Постанова

від 09.02.2017 по справі 922/4782/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД



ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2017 р. Справа № 922/4782/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників:

стягувача – не з’явився;

1-го боржника - не з’явився;

2-го боржника – не з’явився;

ВДВС - не з’явився;

ПП “Торгівельно-логістичний центр” - ОСОБА_1, директор; ОСОБА_2, дов. від 01.10.2016

(повноваження в режимі відеоконференції перевірив секретар судового засідання господарського суду Львівської області ОСОБА_3 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП “Торгівельно-логістичний центр” (вх. № 71 Х/1-28) на ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2016 по скарзі на дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі № 922/4782/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн", м. Харків

до 1) Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси", м.Харків

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м.Харків

про стягнення 87 979,19 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.04.2014 у справі №922/4782/13 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.04.2014, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2014, позовні вимоги задоволено та стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБ" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн") заборгованість в сумі 87 979,19 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

На виконання вказаного рішення господарським судом Харківської області 23.04.2014 видано відповідні накази.

07.11.2016 Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії державного виконавця Залізничного ВДВС Львівського міського управління юстиції, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця Мацків А.О. Залізничного ВДВС Львівського міського управління юстиції, які полягають у складанні 27.04.2016 акту опису та арешту майна, за яким описано та накладено арешт на майно боржника у виконавчому провадженні № 47590271 по виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі № 922/4782/13, а також визнати недійсним акт опису й арешту майна від 27.04.2016, який складений державним виконавцем Мацків А.О. Залізничного ВДВС Львівського міського управління юстиції, у виконавчому провадженні №47590271 по виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі № 922/4782/13.

У скарзі на дії ВДВС заявник зазначає, що як боржник по ВП №47590271 про проведення опису вищевказаного майна повідомлений не був, представники підприємства не були присутні при проведенні опису, що на думку заявника свідчить про порушення прав та законних інтересів 1-го відповідача, що зумовило звернення заявника до суду із даною скаргою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.11.2016 скаргу 1-го боржника задоволено.

Ухвалу мотивовано тим, що актом опису й арешту майна від 27.04.2016 майно 1-го боржника описано при закінченому виконавчому провадженні на підставі постанови державного виконавця ВДВС Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 05.04.2016; загальна вартість описаного майна значно перевищує заборгованість у виконавчому провадженні, примусова реалізація державного майна заборонена відповідно до норм законодавства.

ПП “Торгівельно-логістичний центр”, яке не є стороною у справі, але вважає, що його права та інтереси порушено винесенням оскаржуваної ухвали суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з’ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що : опис та арешт майна за актом від 27.04.2016 відбувався в рамках зведеного виконавчого провадження по стягненню заборгованості з 1-го боржника на виконання наказів господарських судів; арешт його майна відбувався в межах загальної суми заборгованості, а не в межах заборгованості по закінченому виконавчому провадженню у даній справі; зведене виконавче провадження є незавершеним, а відтак арешт майна не може бути знятий. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2016 скасувати та відмовити в задоволенні скарги на дії Залізничного ВДВС Львівського міського управління юстиції.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 прийнято апеляційну скаргу ПП “Торгівельно-логістичний центр” до провадження та призначено її до розгляду на 24.01.2017 об 11:00 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 було задоволено клопотання апелянта (вх.738, від 24.01.2017), продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 9 лютого 2017 року на 14:00 год.

Представники заявника апеляційної скарги в судовому засіданні 09.02.2017 року підтримали апеляційну скаргу.

Перший боржник - Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси" у відзиві на апеляційну скаргу ПП “Торгівельно-логістичний центр” проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2016 законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свою правову позицію обґрунтовує тим, що виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.04.2014 у даній справі закінчено відповідно до постанови державного виконавця від 05.04.2016, і акт опису та арешту майна був проведений вже по закінченому виконавчому провадженню.

Також вказує на те, що 1-й боржник не був повідомлений про проведення опису та арешту майна та його представники не були присутні при його складанні, що порушує його права та законні інтереси; загальна вартість описаного майна значно перевищує його заборгованість.

При цьому, звертає увагу на те, що акт опису і арешту майна від 27.04.2016 суперечить Закону України ”Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, Закону України ”Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 03.09.2014 № 440 та ст.ст. 11, 52 Закону України ”Про виконавче провадження”, в редакції, що діяла на момент складання акту.

Представники стягувача, першого боржника та ВДВС в судове засідання 09.09.2017 не з’явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення №61022 20646997 та №61022 20646989 про вручення другому боржнику та ВДВС копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні, а також а також штамп на зворотному боці цієї ухвали про відправлення її копій сторонам, ВДВС та заявнику апеляційної скарги, який є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 та пункту 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції.

Представник другого боржника в судове засідання 09.09.2017 не з*явився, на адресу Харківського апеляційного господарського суду повернулась надіслана копія ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні з відміткою пошти "вибув". Ухвала надсилалась за адресою, зазначеною самим другим боржником в своїх документах, про зміну цієї адреси другий боржник суд не повідомляв.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, другий боржник вважається повідомленими про дату час та місце судового засідання належним чином.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників стягувача, першого та другого боржників та ВДВС за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу, доводи заявника апеляційної скарги та першого боржника , заслухавши усні пояснення представників заявника апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали , рішенням, господарського суду Харківської області від 07 квітня 2014 року у справі №922/4782/13, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.04.14 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від11.07.2014          року та постановою Вищого господарського суду України від 08 жовтня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в особі Обласного управління "Харківекоресурси" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" солідарно на користь Акціонерного товариства "А.М.Б." заборгованість в сумі 87979,19 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

23 квітня 2014 року на виконання вищевказаного рішення господарським судом Харківської області були видані відповідні накази зі строком дії для пред'явлення до виконання у кредитні установи (державному виконавцю) до "24" квітня 2015 р.

26          березня 2015 року до господарського суду Харківської області надійшла

заява - ТОВ "Українсько-італійська компанія "Глобал енерджі корпорейшн" про заміну сторони виконавчого провадження за вх.№11937, в якій заявник просить замінити стягувача - Акціонерне товариство "А.М.Б." - на його правонаступника відповідно до договору про відступлення права вимоги 1/15 від 03.03.2015 р., а саме

на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал енерджі корпорейшн".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.03.2015 року по справі №922/4782/13, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.15р., заяву ТОВ "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено у справі стягувача - Акціонерне товариство "А.М.Б." на його правонаступника відповідно до договору відступлення права вимоги №1/15 від 03.03.2015          року, а саме на Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-італійська компанія "Глобал Енерджі корпорейшн".

31.03.2016 р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 винесено постанову про доручення проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №47590271 - Залізничному відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

27 квітня 2016р. державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, ОСОБА_5, при примусовому виконанні постанови ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві ВП №47590271 було описано і накладено арешт на майно Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", про що складено відповідний акт опису та арешту майна: сортувального комплексу HСЛ-1/50, (інвентарний номер 104-3505) та пресу пакетувального канального АVЕRМАNN АV0S 88 (серійний номер 60173 S).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві від 05.04.2016р по ВП №47590271 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.04.2014р. у справі № 922/4782/13 закінчено.

Отже, станом на момент опису і накладення арешту майно Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси" в рамках виконавчого провадження №47590271 , тобто станом на 27.04.2016 року вказане виконавче провадження вже було закінчено на підставі постанови державного виконавця від 05.04.2016.

Таким чином державний виконавець здійснив виконавчі діі з опису та арешту рухомого майна першого боржника після закінчення виконавчого провадження, що свідчить про протиправність цих дій.

Заявник апеляційної скарги у зазначеній скарзі стверджує, що опис та арешт майна за актом від 27.04.2016 відбувався в рамках зведеного виконавчого провадження по стягненню заборгованості з 1-го боржника на виконання наказів господарських судів; арешт його майна відбувався в межах загальної суми заборгованості, а не в межах заборгованості по закінченому виконавчому провадженню у даній справі; зведене виконавче провадження є незавершеним, а відтак арешт майна не може бути знятий.

Проте колегія суддів не може погодитися із таким ствердженням апелянта, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про виконавче провадження” у разі, якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій (частина перша статті 33 Закону України "Про виконавче провадження").

Отже, процесуальні дії в межах зведеного провадження, в тому числі закінчення такого провадження, мають стосуватися загальної суми стягнення, виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Проте, як вбачається зі змісту постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 05.04.2016, державним виконавцем було закінчено виконавче провадження на виконання наказу №922/4782/13 від 23.04.2014 року про стягнення заборгованості в сумі 89699, 69 грн. Тобто виконавче провадження закрите не в межах загальної суми зведеного виконавчого провадження, на яке вказує апелянт, а в межах виконавчого провадження №47590271 по наказу №922/4782/13 від 23.04.2014 на суму 89699, 69 грн.

Окрім цього, у листі Управління державної виконавчої службі Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 30.08.2016 №2033; 21769, складеному на запити апелянта, повідомляється про хід виконання зведеного виконавчого провадження №49713766. Зазначений лист місить перелік виконавчих дій, які були здійсненні в рамках ЗВП №49713766 станом на 30.08.2016 року.

При цьому в переліку виконавчих дій Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві не вказано про проведення опису й арешту майна від 27.04.2016: сортувального комплексу HСЛ-1/50, (інвентарний номер 104-3505) та пресу пакетувального канального АVЕRМАNN АV0S 88 (серійний номер 60173 S).

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується зазначена апелянтом обставина включення виконавчого провадження №47590271 до складу зведеного виконавчого провадження №49713766.

Крім того, відповідно до п. 4.2. Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2002 №1393 "Про затвердження Статуту Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною та складу його наглядової ради", майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Пунктом 5.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 передбачено, що стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності.

Отже, майно, яке було описане та арештоване державним виконавцем, не належить боржнику на праві приватної власності, а лише закріплене за ним на праві повного господарського управління, що також унеможливлює його опис та арешт для подальшого звернення на це майно стягнення.

Також відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом: звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, майно, яке було описане та арештоване державним виконавцем, за своїм правовим статусом є державним майном, звернення стягнення на яке не допускається .

Про вказану обставину також було зазначено у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року у даній справі.

При цьому, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 року було скасовано ухвалу господарського суду Харківської області від 17.02.2016 року у справі №922/4782/13 про зміну способу виконання судового рішення: замість звернення стягнення в межах суми боргу на грошові кошти боржника на звернення стягнення в межах суми боргу на рухоме майно боржника -Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною "Укрекоресурси", яке знаходиться на відповідальному зберіганні у Акціонерного товариства "А.М.Б." відповідно до договору відповідального зберігання від 01.07.2011 р. та перелічено в акті приймання-передачі від 01.07.2011 р

Вказану постанову Харківського апеляційного господарського суду залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2016.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Отже вказаними судовими актами апеляційного господарського суду та суду касаційної інстанції, які є обов‘язковими до виконання, було визнано правомірним способом виконання рішення у даній справі лише звернення стягнення в межах суми боргу на грошові кошти боржника, тоді як звернення стягнення на нерухоме майно боржника, за висновками судів апеляційної та касаційної інстанції, є недопустимим.

Разом з цим, згідно зі статтею 57 Закону України „Про виконавче провадження” арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Пунктом 5.6.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Мін'юсті України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 (із змінами та доповненнями), передбачено, що арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам.

Отже, виходячи зі змісту вказаних норм, арешт та опис рухомого майна боржника може мати місце лише для реального виконання рішення шляхом звернення стягнення саме на рухоме майно, тоді як при зверненні стягнення на інший вид майна - грошові кошти боржника арешт та опис нерухомого майна не потребується та є безпідставним.

Враховуючи, що судами апеляційної та касаційної інстанції було визнано відсутність підстав для звернення стягнення на рухоме майно першого боржника у даній справі, то накладення арешту та опис такого майна суперечить нормам законодавства, що були наведені вище.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Однак, органом ДВС України не було надано ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду доказів винесення державним виконавцем Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції постанови про опис та арешт майна, яке вказане в акті вказаного державного виконавця від 27.04.2016 про опис та арешт майна.

Отже державним виконавцем при розгляді заяви першого боржника на незаконність дій державного виконавця не доведено факту дотримання ним вимог пункту 10 вищевказаної Інструкції щодо обов"язковості винесення постанови про опис та арешт майна боржника.

Таким чином колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення скарги першого боржника на дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі № 922/4782/13.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни цього рішення відсутні.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.11.2016 по у справі № 922/4782/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.02.2017.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Слободін М.М.