Постанова

від 22.02.2021 по справі 922/3643/16

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2021 р. Справа № 922/3643/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф.,

за участі представників:

стягувача - не з`явився,

боржника - Маркосян М.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 4465 від 16.09.2019; довіреність № 1482 від 21.12.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків, (вх. №223 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2020 (суддя Ольшанченко В.І., повний текст складено 24.12.2020) у справі № 922/3643/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство "Вторсплав", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе", м. Харків

про стягнення 63 032,82 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" звернулось до Господарському суду Харківської області з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково по справі №922/3643/16, в якій просило визнати наказ Господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 1378,00 грн. В обґрунтування поданої заяви Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" посилалося на те, що відповідно до плану досудової санації АТ "ХТЗ" сума судового збору у розмірі 1 378,00 грн, яка стягнута згідно з наказом Господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 підлягає прощенню та списанню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.12.2020 заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково, по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Підприємство "Вторсплав" (м. Харків) до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про стягнення 63 032,82 грн відхилено повністю.

Ухвала обґрунтована тим, що боржник не надав Господарському суду Харківської області жодного доказу, з якого б вбачалося списання (прощення) кредитором боргу чи його частини на умовах плану санації, а також боржник не надав суду докази виконання плану санації, а саме затверджений судом звіт про виконання плану санації, в якому має бути зазначено про прощення і списання кредиторами визначеної заборгованості.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" та визнати наказ господарського суду Харківської області від 21.02.2017 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 1 378,00 грн.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

- наказ господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 не підлягає виконанню частково на суму судового збору в розмірі 1 378,00 грн з огляду на те, що стосовно боржника (відповідача) та кредитора (позивача у справі) діють умови плану досудової санації, згідно з якими підлягає прощенню та списанню сума судового збору, яка стягнута з АТ "ХТЗ" у справі №922/3643/16;

- згідно з планом досудової санації АТ "ХТЗ" сума судового збору у розмірі 1 378,00 грн, яка стягнута згідно з наказом Господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 підлягає прощенню та списанню;

- обов`язок АТ "ХТЗ" щодо оплати за наказом, в частині стягнутого судового збору у справі №922/3643/16 відсутній, а отже згідно статті 328 ГПК України виконавчий документ в частині стягнення судового збору повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню;

- обґрунтування суду першої інстанції є такими, що суперечать статті 5 Кодексу України з процедур банкрутства та статті 76 ГПК України.

15.01.2021 системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду справи № 922/3643/16 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі № 922/3643/16. Призначено справу до розгляду на "16" лютого 2021 р. о 12:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 117.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.02.2021) оголошено перерву в судовому засіданні до 22 лютого 2021 року о 12:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 117 .

Представник Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків, в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду скасувати та задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник Приватного акціонерного товариства "Підприємство "Вторсплав", м. Харків, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Стаття 271 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. (ч.1 ст.270 ГПК України)

Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, дотримуючись визначеного ст. 273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 по справі №922/3643/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, пр. Московський, буд. 275. Код ЄДРПОУ 05750295) на користь Приватного акціонерного товариства "Підприємство Вторсплав" (61030, м. Харків, вул. Диканівська, буд. 50. Код ЄДРПОУ 22724069) 63032,82 грн. в рахунок повернення попередньої оплати за непоставлений товар по договору №43000/14/0024 купівлі-продажу брухту і відходів чорних металів від 03.01.2014 р. та судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі №922/3643/16 в частині відхилення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення у справі скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі №922/3643/16 до 30 квітня 2017 року. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

21.02.2017 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 був виданий відповідний наказ.

10.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод" надало Господарському суду Харківської області заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню частково по справі №922/3643/16, в якій просить визнати наказ Господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 таким, що не підлягає виконанню частково на суму 1378,00 грн.

У поданій до суду першої інстанції заяві боржник зазначив, що:

- примусове виконання наказу не провадилось, виконавче провадження зупинене. Оригінали наказу та матеріали виконавчого провадження знаходяться в Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області;

- наказ Господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 не підлягає виконанню частково на суму судового збору в розмірі 1378,00 грн, оскільки згідно з ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2020 у справі №922/2071/20 було задоволено заяву AT "ХТЗ" про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, затверджено план санації AT "ХТЗ" до відкриття провадження у справі про банкрутство, який передбачає відстрочення виконання зобов`язань Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод перед кредиторами на два роки (до 02.08.2022 включно), а також списання частини вимог кредиторів на умовах плану досудової санації;

- відповідно до плану досудової санації AT "ХТЗ" сума судового збору у розмірі 1378,00 грн, яка стягнута згідно з наказом Господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017, підлягає прощенню та списанню. Зокрема планом санації до відкриття провадження у справі про банкрутство визначено, що "...Вимоги Кредиторів по стягненню з боржника пені, зокрема пені та інших санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафів, інших фінансових та господарських санкцій, вимоги по стягненню з боржника сум у якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання, встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України (відсотки річних та інфляційні витрати), вимоги щодо сум судового збору, стягнутого з боржника згідно судового рішення, підлягають прощенню (списанню). Вимоги кредиторів, зазначені у цьому пункті вважаються прощеними та списуються з дня затвердження господарським судом цього Плану санації.";

- наразі обов`язок AT "ХТЗ" щодо оплати за наказом у частині стягнутого судового збору у справі №922/3643/16 відсутній.

Як зазначалося вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви відповідача з посиланням на відсутність підстав для визнання наказу частково таким, що не підлягає виконанню.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, і згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997р.). Водночас, оскільки пункт 1 статті 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997р., у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002р., "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003р.).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, як би внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї з сторін.

Частинами 1 та 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково), господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Тобто, в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.10.2018р. у справі №910/9026/13.

В обґрунтування своєї заяви боржник надав копію плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (код ЄДРПОУ 05750295), схваленого протоколом засідання зборів кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" від 30.06.2020, з додатком №1 до вказаного плану санації, та копію ухвали Господарського суду Харківської області про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство від 03.08.2020 по справі №922/2071/20.

Відповідно до приписів ч.5 ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства, санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (далі - план санації).

У плані санації визначаються: розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації; заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації; обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).

Планом санації може бути передбачено: поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів; різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій; заходи з отримання позик чи кредитів; умови, передбачені частиною другою статті 51 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.5 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов`язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

Умови плану санації щодо задоволення вимог кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти схвалення плану санації боржника, повинні бути не гіршими, ніж умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації.

До плану санації не включаються вимоги першої та другої черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Кодексом.

Вимоги кредиторів, які не були змінені або реструктуризовані боржником, можуть бути виключені боржником із плану санації. Погодження та реалізація плану санації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не бере участі в плані санації.

Частиною 5 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що боржник протягом п`яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації подає до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про затвердження плану санації .

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд виносить ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті заяви про затвердження плану санації протягом п`яти днів з дня її отримання.

Результатом розгляду заяви про затвердження плану санації є постанова господарського суду або ухвали про затвердження плану санації, або ухвали про відмову в затвердженні плану санації, про що визначено у ч. 8 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 10 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що затверджений господарським судом план санації є обов`язковим для всіх кредиторів, вимоги яких включені до плану санації. За заявою боржника або кредитора господарський суд може припинити процедуру санації у разі порушення виконання плану санації, за наявності підстав вважати, що такий план санації не буде виконаний.

Згідно з ч. 11 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами виконання плану санації боржник або керуючий санацією (у разі його призначення) подає до господарського суду заяву про затвердження звіту про виконання плану санації, до якої додаються: звіт про виконання плану санації; докази надсилання копії заяви та звіту кредиторам, які беруть участь у санації, інвесторам та боржнику (якщо заява подана керуючим санацією).

Про затвердження звіту про виконання плану санації або про відмову в затвердженні такого звіту господарський суд постановляє ухвалу. Ухвала господарського суду про затвердження звіту про виконання плану санації скасовує всі заходи, вжиті судом.

З наданої боржником до суду копії плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (код ЄДРПОУ 05750295), схваленого протоколом засідання зборів кредиторів Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" від 30.06.2020, убачається, що боржником визначено порядок задоволення вимог кредиторів, які беруть участь в санації, та зменшення кредиторської заборгованості.

Перелік кредиторів та сум їх вимог визначений у додатку №1 до плану санації "Список кредиторів".

Так, планом санації встановлюється наступний порядок задоволення вимог кредиторів та зменшення кредиторської заборгованості.

1. Вимоги кредиторів, які беруть участь в санації, які не є вимогами зі стягнення штрафів, пені, санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, інших фінансових та господарських санкцій, не є вимогами по стягненню з боржника сум у якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання, встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України (відсотки річних та інфляційні витрати) та сумами стягнутого судового збору, підлягають задоволенню боржником на умовах відстрочки виконання зобов`язань. Відстрочка виконання зобов`язань кредиторів встановлюється строком на 2 роки від дня затвердження господарським судом цього плану санації.

2. Вимоги кредиторів по стягненню з боржника пені, зокрема пені та інших санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, штрафів, інших фінансових та господарських санкцій, вимоги по стягненню з боржника сум у якості відповідальності за порушення грошового зобов`язання, встановлених статтею 625 Цивільного кодексу України (відсотки річних та інфляційні витраті!), вимоги щодо сум судового збору, стягнутого з боржника згідно судового рішення, підлягають прощенню (списанню). Вимоги кредиторів, зазначені у цьому пункті вважаються прощеними та списуються з дня затвердження господарським судом цього плану санації.

3. Податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, відстрочується строком на 2 роки від дня затвердження господарським судом цього плану санації або списується на умовах плану санації.

Докладний порядок, умови задоволення вимог кредиторів, які беруть участь в санації боржника в списання заборгованості наведені в додатку №1 до цього плану санації.

Разом з тим, як вірно зазначено місцевим господарським судом, боржник не надав Господарському суду Харківської області жодного доказу, з якого б вбачалося саме списання (прощення) кредитором боргу чи його частини на умовах плану санації, а також не надав суду докази виконання плану санації, а саме затверджений судом звіт про виконання плану санації, в якому має бути зазначено про прощення і списання кредиторами визначеної заборгованості.

Судова колегія також погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що тільки відсутність заборгованості є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а не план санації.

З огляду на наведене, посилання заявника апеляційної скарги на те, що обов`язок AT "ХТЗ" щодо оплати за наказом у частині стягнутого судового збору у справі №922/3643/16 відсутній, є безпідставним.

Судовою колегією також враховується, що за приписами ч. 10 ст. 5 Кодексу України з процедур банкрутства, суд може припинити процедуру санації боржника у разі порушення виконання плану санації. Ухвала господарського суду про припинення процедури санації скасовує заходи, вжиті судом, а план санації вважається розірваним. У такому разі вимоги кредиторів відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині.

Отже, вказаною нормою права чітко визначено правові наслідки для боржника у разі невиконанні плану санації.

При цьому, після припинення процедури санації мають відновитись вимоги кредиторів у незадоволеній частині, що суттєво утруднить або зробить неможливим стягнення в примусовому порядку суми боргу в разі визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищевикладене, оскільки наказ господарського суду Харківської області №922/3643/16 від 21.02.2017 не було видано помилково, матеріали справи не містять доказів щодо відсутності у боржника обов`язку щодо виконання рішення у даній справі повністю або частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод", м. Харків, на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі № 922/3643/16 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.12.2020 у справі № 922/3643/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.02.2021.

Головуючий суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Л.Ф. Чернота