Рішення

від 09.02.2017 по справі 904/12313/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2017 Справа № 904/12313/16

За позовом Колективної фірми "ЮКСЕЛ", м. Івано-Франківськ

до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м. Дніпро

про стягнення заборгованості по оплаті за оренду нежитлових приміщень

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - адвокат за посвідченням № 314 від 26.05.1999

від відповідача: ОСОБА_2 - представник за дов. № 8437-К-О від 29.12.2016

СУТЬ СПОРУ:

Колективна фірма "ЮКСЕЛ" звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення основного боргу у розмірі 868725 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди приміщення № 2 від 02.01.2011 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2016 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.01.2017.

30.01.2017 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову, посилаючись на невідповідність орендованого приміщення вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва", у зв'язку з чим орендоване приміщення не придатне до експлуатації як офісне приміщення. Про дану обставину орендодавець орендаря під час укладання договору не повідомив. Тому користуватись даним приміщенням відповідач не мав можливості з обставин, які від нього не залежать.

У судовому засіданні 30.01.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 08.02.2017.

У судовому засіданні 08.02.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2011 між Колективною фірмою "ЮКСЕЛ" (далі - позивач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" було укладено договір оренди приміщення № 2 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Згідно з п. 1.2 договору, приміщення, яке передається в оренду за договором (далі - приміщення), знаходиться за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, має площу 495,0 кв. м, частина приміщення 2-го, 3-го, 4-го та 5-го поверхів, і належить орендодавцю на підставі реєстраційного посвідчення від 08.08.1995.

Приміщення надається орендареві для використання його у банківській діяльності орендаря (п. 1.4 договору).

Пунктами 2.1-2.2 договору встановлено, в редакції додаткової угоди № 1 від 01.01.2012 до договору, яка втупила в дію з 01.12.2013 (арк. с. 10), що приміщення передається орендодавцем і приймається орендарем на умовах сплати останнім орендодавцю плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем. Орендна плата за поточний місяць підлягає сплаті до 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим, із розрахунку 195 грн. за 1 кв. м без ПДВ, всього 96525 грн. в місяць без ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1 (одиниці).

Відповідно до п. 5.1 договору, передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення в оренду засвідчується актом здачі-приймання.

Пунктом 7.1 договору сторони погодили строк дії даного договору з 01.12.2013 по 31.10.2016.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв приміщення загальною площею 495 кв. м, розташоване за адресою: 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15, згідно плану орендованого приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.12.2013, підписаного обома сторонами (арк. с. 11).

Відповідачем за період лютий-жовтень 2016 року не здійснювалось внесення орендних платежів, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 868725 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути, зокрема, інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем належними та допустимими доказами не заперечено факт оренди приміщення за період лютий-жовень 2016 року та не надано доказів повної сплати орендних платежів на суму 868725 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 868725 грн.

Господарський суд критично оцінює твердження відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, щодо того, що він фактично не користувався орендованим приміщенням у спірний період, зв'язку із його невідповідністю вимогам ДБН В.1.1-7-2002 "Захист від пожежі, про які орендодавець не повідомив під час укладання договору оренди, з огляду на нижчевикладене.

Згідно з ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється (ч. 2 ст. 795 ЦК України).

Пунктами 5.3 - 5.4 договору встановлено, що приміщення та інше майно вважається фактично переданим орендодавцеві/орендареві з моменту підписання акта здачі-приймання. Оплата оренди орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення.

З аналізу вищевикладених норм законодавства та умов спірного договору вбачається, що орендар має здійснювати сплату орендних платежів за весь час користування приміщенням, а підтвердження закінчення фактичного користування орендарем орендованим приміщенням є підписання між орендарем та орендодавцем акту приймання-передачі такого приміщення.

Відповідачем до суду не надано доказу підписання між сторонами акту приймання-передачі орендованого приміщення.

Частиною 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак, відповідачем не надано жодного доказу звернення до позивача якто з листами, заявами, повідомленнями, тощо щодо неможливості користування орендованим приміщенням, розірвання договору оренду та/або бажанням повернення орендованого приміщення у період лютий-жовтень 2016 року та відмови позивача.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати, що у період лютий-жовтень 2016 року відповідачем фактично не здійснювалось користування орендованим приміщенням.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 13030, 88 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; ідентифікаційний код 14360570) на користь Колективної фірми "ЮКСЕЛ" (76000, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 15; ідентифікаційний код 20546497) основний борг у розмірі 868725 грн. та 13030, 88 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 13.02.2017

Суддя ОСОБА_3