Рішення

від 09.02.2017 по справі 734/3397/16-ц

КОЗЕЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/734/337/17 Справа № 734/3397/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 лютого 2017 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської областї, в складі:

головуючого - судді Бараненка С.М.,

при секретарі - Москалюк О.Є.

за участю позивача, відповідача та третіх осіб

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Козелець цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, мотивуючи позов тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 0,1400 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована на території земель Козелецької селищноїх ради Козелецького району Чернігівської області (далі - земельна ділянка). Підтвердженням даного факту є витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-7402489702015, сформований 14 грудня 2015 року та кадастровий план земельної ділянки.

Як у 2015 році так і в 2016 році вказана земельна ділянка використовувалась за цільовим призначенням , тобто для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель.

Жодних договорів ( угод), які б надавали право користування цією ділянкою або її частиною відповідачу у справі, або третім особам, вона не укладала.

Суміжним землекористувачем земельної ділянки є Відповідач ОСОБА_2, та треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_3, яким рішенням сесії Козелецької селищної ради від 26 грудня 2012 року Про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд було затверджено технічну документацію та передано в оренду на 49 років земельну ділянку ( кадастровий номер 7422055100:72:105:0004) площею 0,1099 га, цільове призначення якої - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: вул.1-го Травня, 10 в смт. Козелець.

Земельні ділянки по вул. 1-го Травня, 8 та 1-го Травня, 10 в смт. Козелець межують одна з іншою, по периметру мають неправильну конфігурацію, спільна межа між ними в натурі (на місцевості) визначена.

Разом з цим, на порушення правил добросусідства Відповідач у справі у жовтні 2015 року самовільно зайняла частину належній їй земельної ділянки площею 0,0005 га, а саме: пригородила бетонним парканом до своєї ділянки по вул. 1-го Травня, 10 в смт. Козелець, а також вказаними діями Відповідач заподіяла їй матеріальної шкоди.

Таким чином, дії відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки порушують її права як власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

В судовому засіданні позивач пояснила, що вона зменшує позовні вимоги, а саме не потрібно стягувати з відповідача 5,77 грн. зазначених в позові, а в іншій частині позов підтримує в повному обсязі. Вона ще нову сітку не встановлювала, а взяла довідку, скільки коштує нова сітка та її встановлення.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила, що свою позицію вони виклали в запереченні. Це не по добросусідські за якісь 5 м. кв. судитись.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що позов задоволенню не підлягає. Паркан іде рівно, ні на яку сторону не заходить. Судитись за 0,0005 га, це не добросусідські відносини.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі. Кущів винограду там ніколи не було. Вимагають за сітку по сьогоднішніх цінах.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка та дослідивши докази по справі суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 11 ч.1 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання, що позивач є його дружиною, а інші учасники процесу сусідами. Син відповідача, сказав, що приїхали ставити паркан і щоб вони прибрали сітку. Він їм відповів, що сітку прибирати не буде і щоб кріпили паркан по його стовпчиках. Вони не погодились, прибрали їхню сітку і поставили паркан, як хотіли. Чому вони не залізли на свою територію коли ставили паркан. Комісією підтверджено порушення зі сторони відповідача.

Позивач є власником земельної ділянки загальною площею 0,1400 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована на території земель Козелецької селищноїх ради Козелецького району Чернігівської області та дана земельна ділянка межує з земельною ділянкою, яка перебуває в користуванні відповідача та третіх осіб по справі. Підтвердженням даного факту є витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-7402489702015, сформований 14 грудня 2015 року та кадастровий план земельної ділянки /а.с.25-27/.

Згідно акту про результати розгляду заяви гр.. ОСОБА_1, затвердженого 23 жовтня 2015 року, зокрема зазначено, що було встановлено, що 12 м. штахетного дерев'яного забору та дерев'яних стовпчиків, до якого прикріплена огорожа, встановленого власниками домоволодіння по вул. 1-го Травня, 10 на 20 см. захват приватної власності гр.. ОСОБА_1 /а.с.28/.

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18 лютого 2016 року № 000008 зокрема зазначено, що при визначенні представником ТОВ Інститут геоінформаціних технологій сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_6 зазначених земельних ділянок на місцевості, встановлено, що гр.. ОСОБА_2 використовує частину земельної ділянки, яка належить гр. ОСОБА_1, площею 0,0005 га, а саме: вигородила бетонним парканом до своєї земельної ділнки по вул.. 1-го Травня, 10 в смт. Козелець.

Будь-які правовстановлюючі документи на використання вищезазначеної земельної ділянки відсутні.

Згідно ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель : самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними .

Враховуючи вище викладене, гр. ОСОБА_2 самовільно зайняла та використовує земельну ділянку, яка належить гр.. ОСОБА_1, загальною площею 0,0005 га, чим порушено вимоги визначені ст.. 125 Земельного кодексу України /а.с. 32-34/.

Відповідно до ч.1 статті 319 Цивільного кодексу України - власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами 1,2,3 статті 212 Земельного кодексу України визначено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Аналізуючи в сукупності вище викладене позов в частині зобов'язання ОСОБА_2 звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована в смт. Козелець, Чернігівської області по вул. 1-го Травня,8, підлягає задоволенню в повному обсязі, так-як дії відповідача із самовільного зайняття земельної ділянки порушують права позивача, як власника земельної ділянки на самостійне володіння, користування, розпорядження нею.

Що стосується позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, то в цій частині позов не підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 ст. 22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування.

Згідно ч.2 ст. 22 ЦК України - збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Стороною позивача не було надано суду взагалі жодних доказів, що на земельній ділянці, що належить позивачу та була самовільно зайнята відповідачем, росли кущі винограду і були знищені відповідачем в результаті встановлення паркану.

Також позивачем не надано суду доказів, яких саме втрат вона зазнала в результаті демонтажу огорожі з сітки відповідачем. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, вся демонтована огорожа знаходиться у позивача. Суд не може брати до уваги посилання сторони позивача в позові, що згідно акту за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23 жовтня 2015 рок, в якому зазначено, що внаслідок самостійного демонтування та пошкодження сітка рабиця висотою 1,5 м. та довжиною 20м. прийшла в стан непридатний для подальшого використання за своїм призначенням і в подальшому встановленню не підлягає /а.с.29/. Вказаний акт складався комісіє в складі депутата Козелецького селищної ради та двох мешканців вул. 1 Травня і в ньому не зазначено, та не надано доказів, що дані особи є фахівцями, що можуть та мають право давати відповідні заключення та висновки щодо ступеня пошкодження та можливого чи неможливого подальшого використання речей за призначенням, в даному випадку сітки рабиці.

Наданий стороною позивача рахунок № 70 від 09.09.2016 року ПП Софія про вартість сітки рабиці та вартості її встановлення /а.с.50/, не може братись судом до уваги як витрати, які позивач мусить зробити для відновлення свого права, так-як у даному рахунку не зазначено загальна довжина сітки, що унеможливлює встановлення судом точної суми витрат, які позивач повинен зробити для відновлення свого права, так-як огорожа була згідно вище вказаного акту /а.с.29/ демонтована відповідачем довжиною 20 м.

За наведених вище обставин позов в частині відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягає в повному обсязі у зв'язку з недоведеністю заявлених позовних вимог.

Судові витрати необхідно вирішити відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 22 319, 1166 ЦК України, ст.. 90, 212 ЗК України, ст.. 88 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди - задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки площею 0,0005 га з кадастровим номером 7422055100:72:105:0010, яка розташована в смт. Козелець, Чернігівської області по вул. 1-го Травня,8.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551,21 грн. судовго збору сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Козелецький районний суд до апеляційного суду Чернігівської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий : С.М. Бараненко