Ухвала

від 14.02.2017 по справі 910/22759/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

14.02.2017Справа № 910/22759/16 За позовом Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША"

про стягнення 40 042,02 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Дейнека О.В. (представник за довіреністю № 1-2017 від 14.12.2016р.).

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" суми в розмірі 40 042,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 24.01.2017р.

В судовому засіданні 24.01.2017р. оголошено перерву до 07.02.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017р. заяву Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" №б/н від 03.02.2017р. про зміну предмету позову (уточнення до позовної заяви) разом з доданими до неї документами повернуто без розгляду.

Крім того, ухвалами Господарського суду міста Києва від 07.02.2017р. відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" про вжиття заходів до забезпечення позову в справі №910/22759/16 та продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні 07.02.2017р. оголошено перерву до 14.02.2017р.

14.02.2017р. до суду від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, відповідно до якого позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 42 042,02 грн. та 4 004,20 грн. пені.

Згідно з п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Дослідивши зміст поданого позивачем доповнення до позовної заяви, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказана заява є заявою про зміну предмету позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, з 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016р. станом на 01.01.2017р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач при зверненні з даною заявою мав сплатити судовий збір у розмірі 1 600,00 грн., проте останнім до заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві є бланк опису вкладень, який згідно з п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Таким чином, належним доказом направлення відповідачеві копії заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Однак, серед доданих до заяви документів немає доказів на підтвердження відправлення відповідачеві копії заяви та додатків до неї.

Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, заява позивача про зміну предмету позову підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 63 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "СЕБ-ФАРМАЦІЯ" вих. №23 від 13.02.2017р. про зміну предмету позову (доповнення до позовної заяви) разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

Суддя С.М. Морозов