Постанова

від 09.02.2017 по справі 922/3643/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Справа № 922/3643/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 за дорученям б/н від 02.02.2017 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 120 Х/1-28) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.16 у справі № 922/3643/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство "Вторсплав", м. Харків,

до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків,

про стягнення 63032,82 грн,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року ПрАТ "Підприємство "Вторсплав" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про стягнення 63032,82 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів від 03.01.2014 № 43000/14/0024.

В процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області відповідач звернувся з заявою від 21.12.2016 за вх. 43807 про відстрочення виконання рішення у справі до квітня 2017 року.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 р. у справі № 922/3643/16 (суддя Ольшаченко В.І.) відхилено заяву відповідача про відстрочення виконання рішення у справі з терміном сплати у квітні 2017 року. Позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 63032,82 грн в рахунок повернення попередньої оплати за непоставлений товар по договору купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів від 03.01.2014 № 43000/14/0024.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі та прийняти в цій частині нове рішення, яким відстрочити виконання рішення у справі до квітня 2017 року. Вказує на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016 р. у справі № 922/1882/16 затверджено план санації Публічного акціонерного товариства Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе до порушення провадження у справі про банкрутство, терміном дії 12 місяців та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що виникли до затвердження плану санації.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд прийшов до вірного висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення. На цій підставі просить рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року у справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102220191957.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст.75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03.01.2014 року між АТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (Постачальник) та ПАТ "Підприємство "Вторсплав" (Покупець) був укладений Договір №43000/14/0024 купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів.

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору промисловий брухт і відходи металів, іменовані в подальшому товар, кількісні та якісні показники якого викладені у специфікаціях до Договору, що є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Договору поставка товару по часткам (партіями) допускається. Постачальник поставляє товар (партію товару) на умовах поставки - самовивіз. Умови поставки товару можуть бути змінені сторонами та повинні вказуватися у додаткових угодах або специфікаціях до договору. Датою поставки вважається дата підписання сторонами приймально-здавальних актів, які сторони зобов'язуються підписати протягом 2-х днів з моменту передачі товару постачальником покупцю.

Пунктом 2.5 Договору сторони визначили, що строк поставки товару (партії товару) вказується у специфікаціях до Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору покупець здійснює оплату вартості кожної партії товару, вказаній в специфікаціях до договору, на банківський рахунок постачальника, на умовах передоплати. Умови та порядок оплати можуть бути змінені та повинні вказуватися у специфікаціях або додаткових угодах до договору.

Згідно з п. 4.2 Договору приймання товару за кількістю здійснюється у відповідності з приймально-здавальним актом та іншими товарно-транспортними документами.

З матеріалів справи вбачається, що 15.12.2014 р. між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору, в якій сторони виклали п. 8.5 договору у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2015 р.".

Додатковою угодою №2 від 14.12.2015 р. сторони продовжити строк дії договору до 31.12.2016 р.

15.01.2016 р. між сторонами була підписана специфікація №40 до договору №43000/14/0024 від 03.01.2014 р., за якою відповідач зобов'язався поставити позивачу брухт чорних металів (стружку сталеву в'юноподібну виду №503 (ДСТУ 4121-2002)) в кількості 100 тонни по ціні 1950,00 грн. за тонну на загальну суму 195000,00 грн., позивач сплатити відповідачу за товар 100% вартості товару передоплатою та після отримання грошових коштів на поточний рахунок відповідач зобов'язався протягом 1-го банківського дня надати товар позивачу.

Пунктом 4 вказаної специфікації сторони визначили, що відвантаження (поставка) товару здійснюється постачальником в об'ємах оплати. Сторони визначили в п.5 специфікації строк її дії до 29.02.2016 року.

В специфікації №41 від 19.02.2016 р. до договору сторони також узгодили найменування товару, одиницю виміру, ціну (1рн./тн) без ПДВ, кількість та суму без ПДВ в грн.

Відповідно до п. 1 і п. 2 зазначеної специфікації за взаємною згодою сторін вартість товару (брухту чорних металів) складає разом 707500,00 грн., та покупець сплачує постачальнику за товар 100% вартості товару передоплатою.

Згідно з п. 3 специфікації №41 від 19.02.2016 р. до договору, після отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальник зобов'язується протягом 1-го банківського дня надати товар покупцю.

Пунктом 4, 5 специфікації №41 від 19.02.2016 р. до договору сторони визначили, що відвантаження (поставка) товару здійснюється постачальником в об'ємах оплати, строк дії специфікації по 31.03.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив попередню оплату в загальній сумі 150000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №676 від 08.02.2016 р. на суму 50000,00 грн. та №715 від 19.02.2016 р. на суму 100000,00 грн.

З копій Актів приймання металів чорних (вторинних) №28/17 від 11.02.2016 р. на суму 24646,05 грн., №34/23 від 18.02.2016 р. на суму 20523,75 грн., №1/27 від 01.03.2016 р. на суму 18570,60 грн. та №3/35 від 10.03.2016 р. на суму 27240,30 грн. вбачається, що відповідач поставив позивачу брухт на загальну суму 90980,70 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив до відповідача для отримання товару згідно з п. 2.1 договору (самовивіз) автомобілі, які не були допущені на територію відповідача без пояснення причин, що підтверджується службовими записками фінансового директора Приватного акціонерного товариства "Підприємство "Вторсплав" №25/02 від 25.02.2016 р. і №22/03 від 22.03.2016 р., та копіями подорожніх листів вантажного автомобіля №34 від 25.02.2016 р., №35 від 25.02.2016 р., №68 від 22.03.2016 р. і №69 від 22.03.2016 р.

Позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором №43000/14/0024 купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів від 03.01.2014 р. решту товару не поставив, грошові кошти позивачу не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У ч. 2 ст. 693 ЦК України зазначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на 31.07.2016 р. в сумі 63032,82 грн. підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом звірки взаєморозрахунків від 03.08.2016 року (а.с. 13).

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 63032,82 грн. в рахунок повернення попередньої оплати за непоставлений товар по договору купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів від 03.01.2014 року № 43000/14/0024, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року в цій частині підлягає залишенню без змін.

Проте, колегія суддів не погоджується з рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року в частині відхилення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі з терміном сплати у квітні 2017 року.

Так, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду відповідач посилається на те, що ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016 р. у справі №922/1882/16 затверджено план санації ПАТ Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе до порушення провадження у справі про банкрутство, терміном дії 12 місяців та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На даний час відповідачем здійснюється заходи, направлені на фінансове оздоровлення та поновлення виробничої діяльності, що дасть можливість виконувати зобов'язання перед позивачем по виконанню рішення. Зокрема, шляхом залучення інвестиційних грошових коштів від акціонера, стало можливим погашення заборгованості з заробітної плати, яка сягала близько ЗО млн. грн. та сплата якої було пріоритетним завданням. Згідно з фінансовою звітністю відповідача за 9 місяців 2016 р. вбачається збиток у розмірі понад 572 млн. грн., в той час як за аналогічний період попереднього року збиток складав 163,8 млн. грн., що безумовно вказує на значне погіршення фінансового стану. Зважаючи на те, що виробнича діяльність відповідача носить сезонний характер, тобто обумовлена попитом на ринку сільськогосподарської техніки у весняний та осінній періоди, повноцінне поновлення роботи підприємства та продаж товарної продукції можливе лише у сезоні 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача господарський суд послався на відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення, оскільки відповідачем не підтверджено належними доказами неможливість виконання ним судового рішення у разі не надання відстрочки його виконання.

Колегія суддів вважає, що вказані висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 83 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, стосовно юридичної особи - відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення та наявну загрозу банкрутства.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування заяви відповідачем було надано суду першої інстанції копію ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2016 р. у справі №922/1882/16, якою затверджено план санації ПАТ Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе до порушення провадження у справі про банкрутство, терміном дії 12 місяців та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.113-136).

У вказаній ухвалі господарський суд зазначив, що згідно ч. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація боржника до порушення справи про банкрутство - система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитор боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно ч. З ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" план санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство може містити умови, передбачені в частинах першій та другій статті 29 і частині четвертій статті 79 цього Закону, зокрема, такий план може містити умови щодо відстрочки чи розстрочки або прощення (списання) боргів чи їх частини.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства.

Таким чином умови плану санації, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюються на заявлені вимоги, що виникли до затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. План санації містить умови саме щодо відстрочки виконання існуючих зобов'язань на 1 рік (відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання зобов'язання на новий строк, в даному випадку на 1 рік).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що метою проведення досудової санації ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" є відновлення платоспроможності підприємства та запобігання його банкрутству.

Проте, господарський суд відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення у справі з терміном сплати у квітні 2017 року не дослідив та не дав належної правової оцінки вказаній ухвалі господарського суду Харківської області від 14.07.2016 року у справі №922/1882/16, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до 14 липня 2017 року.

Враховуючи диспозитивність норм Господарського процесуального кодексу України щодо повноважень суду при відстроченні виконання рішення, наявність реальних доказів, що підтверджують тяжкий фінансовий стан відповідача, їх виключний характер, а також приймаючи до уваги введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до 14 липня 2017 року, колегія суддів дійшла висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для відстрочки виконання судового рішення до 30 квітня 2017 року.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача та часткового скасування рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року в частині відхилення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі з прийняттям в цій частині нового рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року до 30 квітня 2017 року. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 3 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року у справі № 922/3643/16 в частині відхилення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 року у справі № 922/3643/16 до 30 квітня 2017 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повна постанова складена 14.02.2017 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Камишева Л.М.