укрнафтогазресурс , скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 серпня 2016 року № 0000371406 та № 0000361406.

Приймаючи рішення суди попередніх інстанцій, в частині скасування наказу, дійшли висновку, що відповідачем чітко не зазначено питання, які не були перевірені чи перевірені неповністю при проведенні попередньої перевірки, а також не встановлені факти ненадходження до бюджету сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Щодо податкових повідомлень-рішень суди вважають що суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про невідповідність закону вчинених за ним господарських операцій.

У травні 2017 року податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що фахівцями Красноградської ОДПІ ГУДФС у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами якої складено акт від 2 жовтня 2015 року № 2-79/20-16-22/35314646 (перевірка проведена на виконання постанови ГУ МВС України в Харківській області від 26 червня 2015 року про призначення позапланової документальної перевірки, якою зобов'язано Красноградську ОДПІ провести документальну перевірку Товариства у зв'язку з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР №12015220000000279 від 7 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України у відношенні посадових осіб зазначеного підприємства, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

Головним управлінням ДФС у Харківській області розглянуто скаргу директора Товариства від 4 лютого 2016 року на податкові повідомлення-рішення Красноградської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 21 січня 2016 року

- №0000012200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 454 556,0 грн (в т.ч. за основним платежем 969 704 грн та за штрафними фінансовими санкціями 484 852 грн),

- № 0000022200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 1 298 223,0 грн (в т.ч. за основним платежем 865 482 грн та за штрафними фінансовими санкціями 432 741 грн),

які винесені на підставі висновків акта перевірки від 2 жовтня 2015 року № 2-79/20-16-22/35314646.

За результатами розгляду скарги та враховуючи те, що листом від СУ Національної поліції МВС України в Харківській області від 11 листопада 2015 року № 47/153 з копією постанови від 30 жовтня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12015050000000279 ДФС у Харківській області повідомлено, що під час досудового розслідування не отримано відомостей, які б свідчили про наявність у діях посадових осіб Товариства ознак складу злочину, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України, зазначені податкові повідомлення-рішення скасовано.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Харківській області від 3 червня 2016 року та наказу Південної ОДПІ № 184 від 7 червня 2016 року призначено службову перевірку в рамках якою з метою перевірки невідпрацьованих та недосліджених питань в ході проведення документальної позапланової виїзної відповідно до наказу ГУ ДФС у Харківської області № 1817 від 8 липня 2016 року призначено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідно до пункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу України.

За результатами проведеної невиїзної перевірки складено акт від 26 липня 2016 року №405/20-40-14-06-10, висновками якого встановлено порушення:

- підпункту 135.5.4 пункту 135.1 статті 135 пункту 138.8 статті 138 статті 150 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 230 864,00 грн;

- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14. пункту 188.1 статті 188 пункту 198.1 пункту 198.3 статті 198 податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 955862 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення від 11 серпня 2016 року:

- № 0000371406 яким донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1 194 827,50 грн (у тому числі за основним платежем 955 862,00 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 238 965,50 грн);

- № 0000361406 яким донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 288 580,00 грн (у тому числі за основним платежем 230 864,00 грн та за штрафними (фінансовими санкціями 57 716,00 грн).

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного наказу) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставин - контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Тобто причиною для проведення перевірки на підставі зазначеного підпункту є, зокрема, виявлення контролюючим органом вищого рівня при перевірці матеріалів документальної перевірки неповноту з'ясування під час перевірки питань щодо дотримання платником податків вимог законодавства.

Рішенням контролюючого органа вищого рівня (відповідача по справі) від 25 березня 2016 року, за результатами розгляду скарги Товариства, скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі висновків акта перевірки від 2 жовтня 2015 року № 2-79/20-16-22/35314646. Підставою для скасування стало те, що стосовно Товариства винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення. Як зазначено у вказаним рішенні, враховуючи вимоги пункту 36 підрозділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, у контролюючих органів відсутні до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень за результатами таких перевірок. Питання повноти дослідження дотримання платником податків вимог законодавства вказаним рішенням не розглядалось.

Доповідною запискою управління аудиту податкового органу (том 1арк. с. 208-211) повідомлено начальника податкового органу, що в порядку контролю здійснено аналіз документальної позапланової виїзної перевірки (акт від 2 жовтня 2015 року № 2-79/20-16-22/35314646). Доповідач вказує, що за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення не виносились відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України. Але вже на другій сторінці зазначає, що винесено податкові повідомлення - рішення № 0000022200, № 0000012200 від 21 січня 2016 року. Аудитор вказує, що до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, відсутні законодавчі підстави для винесення податкових повідомлень-рішень. На підставі зазначеного вважає за доцільне розглянути питання про призначення та проведення службового розслідування, вирішити питання про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з метою дослідження вищевикладених питань. Жодних посилань на неповноту дослідження дотримання платником податків вимог законодавства під час перевірки вказаною доповідною запискою не наведено.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, проведення службового розслідування та призначення позапланової перевірки стала неможливість до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, виносити податкові повідомлення-рішення за результатами перевірок проведених на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Повнота дослідження дотримання платником податків вимог законодавства не досліджувалась.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт початку службового розслідування відносно працівника органу державної податкової служби не є достатньою підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, оскільки вимоги щодо проведення такої перевірки, які містяться в підпункті 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, мають більш широкий аспект, що в даному випадку податковим органом не враховано, а тому оскаржуваний наказ не є законним та обґрунтованим.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що при фактичному здійсненні перевірки всупереч вимог закону, як у даному випадку, дії податкового органу щодо видання наказу на проведення перевірки та безпосередньо щодо проведення перевірки, й складання за її наслідками акту є неправомірними.

Визнання в судовому порядку незаконним наказу про проведення перевірки, приводить до визнання перевірки незаконною та відсутності наслідків такої перевірки.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2017 року у справі № 820/3753/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер