Ухвала

від 13.02.2017 по справі 152/1485/16-к

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1485/16-к

1-кп/152/4/17

У Х В А Л А

13 лютого 2017 року Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

при секретарі судового

засідання - Бабиній І.Д.,

з участю:

першого заступника

керівника Жмеринської

місцевої прокуратури - Трачука О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисника обвинуваченого - адвоката Філатова А.В.,

розглянувши в м. Шаргороді Вінницької області в залі суду у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинувальним актом від 30.09.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України,

- клопотання першого заступника керівника Жмеринської місцевої прокуратури Трачука О.В. про зміну обсягу та порядку дослідження доказів,

встановив:

05.10.2016 року на адресу Шаргородського районного суду надійшов обвинувальний акт від 30.09.2016 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020360000336 17.09.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2, 3 ст.185 КК України.

Підготовче судове засідання призначено, згідно з ухвалою від 06.10.2016 року, на 19.10.2016 року, яке проведено і справа призначена до судового розгляду, в який викликано учасників судового провадження та свідків обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за клопотання прокурора.

Судові засідання 27.10.2016 року, 14.11.2016 року, 02.12.2016 року, 21.12.2016 року, 11.01.2017 року відкладалися через, в тому числі, неявку свідка ОСОБА_8, у зв'язку із чим 11.01.2017 року задоволено клопотання прокурора та застосовано до свідка привід через органи Національної поліції України (а.с.53-54 т.ІІ).

Ухвала суду про привід свідка ОСОБА_8 не виконана, що підтверджується матеріалами, надісланими до суду Попільнянським ВП Коростишівського ВП ГУНП у Житомирській області, так як свідок за адресою, що вказана у реєстрі матеріалів досудового розслідування, відсутній, житловий будинок за означеною адресою напівзруйнований, в ньому ніхто не проживає, місце знаходження свідка - невідоме (а.с.82-83, 87 т.ІІ).

Перший заступник керівника Жмеринської місцевої прокуратури Трачук О.В., на якого, відповідно до ухвали суду покладено контроль за виконанням цієї ухвали, повідомив суду, що встановити місце знаходження свідка ОСОБА_8 не представляється можливим, у зв'язку із чим ухвалу суду про привід свідка не виконано. Враховуючи, що свідок ОСОБА_8 є свідком обвинувачення, то він, виходячи із принципів законності, рівності, перед судом, та безпосередності дослідження доказів, просить суд змінити обсяг та порядок дослідження доказів, зокрема, виключити із порядку дослідження доказів допит свідка ОСОБА_8, так як на виклику останньої він не наполягає внаслідок обставин, що склалися через неможливість встановити місце знаходження свідка. При цьому, показання свідка ОСОБА_8 на досудовому розслідуванні не можуть прийматися судом до уваги.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора Трачука О.В.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 при розгляді клопотання прокурора пояснив, що свідок ОСОБА_8 є свідком сторони обвинувачення і зазначена стороною обвинувачення свідком у реєстрі матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Клопотання про виклик свідка ОСОБА_8 для допиту в судовому засіданні у підготовчому судовому засіданні заявлено стороною обвинувачення. Відсутність свідка за місцем проживання, вказаним в реєстрі матеріалів досудового розслідування, не є підставою для оголошення розшуку свідка. Крім того, прокурор має право, відповідно до норм КПК України, заявляти клопотання про зміну обсягу доказів, не наполягати на виклику певного свідка обвинувачення, у зв'язку із чим вказаний доказ не береться судом до уваги взагалі.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечує щодо клопотання прокурора, зсилаючись на те, що відповідно до ст.63 Конституції України, має право на допит свідків.

Вислухавши клопотання прокурора та думки обвинувачених, захисника з приводу заявленого клопотання, суд приходить до наступного висновку.

В підготовчому судовому засіданні 19.10.2016 року судом задоволено клопотання сторони обвинувачення - прокурора Жмеринської місцевої прокуратури Чада А.П. та викликано в судовий розгляд для допиту в якості свідка ОСОБА_8 (а.с.40-41 т.І), яка зазначена свідком обвинувачення відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с.9 т.І).

Свідок ОСОБА_8 на виклики в судовий розгляд не з'являлася.

Згідно із вимогами ч.1 ст.327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок…, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбаченими главами 11 та 12 цього Кодексу.

Відповідно до ухвали суду від 11.01.2017 року судом застосовано привід до свідка обвинувачення ОСОБА_8 (а.с.53-54 т.ІІ).

Ухвала суду про привід свідка не виконана через відсутність свідка обвинувачення ОСОБА_8 за місцем проживання, вказаним в реєстрі матеріалів досудового розслідування (а.с.82-84, 87 т.ІІ), у зв'язку із чим прокурор, в силу вимог ст.23 КПК України, не наполягає на виклику вказаного свідка, просить виключити його допит із обсягу та порядку обвинувачення.

Частиною 1 ст.23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показання, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, що передбачено ч.2 ст.23 КПК України.

Виходячи з аналізу вказаної норми, показання свідка обвинувачення ОСОБА_8 на досудовому розслідуванні не можуть братися судом до уваги і не можуть бути покладені в основу вироку суду за наслідками розгляду кримінального провадження, так як не були предметом безпосереднього дослідження судом.

На досудовому розслідуванні, при відкритті матеріалів кримінального провадження, під час судового розгляду справи сторона захисту не заявляла клопотань про допит свідків захисту.

Виходячи з викладеного вище, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

При цьому суд зауважує, що посилання обвинуваченого ОСОБА_3 на вимоги ст.63 Конституції України при наполяганні на виклику свідка ОСОБА_8, свідчення якої стороною обвинувачення виключається як доказ обвинувачення, є безпідставним, оскільки вказана норма Конституції передбачає, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.

При задоволенні клопотання прокурора про зміну обсягу та порядку дослідження доказів права обвинуваченого ОСОБА_3 не порушуються, виходячи із принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального провадження, встановленого ст.23 КПК України, та із принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, встановленого ст.22 КПК України.

Крім того, на думку суду, у даному випадку не порушено гарантії права обвинуваченого ОСОБА_3 на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції і є частиною національного законодавства України, оскільки показання свідка ОСОБА_8 на досудовому розслідуванні, в силу вимог ст.23 КПК України, не можуть братися судом як доказ на обґрунтування висунутого проти ОСОБА_3 кримінального обвинувачення.

До вказаного висновку суд прийшов, виходячи із аналізу практики Європейського суду з прав людини, який в рішеннях у справах Рудніченко проти України від 11.07.2013 року, Вєренцов проти України від 11.04.2013 року, ОСОБА_10 проти України зазначає, що у випадку, якщо суд не допитував свідків обвинувачення під час відкритих судових засідань за присутності обвинуваченого з метою забезпечення змагальності процесу, то у випадку засудження обвинуваченого обвинувачення не повинно базуватися виключно або значною мірою на свідченнях вказаних свідків.

Керуючись ст.ст.349, 350, 369, 372 КПК України,

ухвалив:

Клопотання прокурора Трачука О.В. - задовольнити.

Змінити обсяг та порядок дослідження доказів у кримінальному провадженні, виключивши із обсягу та порядку дослідження доказів допит свідка обвинувачення ОСОБА_8

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя: Славінська Н.Л.