Рішення

від 06.02.2017 по справі 913/1347/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 лютого 2017 року Справа № 913/1347/16

Провадження №26/913/1347/16

За позовом керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі

позивач 1 - Державна інспекція сільського господарства в Луганській області, м. Сєвєродонецьк

позивач 2 - Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, м. Сєвєродонецьк

до відповідача 1 - Сичанської сільської ради Марківського району с. Сичанське Марківського району Луганської області

до відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства сільськогосподарської виробничої фірми «Агротон» м. Луганськ

про визнання недійсними договору оренди землі та повернення земельної ділянки

Суддя Масловський С.В.

від органу прокуратури: ОСОБА_1 прокурор відділу прокуратури Харківської області на підставі посвідчення № 028256 від 15.08.2014;

від позивача-1: представник не прибув;

від позивача-2: представник не прибув;

від відповідача-1: представник не прибув;

від відповідача-2: представник не прибув;

В судовому засіданні 06.02.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.12.2016 керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області та Головного управління Держгеокадастру у Луганській області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Сичанської сільської ради Марківського району та Приватного акціонерного товариства сільськогосподарської виробничої фірми «Агротон» про визнання недійсними договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

06.12.2016 ухвалою господарського суду, на 19.12.2016 призначено розгляд в судовому засіданні питання щодо підтвердження підстав представництва Керівником Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області та Головного управління Держгеокадастру з вказаними вимогами.

19.12.2016 керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслав пояснення, в яких зазначає, що витяг з нормативно грошової оцінки земельної ділянки загальної площею 126,80 га, у тому числі рілля 103,20 га, пасовища 23,60 га, яка знаходиться на території Сичанської міської ради надати не має можливості у зв'язку з тим, що технічна документація про нормативно грошову оцінку земельної ділянки не розроблялась.

19.12.2016 Державна інспекція сільського господарства в Луганській області на електрону адресу господарського суду Луганської області надіслала пояснення, в яких зазначає, що договір оренди землі б/н від 06.02.2009, предметом якого є земельна ділянка площею 126,80 га на території Сичанської міської ради у відділі Держгеокадастру у Марківському районі Луганської області відсутній. Технічна документація про нормативно грошову оцінку земельної ділянки не розроблялась.

19.12.2016 відповідач 2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області та Головного управління Держгеокадастру є безпідставним та необґрунтованим. Відповідач 2 посилаючись на п.6.3 Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі зазначає, що керівник Старобільської місцевої прокуратури має право звернутись з позовом до суду виключно щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Також відповідач 2 посилаючись на Положення про Головне управління Держгеокадастру в області зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області не наділено повноваженнями у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства.

19.12.2016 ухвалою господарського суду Луганської області підтвердженні підстави представництва керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області інтересів держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області та Головного управління Держгеокадастру у Луганській області з заявленими позовними вимогами та порушено провадження у справі.

10.01.2017 відповідача 2 через канцелярію господарського суду Луганської області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що процедура проведення земельних торгів в Україні у 2009 році була недостатньо законодавчо врегульованою та унеможливлювала проведення земельних торгів. Порядок проведення земельних торгів врегульовано шляхом внесення змін до Земельного кодексу України Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону» від 05.07.2012 № 5077-VI. Станом на 2009 рік процедури видачі ліцензії на проведення земельних торгів не існувало. Земельна ділянка площею 128,80 га була надана в оренду правомірно на підставі рішення Сичанської сільської ради від 06.02.2009 №20/18. Також відповідач 2 зазначає, що на орендованих земельних ділянках площею 128,80 га засіяні сільгоспкультури та проведенні матеріальні витрати по підготовці ґрунту до сільгоспробіт на 2017 рік.

18.01.2017 від в.о. керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області, через канцелярію господарського суду Луганської області надійшло письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору.

31.01.2017 від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області через канцелярію господарського суду Луганської області надійшли письмові пояснення, в яких останній зазначає, що погоджується з позовними вимогами керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області про визнання недійсними договору оренди землі №3936 від 09.02.2009 та повернення земельної ділянки площею 126,86 га.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганської області та Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Листом №11-25/0370 від 04.09.2015 Державна інспекція сільського господарства в Луганській області повідомляє, що за результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що рішенням Сичанської сільської ради від 06.02.2009 №20/18 земельна ділянка загальної площею 126,80 га, у тому числі рілля 103,20 га, пасовища 23,60 га, передана в оренду Приватного акціонерного товариства сільськогосподарської виробничої фірми «Агротон» із порушенням вимог земельного законодавства, а саме без продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах).

Державна інспекція сільського господарства в Луганській області направила клопотання № 6 від 16.07.2015 на адресу Сичанської сільської ради Марківського району щодо дотримання вимог земельного законодавства.

Сичанська сільська рада Марківського району листом №136 від 10.08.2015 повідомила, що договір оренди укладений між Сичанською сільською радою та ПАТ СВФ «Агротон» відповідає нормам чинного законодавства.

Листом №03/104/2760 вих.16 від 14.11.2016 керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області повідомив Державну інспекцію сільського господарства в Луганській області про намір звернутись до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Луганській області.

Листом №03/104/2761 вих.16 від 14.11.2016 керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області повідомив Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, що межі земельної ділянки загальною площею 126,80 га, яка є предметом договору оренди землі б/н від 06.02.2009 укладеного між Сичанською сільською радою та ПАТ СВФ «Агротон» , не визначені, не можливо встановити нормативну грошову оцінку земельної ділянки та встановити розмір орендної плати за її користування. У зв'язку з чим Старобільська місцева прокуратура має намір звернутись до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Враховуючи викладене, суд вважає, що керівник Старобільської місцевої прокуратури Луганської області правомірно, згідно діючого законодавства, звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Твердження відповідача 2 про відсутність повноважень у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, судом до уваги не приймаються, адже згідно з підпунктом 1 пункту 3 постановою КМУ Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру основними завданнями Держгеокадастру є зокрема державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності .

06.02.2009 між відповідачем 1- Сичанською сільською радою Марківського району, як орендодавцем та відповідачем 2 - Закритим акціонерним товариством сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство Сільськогосподарська виробнича фірма Агротон ), як орендарем, укладено договір оренди землі (запис у Державному реєстрі земель №3936). Умовами договору сторони погодили, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сичанської сільської ради землі населених пунктів (п.1). В оренду надається земельна ділянка загальною площею 126,80 га, у тому числі рілля - 103,20 га, пасовища - 23,60 га (п.2). Договір укладено на 11 місяців. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.8). Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1% нормативної грошової оцінки у грошовій формі у розмірі 9781,56 грн за один рік оренди (п.9). Передання земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Підставою розроблення проекту відведення земельної ділянки є Рішення сесії Сичанської сільської ради (п.17). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5 денний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі (п.18). Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (п.19).

06.02.2009 рішенням Сичанської сільської ради Марківського району Луганської області №20/18 Про затвердження договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009 укладеного між сільською радою і ЗАТ СВФ Агротон затверджено договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території сільської ради загальною площею 126,80 га, у тому числі рілля - 103,20 га, пасовища - 23,60 га укладеним сільським головою 06.02.2009.

Рішенням органу місцевого самоврядування, Сичанською сільською радою Марківського району Луганської області №33/6 Про продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 128,6 га із земель сільської ради, укладеного із ПрАТ Агротон надано згоду на продовження дії договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009, укладеного з ПрАТ Агротон площею 126,80 га, у тому числі рілля - 103,20 га, пасовища - 23,60 га із земель сільської ради, укладеного терміном на один рік до 06.02.2016.

10.11.2015 рішеннями Сичанської сільської ради Марківського району Луганської області №1/10 Про продовження дії договору оренди земельної ділянки площею 128,6 га

із земель сільської ради, укладеного із ПрАТ Агротон надано згоду на передачу земельної ділянки площею 126,80 га, у тому числі рілля - 103,20 га, пасовища - 23,60 га із земель сільської ради в оренду ПрАТ Агротон на умовах договору від 06.02.2009 укладеного з ПрАТ Агротон та на пролонгацію дії цього договору терміном на один рік до 06.02.2017.

12.01.2016 сторонами укладена додаткова угода, відповідно до якої внесені зміни до додаткової угоди на пролонгацію договору оренди земельних ділянок площею 126,8 га з Приватним акціонерним товариством сільськогосподарською виробничою фірмою «Агротон» в такій редакції: п. 8 договору строк дії договору викласти у наступній редакції: Сичанська сільська рада надає згоду на передачу земельної ділянки площею 126,8 га, в тому числі рілля - 103,20 га, пасовища - 23,60 га із земель Сичанської сільської ради в оренду Приватному акціонерному товариству сільськогосподарській виробничій фірмі «Агротон» на умовах договору від 06.02.2009, укладеного з Приватним акціонерним товариством сільськогосподарською виробничою фірмою «Агротон» та на пролонгацію дії цього договору терміном на один рік до 06.02.2017, а орендар Приватне акціонерне товариство сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» погоджується прийняти в строкове платне користування і володіння ці земельні ділянки, що посвідчено підписами сторін.

Відповідно до листа відділу держгеокадастру у Марківському районі Луганської області №10-28-99.7-566/2-16 від 29.09.2016 земельна ділянка (яка є предметом договору від 06.02.2009, запис у Державному реєстрі земель №3936), обліковується в межах населених пунктів Сичанської сільської ради і відноситься до земель сільськогосподарського призначення та вважається землею комунальної власності Сичанської територіальної громади. Також у листі зазначено, що інформація щодо розробки та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відділі відсутня, межі земельної ділянки не встановлені, площа не визначена, кадастровий номер не присвоєний, технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки не розроблялась.

Згідно з листом Державної інспекції сільського господарства в Луганській області №11-25/0370 від 04.09.2015 рішенням Сичанської сільської ради від 06.02.2009 № 20/18 земельні ділянки загальною площею 126,8 га (рілля - 103,2 га, пасовища - 23,6 га), що перебувають у комунальній власності сільської ради, передані в оренду ПрАТ СВФ Агротон відповідно до договору оренди землі від 02.02.2009, зареєстрованого у Сичанській сільській раді Марківського району 09.02.2009; реєстр. № 3936, із порушенням вимог земельного законодавства, а саме без продажу права оренди на конкурентних засадах (земельних торгах), що суперечить вимогам статей 124, 134 Земельного кодексу України щодо обов'язковості продажу права оренди на земельні ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах).

Згідно Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними правовідносини, пов'язані з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними, регулюються ЦК України, ГК України, Земельним кодексом України, Законами України "Про оренду землі", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", "Про іпотеку", "Про страхування", "Про банки і банківську діяльність", "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до приписів ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з пунктом 2.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 визначено, що частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону , тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Згідно з абз. 4 п. 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 р. №11 відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом, стосовно законодавства яке діяло на момент вчинення правочину . У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовуються до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Згідно з ст. 16 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину ) укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно з ст. 4 Закону України Про оренду землі (в редакції чинній на момент укладання правочину) орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать о державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладання правочину) землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно ст. 20 до Закону України Про землеустрій (в редакції чинній на момент укладання правочину) землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності , зокрема, в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 2.24 пункту 2 постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин №6 для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Відповідно до підпункту 2.26 пункту 2 постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин №6 у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 677.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки договір від 06.02.2009 було укладено у 2009 році, до правовідносин які виникли між сторонами, застосовується законодавства яке діяло на момент вчинення правочину.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір оренди землі від 06.02.2009 (запис у Державному реєстрі земель №3936), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сичанської сільської ради. Зазначена земельна ділянка є землею комунальної власності Сичанської територіальної громади, що підтверджується листом відділу держгеокадастру у Марківському районі Луганської області №10-28-99.7-566/2-16 від 29.09.2016.

Враховуючи те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, передумовою для її передачі, є проведення земельних торгів та рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка передана в оренду без проведення земельних торгів, в матеріалах справи також відсутнє рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, а лише наявне рішення № 20/18 щодо затвердження договору оренди земельної ділянки від 06.02.2009. Посилання відповідача 2 про відсутність процедури проведення земельних торгів, як на підставу відмови в позові, судом відхиляється, адже навпаки відсутність процедури підтверджує неможливість укладення договору в порядку передбаченому ст. 124 Земельного кодексу.

Також судом встановлено, що відповідно до листа відділу держгеокадастру у Марківському районі Луганської області №10-28-99.7-566/2-16 від 29.09.2016: розробка та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не розроблялась та не затверджувалась, технічна документація про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки не розроблялась .

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За змістом частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Враховуючи вищезазначене, можна дійти висновку, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Враховуючи те, що дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави, помилково вважати факт непроведення нормативної грошової оцінки, у порядку встановленим законодавством, суто формальною підставою для визнання спірного договору недійсним. (правова позиція: Судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у складі у справі за № 6-824цс16).

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що укладаючи договір, сторони неодноразово порушили вимоги закону, а саме: не було проведено земельних торгів, відсутнє рішення про передачу в оренду земельної ділянки органу місцевого самоврядування, відсутня нормативна грошова оцінка, що у сукупності підтверджує невідповідність спірного договору вимогам закону на момент укладення, а тому вимога прокурора про визнання недійсним договору від 06.02.2009 (запис у Державному реєстрі земель №3936) укладений між Сичанською сільською радою Марківського району та Приватним акціонерним товариством сільськогосподарська виробнича фірми «Агротон» , є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню.

Також прокурор просить зобов'язати відповідача - 2 повернути займану земельну ділянку .

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі земельної ділянки, але заперечуючи проти позову, відповідач 2 надав суду Довідку Сичанської сільської ради, відповідно до якої, на земельній ділянці, переданої по недійсному договору, засіяно відповідачем 2 озиму пшеницю, багаторічні трави, пар, та зяб. За таких обставин суд дійшов висновку, що фактичне користування земельною ділянкою здійснюється відповідачем 2, та враховуючи те, що договір оренди землі від 09.02.2009 за № 3936 визнано недійсним, вимога прокурора про зобов'язання відповідача 2 повернути земельну ділянку, є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача 1 в розмірі 1378,00 грн , на відповідача 2 в розмірі 1378,00 грн, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України .

Керуючись ст.ст. 33 , 34 , 43, 44, 49 , 82 , 84 , 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 06.02.2009 (запис у Державному реєстрі земель №3936) укладений між Сичанською сільською радою Марківського району (ЄДРПОУ 04336352, місцезнаходження: 92440, Луганська область, Марківський район, село Сичанське, вул. Центральна, буд. 5) та Приватним акціонерним товариством сільськогосподарська виробнича фірми «Агротон» (ЄДРПОУ 30280120, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 10Б, офіс 12).

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» (ЄДРПОУ 30280120, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 10Б, офіс 12) повернути Сичанській сільській раді Марківського району (ЄДРПОУ 04336352, місцезнаходження: 92440, Луганська область, Марківський район, село Сичанське, вул. Центральна, буд. 5) земельну ділянку площею 126,80 га, що використовується орендарем на підставі договору оренди землі від 06.02.2009 (запис у Державному реєстрі земель №3936).

4. Стягнути з Сичанської сільської ради Марківського району (ЄДРПОУ 04336352, місцезнаходження: 92440, Луганська область, Марківський район, село Сичанське, вул. Центральна, буд. 5) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп .

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства сільськогосподарська виробнича фірма «Агротон» (ЄДРПОУ 30280120, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд. 10Б, офіс 12) на користь прокуратури Луганської області (ЄДРПОУ 02909921, місцезнаходження: 93400, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, будинок 27, розрахунковий рахунок №35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп .

6 . Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2017.

Суддя С.В. Масловський