Постанова

від 11.02.2011 по справі 2а/2570/4/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/4/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Маруфенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

05 січня 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1А.) звернулась до суду з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0002821720/3, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3603,00 грн. за основним платежем та 1801,50 грн. за штрафними санкціями. В ході судового розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0002821720/3 щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 303,00 грн. та штрафної санкції в сумі 151,50 грн. У зв'язку з цим остаточно просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0002821720/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3300 грн. та штрафної санкції в сумі 1650,00. грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги) є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Платник скористався своїм правом на податковий кредит в періоді фактичного отримання податкових накладних, які складені відповідно до вимог норм цього Закону. Тому позивач вважає висновки, наведені в акті перевірки про заниження сум податку на додану вартість, необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0002821720/3 таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що в результаті проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань повноти та достовірності нарахування задекларованих сум по податку на додану вартість за квітень та липень 2009 року ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог Закону України Про податок на додану вартість , а саме: платником завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2009 року на суму 1603,00 грн. та за липень 2009 року на суму 2000,00 грн. Всього по акту перевірки донараховано ПДВ в сумі 3603,00 грн. Тому ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.07.2010 року № 0002821720/0 та від 16.12.2010 року № 0002821720/3, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3603,00 грн. за основним платежем та 1801,50 грн. за штрафними санкціями. Представник відповідача вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер-2798912607) зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 18.04.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В 00 № 511653 (а.с. 32).

Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань повноти та достовірності нарахування задекларованих сум по податку на додану вартість за квітень та липень 2009 року, за результатами якої складено акт від 29.06.2009 р. № 875/17-219/НОМЕР_1 (а.с. 5-11).

В акті перевірки від 29.06.2009 р. № 875/17-219/НОМЕР_1 встановлено порушення:

- підпункту 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року, в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за квітень 2009 року в сумі 1603 грн. та за липень 2009 року в сумі 2000,00 грн. Всього по акту перевірки донараховано податок на додану вартість в сумі 3603,00 грн.

За висновками акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 06.07.2010 року № 0002821720/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3603,00 грн. за основним платежем та 1801,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 12).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області. За результатами розгляду скарги ДПА в Чернігівській області було прийнято рішення від 07.12.2010 року № 26922/7/25-0315 про результати розгляду скарги, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0002821720/3, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3603,00 грн. за основним платежем та 1801,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 13, 14-15).

Проведеною перевіркою встановлено взаємовідносини з суб'єктом господарювання ТОВ Донбасс-Стройсервіс (код ЄДРПОУ 34877243), що підтверджується договором № 4 від 03.01.2009 року на надання консультаційних послуг (а.с. 33).

Факт надання консультаційних послуг виконавцем по договору ТОВ Донбасс-Стройсервіс в квітні та червні 2009 року підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 34,35).

В судовому засіданні з'ясовано, що позивач включив до податкового кредиту за квітень 2009 року податок на додану вартість у сумі 1300,00 грн. на підставі належно оформленої податкової накладної:

- № 30901 від 30.04.2009 року, виписаної ТОВ Донбасс-Стройсервіс , на загальну суму 7800,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1300,00 грн. (а.с. 37).

До податкового кредиту за липень 2009 року позивач включив податок на додану вартість у сумі 2000,00 грн. на підставі належно оформленої податкової накладної:

- № 309 від 30.06.2009 року, виписаної ТОВ Донбасс-Стройсервіс , на загальну суму 12000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 2000,00 грн. (а.с. 36).

За умовами укладеного договору між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ Донбасс-Стройсервіс передбачено відстрочку платежу, тому оплата за надані послуги була здійснена 30.06.2009 року. Платіжне доручення № 93 від 30.06.2009 року на загальну суму 19800,00 грн. підтверджує оплату отриманих послуг позивачем (а.с. 43).

Суд звертає увагу на те, що на момент виписки податкових накладних контрагент ТОВ Донбасс-Стройсервіс був належним чином зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ЦБД ПДС ДПА України, яка міститься на офіційному веб-сайті ДПА України (sta.gov.ua):

- ТОВ Донбасс-Стройсервіс : код ЄДРПОУ 34877243, дата анулювання свідоцтва- 23.07.2009 р., причина анулювання свідоцтва-за ініціативою податкового органу.

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин контрагент ТОВ Донбасс-Стройсервіс був зареєстрований як юридична особа та платник податків.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Отже, спірні податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом України Про податок на додану вартість . Тобто, ці податкові накладні підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості послуг) та суми цього податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, нормами Закону України Про податок на додану вартість визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку. Кожна податкова накладна відповідає вимога підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України Про податок на додану вартість необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Враховуючи правомірність формування податкового кредиту за квітень та липень 2009 року, то у податкового органу були відсутні правові підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами , а також винесення податкового повідомлення-рішення від 16.12.2010 року № 0002821720/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3300 грн. та штрафної санкції в сумі 1650,00 грн.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3300 грн. та штрафної санкції в сумі 1650,00 грн. прийнято ДПІ у м. Чернігові не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 16 грудня 2010 року № 0002821720/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3300 грн. та штрафної санкції в сумі 1650,00. грн., є протиправним.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16 грудня 2010 року № 0002821720/3 задовольнити повністю.

Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 16 грудня 2010 року № 0002821720/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3300 грн. та штрафної санкції в сумі 1650,00. грн. нечинним.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.